Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/36313/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 09.02.2026. Зареєстровано: 10.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2026.
Дата набрання законної сили: 09.02.2026
Номер судового провадження: 1-кп/947/604/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025163480000542

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 947/36313/25
		Провадження № 1-кп/947/604/26
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09.02.2026 року
		Київський районний суд м. Одеси у складі:
		Головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарі с/з  ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, об`єднанні в одне провадження ЄРДР № 12025163480000542 від 21.08.2025 та ЄРДР № 12025162480001115 від 10.09.2025 року у відношенні:  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні у відношенні  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України.
		В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні  ОСОБА_4 , з підстав викладених у письмовому клопотанні, що долучено до матеріалів провадження.
		Захисник заперечував проти клопотання прокурора, вказуючи, що обвинувачення не обґрунтоване, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не доведені, обвинувачений на має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Просив суд обрати домашній арешт.
		Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
		Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, Суд приходить до наступного.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
		До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
		Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
		На думку Суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на потерпілого та свідків доведені стороною обвинувачення під час судового провадження. 
		Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
		Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.
		Так, ОСОБА_4 згідно ст.12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками  таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та у умовах воєнного стану, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, строком від 5 до 8 років.
		Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на потерпілого та свідків, інших учасників провадження.
		Показання потерпілого та свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
		Станом на теперішній час, обвинувачений також може чинити вплив на потерпілого та свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.
		Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.
		Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, а також його впливу на учасників провадження не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		За таких обставин, Суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
		Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 131, 132, 177, 183, 314, 315, 369-372, 392- 395 КПК України, Суд  
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4  задовольнити.
		Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07.04.2026 року, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
		Залишити без змін розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим  ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
		Обвинувачений, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
		У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
		-Прибувати до суду за першою вимогою;
		-Не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;
		-Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		-Утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими, а також особами, які є фігурантами кримінального провадження або мають відношення до цього кримінального провадження.
		-Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Копію ухвали суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 невідкладно скерувати до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», для виконання.
		Визначити строк дії ухвали суду щодо продовження запобіжного заходу до 07.04.2026 року включно.
		Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
		Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		Суддя Київського районного 
		суду м. Одеси                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...