Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/29278/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 23.02.2026. Зареєстровано: 24.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2026.
Дата набрання законної сили: 23.02.2026
Номер судового провадження: 854/3599/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		У Х В А Л А
		 
		23 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29278/25 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача - Коваля М.П.,
		судді - Джабурія О.В.,
		судді - Вербицької Н.В.,
		 
		розглянувши питання про повернення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. 
		Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів доплати судового збору у розмірі 5813,76 грн., а також доказів надсилання на адресу позивача копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення.
		04 лютого 2026 року до канцелярії П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого апелянт посилається на відсутність коштів на сплату судового збору за КЕКВ 2800. Водночас, до вказаного клопотання було додано докази надсилання на адреси позивача копії апеляційної скарги разом із доданими матеріалами в паперовій формі листом з описом вкладення, чим було частково усунуто недоліки апеляційної скарги.
		Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року в задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відмовлено та .продовжено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 5813,76 грн.
		Разом з тим, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року, строк на усунення яких було продовжено ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року, усунені не були, зокрема доказів сплати судового збору не надано. При цьому, копія ухвали про продовження строку залишення апеляційної скарги без руху апелянтом була отримана 06 лютого 2026 року, тобто строк на усунення недоліків сплинув 16.02.2026 року.
		16 лютого 2026 року до канцелярії П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування зазначено клопотання апелянт посилається на відсутність коштів на сплату судового збору за КЕКВ 2800.
		Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
		Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» (далі  Закон № 3674-VI).
		Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Згідно з ч.2 ст.8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		При цьому, вичерпний перелік умов, згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не містить таких підстав для відстрочення сплати судового збору, як відсутність можливості сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування та бюджетних асигнувань. При цьому, жодних доказів наведених обставин до суду не надано. 
		Зокрема, надана апелянтом виписка з рахунків відповідача станом на 14.01.2026 року жодним чином не підтверджує відсутність відповідного фінансування станом на момент подання клопотання про відстрочення сплати судового збору.
		До того ж, суд вважає недоречними посилання апелянта на практику ЄСПЛ, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
		Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19).
		Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява № 28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
		За викладених обставин, враховуючи, що апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає. 
		Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		На підставі наведеного, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
		Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити особі, яка подавала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
		Колегія суддів зазначає, що повернення судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано частиною другою статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.
		 
		Керуючись ст.ст. 133, 169, 243, 248, 250, 298, 325, 328, 329 КАС України, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
		Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії  повернути апелянту.
		Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду. 
		 
		Суддя-доповідач: М.П. Коваль
		 
		 
		Суддя: О.В. Джабурія
		 
		 
		Суддя: Н.В. Вербицька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...