Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/13849/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2026.
Дата набрання законної сили: 17.02.2026
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/13849/25Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/2091/2026Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		 
		головуючого - судді ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 , 
		з участю прокурора ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року, яким
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гостомель Київської області, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор», раніше неодноразово судимого та засудженого за останнім вироком Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2023 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць,
		 
		засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, із застосуванням правил складання покарань, визначених ч. 1 ст. 72 КК України, до покарання призначеного за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2023 року у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, частково приєднано невідбуту частину покарання за даним вироком у виді 4 місяців обмеження волі, що згідно п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідає 2 місяцям позбавлення волі, та остаточно призначено покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі. Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		За вироком суду, 24 березня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на території Ірпінського міського суду Київської області, за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Мінеральна, буд. 7, ОСОБА_7 , у приміщенні вбиральні знайшов згорток, обмотаний клейкою стрічкою в середині якого знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), залишений у зазначеному місці невстановленою досудовим розслідуванням особою. Після того, як ОСОБА_7 знайшов вказаний поліетиленовий згорток і переконався, що в середині знаходиться наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон (фенадон), ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», останній залишив даний поліетиленовий згорток при собі, помістивши його під устілку кросівка лівої ноги, який був одягнений на ньому, з метою власного вживання без мети збуту.
		Таким чином, ОСОБА_7 придбав та почав незаконно зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено, з метою власного вживання, без мети збуту.
		У подальшому, 24 березня 2025 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_7 , який під устілкою, одягнутого на ньому кросівка зберігав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), було доставлено конвойним підрозділом до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», що по вул. Дегтярівська, 13 у м. Києві.
		Під час особистого огляду ОСОБА_7 працівниками Державної установи «Київський слідчий ізолятор» виявлено поліетиленовий згорток з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Після чого на місце події було викликано слідчо-оперативну групу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві.
		У подальшому, 24 березня 2025 року, у період часу з 19 год. 29 хв. по 19 год. 38 хв., в ході затримання ОСОБА_7 , під час проведення його особистого обшуку, працівниками поліції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві у ОСОБА_7 вилучено один згорток синього кольору з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном (фенадоном), масою 0,043 г, згідно з Наказом МОЗ України № 634 від 29.07.2010 «Про внесення змін до Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є більшою, ніж невеликий розмір.
		Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту.
		В апеляційній скарзі прокурор просить вирок змінити в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, виключивши посилання на призначення покарання на підставі ст.71 КК України та вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі. 
		В обґрунтування апеляційної скарги, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.
		Зазначає, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 29.05.2024 звільнено умовно-достроково з невідбутим терміном в 5 місяців 5 днів, який фактично було відбуто 04.11.2024, тобто до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, за яке останнього засудженого оспорюваним вироком, а отже призначення покарання за сукупністю вироків в даному випадку неприпустиме, у зв`язку з чим посилання суду на призначення покарання в порядку ст.71, 72 КК України підлягає виключенню з мотивувальної та резолютивної частини оспорюваного рішення.
		Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника,які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги. 
		Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, вид та розмір призначеного покарання сторонами у апеляційному порядку не оскаржується.
		Ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції у відповідності з положеннями ст.ст. 71, 72 КК України до призначення ОСОБА_7 покарання за оскаржуваним вироком приєднав частково не відбуте покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2023 року.
		Однак, з даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Ірпінського міського суду Київської області від 03 травня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 1 місяць.
		Відповідно до довідки складеної начальником Державної установ «Київський слідчий ізолятор» 28 березня 2025 року ОСОБА_7 29 травня 2024 року звільнено умовно-достроково з невідбутим терміном в 5 місяців і 5 днів, який фактично було відбуто 04 листопада 2024 року, тобто до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
		Так, частиною 4 ст. 81 КК України передбачено, що у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає її покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК України.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 за оскаржуваним вироком вчинено 24.03.2025 року. Тобто, на момент вчинення даного кримінального правопорушення, ОСОБА_7 відбув покарання за попереднім вироком.
		З огляду на зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно застосував при призначенні ОСОБА_7 приписи ст.ст. 71, 72 КК України, які не підлягали застосуванню, тому доводи апеляційної скарги прокурора є слушними.
		Колегія суддів вважає за необхідне вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року змінити, виключивши з вироку посилання на застосування щодо ОСОБА_7 положень ст. 71, 72 КК України.
		Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів, 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
		 
		Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання змінити.
		 
		Виключити з вироку щодо ОСОБА_7 посилання на застосування вимог ст.ст. 71, 72 КК України.
		 
		Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років обмеження волі.
		 
		В іншій частині вирок залишити без змін.
		 
		На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - у той же строк з дня отримання її копії .
		 
		 
		Суддя: Суддя: Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...