Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/7940/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2026.
Дата набрання законної сили: 27.02.2026
Номер судового провадження: 61-2462ск26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У х в а л а
		27 лютого 2026 року
		м. Київ
		Справа № 755/7940/21
		Провадження № 61-2462ск26
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - скаржники), інтереси яких представляє адвокат Стеценко Олексій Леонідович (далі - адвокат),
		на постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року 
		у справі за позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) до скаржників, ОСОБА_4 , яка діє як законна представниця ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики і
		в с т а н о в и в:
		1. У травні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_7 (далі - позичальник), правонаступниками якого у цивільному процесі є відповідачі. Просив стягнути 539 451,92 грн боргу за договором позики від 12 березня 2019 року, з яких: 342 110,00 грн - сума позики, 20 161,06 грн - три відсотки річних за користування позикою, 34 587,32 грн - інфляційні втрати, 142 593,54 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання.
		2. 25 липня 2022 року Дніпровський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов частково: стягнув із позичальника 342 110,00 грн позичених коштів і 20 161,06 грн як три проценти річних; в іншій частині вимог відмовив.
		3. 21 січня 2026 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції залишив без змін. 
		4. 26 лютого 2026 року адвокат в інтересах скаржників подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 371/0/216-26 від 26 лютого 2026 року), у якій просив скасувати зазначену постанову, а справу скерувати на новий розгляд до апеляційного суду.
		5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
		5.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
		5.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
		5.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
		5.4. Предметом спору є стягнення боргу. Ціна позову становить 539 451,92 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (832 000,00 грн = 250 х 3 328,00 грн такого мінімуму, встановленого у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).
		5.5. Скаржники у касаційній скарзі зазначили, що вони незгідні з протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, згідно з якою їх залучили у справу як правонаступників ОСОБА_7 . Однак скасувати зазначену ухвалу у касаційній скарзі не просили.
		5.6. Адвокат в інтересах скаржників подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, яку за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. У касаційній скарзі не зазначив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких це судове рішення, яке ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можливо переглянути у касаційному суді. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
		6. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
		6.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
		6.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
		6.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
		6.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує правомірну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
		6.5. Скаржники отримали доступ до апеляційного суду та мали можливість навести аргументи та докази на користь їхніх доводів. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є правомірною.
		6.6. Скаржники подали касаційну скаргу на судові рішення, які за загальним правилом не можна переглянути у касаційному порядку. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не навели. За таких умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній правомірній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.
		Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
		п о с т а н о в и в :
		1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інтереси яких представляє адвокат Стеценко Олексій Леонідович, на постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка діє як законна представниця ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про стягнення боргу за договором позики.
		2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особам, які подали цю скаргу.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		СуддіД. А. ГудимаЄ. В. КраснощоковП. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...