Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/9942/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 09.03.2026. Зареєстровано: 11.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2026.
Дата набрання законної сили: 09.03.2026
Номер судового провадження: К/990/9245/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		09 березня 2026 року 
		м. Київ
		справа № 200/9942/25
		адміністративне провадження № К/990/9245/26 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
		суддів: Желєзного І.В.,  Радишевської О.Р., 
		перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 у справі №200/9942/25 за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом (скаргою на бездіяльність державного виконавця) до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність щодо невинесення постанови за заявою від 09.12.2025 року;
		- зобов`язати розглянути заяву та винести постанову у встановлений законом строк.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у відкритті провадження відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанцій, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. 
		Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.
		На виконання цієї ухвали апелянтом через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про усунення недоліків, в якому останній просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 133 КАС України.
		Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 повернуто заявникові.
		Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, 01.03.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована 02.03.2026.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків.
		За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
		Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що із доданих до апеляційної скарги копій документів не вбачається саме розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік від дати подання відповідної апеляційної скарги. Звідси, суд виснував, що апелянтом не надано додаткових доказів в підтвердження обставин, за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір.
		Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, вказав, що предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Бахмутського ВДВС щодо не винесення постанови за заявою від 09.12.2025. На підставі означеного суд виснував, що вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, тому пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в даних правовідносинах не підлягає застосуванню.
		При цьому суд також врахував, що станом на 10.02.2026 апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги. Відповідно до відомостей у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства, відсутні дані про зарахування судового збору.
		Зі змісту касаційної скарги слідує, що скаржник фактично не погоджується із підставами залишення його апеляційної скарги без руху в частині необхідності сплати судового збору та незадоволення судом апеляційної інстанції клопотання ОСОБА_1 про звільнення від його сплати. При цьому, із вказаних доводів не слідує, що ОСОБА_1 мав намір виконувати ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення його апеляційної скарги без руху та сплатити судовий збір, оскільки уважає, що суд мав задовольнити подане ним клопотання.
		Суд касаційної інстанції вважає правильним вказаний висновок суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
		Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав
		Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
		Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
		Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
		Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
		Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17.
		Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма [пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
		Ураховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, а саме визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, судовий збір за звернення з цим позовом та, відповідно, за подання апеляційних скарг належить сплаті на загальний підставах.
		Крім того, на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення, зокрема, і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 справа №567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		При цьому, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
		Тобто, позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» залишилася незмінною.
		Підсумовуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права та/або безпідставного повернення апеляційної скарги позивача.
		Згідно з частини 5 статті 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
		Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, вірно застосував положення процесуального законодавства, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норми процесуального права.
		Враховуючи, що зміст оскаржуваної ухвали, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
		За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
		За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
		Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 у справі №200/9942/25.
		Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіЖ.М. Мельник-Томенко І.В. Желєзний   О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...