Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/4168/26 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 10.03.2026. Зареєстровано: 11.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2026.

Номер судового провадження: 1-кп/638/1428/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12026221070000242

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/4168/26
		Провадження № 1-кп/638/1428/26
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 березня 2026 року        м. Харків
		 
		Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова   ОСОБА_1 , 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221070000242від 27.02.2026за обвинуваченням: 
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Широке Запорізького району, Запорізької області, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не одружений, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю, у званні солдат, перебуває на посаді радіотелефоніста 1 відділення зв`язку взводу управління роти безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_1 , раніше судимий:
		- 28.04.2009 Запорізьким райсудом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
		- 29.10.2009 Запорізьким райсудом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано покарання по вироку Запорізького райсуду Запорізької області від 28.04.2009 року, та призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. 06.10.2.011 року умовно достроково звільнений, не відбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 12 днів;
		- 03.11.2015 Ленінським райсудом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
		- 04.03.2020 Запорізьким райсудом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано покарання по вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2015 та призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, 
		що зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 21.01.2026 року № 21 солдата ОСОБА_2 , призначено на посаду радіотелефоніста 1 відділення зв`язку взводу управління роти безпілотних наземних систем.
		Проходячи військову службу на посаді радіотелефоніста 1 відділення зв`язку взводу управління роти безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , відповідно до ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
		Проте солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальне правопорушення (кримінальний проступок).
		Так, 25.02.2026 під час виконання обов`язків військової служби в зоні проведення активних бойових дій ОСОБА_4 , перебував у тимчасовому місці дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . 
		25.02.2026 приблизно о 22:30, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, ОСОБА_4 , разом з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , за запрошенням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким познайомились в цей же день, з метою спільного вживання алкогольних напоїв прослідували до квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_7 , в якій фактично мешкає останній та тимчасово з дозволу ОСОБА_7 мешкає ОСОБА_8 .
		Зайшовши до квартири, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи на грунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 висловлювили нецензурною лайкою та образами радикальне невдоволення побутовими антисанітарними умовами проживання ОСОБА_9 та вийшли з приміщення квартири на вулицю, де поблизу під`їзду цього ж будинку продовжили вживати алкогольні напої.
		Обурившись через неналежний, на їх думку, санітарний етап приміщення, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень невизначеної шкоди здоров`ю ОСОБА_6 , приблизно через 10 хвилин ОСОБА_2 , повернувся до приміщення квартири АДРЕСА_4 , зайшов через відчинені двері та одразу пройшов до кухонної кімнати, де знаходився потерпілий, та почав наносити удари руками в область обличчя та тулуба ОСОБА_6 , який на той момент відпочивав та в силу значної фізичної переваги та стану алкогольного сп`яніння не міг чинити опір.
		Відповідно до висновку судового експерта №12-14/4-Із/26 від 27.02.2026, у потерпілого ОСОБА_6 було виявлено тілесні ушкодження, а саме - по одному синцю на повіках правого та лівого очей, забійна рана потилично-тім`яної області зліва, які могли утворитися в час, можливо при обставинах на які вказує потерпілий, як поодиноко так і в сукупності, та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Дії обвинуваченого  ОСОБА_2  суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
		Обвинувальний акт стосовно  ОСОБА_2  надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		До обвинувального акта додана заява  ОСОБА_2  щодо визнання ним своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена та підписана в присутності захисника  ОСОБА_10 , згідно з якою обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті.  ОСОБА_2  ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		У вказаній заяві захисником  ОСОБА_10  підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості  ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
		Потерпілий  ОСОБА_6  надав письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
		За правилами ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
		Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам ч. 3 ст. 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження. За таких обставин, суд доходить висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
		На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина  ОСОБА_2  у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.
		Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому  ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке встановлене під час досудового розслідування.
		Обставину, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому  ОСОБА_2 , судом не встановлено .
		Вивченням даних про особу  ОСОБА_2  встановлено, що він раніше судимий, неодружений, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
		Згідно з вимогами, визначеними ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		При визначенні міри покарання обвинуваченому  ОСОБА_2  суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченого.
		Суд, з урахуванням викладеного, за сукупності наведених вище обставин, визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
		На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого  ОСОБА_2 , надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою, слугуватиме попередженню вчиненню ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності. 
		Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
		Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні. 
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого  ОСОБА_2  не обирався і, зважаючи на характер призначеного покарання, його обрання є недоцільним.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 125 КК України, ст. 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати винуватим  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		Суддя                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...