Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/428/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 11.03.2026. Зареєстровано: 12.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2026.
Дата набрання законної сили: 09.03.2026
Номер судового провадження: 11-кп/820/218/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023242000001687

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 березня 2026 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 676/428/24
		Провадження № 11-кп/820/218/26
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі: 
		головуючого ОСОБА_1 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хмельницького апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2024 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Устя Камянець-Подільського р-ну Хмельницької обл., що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, із середньою-спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, який не має утриманців, раніше судимого: - вироком Жмеринського районного суду Вінницької області від 16 червня 2010 року за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі; - вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2022 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2024 року ОСОБА_6 звільнено від відбуття покарання на підставі Закону України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, - 
		 
		якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді 9 років позбавлення волі, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		ОСОБА_6 визнаний винуватим в тому, що він 27 жовтня 2023 року, близько 00 год. 30 хв., знаходячись у підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вирішив вбити останнього.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вказаному приміщенні, з метою заподіяння смерті потерпілому та розуміючи, що голова людини є життєво важливим органом, взяв у руки металеву продовгувату трубу циліндричної форми з однією кінцевою насадкою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, з прикладанням значної травмуючої сили умисно наніс нею ОСОБА_8 , який лежав на матраці, на підлозі приміщення, та прикривав голову лівою рукою, численні неодноразові удари, але не менше трьох: в ділянку голови зліва, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а також тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент заподіяння, і які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням його смерті.
		У апеляційній скарзі захисник  ОСОБА_7 просить вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 25 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати, кримінальне провадження закрити, виправдавши останнього.
		Посилається на те, що під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_6 надавав незмінні та послідовні показання про те, що, підійшовши до потерпілого у підвальному приміщенні, побачив, що той лежить у крові та хрипить, у зв`язку із чим викликав поліцію та швидку. У подальшому допомагав виносити потерпілого з підвального приміщення. Жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_9 не завдавав.
		Апелянт стверджує, що обвинувачений до вказаного кримінального правопорушення не причетний, оскільки на його тілі та одязі не виявлено слідів крові потерпілого ОСОБА_10 .
		Вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		Разом з тим, на його думку, дії особи, яка побила ОСОБА_10 , слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки останній на момент його виявлення ОСОБА_6 був ще живим та помер в кареті швидкої допомоги під час транспортування до лікарні.
		Заслухавши доповідача, захисника  ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 , які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора, який прохав залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню, а вирок суду слід залишити без змін, за таких підстав.
		Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Суд не допустив порушень цих вимог кримінального процесуального закону.
		Свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд зробив на підставі доказів, які він дослідив та оцінив із дотриманням положень ст.94 КПК України. Суд навів у вироку докладні мотиви прийнятого рішення відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК України. Доводи апеляційної скарги, не викликають сумнівів у правильності судового рішення, й спростовуються зібраними у провадженні доказами. 
		Так, в основу вироку суд обґрунтовано поклав послідовні показання свідків, які були попереджені про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, а також приведені до присяги, відповідно до вимог ст.352 КПК України. 
		Так, свідок ОСОБА_11 , лікар швидкої допомоги, в судовому засіданні першої інстанції вказав, що 27 жовтня 2023 року, близько 01 год. 30 хв., разом із фельдшером у складі бригади ШМД приїхали на виклик до будинку по АДРЕСА_2 , де їх зустріли працівники поліції та провели їх до підвального приміщення. Там на матраці в агональному стані, без свідомості лежав потерпілий, з його голови витікала кров. Освітлення у приміщенні не було, тому працівники поліції підсвічували ліхтариком з мобільного. На стінах він побачив бризки крові. Він та фельдшер ОСОБА_12 надали потерпілому першу медичну допомогу та з допомогою поліцейських на ношах винесли постраждалого із підвалу. Працівники поліції тримали ноші спереду та світили ліхтариком, вони ж з колегою йшли позаду. Свідок підтвердив, що обвинувачений не допомагав класти на ноші потерпілого та виносити його з підвалу, лише на прохання поліцейського розчищав сміття, яке блокувало вихід з підвалу. Дорогою до лікарні потерпілий помер від значної крововтрати внаслідок відкритої черепно-мозкової травми. На його думку, тілесні ушкодження ОСОБА_8 були спричинені незадовго до їх приїзду, про що свідчив його стан, наявність незгорнутої крові на землі та витік крові з рани.
		Свідок ОСОБА_12 , фельдшер швидкої медичної допомоги, в судовому засіданні першої інстанції вказав, що після опівночі в складі бригади ШМД, разом із лікарем ОСОБА_11 , здійснювали виїзд на виклик, що надійшов на лінію «103» про виявлення особи з тілесними ушкодженнями. Приїхавши на місце події, на вулиці побачили обвинуваченого, на виклики до якого він неодноразово приїжджав. У підвальному приміщенні на матраці біля стіни у непритомному стані лежав потерпілий ОСОБА_8 з відкритою травмою голови та травмованою рукою, проте подавав ознаки життя. Під його головою було багато крові. Коли вони із лікарем надавали допомогу, обвинувачений із потерпілим не контактував, виносити не допомагав, лише розчищав сміття, яке ускладнювало вихід із підвалу. Ноші із потерпілим несли поліцейські спереду та вони з лікарем позаду. На його думку, травму потерпілому було завдано незадовго до їх прибуття, орієнтовно хвилин за 20, оскільки кров була без згустків.
		Свідок ОСОБА_13 , який працює поліцейським Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, в судовому засіданні першої інстанції вказав, що виїжджав на виклик 27 жовтня 2023 року, у вказаний день знаходився на чергуванні разом із ОСОБА_14 . Від оперативного чергового отримали повідомлення про те, що по вул. Лесі Українки, точної адреси не пам`ятає, неподалік «старого Фуршету», виявлено потерпілого із тілесними ушкодженнями. Прибувши на місце події, їх зустрів обвинувачений ОСОБА_6 , який здійснював виклик. Через вікно підвального приміщення побачили потерпілого, що лежав у крові. У зв`язку з цим, викликали швидку та вибили двері у підвал. ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння, нічого чітко пояснити не міг, окрім того, що проживав в даному підвалі разом з потерпілим, але його звідти вигнали та він прийшов забрати свої речі. Дочекавшись бригаду ШМД, спустилися разом із медиками у підвальне приміщення. Через відсутність освітлення, підсвічували ліхтариками. Там побачили потерпілого з розбитою головою, який лежав на матраці, без свідомості, весь у крові. Стіни біля його голови були у крові. В той час, як лікарі надавали ОСОБА_8 першу медичну допомогу, ОСОБА_6 знаходився в кімнаті підвального приміщення, але стояв на відстані близько 2-х метрів від них. На його прохання, обвинувачений прибирав сміття, яке перешкоджало винести потерпілого з підвалу. Він та його колега ОСОБА_14 разом із лікарями виносили ОСОБА_8 з підвалу на ношах. ОСОБА_6 не допомагав транспортувати потерпілого до карети швидкої допомоги. Також свідок ствердив, що жодних плям речовини, схожої на кров, після допомоги лікарям у транспортуванні потерпілого, на його одязі не залишилось.
		Свідок ОСОБА_14 , який працює поліцейським Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, в судовому засіданні першої інстанції в цілому дав аналогічні показання.
		Отже, вказані свідки однозначно показали, що саме вони займалися транспортуванням потерпілого до карети швидкої допомоги, натомість ОСОБА_6 , участі у цьому не приймав. 
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні першої інстанції вказав, що 26 жовтня 2023 року вживав спиртні напої в себе вдома разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_16 . Останні прийшли до нього вдень та вживали алкоголь до вечора. Вночі його розбудили працівники поліції та повідомили, що ймовірно ОСОБА_6 вбив людину. При цьому, ОСОБА_17 спав в іншій кімнаті, а ОСОБА_6 , дійсно, у квартирі не було. Коли обвинувачений пішов, не знає, оскільки міцно спав. Також, йому відомо, що ОСОБА_6 проживав в підвалі разом з особою з Донецька.
		Судово-медичний експерт ОСОБА_18 , в судовому засіданні першої інстанції вказав, що тілесні ушкодження потерпілому було завдано не більше ніж за годину до моменту настання смерті. Також роз`яснив, що при транспортуванні потерпілого, з відкритою травмою голови, на одязі у осіб, які тримають ноші, можуть утворюватись лише характерні змазані плями, внаслідок контакту із кров`ю, в той час як бризки крові можуть виникати в момент спричинення тілесних ушкоджень.
		Отже, відповідно до свідчень експерта, забруднення на одязі обвинуваченого у вигляді бризок крові, могло виникнути саме внаслідок нанесення ударів потерпілому ОСОБА_8 , а не у зв`язку із допомогою в транспортуванні потерпілого. Разом з тим, як зазначено вище та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 такої допомоги не надавав.
		В судовому засіданні суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав та відмовився від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України.
		Отже, висновок місцевого суду про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на об`єктивно з`ясованих судом обставинах, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до вимог ст.94 КПК України.
		Так, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023242000001687 вбачається, що 27 жовтня 2023 року, близько 02 год. 15 хв., до чергової частини Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшло повідомлення зі служби охорони здоров`я 103 про те, що за адресою АДРЕСА_3 , в кареті ЕМД раптово помер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого було доставлено з приміщення закинутої будівлі по АДРЕСА_2 із тілесними ушкодженнями у вигляді травми голови.
		З рапорту старшого інспектора-чергового Кам`янець-Подільського РУП ГУНП ОСОБА_19 вбачається, що 27 жовтня 2023 року, близько 02 год. 15 хв., до чергової частини Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшло повідомлення зі служби охорони здоров`я 103 про те, що за адресою АДРЕСА_3 , в кареті ЕМД раптово померла невстановлена особа чоловічої статі, віком близько 40 років (повні дані встановлюються) із тілесними ушкодженнями у вигляді відкритої травми голови. Вказану особу виявив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		З рапорту старшого інспектора-чергового Кам`янець-Подільського РУП в Хмельницькій області ОСОБА_20 вбачається, що 27 жовтня 2023 року о 00 год. 55 хв. на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про виявлення потерпілого з тілесними ушкодження.
		Із протоколу огляду місця події від 27 жовтня 2023 року, вбачається, що було оглянуто напівпідвальне приміщення будинку по АДРЕСА_2 . В ході даної процесуальної дії було виявлено металевий предмет у вигляді труби з металевими кріпленнями, довжиною 92 см., зі слідами речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров, на одному кінці та з ізолюючою стрічкою, чорного кольору на іншому; матрац, встелений брудною ковдрою, з подушками, із бризками речовини, ззовні схожої на кров. На покривалі також виявлено згустки речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров. На стіні, за подушками, виявлено бризки речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров, такі ж бризки знаходяться і на стелі та стіні, що ліворуч. В ході огляду місця події вилучено металевий предмет у вигляді труби, довжиною 92 см.; недопалок із газети (самокрутка); виріз покривала із речовиною бурого кольору, ззовні схожою на кров; два вирізи із подушок із речовиною бурого кольору, ззовні схожою на кров; два зіскоби зі стіни із речовиною бурого кольору, ззовні схожою на кров; шматок шпалери із речовиною бурого кольору, ззовні схожою на кров.
		Із протоколу про здійснення зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 28 жовтня 2023 року, вбачається, що на підставі постанови старшого слідчого Кам`янець-Подільського РУП ГУНП ОСОБА_21 було отримано доступ до відеозаписів з камери відеоспостереження, яка здійснює фіксацію по вул. Лесі Українки, 31 та розміщена біля входу у центр лазерної косметології «Лазер Хауз».
		Із протоколу огляду диску від 29 жовтня 2023 року вбачається, що оглянуто відеозапис з камери відеоспостереження, що знаходиться біля входу у приміщення центру лазерної косметології « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по вул. Лесі Українки, 31 в м. Кам`янець-Подільський. На вказаному відеозаписі зафіксовано, що 27 жовтня 2023 року о 00 год. 23 хв. особа, ззовні схожа на ОСОБА_6 , прямує тротуаром у напрямку вул. Лесі Українки, 28В.
		Із протоколу огляду диску від 16 січня 2024 року з додатком DVD-R диском вбачається, що на вказаному диску зафіксовано розмову між черговим Кам`янець-Подільського РУП та оператором лінії «103».
		Із протоколу огляду диску від 15 січня 2024 року вбачається, що ОСОБА_6 здійснив виклик на службу «103», у якому повідомив, що у його товариша йде кров з голови, а також припустив, що він його вбив. Крім того, на вказаному диску зафіксована розмова працівника карети ШМД ОСОБА_11 із оператором лінії «102», в ході якої ОСОБА_11 повідомив про смерть потерпілого в кареті швидкої.
		Із протоколу огляду трупа від 27 жовтня 2023 року вбачається, що у ОСОБА_8 виявлено численні тілесні ушкодження голови та лівої руки. В ході огляду трупа вилучено одяг, із плямами речовини бурого кольору, а також зріз нігтів з правої та лівої руки, марлевий тампон із зразками його крові та зріз волосся з голови.
		Із висновку судово-медичної експертизи № 78 від 02 грудня 2023 року вбачається, що на лівій кисті у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які утворились не менш як від триразової місцевої дії твердого предмету, з обмеженою контактуючою поверхнею. Вказані ушкодження не перебувають у зв`язку із настанням його смерті. Крім того, у нього виявлено тілесні ушкодження, що в цілому формують відкриту травму голови, що утворилася внаслідок значної неодноразової дії тупого твердого предмета, продовгуватої циліндричної форми, контактна частина якого ймовірно має 3 см діаметру. Вказані ушкодження нанесені незадовго до смерті, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення та безпосередньо перебувають в прямому зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 в результаті відкритої тупої травми голови, яка супроводжувалася множинними переломами кісток склепіння та основи черепу, множинними переломами кісток обличчя, забоєм головного мозку, крововиливом під оболонки, тканину головного мозку та мозочка.
		Із висновку судово-медичної експертизи № 3 від 20 грудня 2024 року вбачається, що враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_8 , вказаних у висновку експерта № 78 від 02 грудня 2024 року, його смерть настала в результаті відкритої тупої травми голови, яка супроводжувалася множинними переломами кісток склепіння та основи черепу, множинними переломами кісток обличчя, забоєм головного мозку, крововиливом під оболонки, тканину головного мозку та мозочка, які утворились безпосередньо перед смертю, але не більше однієї години від моменту настання смерті, про яку повідомили працівники швидкої медичної допомоги, о 02 год. 15 хв. 27 жовтня 2023 року.
		Таким чином, вказаними доказами підтверджується, що смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок відкритої тупої травми голови, яка могла бути завдана безпосередньо перед смертю, але не більше однієї години від моменту настання смерті.
		Таким чином, висновками СМЄ та протоколом огляду диску від 29 жовтня 2023 року (фіксація особи, схожої на ОСОБА_6 , яка прямує 27 жовтня 2023 року о 00 год. 23 хв.  до місця вчинення злочину) спростовується позиція апелянта, що обвинувачений виявив потерпілого вже зі спричиненими тілесними ушкодженнями, оскільки час, коли потерпілому було спричинено тілесні ушкодження співпадає з часом, коли обвинувачений перебував на місці події, при чому перебування інших осіб на місці події не встановлено. 
		Із висновку судово-медичної експертизи № СЕ-196/102-23/20088-БД від 09 квітня 2024 року вбачається, що на металевому предметі у вигляді труби на об`єктах №№ 1, 2, 7 виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами, на об`єктах №№ 3, 4, 5, 6  клітини з ядрами, сліди крові відсутні.
		Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на металевому предметі у вигляді труби (об`єкти №№ 1, 2, 7), збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_6 .
		Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на металевому предметі у вигляді труби (об`єкти №№ 3, 4, 5) є змішаними, належать більш ніж двом невстановленим особам та не придатні для подальшої ідентифікації, генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на металевому предметі у вигляді труби (об`єкт № 6) є змішаними, належать більш ніж одній невстановленій особі та не придатні для подальшої ідентифікації, тому неможливо встановити чи належать такі ОСОБА_6 .
		На недопалку сигарети (об`єкт № 8) виявлені клітини з ядрами, генетичні ознаки яких збігаються із генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_8 .
		Із висновку судово-медичної експертизи № 90 від 30 листопада 2023 року вбачається, що виявлена на зовнішній поверхні наданого на експертизу клаптя шкіри з лівої лобно-тім`яної ділянки голови трупа ОСОБА_8 глибока (проникаюча) забійна рана  могла утворитись від неодноразової механічної дії твердого тупого продовгуватого циліндричного предмету, контактна частина якого ймовірно має діаметр до 3 см. та може залишати в рані шкіри сліди солей 3-х валентного заліза.
		За даними висновку судово-медичної експертизи № 34 від 11 січня 2024 року, виявлена на зовнішній поверхні наданого на експертизу клаптя шкіри з лівої лобно-тім`яної ділянки трупа ОСОБА_8 глибока (проникаюча) забійна рана могла бути заподіяна вільною від ізоляційної стрічки трубчастою частиною наданого на експертизу металевого предмета у вигляді труби з однією кінцевою насадкою.
		Тобто, знаряддям вчинення злочину стала металева труба, виявлена під час огляду місця події 27 жовтня 2023 року.
		Із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 жовтня 2023 року вбачається, що 27 жовтня 2023 року о 03 год. 55 хв. ОСОБА_6 за участі його захисника, було затримано за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Під час затримання у ОСОБА_6 було вилучено куртку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, на правому рукаві; одну пару кросівок чорного кольору із надписом «Adidas», із плямою речовини бурого кольору на внутрішній частині зовнішньої сторони правого кросівка.
		Із протоколу добровільного надання предметів, що мають доказове значення, для приєднання до матеріалів кримінального провадження від 27 жовтня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_6 добровільно надав футболку та штани, в які він був одягнений на час вчинення кримінального правопорушення.
		Із протоколу освідування особи від 27 жовтня 2023 року, вбачається, що в ході даної процесуальної дії у ОСОБА_6 на правій зовнішній ділянці правої кисті руки та на внутрішній частині правої долоні виявлено плями речовини бурого кольору, на лівій кисті руки із зовнішньої та внутрішньої сторони  залишки речовини бурого кольору.
		Із протоколів отримання біологічних зразків для експертизи від 27 жовтня 2023 року вбачається, що у ОСОБА_6 було відібрано зразки змивів з рук та крові для проведення судової експертизи.
		Із висновку судово-медичної експертизи № 96 від 19 грудня 2023 року вбачається, що на лицевій поверхні різних складових частин наданих на експертизу двох предметів одягу ОСОБА_6 виявлено дрібні бризки крові.
		Зокрема, на нижній третині передньої лівої половинки правого рукава його куртки розташовані нелюмінесцентні темно-бархатисті елементарні сліди темно-бурого кольору, що візуально є подібними на засохлу кров -у вигляді бризок.
		На верхній, середній і нижній третинах передньої-лівої та верхній і середній третинах передньої-правої, а також на верхній і середній третинах задньої-лівої половинок джинсів, розташовані три окремі ділянки нелюмінесцентних темно-бархатистих елементарних слідів темно-бурого кольору, що візуально є подібні на засохлу кров - у вигляді бризок.
		Виявлені на одязі ОСОБА_6 дрібні бризки можуть свідчити про те, що або вони летіли з близької відстані за малої їхньої маси, або про те, що сила, яка викликала їхнє утворення, була досить велика.
		Розташування вказаних бризок на лицевій поверхні, нижньої третини передньої половинки правого рукава куртки та, як на верхній, середній і нижній третинах передньої-лівої, так і на верхній і середній третинах передньої-правої половинок джинсів, може свідчити про те, що в момент їхнього утворення ОСОБА_6 скоріш за все, міг бути звернений по відношенню до джерела зовнішньої кровотечі переважно як передньою, так і передньою-правою поверхнею свого тіла.
		Із висновку експерта № 575 від 28 грудня 2023 року вбачається, що на правому кросівку, вилученому під час затримання ОСОБА_6 , знайдена кров людини, яка може належати особі (особам), в крові якої (яких) знаходиться антиген Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_8 . На лівому кросівку слідів крові не виявлено.
		Висновком експерта № 24 від 16 січня 2024 року, підтверджується, що на штанах, які добровільно надав ОСОБА_6 , знайдена кров людини, яка може належати особі (особам), в крові якої (яких) знаходиться антиген Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_8 .
		Таким чином, вказаними доказами підтверджується, що на одязі ОСОБА_6 , зокрема куртці, штанах та кросівках, в які останній був одягнений 27 жовтня 2023 року, у вечірній час, тобто на момент вчинення кримінального правопорушення, виявлено кров, яка може належати потерпілому ОСОБА_8 , що безумовно підтверджує винуватість ОСОБА_6 .
		Із висновку судово-токсикологічної експертизи № 1943 від 03 листопада 2023 року вбачається, що у крові ОСОБА_6 , відібраної 27 жовтня 2023 року, виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості  1,11 ‰.
		Отже, ОСОБА_6 на момент вчинення злочину, перебував у стані алкогольного сп`яніння.
		Із висновку судово-психіатричної експертизи № 802 від 29 листопада 2023 року вбачається, що ОСОБА_6 виявляє легку розумову відсталість, ускладнену психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, виявляв таку і на період інкримінованого йому злочину. На період інкримінованого йому злочину, усвідомлював свої дії та міг керувати ними, усвідомлює свої дії та може керувати ними і на теперішній час. В стані тимчасового розладу душевної діяльності, іншого психічного розладу, в стані патологічного сп`яніння ОСОБА_6 не знаходився, усвідомлював свої дії та міг керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру останній не потребує. Отже, стан психічного здоров`я обвинуваченого не міг вплинути на його посткримінальну поведінку, а саме  відповідний дзвінок про його причетність до смерті потерпілого. 
		Наведені вище і досліджені судом першої інстанції докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення злочину) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень статей 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Одночасно, суд правильно вважав за необхідне зазначити, що всі докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
		Суд дав правильну юридичну оцінку діям обвинуваченого, взяв до уваги фактичні обставини заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому; надав оцінку способу та обставинам їх завдання, взяв до уваги силу удару, його спрямованість, механізм та негативні наслідки.
		В даній правовій ситуації посткримінальна поведінка ОСОБА_6 , а саме  дзвінок на 103, очікування приїзду медичних працівників та поліції при встановлених судом фактичних обставинах кримінального правопорушення не може слугувати підставою визнання його невинуватості. 
		Таким чином, сукупність належних та допустимих доказів, досліджених у судовому засіданні, довела, що дії ОСОБА_6 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
		Отже, висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме те, що ним вчинено умисне вбивство, за наведених у вироку обставин ґрунтуються на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ст.91 КПК України та підтверджені сукупністю належних, допустимих, достовірних доказів, досліджених судом, яким суд з точки зору достатності та взаємозв`язку дав належну оцінку.
		Таким чином, доводи апелянта про відсутність доказів на підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України є безпідставними, з огляду на таке.
		Об`єктом даного кримінального правопорушення є життя особи.
		Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням  посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками.
		Суб`єктом є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.
		Суб`єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 металевою продовгуватою трубою циліндричної форми умисно наніс потерпілому ОСОБА_8 численні неодноразові удари в ділянку голови зліва. Внаслідок таких його дій потерпілому було завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а також тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
		Із висновку судово-медичної експертизи № 78 від 02 грудня 2023 року вбачається, що у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження, що в цілому формують відкриту травму голови, яка утворилася внаслідок значної неодноразової дії тупого твердого предмета, продовгуватої циліндричної форми, контактна частина якого ймовірно має 3 см діаметру. Вказані ушкодження нанесені незадовго до смерті, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення та безпосередньо перебувають в прямому зв`язку з настанням смерті.
		Тобто, тілесні ушкодження, завдані потерпілому ОСОБА_6 , перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням його смерті.
		Разом з тим, обвинувачений завдав ОСОБА_8 численних ударів в життєво важливий орган  голову, за допомогою металевої труби. Такі його дії спричинили, зокрема перелом кісток склепіння та основи черепу, а також множинні переломи кісток обличчя, що свідчить про те, що наносячи удари потерпілому, ОСОБА_6 прикладав значної сили.
		Тобто, обвинувачений усвідомлював, що такі його дії можуть призвести до смерті потерпілого, а отже бажав її настання.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд, ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисного вбивства.
		Твердження апелянта про те, що сліди крові на одязі обвинуваченого утворились через те, що він допомагав переносити потерпілого, апеляційний суд відхиляє, враховуючи наступне.
		Так, допитані місцевим судом свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , які є працівниками поліції та прибули на виклик, показали, що під час надання допомоги потерпілому, ОСОБА_6 стояв на відстані близько 2-х метрів від них, транспортувати потерпілого він не допомагав. Обвинувачений лише розчищав сміття.
		Такі показання поліцейських підтвердили й працівники швидкої ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , які повідомили, що вони разом із поліцейськими виносили потерпілого ОСОБА_8 із підвального приміщення, працівники поліції тримали ноші спереду, а вони позаду. На прохання поліцейського ОСОБА_6 розбирав сміття у підвалі.
		Разом з тим, судово-медичний експерт ОСОБА_18 у судовому засіданні місцевого суду, роз`яснив, що при транспортуванні потерпілого, з відкритою травмою голови, на одязі у осіб, які тримають ноші, можуть утворюватись лише характерні змазані плями, внаслідок контакту із кров`ю. Разом з тим, бризки крові можуть виникати в момент спричинення тілесних ушкоджень.
		Із висновку судово-медичної експертизи № 96 від 19 грудня 2023 року вбачається, що на куртці та штанах ОСОБА_6 виявлено дрібні бризки крові, а не плями крові, що свідчить або про те, що вони летіли з близької відстані за малої їх маси, або про те, що сила, яка викликала їхнє утворення, була досить великою.
		Таким чином, показаннями свідків та поясненнями експерта підтверджується, що ОСОБА_6 не брав участі у транспортуванні ОСОБА_8 із підвалу. Натомість бризки крові, наявні на його одязі, могли виникнути від завдання ударів ОСОБА_8 по голові металевою трубою.
		Доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які могли б підтвердити показання обвинуваченого, апеляційний суд до уваги не бере, з наступних підстав.
		Як вбачається із відповіді начальника Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 19 січня 2024 року № 375/121/108/05-2024, надати відеозаписи із портативного відео- реєстратора працівників поліції інспекторів ВРПП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, які заступили на чергування в ніч з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. 27 березня 2023 року, з технічних причин надати неможливо.
		Разом з тим, відсутність таких відеозаписів не спростовує показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які повідомили місцевому суду про те, що саме вони четверо виносили потерпілого із підвального приміщення, двоє поліцейських спереду та двоє медичних працівників позаду.
		Свідок ОСОБА_11 , також показав, що на ношах є лише 4 ручки, тому обвинувачений жодним чином не міг допомагати в транспортуванні потерпілого.
		Такі показання свідків є послідовними, логічними та узгоджуються між собою. Перед наданням показань вони були попередженні про кримінальну відповідальність. Жодних сумнівів у правдивості їх свідчень у апеляційного суду не виникає, як і не виникло у суді першої інстанції.
		А тому, відсутність відеозаписів у матеріалах справи не є беззаперечною підставою для спростування вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Що стосується необхідності кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України, то колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивство це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		Склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 121 КК, належить до особливих (складних) злочинів і виділений законодавцем в окремий вид необережного заподіяння смерті, тому що за своєю суттю, природою речей заподіяння смерті відбувається єдиним засобом - завданням тілесних ушкоджень.
		Умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.
		Так, з системного аналізу закону випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з`ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів їм необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції, знаряддям вчинення даного злочину була металева продовгувата труба, циліндричної форми. Тілесні ушкодження нанесені неодноразово в життєво важливий орган  голову.
		При цьому, обвинувачений спричинив потерпілому відкриту травму голови, що супроводжувалась множинними переломами кісток склепіння та основи черепу, множинними переломами кісток обличчя, забоєм головного мозку, крововиливом під оболонки, тканину головного мозку та мозочка. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_6 , завдаючи ОСОБА_8 численних ударів у життєво важливий орган (голову), із прикладанням значної сили, металевою трубою з гострим закінченням, мав умисел саме на заподіяння потерпілому смерті, а не на нанесення останньому тяжких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, у ОСОБА_6 був умисел саме на спричинення смерті потерпілому, а тому місцевий суд правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.
		Доводи апелянта про відсутність на одязі обвинуваченого крові є необґрунтованими, з огляду на таке.
		Так, із висновку судово-медичної експертизи № 96 від 19 грудня 2023 року вбачається, що на лицевій поверхні різних складових частин наданих на експертизу двох предметів одягу ОСОБА_6 виявлено дрібні бризки крові, зокрема на куртці та штанах.
		Із висновку судово-медичної експертизи № 575 від 28 грудня 2023 року на правому кросівку, вилученому під час затримання ОСОБА_6 , знайдена кров людини, яка може належати особі (особам), в крові якої (яких) знаходиться антиген Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_8 . 
		Із висновку судово-медичної експертизи № 24 від 16 січня 2024 року вбачається, що на штанах, які добровільно надав ОСОБА_6 , знайдена кров людини, яка може належати особі (особам), в крові якої (яких) знаходиться антиген Н, в тому числі і потерпілому ОСОБА_8 .
		Отже, на одязі та взутті ОСОБА_6 було виявлено бризки крові, яка може належати потерпілому.
		Колегія суддів вважає, що зазначені експертизи проведено в передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, з додержанням вимог статей 242-244 КПК України, за змістом вони відповідають вимогам статей 101, 102 КПК України, а тому фактичні дані, зазначені в цих висновках, є допустимими доказами в цьому кримінальному провадженні. 
		Крім того, колегія суддів зазначає наступне. 
		Обґрунтовуючи висновок про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд послався на протокол огляду диска від 15 січня 2024 року, на якому зафіксовано, що телефонуючи на службу «103» ОСОБА_6 повідомив, що вбив свого товариша, що вказує на те, що останній, завдаючи ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, усвідомлював, що такі його дії призведуть до смерті потерпілого. 
		У пунктах 3, 4 ч. 2 ст. 87 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист та отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
		Одним з основних прав, передбачених статтею 63 Конституції України, є право не свідчити проти себе. Дане право відіграє особливу роль у сфері кримінального процесу, оскільки відповідно до чинного КПК України становить одну із засад кримінального провадження. 
		Важливим елементом засади свободи від самовикриття є визначення кола осіб, на яких розповсюджується відповідний імунітет. 
		Суб`єктами цього права у кримінальному провадженні можуть бути лише ті особи, щодо діянь яких здійснюється кримінально-процесуальна діяльність або перевіряється правомірність наданої ними інформації в процесі доказування. 
		Отже, зміст засади кримінального провадження, закріпленого в ст.18 КПК, охоплює ряд таких суб`єктивних прав: право не відповідати і не давати свідчень з приводу підозри чи обвинувачення, так і з будь-яких інших питань, які, можуть в результаті стати підставою для підозри, право відмовитися відповідати на запитання, право не свідчити проти себе, право бути поінформованим про ці права тощо. Реалізація цих прав має бути гарантована на всіх стадіях кримінального провадження. 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що не було допущено порушень з боку органів досудового розслідування ст.63 Конституції України і ст.18 КПК України з огляду на відсутність правового статусу ОСОБА_6 на момент вищезазначеного телефонного дзвінка. 
		Отже, вирішальним є не факт виклику швидкої допомоги, а те, що обвинувачений, завдаючи ударів у голову металевою трубою, усвідомлював небезпечність своїх дій та передбачав можливість настання смерті потерпілого. 
		За таких умов суд має оцінювати виклик швидкої та поліції як поведінку після злочину, а не як доказ первинного умислу. 
		Повідомлення особисто обвинуваченим на лінію 103 про те, що у його товарища йде кров з голови та що він його вбив, не є визначальним для доведення вини, проте правдивість даного повідомлення підтверджується іншими дослідженими судом доказами, які є належними та допустимими, та у сукупності доводять вину обвинуваченого саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. 
		Доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вона не містить доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення.
		Беручи до уваги усе вищевикладене, перевіривши доводи апеляційної скарги, оцінивши докази у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, колегія суддів вважає, що місцевий суд «поза розумним сумнівом» прийшов до правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_8 .
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд відповідно до вказаної статті кримінального закону врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного, який є раніше судимою особою, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується негативно, веде антисоціальний спосіб життя, неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, зловживає алкогольними напоями, на нього постійно скаржаться сусіди. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення обвинуваченому покарання у межах, передбачених санкцією ч.1 ст.115 КК України. Колегія суддів вважає, що призначене покарання є законним, справедливим, воно буде відповідати тяжкості правопорушення, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. 
		Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника  ОСОБА_7 , є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу захисника  ОСОБА_7  залишити без задоволення.
		Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - залишити без змін.
		На ухвалу сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення цієї ухвали, а обвинуваченим  в той же строк з моменту вручення ухвали.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...