Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 129/2733/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 10.03.2026. Зареєстровано: 12.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2026.
Дата набрання законної сили: 10.03.2026
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		про залишення позовної заяви без руху
		м. Вінниця
		10 березня 2026 р. Справа № 129/2733/25
		 
		Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Вінницької військової адміністрації про зобов`язання прийняти рішення про націоналізацію злітно-посадкової смуги Гайсинського аеропорту в комунальну власність територіальної громади,
		ВСТАНОВИВ:
		До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької військової адміністрації про зобов`язання прийняти рішення про націоналізацію злітно-посадкової смуги Гайсинського аеропорту в комунальну власність територіальної громади.
		Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
		Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
		Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
		Відповідно до вимог пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
		Варто зауважити, що зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.
		Слід вказати, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права з метою, з якою такі права надані. Реалізація цих прав нерозривно пов`язана із виконанням обов`язків щодо сприяння встановленню обставин у справі.
		Способом виконання обов`язку ініціатора процесу та суб`єкта процесуальних правовідносин доказування є, в першу чергу, належний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.
		При цьому необхідно врахувати, що способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України.
		Так, згідно із частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
		1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
		2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
		3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
		4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
		5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
		6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Так, в межах заявленого спору сторона позивача просить суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про націоналізацію злітно-посадкової смуги Гайсинського аеропорту в комунальну власність територіальної громади.
		Разом з тим зі змісту позовної заяви неможливо встановити, яке саме рішення, дія чи бездіяльність відповідача є предметом оскарження у даній справі, а також яким чином такі рішення, дії чи бездіяльність порушують права, свободи чи законні інтереси позивача.
		Відповідно до частини першої статті 5 КАС України судовий захист надається у визначених законом формах, зокрема шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, їх скасування, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій або зобов`язання вчинити певні дії.
		Отже, обраний позивачем спосіб захисту має відповідати змісту спірних правовідносин, характеру порушеного права та бути спрямованим на його реальне поновлення.
		Натомість зі змісту поданої позовної заяви неможливо встановити, яке саме право, свободу чи законний інтерес позивача порушено відповідачем, а також яким чином заявлена вимога про зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо націоналізації злітно-посадкової смуги Гайсинського аеропорту спрямована на захист такого права.
		При цьому слід зазначити, що викладені у позовній заяві обставини фактично не пов`язані із заявленими позовними вимогами, жодним чином не обґрунтовані фактичними обставинами та не містять належного нормативно-правового обґрунтування заявленої позиції.
		Зокрема, у позовній заяві позивач не наводить обставин, які б свідчили про наявність у відповідача повноважень приймати рішення щодо націоналізації злітно-посадкової смуги Гайсинського аеропорту або передачі її у комунальну власність територіальної громади, а також не зазначає, яким саме чином бездіяльність чи дії відповідача порушують його права, свободи чи інтереси.
		Крім того, відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 78 КАС України).
		Згідно із частинами 1, 2 статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
		У відповідності до частин 1, 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
		У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
		Частинами 1, 2 статті 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
		В позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України).
		Згідно з приписами частини 5 статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема про витребування доказів.
		Із процитованого видно, що на стадії подання до суду позовної заяви саме на позивача покладається обов`язок надати усі необхідні докази, завірені належним чином, на підтвердження заявлених вимог. У разі неможливості надання певних доказів, позивач повинен зазначити про це у позові із обґрунтуванням причин, через які такі докази не можуть бути надані.
		Так, ознайомившись із змістом позовної заяви та додатками до неї, слідує, що позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви жодного доказу.
		Таким чином в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу слід навести належне нормативно-правове обґрунтування своїх вимог, узгодивши виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги із фактичними та дійсними даними та доказами, наданими на підтвердження заявлених вимог.
		Також відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
		Так, пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн.
		Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1211,20 грн.
		Отже, належна до сплати сума судового збору за подання даного позову становить 1211,20 грн.
		Разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано жодних доказів сплати судового збору.
		З огляду на викладене, позивачу слід надати докази сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
		За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
		Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької військової адміністрації про зобов`язання прийняти рішення про націоналізацію злітно-посадкової смуги Гайсинського аеропорту в комунальну власність територіальної громади залишити без руху. 
		Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
		Копію ухвали надіслати позивачу.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
		 
		Суддя Мультян Марина Бондівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...