Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/17/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано судом: 16.03.2026. Зареєстровано: 17.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2026.

Номер судового провадження: 1-кп/279/234/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024060000000550

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Коростенський міськрайонний суд Житомирської області 
		вул. Сосновського,38  м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500 
		 
		Справа №279/17/25 
		провадження №1-кп/279/234/26
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		16 березня 2026 року     м.Коростень Житомирської області  
		 
		Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора  ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілої ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024060000000550 по обвинуваченню  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Любомль Волинської області, громадянина України, несудимого, інваліда 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч.4, ст.263 ч.1 КК України,  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Сарни Рівненської області, громадянки України, несудимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ст.189 ч.4 КК України, 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою в умовах воєнного стану вимагали у потерпілої ОСОБА_8 передачі їм грошових коштів, погрожуючи обмеженні прав, свобод та законних інтересів її дочки ОСОБА_10 , розголошенням відомостей щодо потерпілої та її дочки, які потерпіла бажала зберегти у таємниці, за наступних обставин:
		Так, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці у жовтні 2023 року в ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, на ґрунті вигаданого та неіснуючого боргового зобов`язання потерпілої ОСОБА_8 перед ним, виник злочинний умисел, направлений на вимогу передачі йому потерпілою ОСОБА_8 грошових коштів, поєднаний з погрозою потерпілій в обмеженні прав, свобод та законних інтересів її дочки ОСОБА_10 , яка на той час проживала у Федеративній Республіці Німеччина, а також розголошення відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці. 
		З метою реалізації такого злочинного умислу, направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_4 за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, день, час та місці у жовтні 2023 року залучив до злочинної діяльності свою знайому обвинувачену ОСОБА_5 , якій запропонував вчинити психологічний тиск на ОСОБА_8 , шляхом висловлення останній вимоги у передачі грошових коштів в сумі 42240,90 гривень, які ОСОБА_8 , нібито, заборгувала ОСОБА_4 за його поїздку до Федеративної Республіки Німеччина після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 Збройних сил Російської Федерації на територію України, висловлення погроз ОСОБА_8 щодо обмеження прав, свобод та законних інтересів її дочки ОСОБА_10 , яка проживала у ФРН, що буде виражатись у впливі ОСОБА_5 на припинення виплати соціального забезпечення іншою державою дочці потерпілої, у розголошенні відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці, що стосуються її професійної діяльності, у разі невиконання потерпілою вказаної вимоги. 
		На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодилась і таким чином вступила у попередню злочинну змову з ОСОБА_4 . 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання у потерпілої грошових коштів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з лютого 2024 року по 13.08.2024, використовуючи стільниковий мобільний зв`язок, в усній формі неодноразово висловили ОСОБА_8 вимогу у передачі ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 42240,90 гривень та наголошували на вищевказаних негативних наслідках, які настануть для потерпілої та її доньки, у разі невиконання цієї вимоги. 
		Продовжуючи свої злочинні дії, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від потерпілої, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , у період з 13.08.2024 по 19.08.2024, використовуючи стільниковий мобільний зв`язок, під час телефонних розмов з ОСОБА_8 , неодноразово висловив їй вимогу передачі йому грошових коштів, сума яких за вказаний період часу з ініціативи та погодження ОСОБА_4 була змінена з 42240,90 гривень на 15000 доларів США, наголошував ОСОБА_8 про настання вищевказаних негативних наслідках, які настануть для неї та її дочки, у разі невиконання його вимоги, що викликало у потерпілої ОСОБА_8 реальні підстави побоюватися здійснення цих погроз. 
		З метою доведення злочинного умислу до кінця, досягнення бажаного для себе результату у вигляді незаконного збагачення, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , 03.09.2024, використовуючи мобільний додаток «Watsapp», надіслав ОСОБА_8 письмове повідомлення, зміст якого містив погрозу щоденного збільшення розміру суми коштів, яка вимагалась («лічильник увімкнено»), чим підтвердив серйозність свого наміру отримати від потерпілої грошові кошти. 
		У результаті таких протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_8 , перебуваючи під постійним психологічним тиском та реально сприймаючи попередні висловлені їй погрози по відношенню до неї та її дочки, була змушена виконати вказані незаконні вимоги. 
		У подальшому, бажаючи отримати грошові кошти від потерпілої, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , 17.09.2024, використовуючи стільниковий мобільний зв`язок, під час телефонної розмови з ОСОБА_8 повідомив останній про можливе місце їхньої зустрічі 18.09.2024 в м. Коростень Житомирської області для передання останньою йому обумовленої суми грошових коштів. 
		18.09.2024 близько 17 год. ОСОБА_8 , перебуваючи під психологічним тиском обвинувачених, реально сприймаючи попередні висловлені їй погрози, знаходячись у приміщенні АЗС "UPG" №91, за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Кожухівська сільська рада, 154 км автодороги сполученням «Київ-Ковель- Ягодин», передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 18.09.2024 становило 621150 грн., отримавши від ОСОБА_4 письмову розписку про припинення ним неправомірних дій по відношенню до потерпілої та членів її родини. 
		Після цього, злочинна діяльність обвинувачених була припинена шляхом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України.
		 
		Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 у достовірно невстановлений день, час та місці, однак не пізніше 09.06.2024 в порушення норм законодавства України та нормативно- правових актів, якими регулюється порядок придбання, зберігання та користування вогнепальною зброєю та боєприпасами, не маючи відповідного дозволу, за невстановлених обставин незаконно придбав стрілецьку вогнепальну зброю - бойовий автомат «Калашникова» калібру 5,45 мм зі складним прикладом зразка 1974 року (АКС-74) № НОМЕР_1 ; бойові припаси, а саме: 95 бойових проміжних патронів з кулею «ПС» калібру 5,45 мм зразка 1974 року зі сталевим осердям, 33 бойових проміжних патронів з трасуючою кулею «Т» калібру 5,45 мм зразка 1974 року, 1 бойовий патрон «Маузер» з бронебійною кулею SmK калібпу 8 мм (7,62), 425 бойових м проміжних патронів з кулею «ПП» калібру 5,45 м зразка 1992 року підвищеної пробивної здатності, 20 бойових патронів калібру 7,62*51 NATO з кулею зі свинцевим осердям, 8 бойових проміжних патронів калібру 7,62 мм зразка 1943 року з кулею «ПС» зі сталевим осердям; заряди вибухових речовин бризантної дії - тротилу масою по 50-56 г у кожному з двох корпусів оборонних осколкових ручних гранат Ф-1; вибухової речовини А-ІХ-1 (флегматизований гексоген) масою 112 г у корпусі наступальної осколкової ручної гранати РГН; вибухової речовини бризантної дії - тротилу масою 100-115 г у корпусі наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, у достовірно невстановлений день, час та місці, однак не пізніше 09.06.2024, переніс вищевказані вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини до горища свого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та зберігались ОСОБА_4 до 19.09.2024, коли були виявленні та вилученні працівниками поліції у ході проведення санкціонованого обшуку вищевказаного домоволодіння. 
		 
		Своїми умисними діями, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою потерпілому та його близькому родичу в обмеженні прав, свобод або законних інтересів, розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст.189 ч.4 КК України, своїми умисними діями, які виразились у придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст.263 ч.1 КК України. 
		 
		Своїми умисними діями, які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою потерпілому та його близькому родичу в обмеженні прав, свобод або законних інтересів, розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ст.189 ч.4 КК України.
		 
		Кваліфікуючими ознаками дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст.189 ч.4 КК України є вчинення вимагання за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану.
		 
		Сталі правові позиції щодо кваліфікації діяння як вимагання викладені у пунктах 8, 13, 15, 24 постанови Пленума Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «  Про судову практику у справах про злочини проти власності», які є актуальними і на даний час.
		Згідно зазначених позицій, відповідно до статті 189 КК вимагання полягає у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці . Погроза при вимаганні може стосуватись як самого потерпілого, так і його близьких родичів. Близькими родичами відповідно до 
		пункту 11 статті 32 Кримінально-процесуального кодексу України 
		(далі - КПК) є батьки, дружина, діти, рідні брати і 
		сестри, дід, баба, внуки.            Вимагання є закінченим злочином з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети.     Під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких із будь-яких міркувань є для них небажаним. До таких відомостей, зокрема, можуть належати дані про інтимні сторони життя, захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо. Погроза розголосити вказані відомості означає можливість повідомити про них будь-яким способом хоча б одній особі, якій вони не були 
		відомі, тоді як потерпілі особи бажали зберегти їх у таємниці.       Реалізація таких погроз під час вимагання не охоплюється статтею 189 КК. Якщо самі по собі такі дії утворюють склад злочину (наприклад, передбаченого статтею 163 чи 168 КК), то вони підлягають окремій кваліфікації.  При розмежуванні вимагання і злочину, передбаченого статтею 206 КК (протидія законній господарській діяльності), чи злочину, передбаченого статтею 355 КК (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань), треба виходити з того, що при вимаганні винна особа керується корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру.     Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов`язання належить кваліфікувати за відповідною частиною статті 355 КК. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов`язання, що виникло на підставах, передбачених чинним законодавством. Предметом такого зобов`язання можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо. Вимога виконати (не виконати) зобов`язання, що виникло на підставах, не передбачених чинним законодавством, або неіснуюче зобов`язання, або зобов`язання з невизначеним предметом, а так само використання факту існуючого зобов`язання для заволодіння майном, правом на майно або для вчинення дій майнового характеру, які ним не передбачені, належить кваліфікувати як вимагання. Не є вимаганням (стаття 189 КК) примушування особи до оплати (вимоги оплати) наданих їй за угодою чи 
		домовленістю послуг, наприклад: з перевезення особи чи майна,
		оплати переданого особі майна чи виконаних на її користь робіт тощо. Такі дії за наявності для того підстав мають кваліфікуватись як примушування до виконання цивільно-правового зобов`язання.           Злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.
		 
		Відповідно до пунктів 2, 4, 5, 7, 8, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.2002 « Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами.», при вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 
		 з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, 
		споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. N 622, зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. N 292 та іншими нормативними актами.
		Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ми користуються у зв`язку зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводження з цими предметами.
		Відповідно до названої Інструкції та інших нормативних актів до вогнепальної зброї, яка є предметом злочинів, передбачених статтями 262-264, 410 КК, належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей). 
		Бойовими припасами визнаються патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху. 
		До вибухових речовин належать порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню. 
		Під вибуховими пристроями слід розуміти саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин. 
		Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
		Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо. 
		 
		Вище вказані встановлені судом обставини підтверджуються показаннями обвинувачених, не зважаючи на невизнання ними своєї вини, потерпілої, свідків, письмовими доказами та висновками експертів, дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав, факти вчинення ним інкримінованих діянь заперечив. Під час допиту у судовому засіданні дав показання про те, що з потерпілою познайомився 08.03.2022, допомагав їй з дочкою ОСОБА_11 перетнути кордон Польщі, зустрів потерпілу, коли вона у березні 2022 повернулась з Польщі. Після цього вони підтримували зв`язок. У травні-червні 2022 він приїхав до Києва, де проходив лікування, ночував в будинку потерпілої. У серпні 2022 року вони домовились про спільну поїзду до Німеччини, щоб допомогти її дочці ОСОБА_11 облаштуватись в отриманій квартирі. Під час цієї поїздки у вересні потерпіла у магазині «Ікея» загубила папку з документами, які носила з собою. ОСОБА_12 з дочкою та знайомим ОСОБА_13 поїхали шукати документи, але не знайшли. У понеділок він та ОСОБА_12 знову поїхали до магазину і він за допомогою прибиральників та охоронців розшукав загублену папку. Домовленості з потерпілою про якусь винагороду за повернення документів не було. Удома він перефотографував документи, що були у папці, бо ОСОБА_12 сказала, що вони важливі. ОСОБА_12 про це не повідомив. Після повернення з Німеччини жовтень-листопад 2022 він жив у Києві, проходив лікування. Удруге до Німеччини він поїхав на автомобілі потерпілої та на її прохання у травні 2023 року. ОСОБА_12 дала йому 1000 євро на бензин та витрати на поїздку. У нього на банківських рахунках було своїх 19.000 євро та 4.000 доларів. Поїздка мала зайняти тиждень-півтора, але автомобіль зламався, тому залишився надовше. Проживав у дочки потерпілої ОСОБА_11 . Харчувався за свій рахунок, витратив до 1000 євро, перерахував власні кошти близько 1000 євро за ремонт автомобіля, придбав для ОСОБА_11 посудомийну машину за 700-800 євро, а решту коштів (близько 15000 євро), які залишались на його рахунку, зняв та передав ОСОБА_11 . Про свої витрати привіз чеки, за якими порахував, що його витрати в Німеччині склали 42240,90 грн. (бензин, харчування, страховка). Потерпіла цю суму не визнала, однак перерахувала йому 22000 грн.. У потерпілої проживав до 11.07.2023 року. Факт вимагання у потерпілої коштів у сумі 50.000, 30.000 євро заперечив. Зазначив, що 15.000 євро  це кошти, які він витратив у Німеччині в інтересах потерпілої. У 2024 році попросив свою знайому ОСОБА_14 зателефонувати зі свого телефону до ОСОБА_12 , бо та його заблокувала, просив її говорити те, що він їй казав. Сам ОСОБА_12 не телефонував, бо та його не слухала, кидала слухавку. ОСОБА_15 сказав, що вона має представитись представником служби. Скільки разів просив її це зробити, не пам`ятає. Також не пам`ятає, чи просив повідомляти про наслідки для ОСОБА_11 , повідомлення ВККС. При цьому тиску на ОСОБА_14 не чинив. 15.000 євро - то його кошти і передавати їх ОСОБА_15 наміру не мав. Дочка потерпілої заперечила витрати на неї та передання їй коштів під впливом потерпілої. Ініціатором дзвінків ОСОБА_16 до потерпілої був він, бо потерпіла заблокувала його телефон, інформацію щодо ОСОБА_17 він не передавав, вона її особисто не знала. Підтвердив, що дійсно сфотографував документи, про які потім говорив у розмовах. Там був документ про будинок в країні-агресорі. У Німеччині витратив більше 100 євро на продовження «зеленої карти». Квитанції про витрати віддав ОСОБА_12 . Коли потрапив до лікарні, то повідомив їй про суму витрат. Усі кошти 19.000 євро він зняв у Німеччині та віддав ОСОБА_11 , бо зробити це сказала ОСОБА_12 . Про це під час спілкування з ОСОБА_12 телефоном не повідомляв, бо то була таємниця між ними. Озвучував їй 50.000, бо вона хотіла з ним розійтись. Копії квитанцій, чеків про витрати собі не залишив. ОСОБА_15 про ВККС сказав він, просив її телефонували і вона не могла відмовити. Вважає, що потерпіла має повернути йому 19.000 євро та 20.000 гривень, які залишається винною, вважає, що вона б їх віддала. Для цього він би заїхав до ВККС та написав, що треба. ОСОБА_15 гонорар не обіцяв, у неї документів не було, документи їй не передавав. Він мав 19.000 євро, бо продав 3-кімнатну квартиру. На досудовому слідстві показань не давав, бо його переконали, що може бути гірше.
		Вилучена під час обшуку зброя не його, а його загиблих побратимів, хто поклав її на горище, не знає. Це не та зброя, яка була у 2014 році. У 2022 році він повідомив дружині, що має автомат, але то був не той автомат, що у 2014 році. Про боєприпаси нічого не знає.
		Під час судових дебатів зазначив, що заради потерпілої змінив своє життя, вони проживали сім`єю, довіряли один одному, ділились особистим, він 4 рази їздив до її дочки, витратив на неї більше 19.000 євро, які отримав від продажу двох квартир, гаража на ремонт авто, меблі, посудомийку, встановив у квартирі відоекамери, сейф. У Німеччині вони щодня знімали готівку. Фізичною розправою потерпілій ніколи не погрожував, бо не здатний до насильства. Навпаки, то потерпіла йому погрожувала та утримувала в квартирі. Свою вину не визнає, просив виправдати.
		Під час судових дебатів захисник ОСОБА_4 також просив ОСОБА_4 визнати невинуватим та виправдати, посилаючись на те, що, як показала ОСОБА_18 , саме вона зимою з 2020 на 2021 рік на горищі будинку знайшла автомат та магазини з набоями, зібрала їх в мішок і переховала в літній кухні, де автомат і був вилучений. Чоловік цього не бачив, йому нічого про нову схованку не говорила, на її питання, що то за зброя, той відповів: «хай лежить, де лежить, не твої справи». Двері в місці схованки на замки не закривалися, був вільний доступ. Дочка ОСОБА_4 ОСОБА_19 пояснила, що бачила в батька автомат і набої в магазині в 2014 році, побачила фото вилученої зброї в мережі інтернет, тому вважає що вона схожа на ту. В будинку, в якому була вилучена зброя, певний період проживала вона з чоловіком, її мати. Свідок ОСОБА_20 пояснив, що бачив автомат з дерев`яним прикладом і підсумок з набоями у ОСОБА_4 в 2014 році . На сайті Національної поліції бачив фотографії з обшуку, схожий автомат. З ним впізнання автомату не проводили. Патрони, на яких виявили біологічні сліди ОСОБА_4 , знаходилися окремо від інших в шафі біля входу в житловий будинок і в обвинуваченні вони не вказані. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_4 з зими 2021 на 2022 рік не знав, де сховані автомат та магазини до нього, доступу до них не мав, а тому в період не пізніше 09.06.2024 до 19.09.2024 не міг вчиняти дії, які йому інкримінуються, тому обвинувачення в цій частині вважає недоведеним. Щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вимаганні, то у поданій заяві про вчинення злочину від 03.08.2024 зазначено, що потерпіла просить прийняти міри до невідомої особа, яка зателефонувала на телефон в мобільному додатку і вимагала кошти, а в цей же час після допиту в якості потерпілої додає матеріали на 42 аркушах, де зафіксовано спілкування з ОСОБА_21 , починаючи з 2023 року, проте доказів розмови саме 03.08.2024 в цих додатках немає. З заявою звернулася не до правоохоронних органів за місцем проживання ОСОБА_21 , або за місцем свого проживання . Розписка в отриманні коштів написана під диктовку потерпілої. Вважає, що стороною обвинувачення розслідування проведено упереджено, поза увагою залишено наявність заборгованості у потерпілої перед ОСОБА_4 за ремонт пошкодженого автомобіля, придбання меблів, побутових приладів в Німеччині, готівки, переданої для доньки потерпілої, що узгоджується з виписками з банківських рахунків, тому вважає, що дії ОСОБА_4 за ч.4 ст.189 КК України кваліфіковані невірно, обставини, викладені в обвинувачені, є недоведеними. 
		 
		Обвинувачена ОСОБА_5 свою вину не визнала.
		Під час допиту в судовому засіданні дала показання про те, що з ОСОБА_22 знайома з 1994 року, спілкувались родинами, у соцмережах, бачила його у 2014 році, відновили спілкування у липні-серпні 2023. Він розповів, що у м.Києві, у лікарні, що познайомився з ОСОБА_12 , з якою проживає, допомагає їй по господарству, що їздив до Німеччини до її дочки, возив тій речі, що в ОСОБА_23 загубила документі, а він їх знайшов та віддав, що вона заборгувала йому кошти за поїздку, бо він витратив свої. У серпні 2023 року вони зустрілись і під час спільної поїздки потрапили у ДТП. ОСОБА_24 потрапив у лікарню. Попросив її, щоб вона зателефонувала до ОСОБА_12 , щоб та повернула йому борг. Вона йому повірила і на його прохання телефонувала ОСОБА_12 . Коли вони разом поїхали на заробітки до Польщі, то ОСОБА_24 також згадував про борг, що потерпіла йому винна, тому треба їй телефонувати на нагадувати. Одного дня ОСОБА_24 замість свого поповнив її мобільний номер. Запевняв, що потерпіла має перед ним борг, попросив зателефонувати їй під іншим іменем, повідомити, що він звернувся до служби з питанням повернення боргу, що передав їй документи на ОСОБА_12 , що її дочка у Німеччині, де незаконно отримує допомогу, що має будинок в країні-агресорі. ОСОБА_24 вів з ОСОБА_12 переписку, яку частково показував їй. З тієї переписки вона зрозуміла, що потерпіла дійсно має борг, винна ОСОБА_24 кошти. Вони повернулись до України, вона мала виходити на роботу. 14.09 ОСОБА_24 надійшло повідомлення на телефон, він сказав, що ОСОБА_12 готова повернути 15000 доларів. Він думав, як їх забрати, бо їхати до Києва боявся, просив, щоб під час розмови вона була поряд, щоб йому підказувала. ОСОБА_12 їхати до ОСОБА_25 відмовилась, тому вона йому писала, що говорити. Наступного дня ОСОБА_24 мав їхати, попросив її новий телефон. З ОСОБА_22 вона проживала лише у Польщі 2 р. 6 міс.. Вірила, що потерпіла винна йому кошти. Дійсно телефонувала їй, але не думала, що то може бути розцінено як вимагання. Суму боргу ОСОБА_24 їй не називав, казав, що то кошти за поїздку до Німеччини. На дзвінках наполягав ОСОБА_24 , а вона вірила, що потерпіла винна йому кошти. Вона не погрожувала та не вимагала, має такий стиль розмови. Винною себе не вважає, знає, що вчинила невірно. Під час розмови ОСОБА_24 з ОСОБА_12 писала йому на листку, бо не хотіла, щоб потерпіла чула її голос. ОСОБА_24 нічого не радила, вони вирішували самі. Про потерпілу знала лише зі слів ОСОБА_24 , що вони разом мешкали, їздили до Німеччини, що вона має перед ним борг, ніяких документів не бачила, лише говорила, що вони є, що можуть бути передані до ВККС. Про дочку потерпілої також знала від ОСОБА_24 , що вона з початку війни мешкає у Німеччині. У потерпілої нічого не вимагала, не погрожувала. Під час розмов ОСОБА_24 їй говорив, щоб казала, що документи будуть передані до ВККС. ОСОБА_24 не хотів за грошима їхати до Києва, бо його побили в будинку потерпілої, тому боявся. ОСОБА_24 ввів її в оману, казав, що говорити. Чому на це погодилась, сказати не може, не пам`ятає, що говорила у розмовах, які аргументи наводила потерпілій. Кошти їй не призначались, лише ОСОБА_24 . Вона повторювала те, що він їй говорив, підставу боргу не пояснював, повірила у те, що розповідав ОСОБА_24 , тому і допомагала йому. Вважає неправильним, що повірила ОСОБА_24 , слухала його. До потерпілої почала телефонувати після того, як вони потрапили у ДТП. СМС-повідомлення про допомогу ОСОБА_24 не слала, його з її телефону слав сам ОСОБА_24 . Ніяких паперів він їй не передавав, в розмові вона говорила нібито він їх передав. Телефонувати просив її, чому погодилась, сказати не може. Уперше телефонувала у жовтні 2023 після ДТП, щоб повернули ОСОБА_24 борг для лікування. Потім у липні-серпні 2024, щоб повернули боргу як представник служби, суму не озвучувала. Потім ОСОБА_24 сказав, що домовились про 15000. 14.09.2024 року ОСОБА_24 був у неї і на зустріч поїхав від неї, коли приїхав до ОСОБА_26 , то сам зателефонував.
		Під час судових дебатів просила врахувати, що має хвору матір, працює, потерпілу не знала, виконувала прохання ОСОБА_27 , була впевнена, що та має перед ним борг і не бажає його повертати, не бажала настання негативних наслідків, не усвідомлювала, що такі дії є злочинними. 
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 зазначив про те, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ст.189 ч.4 КК України, такі докази, як телефонні розмови, є недопустимими доказами, оскільки зафіксовані не тією слідчою дією, не вказані ідентифікуючі ознаки застосованих пристроїв, усі файли датовані однією датою, що унеможливлює встановити, чи отримані вони в межах дозволів, відповідно недопустимими є і експертні висновки, як похідні докази від попередньо вказаних. Вважає, що має бути враховано перебування на утриманні обвинуваченої її матері, те, що вона працює, несудима. Просив обвинувачену виправдати, оскільки не здобуто доказів її вини.
		Зазначив, що досліджуючи докази вини ОСОБА_5 виявлено ряд невідповідностей пред`явленого обвинувачення з дійсними фактами. Заява про вимагання невстановленою особою неправомірної вигоди надійшла 03 серпня 2024 року об 11 год. 30 хв. (підтверджується протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію) Цього ж дня о 12 год. 42 хв. зареєстровано кримінальне провадження №12024060000000550 (підтверджується витягом з ЄРДР). Як повідомила потерпіла ОСОБА_8 у своїх показах, їй телефонувала невідома особа та вимагала з неї грошові кошти. При цьому, відповідно до наявних у матеріалах справи інформаційної довідки про особу, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Витягу з реєстру довіреностей (з незрозумілих причин отриманих до реєстрації провадження в межах іншого провадження №12024060410000114 від 20.02.2024) чітко прослідковується обізнаність потерпілої та органу досудового розслідування про осіб, які здійснювали телефонні дзвінки. Як зазначала ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у наданих суду поясненнях, телефонні дзвінки здійснювались ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_4 , який формулював предмет розмови таких дзвінків. Крім того, ОСОБА_5 була переконана, що ОСОБА_8 винна ОСОБА_4 грошові кошти. При цьому, з аудіозаписів розмов не вбачається, що ОСОБА_5 погрожує потерпілій чи її родичам або володіє інформацією, яка може їм зашкодити. Також, в наданих суду свідченнях ОСОБА_28 підтвердила відсутність погроз про вчинення фізичного насильста щодо неї чи її родичів. Зазначила лише про моральний та психологічний тиск з боку ОСОБА_5 . При цьому, ОСОБА_8 в поясненнях не змогла пояснити, якою ж інформацією володіє ОСОБА_5 , яка могла б завдати шкоди потерпілій чи її близьким родичам. Стороною обвинувачення також не доведено жодними зібраними доказами наявність у ОСОБА_5 такої інформації. Потерпіла вказує, що часто телефонувала ОСОБА_5 , висвітлювала дані, які були відомі ОСОБА_4 , та вимагала 15 тис. дол., хоча жодними доказами це не підтверджується, адже в телефонних розмовах не озвучувались ні дані щодо ОСОБА_8 , ні сума коштів. Сама ОСОБА_8 в наданих суду поясненнях вказувала, що ОСОБА_4 з його слів вимагав борг. ОСОБА_29 вказувала, що надходили дзвінки про борг від особи жіночої статі, ОСОБА_10 вказала, що не знає ОСОБА_5 взагалі. При цьому обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що просив ОСОБА_5 здійснювати дзвінки для ОСОБА_30 , оскільки потерпіла його заблокувала. Що саме говорити, казав ОСОБА_4 , в тому числі про доньку та ВККС. Жодних коштів передати ОСОБА_5 не планувалось. Ініціатором усіх розмов був ОСОБА_31 , який жодних документів чи інформації для ОСОБА_32 не передавав. З прослуханих в судовому засіданні аудіозаписів розмов ОСОБА_5 з ОСОБА_30 прослідковується, що обвинувачена просить сплатити для ОСОБА_4 гонорар за раніше надану допомогу, тобто як виконання майнового обов`язку, а не як безпідставна передача чужого майна. Крім того, з дослідженої інформації про рух коштів по банківському рахунку ОСОБА_4 прослідковується, що останній здійснював розрахунки в Німеччині. За матеріалами провадження йдеться лише про настирливі телефонні дзвінки ОСОБА_5 без погроз, передбачених законом. Крім того, з досліджених у справі аудіозаписів прослідковується активна поведінка ОСОБА_8 , пов`язана з отриманням інформації про наслідки несплати грошових коштів. Під час телефонних дзвінків потерпіла неодноразово просила перерахувати ризики. З досліджених в суді доказів прослідковується, що дії потерпілої ОСОБА_8 не носили пасивний характер, а були спрямовані на передачу коштів. На момент телефонних розмов ОСОБА_8 знала, що спілкується з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , їх телефонні номери були ідентифіковані потерпілою ще до звернення з заявою до органів поліції. В ході розмов ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_4 просила оплатити гонорар, при цьому ОСОБА_8 впродовж розмов просила конкретну інформацію щодо наслідків. ОСОБА_5 в досліджених судом доказах не називала ні суми, ні реальних погроз. ОСОБА_30 самостійно в розмовах проговорює порядок дій щодо неї. Вказане, на думку сторони захисту, дає достатні підстави вважати, що мало місце підбурювання особи до вчинення правопорушення, а постійні запитання на кшталт «розкажи про наслідки, що буде якщо гроші не віддам, що буде, якщо не знайду гроші, наговори, я хочу знати ризики», а також надиктований потерпілою текст розписки, під час написання якої потерпіла переконує ОСОБА_4 що він погрожував її доньці, хоча останній заперечував цей факт (всі твердженні та вислови щодо доньки звучать від ОСОБА_8 ) є нічим іншим, як штучно сконструйованими доказами. ОСОБА_30 навіть після того, як ОСОБА_4 сказав, що ніяких грошей не треба, сама набирала обвинуваченого та навіть роз`яснювала, що таке ризики і як їх озвучувати. До матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення долучено протоколи за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи з носіями інформації, які подаються як результати негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді записів телефонних розмов. Захист вважає ці докази недопустимими, оскільки фактично йдеться про втручання у приватне спілкування шляхом отримання змісту телефонних переговорів через електронні комунікаційні мережі, тобто про НСРД, передбачену ст.263 КПК України, а не ст.260 КПК України. За ст. 260 КПК аудіо-, відеоконтроль особи полягає у фіксації розмов особи, інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з її діяльністю або місцем перебування. Натомість за ст.263 КПК зняття інформації з електронних комунікаційних мереж полягає у спостереженні, відборі та фіксації змісту інформації, що передається особою, а також сигналів, які передаються каналами зв`язку. Результати кожної НСРД мають бути процесуально оформлені так, щоб суд і захист могли зрозуміти, яка саме дія проводилась і на якій правовій підставі. Незважаючи на наявність у матеріалах провадження ухвал суду як на проведення аудіо-, відеоконтролю особи, так і на зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, сторона обвинувачення процесуально оформила зміст телефонних розмов протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи. Таке оформлення не дозволяє належним чином встановити, які саме відомості здобуті в порядку ст. 260 КПК України, а які в порядку ст. 263 КПК України, чи отримані спірні записи в межах предмета відповідної ухвали, чи стосуються вони саме того абонента, мережі та кінцевого обладнання, щодо яких було надано дозвіл. За таких умов сторона захисту та суд позбавлені можливості перевірити дотримання суттєвих умов судового дозволу на втручання у приватне спілкування, що ставить під сумнів допустимість зазначених протоколів і похідних від них доказів відповідно до ст. 86, 87 КПК України В матеріалах провадження наявні протоколи за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи, які складені за результатами іншої негласної слідчої (розшукової) дії, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж. Єдині протоколи про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_5 датовані 17.09.2024 та 10.10.2024. Враховуючи, що протоколи за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи з додатками, оформлені за результатами проведенні іншої дії вважає, що зазначені докази недопустимі. Варто відзначити, що з протоколу за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 27.08.2024 прослідковується опис файлів від 21.08.2024. Однак текст розмов відноситься до різних часових проміжків, які не ідентифіковані стороною обвинувачення. Фоноскопічна експертиза проведена по дисках, отриманих внаслідок порушень описаних вище, тобто телефонні розмови здобуті за результатами аудіо-, відеоконтролю особи в порядку ст.260 КПК України. Як наслідок, отримані в ході проведення негласних слідчих (розшуковик) дій звукозаписи, здобуті з порушенням чинного законодавства мають визнаватися недопустимим доказом та тягнути за собою недопустимість як доказів висновку експерта від 30.10.2024 №СЕ-19-24/64502-ВЗ. Просив також врахувати, що порушено процедура виготовлення імітаційних засобів у вигляді грошових коштів. Відповідно до змісту протоколу виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 04.09.2024 не вбачається, для проведення яких конкретно визначених негласних слідчих дій вони виготовлені, що на думку сторони захисту є істотним порушенням ст.273 КПК України. Вказані імітаційні засоби вручено ОСОБА_8 18.09.2024 згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 18.09.2024 на підставі постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки №28- 2832т24 від 21.08.2024. В подальшому після проведення спеціального слідчого експерименту, тобто після використання імітаційних засобів з іншою метою, аніж та, з якої ці засоби вручені, постановою про уточнення назви форми проведеної негласної слідчої (розшукової) дії передбаченої ст.271 КПК України від 18.09.2024 слідча постановила «уточнити назву форми проведеної 18.09.2024 негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, яка зазначена у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 18.09.2024 та вважати правильною форму проведеної негласної слідчої (розшукової) дії  спеціальний слідчий експеримент». При цьому, згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 18.09.2024 кошти вручались на підставі постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії №28-2832т24 від 21.08.2024, яка в матеріалах кримінального провадження відсутня. В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 вчинила злочин за попередньою змовою групою осіб, однак конструкція ч.4 ст.189 КК України передбачає вчинення злочину організованою групою. Якщо ж суд все ж дійде до висновку про навність в діях ОСОБА_5 ознак інкримінованого кримінально правопорушення, просив врахувати, що за обставин цього провадження досягнення мети покарання можливе при призначенні ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 4 ст. 189 КК України, суд має право визнавати пом`якшуючими не лише прямо названі законом обставини, а й інші, встановлені у справі. У даному кримінальному провадженні наявна сукупність обставин, які в своїй єдності дають підстави для застосування ст. 69 КК України, а саме: відсутність у ОСОБА_5 будь-якої інформації щодо потерпілої, її майна чи її родичів, необізнаність особи щодо відсутності підтвердження боргових зобов`язань ОСОБА_8 перед ОСОБА_4 , відсутність попередніх судимостей чи притягнення до адміністративної відповідальності, сталі соціальні зв`язки, а також наявність на утриманні хворої матері. Матеріали справи не містять достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів чи неспростовних презумпцій, які б дали підстави вважати ОСОБА_5 винною у вчинені інкримінованого їй злочину, тому просив ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_5 через недоведеність вчинення нею кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України. 2) 3) Повернути вилучене у ОСОБА_5 майно. 
		 
		Суд звертає увагу, що зазначені вище заперечення щодо допустимості доказів стороною зроблено на стадії судових дебатів, що позбавило іншу сторону висловити свої заперечення та обґрунтування.
		 
		Потерпіла ОСОБА_8 дала показання про те, що на початку війни проживала в будинку свого батька, який загинув у ДТП, а її дочка отримала тяжкі травми, ушкодження, потребувала тривалої реабілітації. Коли ж почалась війна, то вона вирішила вивезти дочку закордон. Робила це самостійно, у дорозі вони були 3-4 доби. Її знайома домовилась з ОСОБА_4 , що він дозволить їм переночувати в його будинку. Так вони познайомились, він добре їх прийняв у своєму будинку. Вона з дочкою поїхали до Польщі, в подальшому дочка та зять ОСОБА_27 допомогли їм виїхати до Німеччини, допомогли орендувати автомобіль. З моменту перетину кордону ОСОБА_33 почав їй телефонувати. У Німеччині дочка отримала соціальне житло, а вона повернулась до України. Щоб допомогти дочці облаштувати житло, вона мала їхати до Німеччини і ОСОБА_24 запропонував свою допомогу. Вони разом виїхали до Німеччини. У магазині «Ікея», де вона мала придбати необхідні речі, у неї зникла папка з документами, яку вона возила з собою. Наступного дня вона шукала її в магазині, не знайшла, потім були вихідні і в понеділок знову повернулась до магазину з ОСОБА_22 , який ту папку знайшов та повернув їй. Її знайомив припустив, що можливо вона і була у нього, оскільки він її так швидко знайшов. У травні 2023 вона попросила ОСОБА_34 відвезти дочці речі, бо він мав право виїзду за кордон, а вона ні. Для цього надала йому своє авто, завантажила його речами, заправила та дала 1000 євро на дорогу. Коли він доїхав до Німеччини, то повідомив що витратив 325 євро. По дорозі зламалась коробка передач авто, тому змушений був залишитись у дочки в Німеччині. Ремонт зайняв тривалий час  з кінця травня до кінця липня. Цей час він перебував на утриманні дочки, між ними відбувались побутові конфлікти. У кінців липня повернувся в Україну, авто вона знову здала в ремонт. За ремонт та доставку деталей платила вона. Взаємовідносини між ними погіршились, бо дочка перебувала в знервованому стані. ОСОБА_33 став телефонувати до неї та повідомляти, що вона винна йому 42242,90 грн.. Вона це заперечувала, бо 1000 євро було достатньо, що вони обговорювали таку суму. Майже рік він телефонував їй з різних мессенджерів, що вона винна йому гроші, погрожував, що приїде до неї на роботу, влаштує скандал. Потім по телефону визнав, що боргу не існує, але його влаштує сума за закінчення телефонних дзвінків. Тоді вона перерахувала зі своєї та його картку 20000 грн., за що він дякував, а вона сподівалась, що усе закінчилось. Однак з жовтня історія продовжилась, знову виникла сума 42242,90 грн.. Потім вона дізналась, що ОСОБА_33 з ОСОБА_35 потрапили у ДТП. Він почав слати їй СМС-повідомлення з фото розбитого авто, на що вона не реагувала. Її знайомі стали повідомляти, що ОСОБА_33 просив у них грошей, телефонував її подрузі та просив передати, що знову прийде до суду, висловлював погрози в її адресу. Через це вона заблокувала його телефонні номери. З номеру телефону ОСОБА_16 (абонент Тома на Вайбер та Телеграм) надійшло СМС-повідомлення про допомогу ОСОБА_36 лютого 2024 знову почали телефонувати невідомі номери. У квітні  дзвінки від ОСОБА_37 , щоб віддала людині борг. Потім вона дізналась, що то ОСОБА_38 , з якою ОСОБА_24 проживав у Сарнах та Вишневі, вони разом виїхали до Польщі. 26.07.2024 з польського номеру зателефонувала особа, представилась як ОСОБА_39 , але вона впізнала знайомий голос, цього разу та повідомила, що вона має заплатити гроші за втрачені у Німеччині документи. Вона задавала їй навідні запитання: чому та вважає, що то вона, почала фіксувати розмови. Почались дзвінки день-через день. 31.07.2024 ОСОБА_39 розповіла, що вона з України, працює в Німеччині, почала вимагати гонорар за втрачені документи, продиктувала номер картки ОСОБА_27 , дала 10 днів строку, інакше погрожувала передати якість документи до ВККСУ, по яких до неї виникнуть питання, що знає, де її дитина, яку соціальну допомогу вона отримує, що вона у Німеччині. Через це вона захвилювалась та почала думати, що робити. Зрозуміла, що вони вигадали нову версію, почала хвилюватись за дочку, тому поїхала до м.Житомир з заявою, що ОСОБА_33 з ОСОБА_35 вимагають кошти з погрозами. Знала, що ОСОБА_33 у 2015-2016 роках як волонтер був у н.п.Піски, звідки привозив зброю, вмів з нею обходитись, розповідав, що має схованки у тещі. ОСОБА_38 погрожувала, що знає інформацію про отримання дочкою допомоги. ОСОБА_33 знав про конфлікт з сусідом, погрожував, що передасть тому інформацію, яка для неї була небажана. Вона хвилювалась за дочку, яка була у Німеччині сама, під час розслідування змушена була забрати її додому, щоб убезпечити від можливого тиску. Потім почалось вимагання 50000 доларів. Вона найняла адвоката у Німеччині, який консультував дочку щодо її поведінки. Нею була запропонована сума 15000 доларів, щоб закрити ту історію, але друзі переконували її діяти в законний спосіб. Коли збирала гроші, то ОСОБА_33 сказав, що «увімкне лічильник», що знову буде сума 50000 доларів. У більшості випадків телефонувала ОСОБА_38 , повідомляла дані, які були відомі ОСОБА_40 , хотіли, щоб кошти перерахувала на картку в Польщу, на що вона не погодилась. Тоді вони приїхали в Україну. ОСОБА_33 зателефонував, що їде до Києва. На зустріч її спорядили, вона передала 15000, він написав розписку, але коли її проводив, то сказав, що з неї за лічильником іще 3000. Вважає, що такі дії продовжувались би і далі, погрожував, що постраждає її дочка. Вважає, що ОСОБА_33 потрапив під вплив ОСОБА_16 , що основною є її роль як координатора його дій, писала тому, що говорити в телефонних розмовах. У тій ситуації боялась, що вони можуть зашкодити її кар`єрі, бо можуть звертатись з надуманих підстав, а їй доведеться те спростовувати, пересилав фото встановлення у дочки кухонних меблів, погрожував, що звернуться закордоном до поліції і дочку видворять, ОСОБА_38 представлялась представником соціальної організації, яка вирішує питання українців закордоном. Усе це на неї вплинуло таким чином, що вона відшукувала шляхи виїзду за кордон до дочки, бо боялась, що вони створять їй проблеми, а знаючи характер ОСОБА_27 , сприймала такі погрози реально, вбачала реальні загрози і для свого здоров?я, боялась, що він зможе чинити психологічний тиск на дочку, що може мати схованки зброї, відчуває загрозу від обвинувачених і на даний час. З ОСОБА_22 була знайома з 07.03.2022, він періодично звертався до неї з певними питаннями щодо отримання документів, вона допомагала йому з лікуванням у Києві, він зупинявся у неї, коли проходив лікування, періодично проживав, мав ключі від будинку, залишався у ньому сам, знімав будинок і територію. Вважає, що вимагав би кошти постійно, бо отримавши 15000 сказав, що вона винна ще 3000. Коли вона подавала заяву про злочин, то не була впевнена щодо ОСОБА_16 , а то, що то ОСОБА_33 , була впевнена. Він міг мати доступ до справ, з якими вона працювала вдома, мав інформацію про її життя, чим міг би її компроментувати. Ніяких боргів у неї перед ОСОБА_22 не було, 20000 грн. перерахувала йому добровільно. З ОСОБА_35 знайома не була. Коли отримала повідомлення від «Тома», то знайома повідомила, що ОСОБА_33 потрапив у ДТП з якоюсь ОСОБА_41 . Про те, що особа, яка їй телефонувала, то ОСОБА_38 дізналась лише з матеріалів провадження, а до цього про неї нічого не знала. Коли відбувся дзвінок з Польщі, то по голосу впізнала особу, яка телефонувала їй раніше, голос вона не змінювала, вимог про передачу коштів їй не висловлювала, говорила, що вина ОСОБА_40 гонорар, продиктувала номер його картки, здійснювала на неї психологічний тиск, погрожувала створити проблеми дитині. Погроз щодо фізичного насильства не було. Було психологічне та моральне насильство, тиснула як особа, яка вирішувала проблеми інших людей, погрожувала обмеженням прав, позбавленням роботи шляхом поширення інформації. ОСОБА_38 була обізнана про її життя від ОСОБА_27 в деталях та подробицях, мала інформацію, якою володів ОСОБА_42 .. Вважає, що обвинувачені діяли спільно, в межах обумовленого плану. Наполягає на найсуровішому їх покаранні.
		 
		Свідок ОСОБА_10 (дочка потерпілої) дала показання про те, що коли у матері вимагали кошти, вона перебувала у Німеччині. Мама їй зателефонувала та попередила, щоб вона була обережна і обачна, пояснила, що ОСОБА_33 подасть заяву щодо її перебування в Німеччині і це матиме для неї негативні наслідки, що були погрозі мамі і їй. Мама уклала договір з адвокатам з Німеччини для її захисту. Літо-осінь 2023 мама була знервована. Налякана, що буде заява щодо них і її роботи. Вона вихідними боялась виходити на вулицю, перевіряла, чи за нею ніхто не стежить, побоювалась, що можуть бути неправомірні дії щодо неї, бо була в чужій державі як біженка, проходила реабілітацію. З ОСОБА_22 познайомилась у березні 2022, була після тяжкої аварії, а після початку війни стан іще погіршився, тому вирішили їхати в Європу на реабілітацію, добирались 4-5 днів. У будинку ОСОБА_27 були 3-4 год., щоб помитись та відпочити. Потім ОСОБА_33 з мамою приїхали до Німеччини, бо вона отримала житло, яке треба було умеблювати. Коли мама була в магазині «Ікея», то загубилась папка з її документами, що виявили лише вдома, наступного дня намагались її відшукати, папку знайшов ОСОБА_43 , ніяких розмов про винагороду за це не було. На прохання мами він приїхав навесні наступного року, привіз їй речі. Через поламку авто залишився у неї. ОСОБА_44 повідомила, що дала йому 1000 євро, з яких він витратив 350. Його проживання, зв`язок, харчування, проїзд були за її ат її матері рахунок. Його перебування суттєво впливало на її психологічний стан. Дізналась, що ОСОБА_33 приїхав до Києва, мама допомагала йому з лікуванням, консультаціями у лікарів. Після від`їзду з ним не бачилась. Потім мама зателефонувала та повідомила про погрози щодо її перебування в Німеччині, що він напише заяву в поліцію, в центр переселенців. Вона це сприйняла і як погрозу фізичною розправою, бо ОСОБА_33 знав її уклад життя, маршрут, розклад, тому боялась виходити і залишалась вдома. Потім мама повідомила, що була і інша особа, яка також погрожувала, повідомляла її про кожну таку розмову. Ті погрози мама сприймала серйозно, була налякана, говорила, щоб вона закривалась, озиралась на вулиці, контролювала обстановку. Через це вона була в постійній напрузі, як емоційній, так і фізичній, що тривало 1-2 місяця. Вона в усе те вірила, бо ОСОБА_33 є емоційно нестабільною людиною, його поведінка непередбачувана. Він погрожував розголошенням даних, написанням скарг, зверненнями до преси, поширенням інформації щодо будинку. Особисто їй дзвінків ні від ОСОБА_27 , ні від інших осіб з погрозами не було. Кошти ОСОБА_33 для неї не знімав. ОСОБА_14 не знає, з нею не спілкувалась. Вона боялась фізичної розправи від ОСОБА_27 , він знав про стан її здоров?я, бачив, що вона у знервованому стані, має погане самопочуття, однак не зупинявся в своїх діях, чинив відносно неї психологічне насильство та тиск, через що стан її здоров?я ще погіршився, у неї було психічне виснаження. Під час перебування у неї, мама просила забезпечувати ОСОБА_34 , щоб він не витрачав свої кошти. Відношення до придбання її побутової техніки він не мав. Якщо б була якась заява щодо порядку отримання нею квартири в Німеччині, то її б без з`ясування могли б депортувати, порушити кримінальне провадження. Щодо ремонту авто не знає.
		 
		Свідок ОСОБА_29  показала, що була свідком того, як навесні (квітень-травень) 2024 потерпілій почали надходити дзвінки від жінки, що ОСОБА_12 винна борг. Ті розмови вона записувала на диктофон свого телефону. Їй відомо про те, що ОСОБА_33 восени 2023 приїхав до Києва на лікування, проходив обстеження, потім для працевлаштування. Жив у потерпілої, поки не знайде собі квартиру. Вони шукали йому квартиру. Коли ОСОБА_12 його заблокувала, то він телефонував їй та просив передати ОСОБА_12 , що вона заборгувала йому кошти, щоб передала речі. Від ОСОБА_12 знає про те, що ОСОБА_33 допомагав в організації поїздки до Німеччини, що знайшов документи, які вона втратила в магазині «Ікея», однак про гонорар за це нічого не чула. Їй ОСОБА_33 говорив про борг близько 20000 грн. за його поїздку до дочки ОСОБА_12 , бо йому не вистачило 1000 євро, які давала ОСОБА_12 . Сума була більше 40000 грн., ОСОБА_12 заплатила 20000 грн., а він хотів отримати залишок від 40000 грн. іще 20000 грн.. Під час її допиту вона надала флешку з записом розмови жінки щодо повернення ОСОБА_12 боргу. Знає, що дочка ОСОБА_12 боялась ОСОБА_34 через його поведінку. ОСОБА_14 не знає, ОСОБА_12 про неї не згадувала. У розмові з ОСОБА_22 він просив передати, що ОСОБА_12 винна кошти за поїздку, жінка суму не озвучувала, говорила, що потерпіла сама знає скільки винна і за що. ОСОБА_12 розповіла про вимагання коштів приблизно через 2 роки після поїздки в Німеччину. Від ОСОБА_27 їй відомо, що він харчувався в Німеччині за рахунок ОСОБА_11 . 20000 грн. ОСОБА_12 дала, щоб він не вимагав більше. Хоча та поїздка була як дружня допомога, бо потерпіла йому допомагала в лікуванні. Потім він не хотів виїздити з її будинку, тому вони самі почали шукати йому житло, через що виникали сварки. Після допиту свідка було досліджено додаток до протоколу її допиту (т.4 п/д а.37).
		 
		Свідок ОСОБА_45 дав показання про те, що перебуває у дружніх стосунках з потерпілою, з ОСОБА_22 познайомився восени 2022, коли той з ОСОБА_12 приїхав до Німеччини. У магазині ОСОБА_12 загубила документи, які носила як вона, так і ОСОБА_24 , вони їх шукали, однак їх не знайшли, а після вихідних, коли ОСОБА_12 знову поїхала до магазину з ОСОБА_24 , то той їх знайшов, як сказала ОСОБА_12 - пішов та виніс їх хвилин через 5-10. Його це здивувало, бо вони їх шукали декілька годин. Про винагороду чи оплату цього ОСОБА_24 не говорив. Знає, що ОСОБА_24 допомагав ОСОБА_12 при виїзді з Міленою, а вона йому допомагала проходити лікування. Потім ОСОБА_24 приїхав у травні 2023 на авто ОСОБА_12 , яке зламалось. Запчастини та ремонт оплачувала ОСОБА_12 . Від неї знав, що вона давала 300 євро на бензин та 500 на проживання ОСОБА_24 . Йому відомо, що потім ОСОБА_24 придумав неіснуючий борг понад 42000 грн., казав, що то його витрати на поїздку. Він з?ясовував (телефонував) походження того боргу, але той нічого не пояснив, сказав, що то не його справа. Знає, що ОСОБА_24 не хотів виїздити від ОСОБА_12 , бо вона йому допомагала, хоча йому знайшли окреме житло. Він був у ОСОБА_12 , перевозив речі ОСОБА_24 на квартиру, знову говорив з ним за той борг, той говорив, що усе нормально, що залишить ОСОБА_12 у спокої, що йому нічого від неї не потрібно. Телефонував, коли потрапив в аварію, щоб йому позичили на лікування. ОСОБА_12 пересилала йому скріншоти переписки, що ОСОБА_24 знову нагадував про борг. Він знову йому зателефонував, бо за ту квартиру для ОСОБА_46 оплатила 20000 грн., питав, чому він знову вимагає борг та шантажує ОСОБА_12 , просив, щоб він не погрожував дитині. ОСОБА_24 сказав, що то не його справа і заблокував його. Погрожував, що ОСОБА_11 не буде в Німеччині, що залишиться без квартири, її депортують, нехай боїться. ОСОБА_12 погрожував, що та сяде на лаву підсудних, залишиться без нічого, що передасть інформацію в органи. Також чув записані розмови, бачив скріншоти. 20000 ОСОБА_12 перерахувала до того, як почалося вимагання. Знає, що за папку вимагав гонорар 50-20-15 тисяч, був присутній в авто при розмові ОСОБА_12 з ОСОБА_47 авто були він, ОСОБА_12 та ОСОБА_48 . Суму у 42 тис. грн. пояснював як його витрати у Німеччині. Друга розмова була ОСОБА_49 та ОСОБА_24 , щоб ОСОБА_48 передала ОСОБА_12 , що та винна йому.
		 
		Свідок ОСОБА_18 (колишня дружина ОСОБА_4 ) свідчила про те, що має у власності з ОСОБА_22 спільний будинок. Коли у будинок переїхали діти, то на горищі вона виявила зброю, про походження якої запитала чоловіка, на що той повідомив, що то не її, тому не треба чіпати. Це було взимку 2020-2021. Оскільки був випадок, що дах їхнього будинку горів, то вона зібрала усе знайдене, а там були автомат, магазин з набоями, патрони, гранати, поклала до мішка та перенесла на горище літньої кухні, де той мішок потім знайшли слідчі. Вважає, що усе те належало ОСОБА_40 , бо коли спитала його, то він заборонив чіпати. Знає, що ОСОБА_33 їздив у Піски, він та його товариші були зі зброєю. З грудня 2023 доступу до будинку вона не мала, забрала свої речі, ключів не мала. Під час обшуку будинок відкривали слідчі ключами, які принесли сусіди. Доступу до його сейфу не мала. З потерпілою ОСОБА_50 її познайомив чоловік, у їх будинку вона була хвилини 3, повідомив, що вона допомагала йому пройти обстеження у Києві. То було у травні 2023. Про ОСОБА_14 дізналась у грудні 2023. Їй повідомили, що ОСОБА_24 святкував з нею Новий рік, у лютому 2024 бачила її в будинку. Зі слів сусідів, вона приїздила у п?ятницю та їхала в неділю. З ОСОБА_22 розлучились у березні 2024, до цього в будинку ніхто не проживав. Про вимагання у потерпілої їй нічого не відомо. ОСОБА_33 більше 11 років ніде не працював, отримував лише пенсію, просив гроші у дітей, знайомих, кумів. 
		 
		Свідок ОСОБА_19 (дочка ОСОБА_4 ) показала, що бачила ОСОБА_14 , знає, що вона проживала в будинку батьків, потерпілу не знає та не бачила, щодо вимагання у неї коштів нічого не знає. Знає, що батько привіз зброю  автомат, у 2014 році, показував і автомат і глушник до нього, казав, що з Правим Сектором був на донецькому напрямку, у Пісках. Також бачила набої, рожки до них. Під час сварки говорив за гранати, залякував, що кине їм у будинок. Згадував про зброю на початку війни, говорив, що у нього є зброя для захисту. Це було у 2023. Багато років він не працював, останнім часом не спілкувались. Коли він проживав з ОСОБА_41 , то матір до будинку не пускав, продавав речі, подав позов до суду. ОСОБА_51 приїздила на вихідні, бачила її біля будинку, як батько навчав її керувати авто. Під час обшуку була закордоном, її допит було проведено після повернення. Мати їй нічого не розповідала. Зброю побачила на фото з обшуку і впізнала автомат, який батько показував. 
		 
		Свідок ОСОБА_20 (зять ОСОБА_4 ) свідчив про те, що перебував за кордоном, що теща повідомила, що під час обшуку в літній кухні будинку виявили зброю. Його викликали на допит і він повідомив, що у 2014-2015 бачив вдома у ОСОБА_52 автомат та магазин до нього. Той повідомляв, що він трофейний, зі сходу, був членом організації Правий Сектор. Після цього зброю не бачив. Теща йому нічого не повідомляла. З ОСОБА_35 не знайомий, бачив її у січні 2024, на подвір?ї будинку влітку 2024. Дружина говорила, що то нова дружина батька.
		 
		Свідок ОСОБА_53 (брат ОСОБА_4 ) показав, що з потерпілою знайомий з 2023 р., приїздив з родиною до неї у гості, бо брат проживав з нею у цивільному шлюбі. Знає, що вони з братом їздили до Німеччини, ОСОБА_24 сам їздив до її дочки, з його слів - робив там ремонт кватири, купував матеріали для ремонту та меблі за свої кошти, ремонтував автомобіль також за свої кошти. Перед поїздкою показував, що у нього на рахунку були валютні кошти  долари і євро, більше 20000. Він продав квартиру, гроші зберігав. Потім розповідав, що витрачав їх на ремонт, а решту залишив у квартирі дочки у сейфі для її користування, яку суму  не знає. Розповідав йому про це, коли повернувся. Знає, що після повернення ОСОБА_24 побив помічник ОСОБА_12 . Знає, що ОСОБА_24 їй телефонував, щоб вона віддала гроші. З ОСОБА_12 по телефону розмовляв декілька разів, бо ОСОБА_24 повідомив, що вона заблокувала його номер. Потім заблокувала і його номер. Про зброю нічого не знає, такої не бачив, знає, що знайшли при обшуку. ОСОБА_14 знає як дружину брата.
		 
		Письмовими доказами вчинення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованих їм діянь є протоколи проведених під час досудового розслідування гласних та негласних слідчих дій з додатками до них, в яких зафіксована інформація, яка є доказовою та підтверджує факт вчинення ними інкримінованих злочинних дій.
		Вчинення обвинуваченими інкримінованих їм злочинів підтверджується і висновками експертів, зробленими за результатами проведених у провадженні експертиз.
		 
		Безпосередньо такими доказами є наступні (т.3 а.240-261, т.4 а.212-233, т.1-4 п/д (письмові докази)):
		По факту вимагання:
		Протокол прийняття 03.08.2024 року заяви ОСОБА_8 про те, що під час перебування на трасі Київ-Чоп в районі Житомирської області близько 10.00 год. їй на її телефонний номер у мобільному додатку «Телеграм» зателефонувала особа, яка вимагала грошові кошти за документи, які вона раніше втратила та у разі неперерахування грошових коштів інформація про неї буде направлена до ВККС. Указана заява була зареєстрована в ГУНП в Житомирській області 03.08.2024 за №589.
		Згода ОСОБА_8 на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.08.2024.
		Долучений потерпілою під час допиту диск із записами телефонних розмов свідка ОСОБА_54 та ОСОБА_4 про те, що потерпіла знає, скільки вона винна ОСОБА_4 за поїздку до Німеччини, подарунки, озвучується сума 20 тисяч; потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_5 повідомляє потерпілій, що вона ОСОБА_39 , діє як особа, якою розглядається звернення ОСОБА_4 щодо втрати нею документів і за їх відшукання вона має сплатити тому, хто їх знайшов, гонорар, повинна розрахуватись з людиною, інакше вона буде передавати інформацію про те, де знаходиться дитина потерпілої, вона знає таку інформацію, що є уся інформація і про саму потерпілу і вона дає їй 10 днів терміну, інакше справа буде направлена до ВККС, що вона знає ту людину і має сама визначити розмір гонорару, надиктовує номер банківської картки, на яку мають бути перераховані кошти, повідомляє, що до неї звернулась людина, яка знайшла документи і потерпіла обіцяла з нею розрахуватись, тому треба це зробити і суму визначити самостійно, інакше вони зустрінуться у ВККС, до неї буде багато питань, тому у неї є 10 днів на роздуми.
		Протокол огляду предмета від 05.12.2024, яким зафіксовано огляд носія інформації, який потерпіла ОСОБА_8 надала під час свого допиту, на якому зафіксовано телефонні розмови 03.12.2023 (свідок ОСОБА_29  обвинувачений ОСОБА_4 ), 27.04.2024, 18.05.2024, 31.07.2024 (потерпіла ОСОБА_8  обвинувачена ОСОБА_5 ).
		Протокол огляду предмета від 09.12.2024 , яким зафіксовано огляд носія інформації, який свідок ОСОБА_29 надала під час свого допиту, на якому зафіксовано телефонні розмови 03.12.2023 свідка ОСОБА_29 та обвинуваченого ОСОБА_4 ).
		Протокол огляду речей від 28.08.2024, у якому зафіксовано огляд наявної у мобільному телефоні ОСОБА_8 інформації та виявлено листування з абонентом ОСОБА_4 , з якого зроблено та долучено скріншоти, вміщені до фототаблиці. Зміст зафіксованої на даних скріншотах переписки між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 свідчить про те, що 15, 16, 19, 21 серпня потерпілій від ОСОБА_4 надходили письмові повідомлення, зміст яких свідчить про те, що ОСОБА_4 , посилаючись на особу з даними ОСОБА_39 та його звернення до неї, висуває потерпілій вимогу виконати їх домовленість до 23 серпня, інакше почнеться розгляд питання про її дочку, з 24.08 «справа піде в розголос». На намагання потерпілої заперечити факт наявності зобов`язання, з`ясувати характер вимоги та наслідки її невиконання, її посилання на те, що такі вимоги є вимаганням, погрозами, шантажем, ОСОБА_4 зазначає, що його апетит може зрости, що він «включить лічильник» і буде не 15, а 25, що ризиками для неї є дочка, оформлення будинку в країні агресора, документи , втрачені в Німеччині, фізичне насильство щодо нього, земельна ділянка сусідів.
		Протокол за результатами проведення аудіо-відеоконтролю особи від 27.08.2024, додатком якого є диск зі звуковою інформацією, якими зафіксовано зміст декількох телефонних розмов 13, 16, 19.08.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , під час яких ОСОБА_4 повідомляє потерпілу, що він звернувся до представника органу (якого, вона має сама здогадатись), за допомогу він винен їй гонорар, що потерпіла обіцяла, що поверне йому винагороду, дасть грошей, щоб перерахувала їх йому і все буде нормально, що гонорар за те, що він знайшов її документи. На заперечення потерпілої про те, що домовленості про оплату за відшукані документи не було, ОСОБА_4 зазначає, що після того, які він від неї пішов, то хоче мати від неї якість кошти, щоб усе було нормально. На питання, чому питання гонорару стало у 2024 році, коли документи знайшов у 2022 році, ОСОБА_4 зазначає, що через те, що вона йому «поламала життя», пропонує потерпілій самій запропонувати йому суму. На питання, чому він їй погрожує, уточнює, чи дійсно має намір зашкодити їй та її дитині, ОСОБА_4 підтверджує, що то правда, так і є і вона знає, що то правда, що за потреби виконає свої погрози. А щоб цього не сталося, то потерпіла має йому заплатити. На заперечення потерпілої про відсутність у неї будь-яких боргів перед ним, ОСОБА_4 нагадує про її небажання домовитись з ним та з його братом, який до неї також телефонував. На пропозицію потерпілою повідомити їй про наявну у нього інформацію та висунути свої умови, ОСОБА_4 повідомляє, що то все те, про що їй говорила та жінка ( ОСОБА_5 ). На наполягання потерпілої вказати щось конкретне з наявних у нього відомостей щодо неї, ОСОБА_4 повідомляє, що йому відомо, яким чином вона оформила будинок, що знає де її дитина живе, навчається, відпочиває, що цим може зайнятися ОСОБА_39 . Потерпіла неодноразово пропонує йому визначити суму, яку бажає отримати від неї, за умови, що він гарантуватиме невчинення небажаних для неї дій. ОСОБА_4 озвучує суму 50 тисяч, потерпіла уточнює чи це 50 тисяч доларів, за що ним визначена така сума, які у неї ризики. ОСОБА_4 зазначає, що це оформлення будинку, навчання дочки у Німеччині, документи, що він знайшов. Під час розмови 16.08.2024 ОСОБА_4 знову веде розмову з потерпілою про гроші, повідомляє, що бажає, щоб подальші домовленості потерпіла вела з людиною, з якою він спілкувався, щоб та повідомила її про можливі наслідки, знову пропонує потерпілій визначити прийнятну для неї суму, повідомляє, що шантажує її, бо є чим шантажувати, на пропозицію потерпілої зменшити зазначену ним суму, зазначає 30000 євро, що при незгоді потерпілій доведеться витратити набагато більше. Після чергового обговорення запропонованої суми та її відсутності у потерпілої, ОСОБА_4 визначає суму у 30000 доларів. У розмові 19.08.2024 потерпіла повідомляє, що не має вказаної ОСОБА_4 суми та просить визначити іншу, на що ОСОБА_4 знову пропонує їй визначити, яку суму вона спроможна сплатити, пропонує перерахувати на повідомлений ОСОБА_5 рахунок суму, яку вона може. Потерпіла пропонує зменшити суму, приїхати в Україну та отримати гроші взамін розписки про відсутність у нього претензій. Після чергових торгів ОСОБА_4 погоджується на суму в 15000 доларів. 
		Протокол за результатами проведення аудіо-відеоконтролю особи від 27.08.2024, додатком якого є диск зі звуковою інформацією, якими зафіксовано зміст декількох телефонних розмов 21.08.2024 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , під час яких потерпіла повідомляє обвинуваченій, що їй незрозуміло, яку інформацію щодо неї може мати ОСОБА_4 , але вона готова з ним поспілкуватись для уникнення негативних для неї наслідків, на що ОСОБА_5 повідомляє, що зустрітись з потерпілою ОСОБА_4 не зможе, але питання про ВККС, її дочку, її будинок є відкритим, тому питання слід вирішити найближчим часом, інакше вона матиме справу з ВККС і будуть залучені засоби масової інформації, що потерпіла має віддати те, що має віддати, що вона обіцяла забезпечити його житлом у Києві, що відносно неї є багато негативних відгуків, але вона не буде їх розголошувати, може повідомити їй номер валютної картки. При цьому ОСОБА_5 створює у потерпілої переконання про відсутність її особистого інтересу, що вона діє як представник офіційної організації, пропонує різні варіанти перерахування ОСОБА_4 коштів (на рахунок, поштовим переказом), обіцяє, що якщо потерпіла передасть гонорар, то питання буде закрито і вона їй телефонувати більше не буде. Після повідомлення потерпілої про неможливість передати кошти заочно, ОСОБА_5 наголошує їй на тому, що вона знає, що її дочка знаходиться у Німечині, отримує допомогу, що якщо вони дійдуть згоди, то вона «закриє питання». Потерпіла вчергове наголошує, що ОСОБА_4 вона нічого не винна, однак хоче йому заплатити, щоб він її більше не чіпав.
		Протокол за результатами проведення аудіо-відеоконтролю особи від 18.09.2024, додатком якого є диск зі звуковою інформацією, якими зафіксовано зміст телефонних розмов ОСОБА_8 та ОСОБА_4 21.08.2024, 27.08.2024, 15.09.2024, під час яких ОСОБА_55 з`ясовує у ОСОБА_4 , чому їй телефонує ОСОБА_39 , повідомляє, що вона шукає гроші, що між ними не було домовленості про строк їх збору, ОСОБА_4 вчергове нагадує про можливі негативні наслідки для потерпілої та її дочки у разі несплати йому обумовленої суми. Під час розмови 15.09.2024 ОСОБА_4 повідомляє ОСОБА_8 , що раніше обумовлена сума збільшується до 18000, оскільки минуло три тижні. На повідомлення потерпілої, що вона зібрала обумовлену суму і він може приїхати та отримати кошти, той повідомляє, що вона має перерахувати їх на рахунок. Після того, як потерпіла повідомляє про неможливість перерахування, ОСОБА_4 погоджується зустрітись, коли буде у відпустці. 
		Протокол за результатами проведення аудіо-відеоконтролю особи від 18.09.2024, додатком якого є диск зі звуковою інформацією, якими зафіксовано зміст телефонної розмови 21.08.2024 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , під час якої ОСОБА_5 інформує потерпілу про зустріч з ОСОБА_4 , який її повідомив, що дійшов домовленості з потерпілою, але та її не виконує, повідомила, що чула їх розмову, яка записана, що вона має розв`язати справу, з якою до неї звернувся ОСОБА_4 , тому гратися з потерпілою не буде, що вона працює в державних органах відповідної служби, що потерпіла знає, що відносно неї дуже багато справ, вона «світиться» в інтернеті, її знають люди, тому гратися з нею далі не буде, що потерпіла знає, що вони зустрінуться у ВККС, представляється як ОСОБА_56 , що працює у державній установі, яка допомагає біженцям. ОСОБА_8 повідомляє так звану ОСОБА_57 , що ОСОБА_4 її шантажує якимись зібраними документами, ніякого гонорару йому вона не винна, на що ОСОБА_5 зазначає, що чула їх розмову, чула, як вони торгувались, домовились і вона сказала, що буде шукати гроші, що саме вона дала ОСОБА_4 три дні, щоб він очікував від потерпілої сплати, але та йому не пише, тому він знову звернувся до неї в офіс, що вона мала йому сплатити. На запитання потерпілої, яка її роль у ситуації, ОСОБА_5 повідомляє, що вона має розрахуватись з ОСОБА_4 , якщо не хоче, щоб та представила всі докази, що звернеться до керівника суду, голови суду і візьме деякі докази про неї, тому що людина він неї постраждала, що ОСОБА_4 її не шантажує, а збирає про неї усі докази і вона знає, чим це їй загрожуватиме. На зауваження потерпілої про те, що ОСОБА_4 зазначав нереальні суми, які потім зменшував, ОСОБА_5 вказує, що зменшувала суми саме потерпіла. На намагання потерпілої довести до ОСОБА_5 , що ОСОБА_4 її шантажує, та стверджує, що той не шантажує потерпілу, констатує, що відносно неї будуть вжиті заходи, після чого вони будуть зустрічатись у ВККС, що вона знає її дівчину, знає як і скільки часу вона проживає, скільки часу отримує допомогу, за яку потерпіла може поплатитись.
		Протоколи за результатами проведення аудіо-відеоконтролю особи від 17.09.2024, додатками яких є диски зі звуковою інформацією, якими зафіксовано зміст телефонної розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 13.09.2024, під час якої обвинувачені домовляються, що ОСОБА_4 повідомить потерпілу, що поки вона не перекине гроші, нічого не буде, що у понеділок скаже, що сума уже не 15, а 18, на що ОСОБА_5 радить йому зателефонувати потерпілій та сказати про це, ОСОБА_4 просить її бути поряд під час розмови та підказувати йому, на що ОСОБА_5 погоджується.
		Протоколи за результатами проведення аудіо-відеоконтролю особи від 10.10.2024, додатками яких є диски зі звуковою інформацією, якими зафіксовано зміст телефонної розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18.09.2024, під час якої обвинувачені обговорюють маршрут слідування ОСОБА_4 до місця зустрічі з потерпілою, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що з її телефону відправив потерпілій геолокацію і та питала, що то за номер, що він «чуть не спалився».
		Протокол про результати проведення спостереження за особою від 19.09.2024, яким зафіксовано спостереження за ОСОБА_4 18.09.2024 на шляху його слідування з м.Сарни Рівненської області до місця зустрічі з ОСОБА_8 поблизу с.Йосипівка Коростенського району Житомирської області, написання ОСОБА_4 розписки, передання ОСОБА_8 ОСОБА_4 грошових коштів.
		Протокол за результатами проведення аудіо-відеоконтролю особи від 19.09.2024, додатком якого є диск з аудіо та відеоінформацією, яким зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_8 17-18.09.2024 щодо обумовлення ними місця зустрічі для передання коштів, їх зустріч та розмову у приміщенні АЗС «UPG», написання ОСОБА_4 під диктовку ОСОБА_8 розписки щодо припинення відносно неї та її дочки неправомірних дій, під час розмови ОСОБА_4 підтверджує свої наміри реалізувати погрозі у разі непередання ОСОБА_8 коштів, при цьому натякає на бажання в майбутньому отримати від потерпілої допомогу, будь-яких зауважень щодо незгоди зі змістом розписки не висловлює. Відеозаписом зафіксовано передання потерпілою та прийняття обвинуваченим пакунку.
		Процедура проведення спеціального слідчого експерименту, проведеного відповідно до постанови прокурора від 21.08.2024, зафіксовано протоколом огляду та вручення грошових коштів від 18.09.2024, протоколом закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 18.09.2024.
		Протокол огляду від 18.09.2024 зафіксовано відсутність у потерпілої ОСОБА_8 виданих їй імітаційних засобів грошових коштів та видачу нею розписки ОСОБА_4 ..
		Власноруч написана розписка ОСОБА_4 , якою підтверджено отримання від ОСОБА_8 15000 доларів за припинення вчинення відносно неї та її дочки ОСОБА_10 неправомірних дій.
		Протокол обшуку від 18.09.2024, проведеного відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19.09.2024, яким зафіксовано виявлення та вилучення в автомобілі Фольксваген НОМЕР_2 , яким ОСОБА_4 прибув до місця зустрічі з потерпілою, належних йому речей.
		Протокол обшуку від 8.09.2024, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 06.09.2024, яким зафіксовано виявлення та вилучення у домоволодінні ОСОБА_4 мобільних телефонів, банківських карт, рукописних записів.
		Протокол обшуку від 18.09.2024, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 04.09.2024, яким зафіксовано виявлення та вилучення у житлі ОСОБА_58 особистих документів ОСОБА_4 , мобільних телефонів, банківських карток.
		Висновком експерта від 30.10.2024 №СЕ-19-24/64502-ВЗ під час проведення судової фоноскопічної експертизи встановлено, що у зафіксованих під час проведення негласних слідчих дій телефонних розмовах, що містяться у фонограмах файлів на оптичних дисках інв.№3551т/14, №3564т/14 зафіксовано голос та мовлення ОСОБА_4 , у фонограмах файлів на оптичних дисках інв.№3491 т/14, №3552т/14 зафіксовано голос та мовлення ОСОБА_5 ..
		Висновком експерта від 08.11.2024 №271 під час проведення судової експертизи документа щодо належності рукописного тексту розписки від імені ОСОБА_4 та на аркушах паперу формату А4, вилучених під час обшуку житла ОСОБА_5 , що починаються словами «на нейтральній території…», «я тебе…) встановлено, що текс розписки виконаний ОСОБА_4 , рукописний текст на вказаних двох аркушах виконаний ОСОБА_5 ..
		Довідкою від 26.11.2024 №СЕД-57718-2024, складеною на підставі доручення слідчого (постанова від 13.11.2024), було проаналізовано здобуту під час досудового розслідування інформацію, отриману в порядку тимчасового доступу до інформації операторів мобільного зв`язку, та встановлено місця знаходження абонентів ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 03.08.2024, 28.08.2024, 18.09.2024. 
		Довідкою від 02.12.2024 №СЕД-60683-2024, складеною на підставі доручення слідчого (постанова від 18.11.2024), було проаналізовано здобуту під час досудового розслідування інформацію, отриману в порядку тимчасового доступу до інформації операторів мобільного зв`язку, та зафіксовано з`єднання абонентів ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в період часу з 01.01.2024 по 18.09.2024.
		Отримана за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 на запит суду інформація АТ КБ «ПриватБанк» щодо руху коштів на банківських рахунках ОСОБА_4 у період з 01.01.2022 по 03.08.2024 року не підтверджує доводи ОСОБА_4 про те, що під час перебування у Німеччині за дорученням потерпілої ним було витрачено понад 19-20000 доларів (євро) на потреби потерпілої (ремонт автомобіля) та її дочки ОСОБА_10 (ремонт квартири, придбання побутової техніки, знаття та передання готівкових коштів). Так, на картковому рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_3 у вказаний період усього було надходжень та витрат на суму 4384,26  4383,67 доларів, операції на території Німеччини не проводились, на картковому рахунку НОМЕР_4 у вказаний період усього було надходжень та витрат на суму 18777,75-18774,31 євро, операції на території Німеччини у період 24.05-30.06.2023, призначенням яких було зняття готівки, придбання побутової техніки, меблів товарів для дому, ремонт автомобіля, загалом становлять суму 6825,30 євро, що, у той же час, не доводить, що вказані витрати були здійснені на користь потерпілої, її дочки чи за їх дорученням. 
		 
		По факту незаконного придбання та зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин:
		Протокол обшуку від18.09.2024, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 06.09.2024, яким зафіксовано виявлення та вилучення у домоволодінні ОСОБА_4 автомата «Калашникова» калібру 5,45 мм зі складним прикладом, бойові припаси  патрони різного калібру та марок, корпуси ручних гранат з вибуховими речовинами, кількість, найменування та види яких зазначено як у вказаному протоколі, такі і в постанові від 18.09.2024 про їх визнання речовими доказами.
		Висновками експертів від 25.09.2024 №СЕ-19/106-24/14382-БЛ, від 25.09.2024 №СЕ-19/106-24/14390-БЛ, від 26.09.2024 №СЕ-19/106-24/14392-БЛ, від 26.09.2024 №СЕ-19/106-24/14387-БЛ, від 27.09.2024 СЕ-19/106-24/14396-БЛ, встановлено, що виявлені та вилучені під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_4 патрони є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї.
		Висновком експерта від 30.09.2024 №СЕ-19/106-24/14385-БЛ, встановлено, що виявлений та вилучений під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_4 автомат є стрілецькою вогнепальної зброєю  бойовим 5,45 мм автоматом Калашнікова зі складним прикладом зразка 1974 р., № НОМЕР_1 , у розукомплектованому стані, виготовлений промисловим способом, придатний до проведення одиночних пострілів.
		Висновком експерта від 04.10.2024 №СЕ-19/106-24/14612-ВТХ, встановлено, що у домоволодінні ОСОБА_4 під час обшуку були виявлені та вилучені корпуси оборонних та наступальних осколкових гранат, які належать до зарядів вибухових речовин.
		Висновком експерта від 11.11.2024 №СЕ-19-24/63821-БД не встановлено наявність у змивах з магазинів для набоїв, корпусів гранат, автомата генетичні ознаки не встановлено через низький вміст ДНК в наданих для дослідження об`єктах, незаконне ж придбання та зберігання 7 патронів (були вяивлені та вилучені під час обшуку 18.09.2024 у шухляді шафи коридора), у змивах з яких під час екпертизи були виявлені генетичні ознаки ОСОБА_4 (п.8 висновків), у провину ОСОБА_4 не ставиться.
		Згідно відповіді від 16.10.2024 №716/9175 5,45 мм автомат АКС-74 № НОМЕР_1 1979 р.в. на обліках не перебуває, 5,45 мм автомат АКС-74 № НОМЕР_1 1978 р.в. перебуває на обліку ВЧ НОМЕР_5 , рахується втраченим.
		 
		Сукупний аналіз усіх вищезазначених доказів, які є належними, допустимими, достатніми та взаємопов`язаними, беззаперечно доводить, що діяння, вчинене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно потерпілої ОСОБА_8 , відповідає усім ознакам об`єктивної сторони такого злочину, як вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
		Так, суд дійшов беззаперечного висновку про те, що обвинувачені завчасно домовились між собою, розподіливши ролі та визначивши дії у спільному умислі кожного з них, про висловлення потерпілій вимоги передачі їм її майна у виді валютних коштів з погрозою потерпілій та близькій їй особі (дочці) обмеженням їх прав, свобод або законних інтересів, розголошенням відомостей, які потерпіла бажала зберегти в таємниці. 
		Такі вимоги, поєднані з погрозами настання небажаних для потерпілої та її дочки наслідків у виді депортації з країни перебування, порушення питання про дисциплінарну та кримінальну відповідальність перед уповноваженими органами, висвітлення особистої інформації у засобах масової інформації та її передання стороннім особам, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 висувались неодноразово та наполегливо, вони вдавались до інсценування, представляючись ( ОСОБА_5 ) представником організації, яка була наділена певними повноваженнями, не зважаючи на надуманість існування, удаваність зобов`язання потерпілої перед обвинуваченим ОСОБА_4 , про що як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_5 були достовірно обізнані, не зважаючи на обґрунтовані та мотивовані заперечення потерпілою такого зобов`язання, у тому числі неодноразово висловлені нею і ОСОБА_5 , вони продовжували висловлювати вимогу передання ОСОБА_4 коштів і їх передання у сумах, які свідомо для них не були співмірними ні його послузі потерпілій у відшуканні загублених документів, ні послузі у поїздці до дочки потерпілої для перевезення їй речей. Версія ж витрат ОСОБА_4 на користь дочки потерпілої та в її інтересах під час перебування ОСОБА_4 в Німеччині взагалі виникла лише в ході його допиту під час судового провадження, у жодній з телефонних розмов потерпілій озвучена не була.
		При цьому, обвинувачені цинічно використовували інформацію щодо дочки потерпілої, будучи обізнаними як про стан її здоров?я, так і про емоційний стан потерпілої, якій, враховуючи ситуацію у країні вимушено довелось залишити свою дочку досить юного віку після пережитого психоемоційного потрясіння після отриманої травми, одну у чужій країні, не маючи можливості надати їй ні допомоги, ні захисту від протиправних посягань.
		Обвинувачені ж відчуваючи свою безкарність, насміхались над переживаннями потерпілої, будували версії чинення на неї подальшого тиску, з метою примушування до скорішого передання коштів.
		Не змінили обвинувачені своє відношення до вчиненого ними і під час судового розгляду, що виражається не лише у невизнанні ними своєї вини, що є їх правом на захист, та неусвідомленні неправомірності та протиправності своїх дій, а й переконанні ОСОБА_4 у тому, що потерпіла і на даний має перед ним боргове зобов`язання, не зважаючи навіть на факт, що існування такого спростовується і тими доказами, про отримання яких клопотав безпосередньо сам обвинувачений, що саме він є її жертвою, тому і під час судового розгляду вдавався до словесних маніпуляцій та погроз висвітлити її діяльність та спосіб життя як судді, у переконанні ОСОБА_5 про те, що її діями шкоди потерпілій не спричинено, вона не мала наміру таку спричинити і безпосередньо її діями така шкода і не могла бути спричинена, а вона була лише використана ОСОБА_4 , який ввів її в оману щодо його відносин з потерпілою, діяла за його вказівками.
		Таку позицію суд вважає нещирою, спрямованою на применшення своєї ролі та уникнення відповідальності, врахування таких обставин як пом?якшуючих вину (перебування та утриманні непрацездатної особи, позитивні характеристики, тривалий трудовий стаж, стан здоров?я), при тому, що наявність схожих обставин у потерпілої (стан здоров?я дочки, її вимушене перебування закордоном, ризики, пов?язані з професійною діяльністю) не зупинили обвинувачених від вчинення злочинних дій і вони навіть не спромоглися розкаятись у вчиненому та принести свої вибачення за його наслідки, вважаючи саме себе жертвами дій потерпілої. 
		Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що  обвинуваченими за попередньою змовою між собою було вчинено саме вимагання, яке було закінченим злочином уже з моменту пред`явлення першої вимоги про передання потерпілою коштів, для отримання яких у обвинувачених не було жодних правових підстав, така вимога була поєднана як з погрозами потерпілій та її близькому родичу в обмеженні прав, свобод або законних інтересів, так і з розголошення відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці.    Попередня змова обвинувачених у його вчинені проявилась у тому, що вони, маючи усі ознаки суб`єктів цього злочину (відповідний вік, осудність, здоровий психічний стан), заздалегідь домовилися про його спільне вчинення, розподілили між собою ролі, розробили план дій, якому в подальшому слідували за спільним узгодженням з метою досягнення спільного умислу. 
		Зауваження захисників на стадії дебатів щодо порушення вимог процесуального закону при проведенні досудового розслідування свого підтвердження не знайшли, оскільки досудове розслідування проводилось за місцем виявлення та закінчення злочину, неточне найменування протоколів слідчих дій не призводить до недійсності самої слідчої дії чи недопустимості отриманих в результаті її проведення доказів.
		Суд визнає доведеним та підтвердженим належними і допустимими доказам і факт вчинення ОСОБА_4 незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, оскільки обвинувачення у цій частині підтверджено як показаннями свідків  близьких родичів та членів його сім?ї, підстави обмовляти обвинуваченого якими не встановлені. Факт переміщення свідком предметів злочину до іншого місця не припиняє їх незаконного придбання та зберігання обвинуваченим, оскільки висловлена ним заборона свідкові змінювати їх місце знаходження свідчить, що намір на їх зберігання він не змінив, від свого умислу не відмовився, не зважаючи на фактичне переміщення предметів на зберігання до іншого місця, однак в межах домоволодіння обвинуваченого, який усвідомлював, що його протиправна діяльність викрита дружиною, однак таку діяльність він добровільно не припинив та заборонив їй втручатись в неї. 
		 
		Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, які є допустимими, належними та достовірними, в своїй сукупності достатніми та взаємопов`язаними, поза розумним сумнівом доводять причетність обвинувачених до вчинення злочинних дій, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях.
		Обставин, які пом`якшують, так само як і обтяжують покарання обвинувачених , судом не встановлено. 
		Як особа ОСОБА_4 працездатного віку, має інвалідність, пенсіонер, характеризується задовільно, займався громадською діяльністю, на спеціалізованих обліках не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.
		Як особа ОСОБА_5 працездатного віку, офіційно працевлаштована, характеризується задовільно, на спеціалізованих обліках не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувалась.
		Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини справи, роль кожного, характер їх дій, особи обвинувачених, їх відношення до вчиненого, відсутність як пом?якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставини, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не можливо без ізоляції від суспільства та відбування покарання, оскільки ними вчинено умисний корисливий особливо тяжкий злочин, ні каяття, ні усвідомлення своєї провини вони не проявили, що свідчить про стійкість їх переконань та небажання дотримуватись загально прийнятих у суспільстві правил щодо недопустимості протиправної поведінки, порушення прав та законних інтересів інших осіб.
		Оскільки підстави та можливість призначення покарання з застосуванням положень ст.69, 69 1, 75 КК України відсутні, тому, вид та розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_5 обирається в межах санкції частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 - в межах санкції частин статей законів, які передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, а за сукупності кримінальних правопорушень - за правилами ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень. 
		Доля речових доказів вирішується відповідно до положень ст.100 КПК України, судові витрати стягуються з обвинувачених у дольовому порядку, застосовані запобіжні заходи залишаються без змін до набрання вироком законної сили, але не довше строку, визначеного законом застосування таких заходів, арешти на майно обвинувачених зберігають свою дію до виконання вироку. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.189 ч.4, 263 ч.1 КК України, і призначити йому покарання за ст.189 ч.4 КК України у виді позбавлення волі строком дев?ять років з конфіскацією 1/2 (одної другої) частини належного на праві власності майна, за ст.263 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком три роки.
		Покарання за сукупністю кримінальних правопорушень призначити за правилами ст.70,ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим в виді позбавлення волі строком дев?ять років з конфіскацією 1/2 (одної другої) частини належного на праві власності майна.
		Строк відбування ОСОБА_4 покарання обчислювати з 18.09.2024 року.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, але не пізніше ніж до 14 травня 2026 року, залишити попередній  тримання під вартою .
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.189 ч.4 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком сім років з конфіскацією 1/2 (одної другої) частини належного на праві власності майна.
		Строк відбування ОСОБА_5 покарання обчислювати з дня її затримання в порядку приведення вироку до виконання.
		Зарахувати як відбуте ОСОБА_5 покарання період застосування до неї запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з 20.09.2024 по 07.10.2024 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі та період застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою з 08.10.2024 по 09.05.2025 включно з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі. 
		Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Строк застосування покладених на ОСОБА_5 обов`язків відповідно до ст.194 ч.5 КПК України продовжити  до вступу вироку в законну силу, але не пізніше ніж до 16 травня 2026 року.
		 
		Арешти на майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , застосовані ухвалами слідчих суддів Корольовського районного суду м.Житомир від 20.09.2024, 23.09.2024, 09.10.2024, 11.10.2024, діють до виконання вироку в частині конфіскації майна.
		 
		Судові витрати за проведення експертиз в сумі 97087,59 грн. стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави у дольовому порядку, а саме: з ОСОБА_5 36011,55 грн., з ОСОБА_4 61076,04 грн..
		 
		Речові докази, які зберігаються у в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області, а саме: 10 банківських карток на ім?я ОСОБА_4 (квит.№452, 458)  повернути ОСОБА_4 , арешт, накладений на них ухвалами слідчих суддів Корольовського районного суду м.Житомир 20.09.2024, 23.09.2024 скасувати; 7 банківських карток (квит.450)  повернути ОСОБА_5 , арешт, накладений на них ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомир 20.09.2024 скасувати; ключі від автомобіля та автомобіль марки Фольксвагекн Пассат В4 НОМЕР_6 - повернути ОСОБА_59 , арешти, накладені на них ухвалами слідчих суддів Корольовського районного суду м.Житомир 20.09.2024, 23.09.2024, скасувати; файл з предметами, схожими на грошові кошти у сумі 15000 доларів США (імітаційні засоби) (квит.451), змиви (квитанція 443), 3 кулькові ручки (квит.444), мішок (квит.446)  знищити; розписку ОСОБА_4 , аркуш паперу з рукописним текстом - зберігати в матеріалах справи; бойовий автомат «Калашникова» калібру 5,45 мм зі складним прикладом зразка 1974 року (АКС-74) № НОМЕР_1 ; 4 магазини в пудсумку (квит.447) бойові припаси, а саме: 95 бойових проміжних патронів з кулею «ПС» калібру 5,45 мм зразка 1974 року зі сталевим осердям, 33 бойових проміжних патронів з трасуючою кулею «Т» калібру 5,45 мм зразка 1974 року, 1 бойовий патрон «Маузер» з бронебійною кулею SmK калібру 8 мм (7,62), 425 бойових м проміжних патронів з кулею «ПП» калібру 5,45 м зразка 1992 року підвищеної пробивної здатності, 20 бойових патронів калібру 7,62*51 NATO з кулею зі свинцевим осердям, 8 бойових проміжних патронів калібру 7,62 мм зразка 1943 року з кулею «ПС» зі сталевим осердям - передати на потреби Збройних Сил України. 
		 
		Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 - в той же строк з дня отримання копії вироку. 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано . 
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженим та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення  надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
		 
		Суддя           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...