Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/28423/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 17.03.2026. Зареєстровано: 18.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2026.
Дата набрання законної сили: 14.04.2026
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 березня 2026 рокуСправа №160/28423/25 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Конєвої С.О. 
		 
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		01.10.2025р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:
		- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
		- визнати протиправними дії відповідача щодо направлення звернення до Відділу поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
		- зобов`язати відповідача виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
		- зобов`язати відповідача повідомити органи Відділ поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 .
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на військовому обліку у відповідача та згідно інформації, яка міститься у його військово-обліковому документі (далі  ВОД), сформованому у мобільному застосунку Резерв+ станом на 15.09.2025р. наявна графа «Порушення правил військового обліку». Позивач вважає такі дії відповідача щодо внесення відомостей до відповідного Реєстру про порушення ним правил військового обліку протиправними, оскільки він уточнив свої дані вчасно  21.05.2024р. згідно даних його ВОД, жодних повісток (ні групою оповіщення, ні засобами поштового зв`язку) про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував, не відмовлявся від їх отримання, а відповідно, і не був притягнутий до адміністративної відповідальності, відповідна постанова чи протокол відповідачем стосовно нього не складалися, що підтверджено самим відповідачем у відповіді на адвокатський запит; оскільки у відповідача відсутні докази вручення йому повістки у встановленому законодавством порядку, вважає, що порушення ним правил військового обліку відповідачем не доведено, відтак, і підстави для направлення до органів поліції звернення про його затримання та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідача були відсутні. За викладеного, позивач вважає, що недотримання відповідачем процедури вручення йому повістки, встановленої п.30-1, абз.4 п.34 Порядку №560 (повітка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не вручалась), процедури внесення відомостей до відповідного Реєстру, яка передбачена ч.1 ст.7 Закону №1951-УІІІ (до реєстру вносяться лише відомості про притягнення до адміністративної відповідальності) стосовно позивача є протиправними діями відповідача, які призвели до порушення прав та інтересів позивача, за захистом якого він звернувся до суду з цим позовом. Також позивач зазначив, що оскільки відповідач не здійснював його виклик про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 до допомогою повістки, відповідно, у нього відсутній і обов`язок прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що, на його переконання, свідчить про протиправність внесення до ЄДРПВР таких персональних даних як «порушення правил військового обліку», тому з метою приведення персональних даних у ЄДРПВР у відповідність до діючого законодавства просив зобов`язати відповідача внести відомості до відповідного Реєстру про виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку та повідомити органи поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки реалізація відповідачем абз.16 п.79 Порядку №1487 відбулася протиправно.
		Ухвалою суду від 01.12.2025р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази в обґрунтування правомірності дій відповідача у даних спірних правовідносинах без притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, без набрання такою постановою законної сили, виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Окрім того, зазначеною ухвалою суду у порядку ст.80 КАС України судом у відповідача були витребувані наступні копії документів, а саме: копію повістки, сформованої у встановленому законодавством порядку, на адресу позивача у відповідності до вимог п.27-30-3 Порядку №560; докази направлення та отримання позивачем або повернення повістки з відміткою про відмову в отриманні згідно до вимог п.41 Порядку №560; докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності зі складанням відповідної постанови за ст.ст. 210, 210-1КУпАП та набрання такою постановою законної сили; докази оформлення електронного звернення до органів поліції із накладенням КЕП керівника РТЦК та СП з дотриманням вимог п.56 та Додатку 20 Порядку №1487.
		Відповідні докази було зобов`язано відповідача надати у строк  разом з поданням відзиву на позов.
		Зазначена ухвала суду та адміністративний позов з додатками відповідачем були отримані у його Електронному кабінеті 02.10.2025р. (адміністративний позов з додатками), 01.12.2025р. (ухвала суду), що є належним повідомленням відповідача про час та місце судового розгляду справи згідно до вимог ст.ст.18, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними у справі.
		Разом з тим, у встановлені вищенаведеною ухвалою суду строки, відповідачем відзиву на позов надано не було, жодних витребуваних судом копій документів, які згадані вище, відповідачем надано не було, про причини їх не надання суд не повідомлено.
		І лише 12.02.2026р. через систему «Електронний суд» відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні адміністративного позову позивача відмовити посилаючись на те, що позивач мав обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 без жодного виклику самостійно згідно до ст.22 Закону №3543-ХІІ; за п.31, 35, 36 Порядку №560 вручення повісток відбувається, у тому числі, і шляхом вручення їх групою оповіщення, до складу яких включаються представника РТЦК та СП, а за ст.27 Закону №3543-ХІІ керівники РТЦК та СП наділені повноваженнями звертатися до органів поліції щодо адміністративного затримання та доставлення громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_3 у разі вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1КУпАП; внесення інформації до Реєстру про порушення правил військового обліку є лише забезпечувальним, превентивним заходом, та наперед не визначає винність особи у відповідному адміністративному правопорушенні, зазначене питання вирішувалося би з дотриманням процедури, передбаченої КУпАП. Відповідач зазначив у відзиві на позов, що позивач перебуває на військовому обліку у відповідача, засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі  ЄДРПВР) на ім`я позивача була сформована та передана на дільницю оповіщення при Дніпровській РВА для вручення за адресою задекларованою місця проживання повістка за №1686471 про необхідність з`явитися 24.01.2025р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідна копія повістки до відзиву не надана), а оскільки позивачем не було виконано приписи ст.22 Закону №3543-ХІІ, а саме: на зазначену у повістці дату не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин щодо неможливості явки у встановлений термін, системою ЄДРПВР зафіксована інформація про порушення правил військового обліку; після фіксації порушення правил військового обліку системою ЄДРПВР формується та направляється до органів поліції автоматизоване звернення для затримки та доставлення порушника до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого складання протоколу про адміністративне правопорушення; оскільки позивач протягом періоду з 24.01.2025р. по 24.01.2026р. самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, не був доставлений органами поліції, протокол про адміністративне правопорушення та постанова щодо позивача не складались та не виносились; оскільки 3 місячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений ст.38 КУпАП сплинув, відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_3 інформації про належне оповіщення дільницею оповіщення позивача, станом на 11.02.2026р. в облікових записах позивача відсутні позначки про порушення правил військового обліку, що може бути підтверджено самим позивачем шляхом оновлення застосунку «Резерв+» та представлення витягу з цього застосунку. Відтак, відповідач вважає, що описані вище дії відповідача були вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, з метою, з якою це повноваження надано, а права позивача, при цьому, порушені не були, тому, на переконання відповідача, позовна заява позивача ґрунтується на припущеннях, не містить інформації про будь-які незаконні дії з боку відповідача, у зв`язку із чим вимоги позивача є необґрунтованими, а правові підстави для їх задоволення відсутні.
		Разом із відзивом на позов, поданим 11.02.2026р. та зареєстрованим судом 12.02.2026р. жодних доказів, на які відповідач посилається у відзиві на позов, та копій документів, які були витребувані ухвалою суду від 01.12.2025р. в порядку ст.80 КАС України, відповідачем суду не надано, про причини не надання суд не повідомлено.
		13.02.2026р. через систему «Електронний суд» представником позивача було подано відповідь на відзив у якій останній послався на ті ж самі підстави та обставини, які наведені у позові, додатково зазначив, що факт належного оповіщення позивача про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 24.01.2025р. не доведений, ні копії повістки, ні доказів направлення засобами поштового зв`язку з описом вкладення, відповідачем до відзиву додано не було, що в свою чергу, свідчить про відсутність факту порушення позивачем правил військового обліку та відсутність підстав для внесенні до ЄДРПВР відомостей про порушення правил військового обліку позивачем; просив зазначений відзив на позов залишити без розгляду та повернути його відповідачеві посилаючись на те, що відповідачем термін для подання відзиву на позов пропущений, вказаний відзив на позов клопотання про поновлення такого строку не містить, відтак, суд має право визнати зловживаннями процесуальними правами, залишити його без розгляду та повернути відповідачеві на підставі ч.3 ст.45 КАС України.
		Розглянувши вищенаведене клопотання представника позивача щодо визнання судом зловживаннями процесуальними правами відповідачем при поданні відзиву на позов у зв`язку із пропуском терміну його подання та залишення відзиву на позов без розгляду, повернення його відповідачеві на підставі ч.3 ст.45 наведеного Кодексу, вивчивши докази на його підтвердження, суд не находить підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
		Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається  ч.1 ст. 45 згаданого Кодексу.
		У відповідності до ч.2 ст.45 КАС України встановлено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
		1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
		2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
		3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
		4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
		5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
		Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання  ч.3 ст.45 КАС України.
		Із аналізу вищенаведених приписів процесуального законодавства слідує, що вказаною нормою визначено виключний перелік підстав, які визнаються зловживаннями процесуальними правами учасниками справи, і цей перелік є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.
		При цьому, до зловживань процесуальними правами віднесено подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання декількох позовів до одного і того самого відповідача, подання завідомо безпідставного позову, необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду третім особам, тобто, подання відзиву на позов (не є ні скаргою, ні заявою, ні клопотанням) з порушенням термінів, установлених законом, до зловживання процесуальними правами за приписами ст.45 КАС України не віднесено.
		Враховуючи наведене та те, що подання відзиву на позов з порушенням термінів, установлених законом та судом, не віднесено до підстав для визнання зловживаннями процесуальними правами учасника справи, що мало місце у даних правовідносинах, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про залишення відзиву на позов без розгляду, повернення його відповідачеві з підстав зловживаннями відповідачем процесуальними правами, представнику позивача слід відмовити.
		Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		У відповідності до вимог ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. 
		Ухвалою суду від 13.03.2026р. через не надання відзиву на позов у встановлені законом та судом строки, великим навантаженням справ та, як наслідок, об`єктивну неможливість здійснення адміністративного судочинства та прийняття судових рішень у даний період, на підставі ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України строк розгляду цієї справи було продовжено до 13.03.2026р. 
		Враховуючи викладене, рішення у даній справі приймається судом 13.03.2026р., тобто, у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
		У відповідності до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
		Громадянин України ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить зміст копії паспорта позивача серії НОМЕР_1 від 07.10.2005р., копії Витягу з реєстру територіальної громади №2025/013709577 від 18.09.2025р. та відомості, які містяться у ВОД позивача, сформовані станом на 15.09.2025р., які наявні у справі.
		Також за даними копії вказаного ВОД, сформованого у мобільному додатку «Резерв+» 15.09.2025р., дійсного до 15.09.2026р. видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , дані постанови та дати ВЛК  непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час, 09.01.2008р., звання  солдат ВОС -956647, номер в реєстрі Оберіг  151220201425018900016, дата уточнення даних  21.05.2024р. 
		Також зі змісту копії наведеного ВОД ОСОБА_1 вбачається, що у ньому наявна графа - «Порушення правил військового обліку».
		Окрім того, у відповідь на звернення адвоката, поданого в інтересах ОСОБА_1 , відповідач листом №9415 від 23.09.2025р. повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 була сформована повістка за №1686471 про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 24.01.2025р., яка була передана на дільницю оповіщення для вручення за адресою задекларованого місця проживання та оскільки ОСОБА_1 на зазначену у повістці дату не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин щодо неможливості явку у встановлений термін, системою ЄДРПВР зафіксовано інформацію про порушення правил військового обліку, після проставлення зазначеної відмітки системами ЄДРПВР було сформоване до органів Національної поліції автоматизоване звернення для затримання та доставлення порушника до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого складання протоколу про адміністративне правопорушення, також повідомлено, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.210, 210-1 КУпАП, не складався, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не виносилась.
		Також, у відповідь на адвокатський запит, відділенням Дніпровське районне управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області було повідомлено, що згідно даних системи «Інформаційний портал Національної поліції» наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_6 за №Е1190847 від 28.01.2025р. щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення внесено до ЄО №3750 від 28.01.2025р. системи ІПНП у відділі поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області.
		Не погоджуючись із діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та направленням звернення до органів поліції про адміністративне затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 за порушення правил військового обліку, позивач звернувся з цим позовом за захистом своїх прав.
		Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
		З приводу позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача, суд зазначає про наступне.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування).
		Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-XII громадяни України, які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у ТЦК та СП.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалася і станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
		Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію на території України.
		Згідно з частиною 1 статті 39 Закону №2232-XII призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
		Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють ТЦК та СП або командири військових частин.
		Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ТЦК та СП утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП.
		Згідно з пунктом 9 Положення №154 ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснюють ознайомлення громадян України з їхніми правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів) на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку), оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.
		Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні ТЦК та СП, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформлюють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
		Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період.
		Частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (пункт 17-1); відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (пункт 20-1); відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (пункт 34).
		Частинами 8, 9 статті 5 зазначеного закону встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
		За змістом частини 5 статті 22 Закону №3543-XII визначено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.
		Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
		- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
		- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
		- виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, але не перебувають на військовому обліку;
		- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
		- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20);
		- виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;
		- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
		- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
		Відповідно до пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), цей Порядок визначає: процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
		Згідно з пунктом 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Отже, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та які при цьому не мають права на відстрочку від такого призову, в тому числі з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Відповідно до п. 16 Порядку №560 керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), серед іншого:
		- організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;
		- забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
		За приписами пункту 20 Порядку №560, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку.
		За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для зокрема, уточнення своїх персональних даних, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби  пункт 21 наведеного Порядку №560.
		У відповідності до вимог підпункту 1 пункту 27 Порядку №560 визначено, що до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів під час мобілізації громадяни викликаються з метою, зокрема, а саме:
		- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
		- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). 
		Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1)  пункт 28 Порядку №560.
		За приписами п.30 згаданого Порядку №560 передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
		У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
		Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3.
		Відповідно до п.30-1 Порядку №560, кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код) (пункт 30-1). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
		У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
		В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
		Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
		У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання, повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
		Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 34).
		Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:
		- у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
		у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
		- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
		- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
		- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
		Стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 
		Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16 березня 2017 року дані Реєстру повинні бути достовірними.
		Виходячи із наведеного правового регулювання слідує, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться відомості про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) - (ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII).
		Повноваження щодо внесення таких відомостей до згаданого Реєстру мають органи ТЦК та СП за приписами ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-УІІІ та п. 5 Порядку №1487.
		А відтак, враховуючи те, що саме до повноважень посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 належить ведення та внесення відомостей до ЄДРПВР (у тому числі, і внесення відомостей про порушення правил військового обліку), які несуть відповідальність за внесення таких даних до згаданого Реєстру, доводи відповідача про те, що самою системою ЄДРПВР зафіксовано інформацію про порушення позивачем правил військового обліку, є неспроможними.
		Відповідно до 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		За наведеними приписами внесенню відомостей до ЄДРПВР про притягнення військовозобов`язаного за порушення правил військового обліку, передує відповідна процедура, яка розпочинається із виклику до ТЦК та СП шляхом формування та вручення такій особі відповідної повістки (або зафіксованої відмови у її отриманні) у встановленому порядку за описаною вище процедурною, якою передбачено згаданими пунктами Порядку №560, у тому числі, і у разі не уточнення такою особою своїх персональних даних, не проходження ВЛК та інше.
		При цьому, не уточнення позивачем своїх персональних даних особисто, не проходження військовозобов`язаним ВЛК, не звільняє відповідача, як суб`єкта владних повноважень, від обов`язку сформувати та надіслати на адресу позивача відповідну повістку за встановленою процедурою, що передбачено вищенаведеними нормами Порядку №560.
		Разом з тим, як свідчать матеріали справи, жодних заходів щодо виклику позивача за повісткою саме з метою проходження позивачем ВЛК, відповідачем не вживалось (таких доказів матеріали справи не містять, копія повістки №1686471 не надана).
		При цьому, факт не направлення та не вручення позивачеві повістки саме з метою проходження ВЛК виявлений судом із відзиву на позов, у якому зазначено, що дана повістка передавалась для вручення позивачеві групі оповіщення при Дніпровській РВА (доказів таких до відзиву не надано) та вказано, що інформація про належне оповіщення такою дільницею позивача у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні (сторінка 6 відзиву на позов), що свідчить про грубе порушення відповідачем процедури, встановленої вищенаведеними приписами п.20-22, п.27-30-3, 34, абз. 3 п.69 Порядку №560.
		За приписами абз. 3 пункту 69 Порядку №560 передбачено, що громадяни, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток.
		Отже, у даному контексті, суд звертає увагу відповідача на те, що не уточнення позивачем облікових (персональних) даних, у тому числі, і щодо стану свого здоров`я (не проходження ВЛК) та інше, не звільняє відповідача та його посадових осіб від виконання своїх посадових обов`язків належним чином та з дотриманням процедури, встановленої п.27-30-3, 34, 41, 69 Порядку №560.
		Також судом встановлено, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності станом на 28.01.2025р. (дата внесення відомостей до ЄДРП про порушення правиш військового обліку та направлення звернення до органів поліції) стосовно позивача про порушення ним правил військового обліку відповідачем не приймалась, що підтверджено самим відповідачем у його листі №9415 від 23.09.2025р. та у відзиві на позов.
		Відтак, суд приходить до висновку, що зазначені виявлені судом у даних правовідносинах при розгляді цієї справи процедурні порушення, які полягають у бездіяльності відповідача (невиконанні своїх посадових обов`язків працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо не складання повістки позивачеві саме з метою проходження ВЛК, не направлення та не вручення її позивачеві у спосіб на у порядку, встановленому Порядком 560 (таких доказів до відзиву на позов не надано), в свою чергу, свідчить про необізнаність позивача щодо необхідності явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідний час та місце, відтак, виключає можливість порушення правил військового обліку з боку позивача.
		За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини та аналізуючи наведені приписи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що не направлення відповідачем повісток з метою проходження ВЛК (передбачено абз.3 п.69 Порядку №560) на адресу позивача, зокрема, засобами поштового зв`язку, не прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності саме за порушення правил військового обліку (наприклад: за відмову позивача у отриманні повістки на проходження ВЛК) відповідачем належними, достатніми та допустимими доказами не доведена, що, в свою чергу, позбавило права позивача бути обізнаним за встановленою процедурою, про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 та необхідність явки особисто, відповідно, внесення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 відомостей до ЄДРПВР про порушення позивачем правил військового обліку без дотримання вищенаведеної процедури складання (формування) повістки, без направлення та вручення позивачеві повістки засобами поштового зв`язку, є протиправними діями відповідача, які призвели до порушення прав та інтересів позивача, які підлягають безумовному захисту в судовому порядку.
		А отже, надаючи оцінку вказаним вище обставинам, слід зробити висновок, що у даних спірних правовідносинах, відповідачем були допущені процедурні порушення у питанні, що передує процедурі притягнення позивача до адміністративної відповідальності (процедурі направлення та вручення позивачу повістки з метою проходження ВЛК), які наведені вище та правомірності внесення відомостей до ЄДРП про порушення позивачем правил військового обліку, що є предметом цього спору.
		При цьому, суд вважає, що наведені вище встановлені описані судом обставини у цій справі щодо порушення відповідачем процедури призову позивача на військову службу під час мобілізації на особливий період (не складання (не формування) відповідачем повістки на адресу позивача, не направлення та не вручення відповідачем повістки з метою проходження ВЛК позивачеві засобами поштового зв`язку), є суттєвими та грубими порушеннями, які призвели до протиправних дій відповідача, мають негативний вплив на права та інтереси позивача при перевірці його документів органами поліції, при оформленні бронювання, при пересуванні те тільки територією країни, а у межах міста, і інше, а тому такі дії відповідача не можуть бути визнані судом формальними.
		Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі «Порушення правил військового обліку» у електронному ВОД позивача у його мобільному застосунку «Резерв+», без дотримання процедури, встановленої вищенаведеними нормами законодавства, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії відповідача беззаперечно підлягають визнанню судом протиправними.
		З приводу позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо направлення звернення до відділу поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до ТЦК та СП у зв`язку із не проходженням позивачем ВЛК, суд зазначає про таке.
		Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
		- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20);
		- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Пункт 56 цього ж Порядку №1487 визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
		При цьому, вказаний пункт 56 Порядку №1487 містить умову про те, що підставою, тобто передумовою, для електронного звернення ТЦК та СП до органів поліції щодо затримання та доставлення військовозобов`язаного до ТЦК та СП, є, зокрема, порушення військовозобов`язаним правил військового обліку.
		Тобто, із аналізу наведених приписів слідує, що посадові особи ТЦК та СП мають повноваження звернутися із електронним зверненням щодо затримання та доставлення військовозобов`язаного до ТЦК та СП лише за умови наявності доказів порушення такою особою правил військового обліку.
		Як уже зазначалося вище, за процедурою, встановленою вказаними п.п.27, п.28, п.29, п.30, п.п.30-1 30-3 Порядку №560, у разі, якщо військовозобов`язаний не уточнив свої персональні дані протягом 60 днів (п.30-1 Порядку №560) відповідач зобов`язаний направити повістку військовозобов`язаному за таких умов, а саме: 1) взяття на військовий облік; 2)проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; 3) уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); 3) призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
		А у відповідності до п.п.2 п.41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
		- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
		- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
		- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
		Тобто, аналіз наведених приписів свідчить про те, що направленню до органів поліції електронного звернення про затримання та доставлення військовослужбовця до ІНФОРМАЦІЯ_3 передує направлення (вручення особисто) такому військовослужбовцю повістки та наявності у органу ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідного підтвердження про день її отримання (відмову у отриманні) таким військовослужбовцем, що може бути кваліфіковано як порушення правил військового обліку.
		Разом з тим, як встановлено судом вище із наявних в матеріалах справи доказів повістка на адресу позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 саме з метою проходження ВЛК, посадовими особами відповідача не складалась та на адресу місця проживання/реєстрації позивача не направлялась (таких доказів до відзиву на позов відповідачем суду не надано).
		Відтак, за умови встановлення судом факту не виконання посадовими особами своїх повноважень, які полягають у не вжитті заходів щодо виклику позивача з метою проходження позивачем ВЛК, шляхом складання та направлення на адресу позивача повістки засобами поштового зв`язку, що, в свою чергу, виключає протиправність таких дій з боку позивача (його відмову в отриманні повістки, неявку за повісткою у зазначений у ній строк), що може бути кваліфіковано як порушення правил військового обліку.
		А оскільки наявність з боку позивача порушення правил військового обліку станом на 28.01.2025р. відповідачем жодними належними доказами не підтверджена, суд приходить до висновку, що дії по направленню відповідачем електронного звернення до органу поліції від 28.01.2025р. №Е1190847 щодо адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , без попереднього вжиття посадовими особами відповідача заходів щодо складання та направлення засобами поштового зв`язку повістки на адресу позивача, є протиправними.
		При цьому, судом у цьому контексті надається критично оцінка аргументам представника відповідача з приводу того, що на ім`я позивача складалася повістка №1686471, оскільки як сам відповідач зазначив у своєму відзиві на позов (сторінка 6 відзиву) інформація про вручення вказаної повістки позивачу належним чином групою оповіщення у відповідача відсутня.
		А відтак, посадові особи відповідача не мали жодних законних та правових підстав (за відсутності у ІНФОРМАЦІЯ_3 доказів вручення позивачу повістки у спосіб, встановлений приписами п.27, 30-3, 34, абз.3 п.69 Порядку №560) вносити відомості до ЄДРПВР про порушення позивачем правил військового обліку, а тим паче, направляти електронне повідомлення до органів поліції.
		Суд звертає увагу відповідача, як суб`єкта владних повноважень, на те, що не вручення повістки військовозобов`язаному групою оповіщення не звільняє відповідача від виконання своїх обов`язків по вжиттю заходів направлення такої повістки засобами поштового зв`язку та отримання відповідних доказів у порядку, встановленому п.41 Порядку №560.
		При цьому, посилаючись на передачу повістки для вручення її позивачеві групою оповіщення, відповідачем жодних доказів до відзиву на позов з цього приводу не надано.
		Також і докази, які б свідчили про те, коли саме група оповіщення намагалася вручити повістку позивачеві, які документи були складені за даною подією, відсутні. 
		Відтак, наведені обставини є лише припущеннями відповідача, тому не можуть бути прийняті до уваги як належне виконання посадовими особами ТЦК та СП (групою оповіщення) своїх повноважень та не є належними доказами дотримання відповідачем дослідженої вище судом процедури вручення повістки позивачеві в розумінні ст.73 КАС України.
		З огляду на наведені встановлені обставини та аналіз норм чинного законодавства у їх сукупності, можна зробити висновок, що відповідачем на адресу позивача повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 саме з метою проходження ВЛК не направлялась (таких доказів відповідачем суду не надано), всупереч вищенаведеної процедури, встановленої п.п. 20-22, 27-30-3, 34,41, абз.3 п.69 Порядку №560.
		А враховуючи те, що відповідачем не було дотримано процедури оповіщення позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановленої п.п. 20-22, 27-30-3, 34, 41, абз.3 п.69 Порядку №560, що призвело до необізнаності позивача з приводу необхідності явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 та, як наслідок, спричинило порушення прав та інтересів позивача у даних спірних правовідносинах, тому суд приходить до висновку, що і дії відповідача по направленню відповідачем до органу поліції електронного звернення про адміністративне затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 через не проходження ВЛК, без виклику за повісткою з цією метою, є протиправними та незаконними.
		Тож, у такому випадку, дії відповідача щодо направлення звернення про адміністративне затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 також підлягають визнанню судом протиправними.
		Роблячи такі висновки судом враховується і правові висновки п.п.70,71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України», де Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», за яким на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
		Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		За приписами ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Частина 2 ст. 77 наведеного Кодексу, визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Однак, у ході судового розгляду справи правомірність дій відповідача щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронну систему «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, а також і направлення звернення до органу поліції для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 без вжиття заходів відповідачем щодо складання та направлення на адресу позивача засобами поштового зв`язку повістки саме з метою проходження ВЛК, з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу чинного законодавства, наведеного вище, жодними належними, достатніми та допустимими доказами, відповідачем не доведена.
		Також суд звертає увагу відповідача на те, що законодавець визначив чітку процедуру щодо притягнення військовозобов`язаних, які порушили правила військового обліку та внесення до відповідного Реєстру відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП України, а саме: обов`язок ІНФОРМАЦІЯ_3 сформувати повістку на адресу позивача із зазначенням підстав, перелічених у п.п. 20-22, 27 -30-3 Порядку №560, направити її на поштову адресу позивача, дочекатися її вручення/невручення, повернення відправлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно до вимог п.41 Порядку №560, що і могло б бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та подальшого внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Жодних доказів, які б свідчили про вжиття наведених вище заходів ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно позивача, відповідачем суду не надано.
		А отже, суд приходить до висновку, що обставини звернення відповідача до органів поліції про адміністративне затримання і доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 за порушення правил військового обліку від 28.01.2025р. за №Е1190847 без направлення відповідачем на адресу позивача повістки з метою проходження ВЛК, за відсутності у відповідача доказів на підтвердження складання, направлення засобами поштового зв`язку та вручення її позивачеві або доказів відмови від отримання повістки позивачем, що могло б бути обрано підставами для внесення даних до Єдиного реєстру стосовно порушення позивачем правил військового обліку (що є предметом даного спору), судом визнається суттєвими порушеннями з боку відповідача процедури призову позивача на військову службу під час мобілізації, що призвело до порушення відповідачем прав та інтересів позивача, які тепер підлягають судовому захисту у межах даної справи.
		Є безпідставними та необґрунтованими аргументи відповідача з приводу того, що внесення інформації про порушення правил військового обліку є лише забезпечувальним, превентивним заходом та наперед не визначає винність особи у відповідному адміністративному правопорушенні, з огляду на те, що внесення таких відомостей до ЄДРПВР (як забезпечувальних та превентивних) ні приписами Порядку №560, ні нормами Закону №1951-УІІІ не передбачено, а відповідно, є грубим порушенням ст.19 Конституції України відповідачем як суб`єктом владних повноважень.
		У даному контексті, суд звертає увагу відповідача на те, що до військовозобов`язаних можуть бути вжиті заходи щодо адміністративного затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , лише за умови дотримання суб`єктом владних повноважень належного оповіщення громадян та за наявності у відповідача належних доказів такого оповіщення, а також за умови, якщо відповідне електронне звернення оформлене саме начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підписаного КЕП, а не формування його системою (як зазначив відповідач у відзиві на позов), що не передбачено п. 56, п.79 Порядку №1487.
		Суд з цього приводу зазначає, що на вимогу ухвали суду ні копії повістки №1686471, на яку відповідач посилається у відзиві на позов, ні відповідного електронного звернення від 28.01.2025р. №Е1190847, відповідачем суду не було надано.
		Такі дії відповідача розцінюються судом як умисне не надання документів суду з метою приховування своїх протиправних дій, які мали місце у даних правовідносинах, що позбавило суд можливості надати правову оцінку меті оформлення вказаної повістки на адресу позивача та перевірки правильності оформлення направлення вказаного електронного звернення до органу поліції (є предметом та підставами даного позову), з урахуванням того, що відповідач сам у відзиві на позов послався на те, що таке електронне звернення було «сформоване системою», що не відповідає вимогам п.79 Порядку №1487, так як таке електронне звернення має бути підписано керівником РТЦК та СП із застосуванням КЕП. 
		Також не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, тому відхиляються судом, доводи відповідача з приводу того, що станом на 11.02.2026р. у ЄДРПВР позначка про порушення правил військового обліку позивачем відсутня, про що повинен надати Витяг із застосунку «Резерв+» позивач, з огляду на те, що у відповідності до вимог як ч.1, так і ч.2 ст.77 КАС України, саме на відповідача покладено обов`язок довести правомірність своїх дій належними, достатніми та допустимими доказами.
		А відтак, саме відповідач має обов`язок надати суду відповідні докази, на які він посилається у своєму відзиві на позов, і позбавлений процесуальної можливості перекладати свій обов`язок на позивача за вимогами ч.2 ст.77 наведеного Кодексу.
		Разом з тим, до відзиву на позов жодних доказів, які б підтверджували викладені у ньому обставини відповідачем не додано, що є порушенням також відповідачем і вимог п.1 ч.4 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Також є безпідставними та необґрунтованими аргументи відповідача, тому відхиляються судом, з приводу того, що позивач має обов`язок самостійно (без виклику) з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно ст. 22 Закону №3543-ХІІ, оскільки такі аргументи спростовуються змістом цієї норми, за якою передбачено обов`язок військовозобов`язаного з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначені у повістці.
		Інші доводи відповідача уважно вивчені судом, проте не заслуговують на увагу, оскільки згаданих вище висновків суду не спростовують.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням вищенаведеного, перевіривши за критеріями, встановленими у ч.2 ст.2 згаданого вище Кодексу, правомірність вчинення відповідачем дій щодо внесення відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку; правомірність дій відповідача (суб`єкта владних повноважень) щодо направлення звернення до органів поліції про адміністративне затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 без дотримання встановленої законодавством процедури оповіщення (виклику за повісткою), без дотримання процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що відповідач та його посадові особи, вчиняючи такі дії, діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Отже, судом встановлено, що, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, вчиняючи дії щодо внесення відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку; вчиняючи дії щодо направлення звернення до органів поліції про адміністративне затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , без дотримання встановленої процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності (не складання, не направлення засобами поштового зв`язку та не вручення відповідачем позивачеві повістки з метою проходження ВЛК у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №560), які судом визнані протиправними, допустив порушення прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними.
		Отже, за викладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо наявності порушень правил військового обліку позивачем, а також і зобов`язання відповідача повідомити відділ поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 з урахуванням вимог положень пункту 79 Порядку №1487, виходячи з того, що, на переконання суду, наведений спосіб є найбільш ефективних способом захисту, який призведе до відновлення порушеного права позивача у даних правовідносинах згідно приписів ст.13 Конвенції.
		Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню повністю.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень  ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача понесені ним згідно платіжної інструкції №1.399323991.1 від 13.11.2025р. судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1937,92 грн. з урахуванням коефіцієнту 0,8 (подання позову через систему «Електронний суд») у розмірі, встановленому ст.4 Законом України «Про судовий збір».
		Керуючись статтями ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 52, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
		Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення правил військового обліку ОСОБА_1  протиправними.
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виключити із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
		Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до Відділу поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 - протиправними.
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повідомити Відділ поліції №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно до вимог п.79 Порядку №1487.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )- судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1937 грн. 92 коп. (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень 92 копійок).
		Рішення суду може бути може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя С.О. Конєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...