Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 557/1948/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Надіслано судом: 23.03.2026. Зареєстровано: 24.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2026.
Дата набрання законної сили: 20.02.2026
Номер судового провадження: 3/557/28/2026

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 3/557/28/2026
		Справа № 557/1948/25 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 лютого 2026 року 
		 
		Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , не працює, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В протоколі серії ЕПР № 509580 від 11.11.2025, вказано, що 11.11.2025 о 08 год. 00 хв. в селищі Гоща, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA CEED» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою алкотестера Драгер 6810, - 0,37 проміле, порушення зафіксовано на відео пристрій ВК 00003.
		Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		В судове засідання ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження по справі з викладенням позиції щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення. 
		В клопотанні зазначено, що працівниками поліції без належних підстав та за відсутності обґрунтованих доказів, 11.11.2025 року о 08:00 годині, було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.?Огляд на стан сп?яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотест драгер. Результат огляду становить 0,37 % проміле. Працівниками поліції огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на вулиці, а не в салоні автомобіля чи будь-якому опалюваному чи неопалюваному приміщенні. Відповідно до Інструкції до експлуатації гаазоаналізатора драгер допустимий виробником розмір абсолютної похибки за температури від -5 оС до + 5 оС визначається у розмірі 0.05 мг/л, а отже, навіть за умови справності газоаналізатора та вимірювання згідно фактичної температури повітря на той час, результати огляду на стан алкогольного сп?яніння можуть трактуватися з урахуванням допустимої похибки на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Посилаючись на вказану Інструкцію, а також на Конвенцію ООН про дорожній рух від 08.11.1968 року, вказує, що у всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності з національним законодавством не має перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Відповідно до таблиці переведення одиниць виміру алкоголю 0,250 мг становить 0,5 %0 проміле.
		Тому вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи знаходився під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з покажчиком, що перевищує 0,2 проміле в крові, просить провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
		 
		Дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, суддя прийшов до наступних висновків.
		Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Отже ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді, за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Положеннями ст.ст.252,280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення « поза розумним сумнівом » ( рішення ЄСзПЛ « Авшар проти Туреччини »). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Відповідно до ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування « поза розумним сумнівом » ( рішення від 18 січня 1978 року у справі « Ірландія проти Сполученого Королівства » ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
		Інспектором поліції, як докази винуватості ОСОБА_1 були надані наступні документи: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР № 509580 від 11.11.2025; направлення водія на огляд в медичний заклад та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тестом «Alkotest №6810» від 11.11.2025, результат огляду становить 0,37 ‰, актом огляду.
		Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 509580 від 11.11.2025 відносно водія ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП стало те, що останній керував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом від 11.11.2025 року, результат огляду становить 0,37 ‰ проміле у видихаємому повітрі.
		Відповідно до п. 7 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів,
		показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
		Допустима норма алкоголю в повітрі, що видихається даним нормативно-правовим актом не передбачена.
		Згідно положень Віденської конвенції про дорожній рух, яка була ратифікована президією ВР УРСР у 1968 році, точніше у Європейській угоді від 01.05.1971 року, якою була доповнена ця Віденська конвенція. Даною Європейською угодою було доповнено Віденську конвенцію, а саме ст. 8 Конвенції, яка має назву «Водії», було доповнено пунктом шість, який звучить у перекладі на українську так: «У національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках  повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря що видихається (0,25 проміле)».
		Відповідно до положень ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
		Питання дії міжнародних договорів, ратифікованих за часів СРСР на території України вирішено Законом України від 10.12.1991 року «Про дію міжнародних договорів на території України», згідно положень якого укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід`ємну частину національного законодавства.
		З урахуванням викладеного Конвенція ООН про дорожній рух (Віденська конвенція) від 08.11.1968 року являється частиною національного законодавства України.
		Пунктом 5 статті 8 Конвенції ООН про дорожній рух від 08.11.1968 року, ратифікованою Указом Президії Верховної Ради УРСР 25.04.1974 року передбачено, що водій (погонщик) має завжди бути в змозі керувати своїм транспортним засобом (направляти свою худобу).
		Дана частина конвенції застосовується з пунктом 7 Додатку до Європейської угоди від 01.05.1971 року, що доповнює Конвенцію про дорожній рух, відкриту для підписання у Відені 08 листопада 1968 року. Відповідний додаток містить доповнення та зміни внесені у відповідні положення Конвенції.
		З урахуванням Європейської угоди пункт 5 статті 8 Конвенції потрібно читати наступним чином: «В національному законодавстві мають бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках  у повітрі, що видихається, перевищення якого являється несумісним з керуванням транспортним засобом.
		У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності з національним законодавством не має перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
		Відповідно до таблиці переведення одиниць виміру алкоголю 0,250 мг становить 0,5 %0 проміле. В різновидах алкотестерів представлених в Україні до застосування, одиниця виміру встановлена в проміле %0.
		Щодо результату тесту, отриманого при застосуванні технічного засобу Drager Alkotester суд приймає до уваги положення п. 7 Розділу ІІ інструкції № 1452-735, згідно якого цифровий показник спеціального технічного засобу має бути більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Прилад Drager являється газоаналізатором, таким чином вміст етанолу встановлюється у повітрі, що видихається людиною. Інструкція № 1452  735 не містить мінімально допустимий цифровий покажчик алкоголю у повітрі, тому суд керуючись принципом правової визначеності застосовує положення Віденської конвенції, яка є частиною національного законодавства України та містить цифрові покажчики допустимого рівня вмісту алкоголю як в крові людини так й в повітрі, що видихається (0,50 грамів алкоголю в крові та 0,25 мг на літр повітря), що не є тотожним поняттям з похибкою технічного засобу вимірювання.
		Враховуючи викладене, суддя критично ставиться до тесту «Alkotest №6810» від 11.11.2025.
		 
		У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеним.
		У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
		На постанову може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		 
		 
		С у д д я Д.В. Пацко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...