Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/9492/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 26.03.2026. Зареєстровано: 26.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2026.
Дата набрання законної сили: 24.03.2026
Номер судового провадження: 11-кп/811/61/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025141380001036

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 466/9492/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/811/61/26 Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 березня 2026 року м. Львів
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі  ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 27.11.2025 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, зокрема: 18.02.2016 Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.15-ч.1 ст.115, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців, 10.02.2021 Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.342 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн., яке на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2021 замінено на покарання у виді громадських робіт на строк 240 год., 24.01.2022 Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.125, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, 
		з участю прокурора ОСОБА_8 ,
		потерпілого ОСОБА_6 , 
		представника потерпілого ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 , 
		 
		встановила:
		 
		цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст. 75 КК України визначено звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не обирався.
		Вирішено питання щодо речових доказів. 
		Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він 10 вересня 2025 року, приблизно о 11 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, під час словесного конфлікту та на ґрунті неприязних відносин із ОСОБА_6 , наніс множинні удари руками, ногами та коліном ноги в ділянку голови, тулуба та нижніх кінцівок потерпілого ОСОБА_6 , чим спричинив останньому, відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №334/25 від 29.09.2025, забійну рану в тім`яній ділянці ліворуч, синець в ділянці правого ока з вогнищевим крововиливом в сполучні оболонки правого ока, травматичний перелом вилично-орбітально-верхньощелепового комплексу справа, перелом дистального відділу великогомілкової кістки з переломом малогомілкової кістки, закриті переломи 7,8,9 ребер ліворуч, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров`я.
		Потерпілий у апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без застосування ст.75 КК України.
		В мотивах апеляційної скарги потерпілий, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження і доведеність винуватості ОСОБА_7 , покликається на те, що висновок суду про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням є безпідставним. Зазначає, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, відбував реальний термін позбавлення волі та арешт, після яких висновків не зробив та вчинив новий злочин, пов`язаний з посяганням на здоров`я особи. Звертає увагу, що суд безпідставно зазначив у рішенні, що обвинувачений визнав вину та щиро розкаявся. Крім того, ОСОБА_7 не відшкодував завдані матеріальні збитки за лікування та моральну шкоду, чим обманув суд та потерпілого. Враховуючи наведене, на переконання апелянта, виправлення ОСОБА_7 неможливе без ізоляції від суспільства.
		Заслухавши доповідача, доводи потерпілого та його представника, думку прокурора, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав. 
		Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі потерпілого не оспорюється.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, зокрема: 18.02.2016 Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.15-ч.1 ст.115, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців, 10.02.2021 Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.342 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн., яке на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2021 замінено на покарання у виді громадських робіт на строк 240 год., 24.01.2022 Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.125, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, за місцем проживання характеризується типово, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має середню освіту, офіційно непрацевлаштований, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом, його вік, сімейний стан, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання  вчинення злочину особою повторно. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Враховуючи поведінку обвинуваченого протягом судового розгляду, щире каяття, визнання вини, наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом та потребує особливого піклування, суд дійшов до вірного висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_7 можливе без його ізоляції від суспільства. 
		При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що конфлікт між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_6 виник з приводу неналежного виконання потерпілим ремонтних робіт, тобто саме дії потерпілого стали причиною агресивної реакції обвинуваченого.
		Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість нанесеного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, оскільки ризики повторного вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення та небезпека для суспільства не є високими. 
		Доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_7 щирого каяття є необґрунтованими, оскільки останній в ході судового розгляду повідомив усі деталі, визнав свою провину та жаль з приводу вчиненого, бажав виправити ситуацію та понести покарання.
		Крім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги позитивну посткримінальну поведінку ОСОБА_7 від моменту вчинення злочину до розгляду справи апеляційним судом, зокрема, те, що останній жодного разу не вчинив кримінального правопорушення, не притягався до адміністративної відповідальності та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що свідчить про його бажання стати на шлях виправлення, яке можливе без ізоляції від суспільства. 
		Відтак, враховуючи дані про особу обвинуваченого та обставини вчинення кримінального правопорушення, звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є обґрунтованим, відноситься до дискреційних повноважень суду та не суперечить вимогам закону.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, та є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстав для скасування вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 27.11.2025 року немає. 
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
		 
		постановила: 
		 
		вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 27.11.2025 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6  без задоволення. 
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		Судді :
		 
		 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...