Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/8382/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби.
Надіслано судом: 25.03.2026. Зареєстровано: 27.03.2026. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2026.
Дата набрання законної сили: 25.03.2026
Номер судового провадження: К/990/12946/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		25 березня 2026 року 
		м. Київ
		 
		справа №140/8382/25
		адміністративне провадження № К/990/12946/26 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Дашутіна І. В.,
		суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
		перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №140/8382/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		у с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , що полягає в не нарахуванні та невиплаті в періоди з 09 травня 2022 року по 03 червня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; 
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 09 травня 2022 року по 03 червня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 09 травня 2022 року по 03 червня 2022 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 з 09 травня 2022 року по 03 червня 2022 року включно перерахунок грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб", та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору та надано п`ятиденний строк, з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення виявленого недоліку.
		Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року повернув військовій частині НОМЕР_1 заяву про продовження процесуального строку без розгляду, апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.
		Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржником подано касаційну скаргу.
		За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
		Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено принци рівності сторін, а оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Скаржник зазначає, що ним було здійснено направлення заявки щодо виділення асигнування для сплати судового збору. Несплата судового збору не залежить від відповідача.
		Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору та надано п`ятиденний строк, з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення виявленого недоліку.
		16 лютого 2026 року, на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 04 лютого 2026 року, на адресу суду надійшла заява апелянта про продовження процесуального строку, у якій апелянт просив продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку з відсутністю фінансування для сплати судового збору.
		Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2026 року повернув військовій частині НОМЕР_1 заяву про продовження процесуального строку без розгляду, апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.
		Повертаючи заяву скаржника про продовження строку для усунення недоліків, апеляційний суд виходив з того, що, всупереч вимогам пункту 4 частини першої статті 167 КАС України, скаржник не зазначив зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, так як не вказав тривалість строку, на який просить суд продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що чинним КАС України не передбачено необмеженої тривалості процесуальних строків і визначення тривалості строку, необхідного для усунення недоліків апеляційної скарги, є обов`язком апелянта. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції виснував, що подана скаржником заява є очевидно необґрунтованою.
		Враховуючи наведене апеляційний виснував, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, що є підставою для повернення апеляційної скарги.
		У контексті вказаного, Верховний Суд зауважує про таке.
		Приписами частини 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		У відповідності до частин 2,6 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
		Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
		Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
		У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.
		Клопотання про продовження строку повинно містити достатнє обґрунтування неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом.
		Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
		Згідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
		Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.
		Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків.
		Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.
		Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
		Скаржником жодним чином не обґрунтовано в чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, вірно застосував положення частини другої статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
		Враховуючи, що зміст ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
		За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
		Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 298 та частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		п о с т а н о в и в:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі №140/8382/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
		Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий І. В. Дашутін
		Судді А. Г. Загороднюк
		В. М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...