Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/31006/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 01.04.2026. Зареєстровано: 02.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2026.
Дата набрання законної сили: 01.04.2026
Номер судового провадження: 854/69964/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31006/25
		Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
		Місце ухвалення: м. Одеса
		Дата складання повного тексту:04.12.2025р.
		 
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		головуючого  Бітова А.І.
		суддів  Лук`янчук О.В.
		 Ступакової І.Г.
		 
		у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини (далі  в/ч) НОМЕР_1 про:
		- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 24 червня по 31 грудня 2022 року, відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі  Закон №2011-ХІІ), з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі  Постанова №704), з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2 481,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум; 
		- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 01 січня по 31 грудня 2023 року, відповідно до вимог ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2 684,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум;
		- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 01 січня по 31 грудня 2024 року, відповідно до вимог Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум; 
		- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 01 січня по 24 червня 2025 року, відповідно до вимог ст. ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум; 
		- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 88 не використаних днів щорічної основної відпустки, зокрема: за 2022 рік - 15 днів, за 2023 рік - 30 днів, за 2024 рік - 30 днів та за 2025 рік - 13 днів, виходячи з грошового забезпечення, нарахованого відповідно до вимог ст. ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;
		- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 42 не використаних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2023, 2024 та 2025 роки, як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення, нарахованого відповідно до вимог ст. ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум; 
		- визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні, виходячи з грошового забезпечення, нарахованого відповідно до вимог ст. ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;
		- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 24 червня по 31 грудня 2022 року, відповідно до вимог ст. ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум; 
		- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 01 січня по 31 грудня 2023 року, відповідно до вимог Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум; 
		- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 01 січня по 31 грудня 2024 року, відповідно до вимог Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум;
		- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2025 року по 24 червня 2025 року, відповідно до вимог ст. ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 гри.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум;
		- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 88 не використаних днів щорічної основної відпустки, зокрема: за 2022 рік - 15 днів, за 2023 рік - 30 днів, за 2024 рік - 30 днів та за 2025 рік - 13 днів, виходячи з грошового забезпечення, нарахованого відповідно до вимог ст. ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум; 
		- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 42 не використаних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2023, 2024 та 2025 роки, як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення, нарахованого відповідно до вимог Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум;
		- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні, виходячи з грошового забезпечення, нарахованого відповідно до вимог Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що вона з 24 червня 2022 року по 24 червня 2025 року проходила військову службу у в/ч НОМЕР_1 та 24 червня 2025 року була виключена зі списків особового складу частини в зв`язку зі звільненням з військової служби в запас, що підтверджується витягами з наказів командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 червня 2022 року №92 та від 24 червня 2025 року №180. Представник позивача, посилаючись на норми діючого законодавства та практику Верховного Суду, зазначив, що, з 24 червня 2022 року, з 01 січня 2023 року, з 01 січня 2024 року та з 01 січня 2025 року відповідач мав визначати розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивачки шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, відповідно 2 481 грн., 2 684 грн. та 3 028 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанова №704, що здійснено протиправно не було
		Відповідач позов не визнав, вказуючи, що з дня формування і по 31 липня 2022 року в/ч НОМЕР_1 перебувала на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач вказав, що за загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія акта законодавства поновлюється шляхом прийняття аналогічного акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку такого відновленню. При розрахунку посадового окладу позивача, окладу за військовим званням, премії, надбавок за вислугу років та особливості проходження служби в/ч НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не мали повноважень самостійно встановлювати інший порядок, ніж той, що доведений головним розпорядником коштів - Міністерством оборони України. Так, з 20 травня 2023 року і до дня виключення позивача зі списків особового складу - 24 червня 2025 року розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, а відповідно, і інших складових грошового забезпечення, які визначається у відсотковому співвідношенні від них, в тому числі премії, була сума у сталому розмірі 1762,00 гривні, а отже, підстави для перерахунку грошового забезпечення позивача за вказаний період відсутні. Згідно з правовим висновком, викладеним у п.51 постанови Верховного Суду від 21 серпня 2025 року у справі №520/22317/23, із дня набрання чинності Постанови №481 (20 травня 2023 року) у відповідних суб`єктів владних повноважень відсутні підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 001 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови №704.
		Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року адміністративний позову ОСОБА_1  задоволено частково.
		Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 24 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року, відповідно до вимог ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанова №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2 481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум.
		Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року, відповідно до вимог ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанова №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2 684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум.
		Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види), в тому числі грошової компенсації за не використані дні щорічної основної і додаткової відпустки, вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 , за період з 18 червня 2025 року по 24 червня 2025 року, відповідно до вимог ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанова №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум.
		Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 24 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року, відповідно до вимог ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанова №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2 481,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум.
		Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 20 травня 2023 року, відповідно до вимог ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанова №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2 684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум.
		Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види), в тому числі грошової компенсації за не використані дні щорічної основної і додаткової відпустки, вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 , за період з 18 червня 2025 по 24 червня 2025 року, відповідно до вимог ст. 9 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням положень Постанова №704, з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та здійснити виплату донарахованих сум. 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про часткове скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Отже, згідно приписів пункту 3 розділу II Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (далі  Закон №1774-VIII), розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року.
		Таким чином апелянт вказує, що помилковими є висновки суду першої інстанції про можливість застосування при розгляді даної справи приписів п.4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 та про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивачки за період з 20 травня 2023 року по 17 червня 2025 року з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2 684 грн.), на 01 січня 2024 року та на 01 січня 2025 року (3 028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт.
		Апелянт вважає помилковим посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24 червня 2025 року у справі №420/5584/24, від 26 червня 2025 року у справі №480/7154/24, від 30 червня 2025 року у справах №280/8083/24, №280/8605/24 та №460/3942/24, від 02 липня 2025 року у справі №240/29489/23, від 18 серпня 2025 року №300/8187/24, а саме про правомірність застосування відповідачем Постанови №481 з 20 травня 2023 року, зокрема з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року, оскільки дані висновки не узгоджуються з позицією Пленуму Верховного Суду України, викладеною в п.5 Постанови "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" №9 від 01 листопада 1996 року, та з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в своїй постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19, про те, що суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено.
		Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині позовних вимог залишених без задоволення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
		Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
		ОСОБА_1 проходила військову службу з 24 червня 2022 року по 14 листопада 2022 року у в/ч НОМЕР_1 , з 15 листопада 2022 року по 06 січня 2023 року  у в/ч НОМЕР_2 , яка підпорядковувалася в/ч НОМЕР_1 , з 07 січня 2023 року по 24 червня 2025 року  у в/ч НОМЕР_1 .
		На виконання директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 24 листопада 2024 року №Д-321/109/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2024 році" та наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 26 листопада 2024 року №271/ дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у ВМС ЗСУ у 2024 році" в/ч НОМЕР_2 переформовано у в/ч НОМЕР_1 з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_4 , а умовне найменування "в/ч НОМЕР_2 " і відповідний код ЄДРПОУ з 20 лютого 2025 року анульовано.
		Позивач, зазначивши, що у період з 24 червня 2022 року по 24 червня 2025 року розрахунок та виплата грошового забезпечення здійснена відповідачем без врахування механізму множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, звернулась до суду із цим позовом.
		Вирішуючи справу (в частині позовних вимог залишених без задоволення), суд першої інстанції виходив з того, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року набрало законної сили 18 червня 2025 року, то відповідно наведений нормативно-правовий акт втратив чинність 18 червня 2025 року, що свідчить про правомірність його застосування відповідачем з 20 травня 2023, зокрема з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 червня 2025 року по справі №280/8605/24, в якій ВС зауважив, що визнання у судовому порядку пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 нечинним не породжує для позивача юридичних наслідків, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні положення зазначеної постанови були чинними.
		Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704".
		Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
		Згідно ч.2 ст. 9 Закону України №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі  Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
		Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII вказано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Постановою №704 затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
		Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній до 20 травня 2023 року, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови №704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
		У примітці Додатку 14 Постанови №704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
		З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі  Постанова №103), якою п.4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
		З огляду на зазначене, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме  замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови №103, яким п. 4 Постанови №704 викладений у новій редакції.
		Таким чином, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
		Згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
		Отже, з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
		Однак, 20 травня 2023 року набрала чинності Постанова №481, якою внесені зміни до п.4 Постанови №704 та викладено у наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14".
		Тобто, починаючи з 20 травня 2023 року п.4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах у відповідачів у період з 20 травня 2023 року по 28 лютого 2025 року були відсутні правові підстави для розрахунку грошового забезпечення, виходячи із посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого, зокрема, і станом на 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, тому хибним є посилання апелянта (позивача), як на підставу правомірності заявлених позовних вимог, на ту обставину, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним п.2 Постанови №481.
		Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2024 року у справі №910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі №554/154/22, наголошувала на тому, що суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності: суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).
		Отже, зважаючи на те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року набрало законної сили 18 червня 2025 року, то відповідно наведений нормативно-правовий акт втратив чинність 18 червня 2025 року, що свідчить про правомірність його застосування відповідачем з 20 травня 2023 року, зокрема з 20 травня 2023 року по 28 лютого 2025 року.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 червня 2025 року по справі №280/8605/24, в якій Верховний Суд зауважив, що визнання у судовому порядку п.2 Постанови №481 нечинним не породжує для позивача юридичних наслідків, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні положення зазначеної постанови були чинними.
		Верховний Суд у постановах від 24 червня 2025 року у справі №420/5584/24, від 26 червня 2025 року у справі №480/7154/24, від 30 червня 2025 року у справах №280/8083/24, №280/8605/24 та №460/3942/24, від 02 липня 2025 року у справі №240/29489/23, від 18 серпня 2025 року №300/8187/24 вже сформував висновок про застосування у спірний період п.4 Постанови №704 у редакції Постанови №481. Неведений висновок є релевантним до обставин цієї справи і колегія суддів не бачить підстав для відступу від цього висновку.
		За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
		Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
		Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
		 
		Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
		 
		Повне судове рішення складено 01 квітня 2026 року.
		 
		 
		Головуючий: Бітов А.І.
		 
		Суддя: Лук`янчук О.В.
		 
		Суддя: Ступакова І.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...