Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/21661/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2026.
Дата набрання законної сили: 01.04.2026
Номер судового провадження: 61-3384ск26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА 
		01 квітня 2026 року
		м. Київ
		справа № 369/21661/25
		провадження № 61-3384ск26
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
		розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє адвокат Романюк Василь Анатолійович, на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - ТОВ «Газорозподільні мережі України»), відповідно до якого позивачка просить суд:
		- визнати незаконними дії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» по припиненню газопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- зобов`язати ОСОБА_2 не вчиняти будь-яких дій, спрямованих на обмеження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у можливості користування житлом та комунальними послугами за вказаною адресою
		ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила зобов`язати тимчасово відновити газопостачання до набрання рішенням суду законної сили.
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 
		від 11 грудня 2025 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 грудня 
		2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , задоволено. 
		Зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії 
		ТОВ «Газорозподільні мережі України» тимчасово відновити газопостачання до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду у справі законної сили.
		13 березня 2026 року засобами поштового зв`язку представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - адвокат Романюк В. А. подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року (повний текст постанови складено 11 лютого 2026 року), яку просить скасувати в частині тимчасового відновлення постачання природного газу.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що 24 жовтня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено зварювальні роботи по відключенню газопроводу-вводу на місці врізки, тобто об`єкт було від`єднано від системи газопостачання механічним способом, на підставі подання споживачем ОСОБА_2 письмової заяви про припинення газопостачання та розірвання договору розподілу природного газу. Таким чином, починаючи з 24 жовтня 2025 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , не є приєднаною до газорозподільної системи, договірні відносини за цією адресою відсутні. 
		Вказує, що виконання робіт з від`єднання об`єкта від газорозподільної системи пов`язано із волевиявленням споживача на розірвання договору розподілу природного газу.
		Доводами касаційної скарги також є те, що забезпечення доступу об`єкта до газорозподільної системи, які не є приєднаними, здійснюється шляхом приєднання, що включає в себе певну послідовність кроків, таких як видача технічних умов, розроблення проекту газопостачання, безпосереднє виконання робіт з приєднання та укладення договору розподілу природного газу. Вважає, що обраний спосіб забезпечення позову є тотожним до заявлених позовних вимог, а також невиконуваним відповідно до приписів законодавства України.
		Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову після їх перегляду в апеляційному порядку.
		Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
		Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскарженого судового рішення.
		У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
		Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		ЦПК України не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
		Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
		Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу.
		При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.
		Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 
		2020 року у справі № 755/15345/17-ц, від 21 квітня 2022 року у справі 
		№ 592/7729/18, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/23090/21.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Апеляційний суд встановив, що в умовах воєнного стану та відключень електропостачання, відсутність газопостачання у квартирі, де зареєстрована та фактично проживає позивачка з малолітньою дитиною 2018 року народження, ускладнює забезпечення базових потреб і створює ризики для здоров`я дитини. 
		При цьому доводи ТОВ «Газорозподільні мережі України» не вказують на наявність заборгованості за послуги з газопостачання чи небезпеку для інших осіб у випадку відновлення газопостачання. Правомірність припинення газопостачання з ініціативи відповідача ОСОБА_2 буде предметом оцінки судів при вирішенні спору по суті.
		Колегія суддів вважає висновки апеляційного суду законними і обґрунтованими з огляду на обставини конкретної справи. Застосовані заходи забезпечення позову є пропорційними і спрямовані на тимчасове, до набрання рішенням суду законної сили, відновлення газопостачання, яке було припинено з ініціативи відповідача ОСОБА_2 , до квартири в якій проживає позивачка з малолітньою дитиною.
		Оскаржене судове рішення не передбачає безоплатного користування послугами з газопостачання чи порушення правил безпеки під час такого користування.
		Оцінка обґрунтованості та доведеності позовних вимог при вирішенні питання про забезпечення позову не здійснюється.
		Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
		Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», в інтересах якого діє адвокат Романюк Василь Анатолійович, на постанову Київського апеляційного суду 
		від 03 лютого 2026 року у справі № 369/21661/25.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...