Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/12543/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 03.04.2026. Зареєстровано: 04.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2026.

Номер судового провадження: 2/754/249/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/249/26
		Справа №754/12543/25
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		19 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого - судді -   Сенюти В.О.,
		секретаря судового засідання - Каба А.В.,
		за участю:
		позивача -     ОСОБА_1 
		представника позивача -    ОСОБА_2 
		представника відповідачів -   Барабаш Г.Л. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживачів, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідачів ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 про захист прав споживачів.
		Подану позовну заяву обґрунтовує тим, що 03.12.2024 між позивачем та відповідачами укладено договір публічного приєднання про надання послуг спортивного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 . На підставі вказаного договору позивач здійснив оплату послуг відповідачам, отримав клубну картку № НОМЕР_1 та здійснював індивідуальні тренування із тренером у спортивному комплексі. Відповідачами було надано неякісну послугу з індивідуального тренування, яка призвела до травмування позивача. Так, 24.04.2025 позивач, під час індивідуального тренування із тренером спортивного клубу ОСОБА_6 виконував вправу «Присідання зі штангою» додатковою вагою 90 кг. Під час виконання вправи на третьому підході в момент підйому, у позивача не вистачило фізичних сил для підняття штанги, у зв`язку із чим він втратив контроль над лівою рукою і в цей момент рука змістилася, що призвело до травми - перелому н/з лівої плечової кістки зі зміщенням уламків. Під час виконання вказаної вправи, тренер перебував за спиною позивача, проте у момент втрати сил позивачем не підхопив штангу, що призвело до травми останнього. Таким чином, тренер фактично не виконав своєї задачі зі страхування під час виконання вправи. Внаслідок отриманої травми позивач звернувся до КМКЛШМД, де отримав першу невідкладну допомогу, після проведення додаткового обстеження, встановлено діагноз - «Закритий уламковий перелом н/3 лівої плечової кістки, зі зміщенням уламків». Внаслідок отриманої травми позивач у період з 24.04.2025 по 05.05.2025 перебував на стаціонарному лікуванні. Враховуючи те, що відповідачі надали неякісну послугу з індивідуального тренування, яка призвела до отримання позивачем тілесних ушкоджень, відтак порушено право споживача на отримання якісної та безпечної послуги, що гарантується ч. 10 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів». На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь майнові збитки у розмір 46767,72 грн. та моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн., а також здійснити розподіл судових витрат.
		Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
		Представник відповідача ФОП ОСОБА_4 - адвоката Барабаш Г.Л. подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила у задоволенні позову відмовити. Відповідач -1 надає послуги у спортивному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 . Використовує торгівельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» на підставі договору комерційної концесії № 2/12/2 від 02.12.2024, укладений із ТОВ «Ред Барбелл», за яким ФОП ОСОБА_4 виступає користувачем, а ТОВ «Ред Барбелл» правоволодільцем. Спортивні послуги із використанням вказаної торгівельної марки ФОП ОСОБА_4 надає за адресою:  АДРЕСА_2 на підставі договору оренди № 1/25 від 16.01.2025. В свою чергу, аналогічні спортивні послуги надає ФОП ОСОБА_5 в спортивному комплексі за адресою: АДРЕСА_1 . У ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 аналогічні умови здійснення підприємницької діяльності та надання послуг, однак в різних приміщеннях за різними адресами. Враховуючи те, що тренування відбувалося в спортивному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , а відповідач ФОП ОСОБА_4 немає жодного відношення до вказаного спортивного комплексу по тій адресі, де мав тренування позивач, відтак відповідач 1 є неналежним відповідачем в даній справі.
		 
		Представник відповідача ФОП ОСОБА_5 - адвокат Барабаш Г.Л. подала відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Вказала, що спортивний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розміщений в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідач надає послуги у вказаному спортивному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_2» із використанням торгівельної марки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі договору комерційної концесії № 2/12/1 від 02.12.2024, укладеного із ТОВ «Ред Барбелл», за яким ФОП ОСОБА_5 виступає користувачем, а ТОВ «Ред Барбелл» правоволодільцем. Права на торговельну марку належать ТОВ «Ред Барбелл» згідно Свідоцтва на торговельну марку № НОМЕР_2 , зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки 06.11.2024. Спортивні послуги із використанням вказаної торгівельної марки Відповідач надає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди № 3/25 від 01.01.2025. Отже, при підписанні публічного договору приєднання позивач повністю погодився із умовами Публічного договору про користування матеріально-технічною базою спортивного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відповідно до визначення термінів Публічного договору замовник (Клієнт, VIP- клієнт) - фізична особа, яка отримала Клубну картку, придбала Абонемент, ознайомилася з Договором, Правилами клубу, Правилами техніки безпеки та погодилась їх виконувати, надала згоду на обробку своїх персональних даних. Після укладення Договору приєднання позивач набув статусу Замовника. Відповідно до п. 6.2 Публічного договору тренер має право надавати Замовнику консультації з правильності користування тренажерами, іншим спортивним інвентарем, а також правильності та послідовності виконання фізичних вправ, тощо. Положенням п. 6.3 Публічного договору встановлено, що виконавець не несе відповідальності за неякісне та неправильне надання Тренером консультаційних послуг та за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок неякісного надання послуг. ОСОБА_6 дійсно є тренером, що надає тренерські послуги у спортивному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_2», зокрема з індивідуального тренування клієнтів (далі - Тренер). Однак, позивачем не надано жодного доказу (письмового, електронного чи речового), які б підтверджували провину відповідачів та наявність причинно-наслідкового зв`язку із наданням послуг спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2» та отримання ним травмування. 
		 
		В судовому засіданні позивач та представник позивача позовну заяву підтримали, просили позов задовольнити з викладених підстав.
		 
		Представник відповідача ФОП ОСОБА_4 - адвоката Барабаш Г.Л. просила у задоволенні позову відмовити, оскільки заявлений відповідач є неналежним , враховуючи місце виникнення інциденту.
		 
		Представник відповідача ФОП ОСОБА_5 - адвокат Барабаш Г.Л. проти задоволенні позову заперечувала, з підстав викладених у відзиві.
		 
		Вислухавши вступне слово позивача та його представника, а також представника відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 03.12.2024 позивач ОСОБА_1 підписав публічний договір про користування матеріально - технічною базою Спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_4».
		 
		Позивач отримав клубну картку № НОМЕР_1, відповідно до інформації вказаної карти, остання діє за адресою - АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 7937, ОСОБА_1 24.04.2025 позивач отримав травму в спортивному залі, встановлено діагноз - «закритий уламковий перелом н/з лівої плечової кістки, зі зміщенням уламків».
		 
		На усунення наслідків отриманої травми, позивач витратив 46767,72 грн., про що надав копії фіскальних чеків та квитанції. Крім того, у зв`язку із наданням відповідачами неякісної послуги позивачу, останній зазнав моральних страждань, які оцінює у розмірі 30000,00 грн.
		 
		Позивач, звертаючись до суду із позовом про захист прав споживачів до заявлених відповідачів, посилається на положення ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст. 22, 1166 ЦК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
		Відповідно до ч. 10 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров`ю або майну споживача, що виникла у зв`язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.
		 
		Представник відповідача ФОП Кукурудзяк Р.В. заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що позов в даному випадку пред`явлено до неналежного відповідача.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
		Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
		З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не усіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
		Так, 02.12.2024 ТОВ «Ред Барбелл» та ФОП ОСОБА_4 уклали договір комерційної концесії № 2/12/2.
		 
		Відповідно до змісту п. 1.1. договору комерційної концесії, Правоволоділець ТОВ «Ред Барбелл» зобов`язується надати користувачеві ФОП ОСОБА_4 за плату на строк до 31.12.2025 право користування на території України комплексом прав, належних Правоволодільцеві. Право на торговельну марку належить ТОВ «Ред Барбелл» згідно свідоцтва на торговельну марку № НОМЕР_2 , зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки 06.11.2024.
		 
		Згідно п. 2.1 договору комерційної концесії № 2/12/2, користувач ФОП ОСОБА_4 використовує наданий за цим договором комплекс прав з метою надання послуг у сфері спорту, послуг пов`язаних з використанням спортивних споруд, послуг спортивних клубів, послуг фітнес -закладів. 
		 
		03.12.2024 позивачем укладено договір публічного приєднання про надання послуг спортивного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за яким надавачами послуг є ФОП ОСОБА_4 та ФОП « ОСОБА_5 . Вказана обставина сторонами визнається та не є предметом доказування відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
		 
		Разом з тим, 16.01.2025 ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Ред Барбелл» уклали договір оренди № 1/25.
		 
		Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 1/25 ТОВ «Ред Барбелл» передає, а ФОП ОСОБА_4 приймає в тимчасове оплачувальне користування нежитлове приміщення за адресою -  АДРЕСА_2 , яке є відмінним від місця, де відбулось травмування позивача.
		Суд звертає увагу на те, що сторона позивача не подавала заяву (клопотання) про заміну неналежного відповідача, в свою чергу самостійно суд немає права замінити первісного відповідача належним відповідачем.
		Отже, враховуючи, що позивач є відвідувачем спортивного клубу за адресою - АДРЕСА_1 де і мало місце травмування останнього, а відповідач ФОП ОСОБА_4 здійснює свою діяльність за іншою адресою - АДРЕСА_2 , відповідно до наведеного договору комерційної концесії № 2/12/2 та договору оренди № 1/25, відтак суд приходить до висновку, що заявлений позивачем відповідач ФОП ОСОБА_4 є неналежним і у задоволенні позовних вимог до останнього слід відмовити.
		Щодо позовних вимог, заявлених до відповідача ФОП ОСОБА_5 , суд приходить до наступного.
		02.12.2024 ТОВ «Ред Барбелл» та ФОП ОСОБА_5 уклали договір комерційної концесії № 2/12/1.
		 
		Відповідно до змісту п. 1.1. договору комерційної концесії, Правоволоділець ТОВ «Ред Барбелл» зобов`язується надати користувачеві ФОП ОСОБА_5 за плату на строк до 31.12.2025 право користування на території України комплексом прав, належних Правоволодільцеві. Право на торговельну марку належить ТОВ «Ред Барбелл» згідно свідоцтва на торговельну марку № НОМЕР_2 , зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки 06.11.2024.
		 
		Згідно п. 2.1 договору комерційної концесії № 2/12/1, користувач ФОП ОСОБА_5 використовує наданий за цим договором комплекс прав з метою надання послуг у сфері спорту, послуг пов`язаних з використанням спортивних споруд, послуг спортивних клубів, послуг фітнес -закладів. 
		 
		01.01.2025 між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Ред Барбелл» укладено договір оренди № 3/25.
		 
		Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 3/25 ТОВ «Ред Барбелл» передає, а ФОП ОСОБА_5 приймає в тимчасове оплачувальне користування нежитлове приміщення за адресою -  АДРЕСА_1 .
		 
		Згідно змісту положення п. 2.1 договору публічного приєднання про надання послуг спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 03.12.2024, виконавець - ФОП ОСОБА_5 надає замовнику - позивачу можливість користуватися матеріально - технічною базою виконавця у порядку та на умовах передбачених цим договором та додатками до нього, а замовник зобов`язується сплатити виконавцеві кошти за користування матеріально-технічною базою Клубу у відповідності з прайс - листом виконавця, дотримуватись вимог договору та усіх додатків до нього. 
		 
		Положення розділу 5.1 договору публічного приєднання про надання послуг спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 03.12.2024, передбачає зобов`язання виконавця. 
		Враховуючи локацію за якою відвідував позивач спортивний клуб, в даному випадку зобов`язання, передбачені п. 5.1 -5.1.4 стосуються відповідача ФОП ОСОБА_5 , який зобов`язаний надавати позивачу можливість користуватися майном клубу, утримувати клуб у належному санітарно - гігієнічному стані, забезпечувати належне функціонування спортивного обладнання та інвентаря, а також допоміжних приміщень призначених для користування позивачем.
		 
		Згідно змісту положення п. 6.3 договору публічного приєднання про надання послуг спортивного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_4» від 03.12.2024, відповідач ФОП ОСОБА_5 не несе відповідальність за неякісне та неправильне надання Тренером консультаційних послуг, та за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок неякісного надання таких послуг.
		 
		В свою чергу, позивач у позовній заяві, як на підставу задоволення позову посилається на положення ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», при цьому у позовній заяві не вказано, що шкода позивачу заподіяна у зв`язку з використанням несправного спортивного обладнання, справність якого ФОП ОСОБА_5 зобов`язувався забезпечувати.
		 
		Натомість, позивач, вказує, що саме тренер не виконав своєї задачі щодо страхування, яку він взяв на себе, як особа, яка проводити індивідуальне тренування, а також саме бездіяльність тренера призвела до порушення Правил техніки безпеки спортивного комплексу, однак при цьому позовні вимоги до вказаного тренера ОСОБА_1 не заявляє та не залучає навіть в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
		 
		Суд в свою чергу, позбавлений можливості самостійно залучити вказану особу - тренера в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору з підстав неможливості ідентифікувати останнього (ПІБ, дата народження, РНОКПП, адреса реєстрації), а також у зв`язку із відсутністю повноважень, збирати докази по справі з власної ініціативи (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
		 
		Позивач, в свою чергу у позовній заяві вказує на те, що звернення до суду із вказаним позовом в тому числі і до відповідача ФОП ОСОБА_5 зумовило надання останнім неякісної послуги з індивідуального тренування.
		 
		Разом з тим, суд звертає увагу на те, що стороною позивача всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не доведено належними, достовірними та допустимими доказами в розумінні статтей 76-80 ЦПК України, наявного обов`язку відповідача ФОП ОСОБА_5 надавати послугу позивачу з індивідуального тренування. 
		 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що сторона позивача всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не довела наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача ФОП ОСОБА_5 та наслідками, які настали по відношенню до позивача.
		 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Положенням пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		 
		Отже, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки сторона позивача не довела наявність вини, в діях відповідача ФОП ОСОБА_5 , а відтак моральна шкода не підлягає стягненню з останнього.
		 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню у звязку із недоведеністю.
		Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторону позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, - 
		 
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про захист прав споживачів - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
		Позивач: ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації - АДРЕСА_4 . 
		Відповідачі:
		Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 - ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса - АДРЕСА_5 
		Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 - ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса - АДРЕСА_6 . 
		Повний текст рішення суду складено - 02.04.2026.
		Суддя:    В.О. Сенюта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...