Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/861/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2026.
Дата набрання законної сили: 10.04.2026
Номер судового провадження: 61-4488ск26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		10 квітня 2026 року
		м. Київ
		справа № 748/861/24
		провадження № 61-4488ск26 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року у справі за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про витребування майна із чужого незаконного володіння,
		ВСТАНОВИВ:
		02 квітня 2026 року заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури Волківський І. Ю. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області 
		від 01 травня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року у зазначеній справі.
		Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів 
		у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження 
		(про відмову у відкритті касаційного провадження).
		Вбачається, що оскаржену постанову суд апеляційної інстанції ухвалив 
		25 лютого 2026 року, відомості про складення повного тексту постанови відсутні, касаційну скаргу надіслано засобами поштового зв`язку 02 квітня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження. 
		Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке мотивовано тим, що повний текст оскарженої постанови Чернігівського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року доставлено 
		до Електронного кабінету заявника 15 березня 2026 року, на підтвердження чого надано докази.А тому заявник вважає, що існують поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та просить його поновити.
		Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку 
		на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів 
		з дня вручення йому такого судового рішення.
		Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску 
		з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
		Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.
		Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення 
		чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.
		Слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
		Проаналізувавши наведені заявником обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що сукупність вказаних обставин дає підстави для поновлення строку 
		на касаційне оскарження судового рішення на підставі частини третьої 
		статті 390 ЦПК України.
		Разом з тим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом 
		до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
		У статті 392 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
		Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору 
		у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		До касаційної скарги заявником додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 6 056,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору заявником у повному розмірі.
		Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
		Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму 
		для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, 
		в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Зважаючи на те, що позов було подано у лютому 2024 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року.
		Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб 
		був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
		Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, 
		але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 
		(1 059 800,00 грн).
		Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно 
		або його витребування - вартістю майна.
		Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, 
		що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі 
		№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення 
		майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить 
		про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову 
		(пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року 
		у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. 
		Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
		Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
		Отже вимоги у цій справі про витребування майна з чужого незаконного володіння мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.
		Оскільки із поданої касаційної скарги та оскаржених судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості 
		спірного нерухомого майна - земельної ділянки площею 1,5000 га, кадастровий номер 7425589500:06:000:0118 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Седнівської територіальної громади (колишньої Черниської сільської ради) Чернігівського району Чернігівської області), 
		тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка спірного нерухомого майна або інші належні докази).
		З огляду на обмеження касаційного оскарження, зокрема, передбачене 
		пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявника на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову щодо вимоги майнового характеру.
		Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що ціна позову також 
		є визначальною при вирішенні питання про те чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
		Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить
		1,5 % від вартості спірного нерухомого майна помноженого на 200 %.
		На підтвердження доплати судового збору (у разі необхідності) заявнику необхідно надати до суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання касаційної скарги, з урахуванням суми уже сплаченого судового збору у розмірі 
		6 056,00 грн, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК 
		у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
		За таких підстав заявник не дотримав у повному обсязі вимоги процесуального закону щодо форми та змісту касаційної скарги.
		Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення указаних недоліків.
		Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
		УХВАЛИВ:
		Поновити заступнику керівника Чернігівської обласної прокуратури строк 
		на касаційне оскарження рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 травня 2025 року та постанови Чернігівського апеляційного суду 
		від 25 лютого 2026 року.
		Касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури 
		на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 01 травня 
		2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року залишити без руху. 
		Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
		У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя І. В. Литвиненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...