Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/22524/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів купівлі-продажу.
Надіслано судом: 23.04.2026. Зареєстровано: 24.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2026.
Дата набрання законної сили: 07.04.2026
Номер судового провадження: 22-ц/818/1459/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		07 квітня 2026 року
		м. Харків
		справа № 638/22524/24
		провадження № 22-ц/818/1459/26
		Харківський апеляційний суд у складі:
		Головуючого: Маміної О.В.
		суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
		за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Ю.В., Департаменту реєстрації Харківської міської ради, за участю прокурора Немишлянської оружної прокуратури м. Харкова про визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради про реєстраці права власності Харківської міської ради на земельну ділянку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Варламова Дмитра Володимировича на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Феленко Ю.В.,-
		в с т а н о в и в:
		У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Харківської міської ради, державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Ю.В., Департаменту реєстрації Харківської міської ради, за участю прокурора Немишлянської оружної прокуратури м. Харкова про визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради про реєстраці права власності Харківської міської ради на земельну ділянку. Просила визнати протиправним та скасувати запис №67976463 від 12.06.2023 року державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Ю.В. про реєстрацію права власності Харківської міської ради на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради, державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Ю.В., Департаменту реєстрації Харківської міської ради, за участю прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (на стороні відповідачів) про визнання протиправним та скасування запису державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради про реєстрацію права власності Харківської міської ради на земельну ділянку.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Варламов Дмитро Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в повному обсязі. 
		Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що відповідно до договору купівлі продажу від 31.07.2013 року за № 1142 позивач став власником нежитлової будівлі літ. «А-1» площею 127,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного договору купівлі продажу передбачалось, що нерухоме майно, яке було придбано позивачем розташоване на земельній ділянці із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 загальною площею 0,0220 га. В подальшому реалізуючи право на оформлення земельної ділянки, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно, позивач звернулась до Харківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Оскільки, площа зареєстрованої земельної ділянки по АДРЕСА_1 на якій розташоване нерухоме майно належне на праві власності позивачу, недостатня для обслуговування будівлі магазину, позивачка не вчиняла дії з подальшого оформлення прав на цю земельну ділянку. Перевіряючи відомості державного реєстру речових прав на нерухоме майно в 2021 році позивачка дізналась, що право на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою АДРЕСА_1 у вказаному реєстрі не було зареєстровано. 26 жовтня 2024 року позивач отримала інформаційну довідку за № 401041495 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідно до якої він дізналася про те, що Державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Юлією Володимирівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67976463 від 12.06.2023 року відповідно до якого до вищезазначеного реєстру речових прав було внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: проспект Косіора,2в у місті Харкові за Харківською міською радою. Вважає, що рішення Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Юлією Володимирівною від 12.06.2023 року за № 67976463 є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначає, що доказів правомірності державної реєстрації права власності Харківської міської ради на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0220 га із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 Департамент реєстрації Харківської міської ради не надав. Копії документів (у якості доказів) на підставі яких було здійснено державну реєстрацію права власності Харківської міської ради на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 Департамент реєстрації Харківської міської ради не надав всупереч положенням статей 46,76 та 83 Цивільного процесуального кодексу України. Тому вважає, свої вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		У відзивах на апеляційну скаргу представники: Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова та Харківської міської ради просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
		Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що 08.06.2023 року право власності Харківської міської ради на вищевказану земельну ділянку не було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї. Харківська міська рада наділена правом власності на вищевказану земельну ділянку в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 року у дію Земельного кодексу України. ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., №1142. Факт належності вказаної нежитлової будівлі позивачу був встановлений судом на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року у справі №520/9830/21 та підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Копія зазначеного договору купівлі-продажу не була долучена до матеріалів справи стороною позивача, у зв`язку чим суд позбавлений можливості перевірити відомості щодо земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна. Разом з тим, з Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, під час укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі сторонам має бути роз`яснений зміст ст.377 ЦК України щодо переходу права власності або права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Відтак, відображення в договорі купівлі-продажу таких відомостей є обов`язковим. Представником позивача під час розгляду справи, зазначено про звернення ОСОБА_1 до Харківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні та вбачається з інформаційної довідки Департаменту діловодства Харківської міської ради №51/0/26-25 від 17.02.2025 року. Також відсутнє підтвердження, що позивач взагалі зверталась до Харківської міської ради з часу придбання нежитлової будівлі, з будь-якими питаннями щодо земельної ділянки, на якій вона розташована. Також суд першої інстанції виходив з того, що Державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		Судова колегія погоджується з такими висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 року у справі № 520/9830/21, яке набрало законної сили 03.05.2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Харківській області щодо нескасування державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Харківській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 загальною площею 0,0220 га та закрито Поземельну книгу, яка була відкрита на земельну ділянку по АДРЕСА_1 із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 загальною площею 0,0220 га.
		ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі літ. "А-1" площею 127,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31 липня 2013 року №1142. 
		Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 загальною площею 0,0220 га. 
		Даним судовим рішенням встановлено, що право власності або право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, та вказані відомості підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 квітня 2021 року за № 255001846 (а.с.18-26).
		11.06.2024 року представником позивача була подана заява до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з проханням про добровільне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року у справі № 520/9830/21 ( а.с.27).
		З листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.06.2024 року № 29-20-14,2-4191/0/19-24 вбачається, що скасування державної реєстрації земельної ділянки та закриття Поземельної книги на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в, неможливо, у зв`язку з тим, що в Державному земельному кадастрі наявні відомості про те, що на вказану земельну ділянку зареєстроване речове право за Харківською міською радою, дата державної реєстрації  08.06.2023 року, реєстраційний номер земельної ділянки в Державному реєстрі прав 50590750. Для скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі необхідними є дії щодо припинення права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.28).
		Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Ю.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67976463 від 12.06.2023 року, згідно з яким було внесено запис про реєстрацію права власності за Харківською міською радою на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31-32).
		Отже, на момент ухвалення Харківським окружним адміністративним судом (02.04.2024) вищевказаного рішення, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:09:001:0050, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вже було зареєстроване за Харківською міською радою.
		Також під час судового розгляду встановлено, що попереднім власником нежитлової будівлі та користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 . 
		Відповідно до висновку №1824/0/27-13 від 25.06.2013 року за результатами розгляду матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 (попередньому власнику нежитлової будівлі) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» (магазин) по АДРЕСА_2 та архітектури погодило проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» (магазин) по АДРЕСА_2 (а.с.72).
		Земельна ділянка станом на 25.06.2023 року була сформованою.
		Згідно з інформацією Департаменту діловодства Харківської міської ради №51/0/26-25 від 17.02.2025 року, у період з 01.01.2020 року по 14.02.2025 року включно, звернень від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з питань відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: АДРЕСА_1 , до Департаменту діловодства не надходило. Зазначено, що сформовані справи за зверненнями юридичних осіб та зверненнями громадян зберігаються у відділах Департаменту діловодства 5 років (а.с.120).
		З відповіді Департамента земельних відносин Харківської міської ради від 17.09.2024 року за № 6489/0/225-24, убачається, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: АДРЕСА_1 в, Департаментом не готувалось, на розгляд сесії Харківської міської ради не виносилося.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач посилалась на те, що відповідно до договору купівлі продажу від 31.07.2013 року за № 1142 позивач є власником нежитлової будівлі літ. «А-1» площею 127,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 загальною площею 0,0220 га. Реалізуючи право на оформлення вищевказаної земельної ділянки, ОСОБА_1 звернулась до Харківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вищевказаною адресою. Однак, розуміючи той факт, що площа вказаної земельної ділянки недостатня для обслуговування будівлі магазину, позивач не вчиняла дії з подальшого оформлення прав на цю земельну ділянку. Перевіряючи відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в 2021 році, ОСОБА_1 виявила, що право на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у вказаному реєстрі не було зареєстровано. Після чого вона звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області стосовно нескасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі № 520/9830/21 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області стосовно нескасування державної реєстрації земельної ділянки, та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: АДРЕСА_1 в, та закрити Поземельну книгу на вказану земельну ділянку. Після набрання чинності вказаним рішенням представник позивача звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про добровільне виконання вищевказаного судового рішення. Проте листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.06.2024 за № 29-20-14,2-4191/0/19-24 йому було повідомлено про неможливість виконання вказаного рішення суду через наявність в Державному земельному кадастрі відомостей щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно за Харківською міською радою. В подальшому, отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 401041495 від 26.10.2024 представник позивача дізнався, що державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Ю.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67976463 від 12.06.2023, відповідно до якого до реєстру речових прав було внесено запис про реєстрацію права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: проспект Косіора,2в у місті Харкові за Харківською міською радою. З метою з`ясування обставини, чи затверджувався Харківською міською радою проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050, представник позивача звертався із адвокатським запитом до відповідача Харківської міської ради. З відповіді на запит він дізнався, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050 за адресою: АДРЕСА_1 на розгляд сесії Харківської міської ради не виносився. Зважаючи на те, що проект землеустрою відповідачем Харківською міською радою не затверджувався, представник позивача вважає, що було порушено суттєвий етап виникнення та оформлення права на земельну ділянку. Крім того порушення процедури виникнення та оформлення права на земельну ділянку було підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року по справі № 520/9830/21, яке набрало законної сили. Наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомостей про зареєстроване право власності на вищевказану земельну ділянку, яке виникло із порушенням норм законодавства України, суттєво порушує право позивача на належне оформлення прав на земельну ділянку за цією адресою. Таким чином, рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Щербак Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Харківською міською радою, індексний номер: 67976463 від 12.06.2023, є протиправним та підлягає скасуванню.
		Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		За вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 4 с. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).
		За приписами ст. 78 Земельного кодексу України (тут і надалі - на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
		Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ст.153 Земельного кодексу України).
		Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється:
		-у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
		-шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;
		-шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
		-шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
		-за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
		-за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.
		Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
		Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
		Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
		Згідно з вимогами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
		За вимогами ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. 
		Зі змісту п. 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 5245-VI від 06.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів.
		Пунктами 5, 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" вищевказаного закону встановлено, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку. У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, та її затвердження здійснюються відповідною сільською, селищною, міською радою.
		З пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
		Відповідно до абз. 1,2 ч. 4, ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004, державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об`єкт.
		Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.
		Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
		Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на кожний об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту.
		Зі ст. 120 Земельного кодексу України убачається, що право на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
		Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Глави ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, при посвідченні договору про відчуження земельної ділянки як самостійного об`єкта цивільних правовідносин нотаріус витребовує витяг з Державного земельного кадастру. При посвідченні правочинів про перехід права власності на житловий будинок, будівлю або споруду нотаріус роз`яснює сторонам зміст статті 377 Цивільного кодексу України щодо переходу права власності або права користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., №1142, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
		Даних щодо купівлі- продажу разом із нежитловою будівлею земельної ділянки для її обслуговування матеріали справи не містять, договір купівлі-продажу не був долучений до матеріалів справи.
		Також в матеріалах справи відсутні докази того факту, що ОСОБА_1 зверталась до Харківської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Вказана обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні суду першої інстанції, що також вбачається з інформаційної довідки Департаменту діловодства Харківської міської ради №51/0/26-25 від 17.02.2025 року. 
		Крім того матеріали справи не містять доказів, що позивачка взагалі зверталась до Харківської міської ради з часу придбання нежитлової будівлі, з будь-якими питаннями щодо земельної ділянки, на якій вона розташована. 
		З фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 з моменту придбання нежитлової будівлі, а саме з 31.07.2013 року не вчиняла жодних дій щодо оформлення прав на вищевказану земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Що стосується порушення порядку реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, судова колегія виходить з наступного.
		Як встановлено судом, вказана земельна ділянка розташована в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0220 га із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050. 
		Зважаючи на наведені вище положення Конституції України, Земельного кодексу України і пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», Харківська міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту - м. Харкова.
		До 08.06.2023 року право власності Харківської міської ради на вищевказану земельну ділянку не було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї. Харківська міська рада є власником вищевказаної земельної ділянки в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 року у дію Земельного кодексу України.
		Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що Харківська міська рада, як власник земельної ділянки загальною площею 0,0220 га, із кадастровим номером 6310138500:09:001:0050, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в, на належній правовій підставі скористалась своїм правом на проведення державної реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку, не порушивши в при цьому прав інших осіб.
		Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни або скасування не вбачається.
		Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Варламова Дмитра Володимировича - залишити без задоволення.
		Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2025 року - залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
		Головуючий:         О.В. Маміна
		Судді:       О.Ю. Тичкова
		В.Б. Яцина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...