Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/30639/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 27.04.2026. Зареєстровано: 28.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2026.

Номер судового провадження: П/420/31737/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/30639/25 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 квітня 2026 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, 
		встановив:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» (далі - позивач, ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UА500500/2025/000295/2 від 29.08.2025.
		В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що після прибуття товару в порт розвантаження з метою здійснення митного оформлення представником позивача (ТОВ «СТАР ЛАЙТ ЛОГІСТІК», договір надання брокерських послуг № 11/2023 від 06.12.2023) подано митну декларацію № 25UA500500027290U1 від 28.08.2025. Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (ціною договору) відповідно до вартості, сплаченої позивачем за товар, та надано відповідні документи. Проте, незважаючи на надання декларантом всіх документів та пояснень, відповідачем відмовлено у митному оформленні, надано картку відмови № UА500500/2025/000645 від 29.08.2025 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UА500500/2025/000295/2 від 29.08.2025.
		Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання.
		Ухвалою від 15.09.2025 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		25.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500027290U1 від 28.08.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
		На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500500027290U1 від 28.08.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000295/2 від 29.08.2025, а саме:
		1. На умовах поставки FOB (CN) XINGANG продавець зобов`язаний забезпечити доставку вантажу та його завантаження на борт судна у зазначеному порту. Рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2025 № СФ-45561 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022446 містять інформацію щодо вартості морського перевезення вантажу, проте в них не відображено витрати на вартість навантажувальних робіт у порту завантаження.
		2. Рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2025 № СФ-45561 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022446 не містять посилання на договір про транспортно-експедиційні послуги;
		3. В графі 23 автотранспортних накладних від 27.08.2025 №№ 449, 460, 475 та 515 відсутній підпис перевізника, що унеможливлює перевірку їх справжності;
		4. Згідно рахунків-фактур (інвойсів) від 28.05.2025 №№ INV2025SD0515/1, INV2025SD0515/2, INV2025SD0515/3, INV2025SD0515/4 зазначено «Insurance: To be effected by the Buyer» - Страхування: повинно бути здійснено Покупцем, проте відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022446 зазначено, що страхування вантажу перевізником не відбувалось, а інформації щодо сплати страхових видатків покупцем до митного оформлення не надано;
		5. Прайс - лист від 24.12.2024 № б/н, Прайс - лист від 18.03.2025 № б/н мають адресний характер та не можуть бути використані необмеженим колом осіб;
		6. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури не надано;
		7. QR код, який міститься в копії митної декларації країни відправлення від 01.06.2025 № 020220250000580065 немає можливості перевірити (при перевірці відображається помилка).
		Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
		На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
		1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку яких товарів, митна вартість визначається;
		2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
		3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
		4) виписку з бухгалтерської документації;
		5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
		6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
		7) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
		9) копію митної декларації країни відправлення, переклад митної декларації країни відправлення на українську мову згідно статті 254 МКУ.
		29.08.2025 у відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано лист-відповідь від 29.08.2025 № б/н про відсутність інших додаткових документів.
		Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.
		Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500500027290U1 від 28.08.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
		25.09.2025 до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		29.09.2025 до суду надійшла відповідь на відзив. 
		Ухвалою суду від 02.10.2025 клопотання Одеської митниці про розгляд справи № 420/30639/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.
		02.10.2025 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
		Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
		Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.
		Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
		Як встановлено судом, 14.10.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» (Покупець) та Компанією SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO., LTD, Китай (Продавець) укладено контракт поставки № 14102021, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставляти Покупцеві Товари, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товари у відповідності до положень цього Договору.
		З метою митного оформлення товару 28.08.2025 позивач подав до відповідача митну декларацію № 25UA500500027290U1 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме:
		пакувальний лист (Packing list) INV2025SD0515 від 28.05.2025;
		рахунок-проформу (Proforma invoice) SD2025051 від 18.03.2025;
		рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) INV2025SD0515 від 28.05.2025;
		рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) INV2025SD0515/1 від 28.05.2025;
		рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) INV2025SD0515/2 від 28.05.2025;
		рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) INV2025SD0515/3 від 28.05.2025;
		рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) INV2025SD0515/4 від 28.05.2025;
		коносамент (Bill of lading) TJN0645966 від 31.05.2025;
		домашній коносамент (House bill of lading) BW25050611 від 04.06.2025;
		автотранспортну накладну (Road consignment note) 449 від 27.08.2025;
		автотранспортну накладну (Road consignment note) 460 від 27.08.2025;
		автотранспортну накладну (Road consignment note) 475 від 27.08.2025;
		автотранспортну накладну (Road consignment note) 515 від 27.08.2025;
		декларацію про походження товару (Declaration of origin) INV2025SD0515 від 28.05.2025;
		статус особи, яка подає митну декларацію 2;
		банківський платіжний документ, що стосується товару 264 від 21.03.2025;
		банківський платіжний документ, що стосується товару 268 від 27.05.2025;
		рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-45561 від 26.08.2025;
		документ, що підтверджує вартість перевезення товару TG022446 від 26.08.2025;
		прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс-лист б /н від 24.12.2024;
		прейскурант (прайс-лист) виробника товару Прайс-лист б/н від 18.03.2025;
		доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 01.06.2022;
		доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 01.08.2023;
		доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 04.08.2023;
		зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 14102021 від 14.10.2021;
		доповнення до внутрішнього договору (контракту) 1 від 23.04.2025;
		договір про надання послуг митного брокера 11/2023 від 06.12.2023;
		договір (контракт) про перевезення 12/12/2024 від 12.12.2024;
		Декларація відповідності вироб 20.01.2025;
		лист Роз`яснення ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» від 03.01.2025;
		копію митної декларації країни відправлення 020220250000580065 від 01.06.2025.
		Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
		1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку яких товарів, митна вартість визначається; 
		2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 
		3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 
		4) виписку з бухгалтерської документації;
		5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
		6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
		7) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
		9) копію митної декларації країни відправлення, переклад митної декларації країни відправлення на українську мову згідно статті 254 МКУ.
		29.08.2025 у відповідь на повідомлення митного органу декларантом надано лист-відповідь від 29.08.2025 № б/н про відсутність інших додаткових документів.
		Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2025/000295/2 від 29.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2025/000645 від 29.08.2025.
		Не погоджуючись з таким рішенням митного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
		Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. 
		Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі  МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
		Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:
		1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
		2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
		3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
		4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
		у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
		у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
		у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
		У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
		Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
		Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
		1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
		2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
		3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
		4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
		6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
		7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
		8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
		1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
		2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
		3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
		4) виписку з бухгалтерської документації;
		5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
		6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
		7) копію митної декларації країни відправлення;
		8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
		Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
		Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.
		Опрацювавши надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.
		Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.
		Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
		Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
		Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.
		Щодо доводів митного органу про те, що рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2025 № СФ-45561 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022446 містять інформацію щодо вартості морського перевезення вантажу, проте в них не відображено витрати на вартість навантажувальних робіт у порту завантаження, суд зазначає наступне.
		Так, умови поставки FOB згідно з Incoterms передбачають те, що на продавця покладається обов`язок нести всі витрати, пов`язані зі спірним товаром, до моменту його переходу через поручні судна в призначеному порту відвантаження. На продавця також покладається обов`язок сплатити витрати, пов`язані з виконанням митних формальностей для експорту, включаючи сплату податків, мита та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті спірного товару.
		Таким чином, зауваження відповідача є безпідставними, оскільки витрати на вартість навантажувальних робіт у порту завантаження не відображаються у рахунку-фактурі експедитора та довідці про транспортні витрати, так як відповідно до умов поставки FOB завантаження на борт судна - це обов`язок продавця, відповідно ці витрати оплачуються продавцем, а не покупцем.
		Щодо зауваження митного органу про те, що рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2025 № СФ-45561 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022446 не містять посилання на договір про транспортно-експедиційні послуги, суд зазначає наступне.
		Рахунок на оплату та довідка про транспортні витрати складаються експедитором у довільній формі. Немає жодних єдиних форм або переліку даних, які вони повинні містити. Наявність або відсутність посилання на договір перевезення у рахунку та довідці експедитора не є ціноутворюючим фактором та жодним чином не впливає на числове значення складових митної вартості товарів.
		Верховний Суд у постанові від 19.11.2024 у справі № 420/23588/23 підтримав позицію суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не встановлено типової форми довідки про транспортні витрати та не встановлено її обов`язкових реквізитів, з огляду на що довідка про транспортні витрати позивача є належним доказом розміру витрат на перевезення.
		Крім того, позивачем надавали рахунок-фактура від 26.08.2025 № СФ-45561, який містить посилання на номери контейнерів та маршрут перевезення та довідка про транспортні витрати від 26.08.2025 № TG022446, яка містить посилання на номери контейнерів, маршрут перевезення, номер лінійного коносаменту та номер домашнього коносаменту.
		Стосовно тверджень відповідача про те, що в автотранспортних накладних відсутній підпис перевізника, суд погоджується із доводами позивача, що товар доставлено морським шляхом безпосередньо в Україну, а тому надання автотранспортних накладних не є обов`язковим для визначення числових значень митної вартості товару. Крім того, до митної вартості включаються лише витрати, понесені до митного кордону України, в той час як автомобільне перевезення здійснювалося вже в межах України.
		При цьому у графі 23 наданих автотранспортних накладних проставлено штамп перевізника, що дозволяє його ідентифікувати.
		Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 817/604/17, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визначена вартість, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
		Стосовно доводів відповідача про те, що страхування повинно бути здійснено Покупцем, проте відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022446 зазначено, що страхування вантажу перевізником не відбувалось, а інформації щодо сплати страхових видатків покупцем до митного оформлення не надано, суд зазначає наступне.
		За умовами поставки FOB (Free on Board / Франко-борт) згідно з Інкотермс ризики та страхування товару переходять від продавця до покупця в момент розміщення вантажу на борту судна в порту відвантаження. Страхування не є обов`язковим для жодної зі сторін.
		Страхування вантажу за рішенням самого позивача як покупця не здійснювалося, про що було зазначено експедитором у довідці про вартість транспортних витрат.
		Стосовно зауважень митного органу до прайс-листів, то суд вказує на те, що прайс-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.
		В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).
		При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.
		Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.
		З урахуванням викладеного, вищевказані зауваження відповідача стосовно змісту прайс-листа суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.
		Щодо твердження відповідача про те, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає наступне.
		Частиною 2 статті 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів. Надані позивачем довідки є такими документами, що містить відомості про вартість перевезення товарів.
		Посилання відповідача на наказ МФУ № 599 від 24.05.2012 у даному випадку є безпідставним, оскільки такий наказ регулює правила заповнення декларації митної вартості та містить наступне формулювання: «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: …». З цього випливає, що наказ наводить можливі приклади документів в підтвердження вартості перевезення. Він не передбачає вичерпного переліку таких документів, а формулювання не містить обов`язкової вимоги. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. 
		Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
		Стосовно доводів відповідача, про те, що QR код, який міститься в копії митної декларації країни відправлення неможливо перевірити, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення є одними з додаткових документів, право на витребування яких митний орган має у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		При цьому позивачем надано митну декларацію країни відправлення. В декларації зазначено номер інвойсу, номери контейнерів, в яких здійснювалося перевезення товару, номер попереднього бронювання на судні, номер та назва судна  ці дані повністю відповідають іншим товаросупровідним документам, що дозволяє чітко ідентифікувати поставку. За умовами терміну FOB обов`язок по митному оформленню товару для експорту покладається на Продавця.
		Тому здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Наявність або відсутність QR-коду в документі, який згідно з митним законодавством є додатковим під час митного оформлення, не є ціноутворюючим фактором та не впливає на числове значення складових митної вартості товарів.
		Окрім цього, відповідач не зазначає, які саме розбіжності у наданих документах усуватиме такий QR-код.
		Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених щодо застосування ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України у подібній справі у постанові від 11.12.2018 у справі № 815/6732/17 експортна митна декларація не є джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки цей документ не передбачений переліком документів, визначеним статтею 53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість товару.
		Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.
		Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
		Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
		Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача є протиправними та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжностей в частині визначення загальної вартості товару, а наявні розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.
		Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
		1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
		2) другорядні:
		а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
		б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
		в) на основі віднімання вартості;
		г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
		ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
		Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
		У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
		За змістом статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
		При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
		Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.
		Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим.
		Посилання відповідача на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
		Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
		Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.
		Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
		Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
		Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.
		Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» є такими, що підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 16865,32 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці. 
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		вирішив:
		 
		Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UА500500/2025/000295/2 від 29.08.2025.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, офіс 428, код ЄДРПОУ 24112229) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 16865 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 32 коп.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		 
		Суддя А.С. Пекний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...