Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/57120/25-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 30.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2026.
Дата набрання законної сили: 21.04.2026
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		1[1]
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Київського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів  при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 21 квітня 2026 року апеляційну скаргу прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2025 року,
		 
		за участі: 
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , на повідомлення про підозру від 19 серпня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023000000002305 від 14.12.2023.
		Скасовано повідомлення про підозру від 19 серпня 2025 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-4 КК України, у кримінальному провадженні № 12023000000002305.
		Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги.
		Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 7 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
		Зазначає, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
		Також, звертає увагу, що ОСОБА_9 повідомлено про підозру у порядку, передбаченому ст. 135, 278 КПК України, шляхом направлення повідомлення засобами телефонного зв`язку, а саме у месенджері «WhatsApp» на абонентський номер мобільного телефону ОСОБА_9 - НОМЕР_1 - направлено сканкопію письмового повідомлення про підозру з перекладом російською мовою. Відповідно до відповіді Європолу, отриманої в інформаційній системі обміну повідомленнями «SIENA» від 15.08.2024, встановлено, що вказаний абонентський номер оператора мобільного зв?язку Swisscom AG (Швейцарська Конфедерація) зареєстрований на ім?я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.04.2021 року.
		Окрім, цього аналогічне повідомлення про підозру із перекладом було скероване ОСОБА_9 по телефону в месенджері «WhatsApp» на російський абонентський номер - НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні останнього.
		10 вересня 2025 року підозрюваного ОСОБА_9 у порядку
		ст. 281 КПК України оголошено в міжнародний розшук.
		Апелянт наголошує, що судом винесено рішення про скасування повідомлення про підозру від 19.08.2025 ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження № 12023000000002305 від 14.12.2023, однак, матеріали досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_10 10 вересня 2025 року виділені в окреме кримінальне провадження № 12025000000002406 від 10.09.2025 року.
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені захисником доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Як убачається із матеріалів, наданих судом першої інстанції, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002406 від 10 вересня 2025 року, що виділене з матеріалів кримінального провадження № 12023000000002305 від 14 грудня 2023 року, за фактом кримінального правопорушення, окрім іншого, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України. 
		У кримінальному провадженні № 12023000000002305 19 серпня 2025 року старшим слідчим в особливо важливих справах ГСУ НПУ ОСОБА_11 складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України в організації ведення господарської діяльності з представником держави-агресора, а саме російським фармацевтичним холдингом ООО «НВП «Материа Медика-Холдинг» через підконтрольні останньому ЗАТ «Сантоніка»(Литва) та ТОВ «Матеріа Медика-Україна».
		12 листопада 2025 року захисник ОСОБА_8 , який діяв в інтересах ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою про скасування повідомлення про підозру у кримінальному від 19 серпня 2025 року відносно ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12023000000002305 від 14.12.2023.
		В обґрунтування доводів та вимог даної скарги захисник зазначив, що повідомлення про підозру  ОСОБА_9 від 19 серпня 2025 року є незаконним та складеним з істотним порушенням вимог КПК України, а також містить виключно суб`єктивні твердження органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. 
		Окрім того, захисник посилався на відсутність об`єктивних даних, які свідчать про наявність обов`язкових ознак складу інкримінованого  ОСОБА_9 кримінального правопорушення та відсутність достатніх доказів, які б вказували, що особа дійсно могла вчинити інкримінований їй злочин саме з метою виправдання подальшого розслідування або пред`явлення обвинувачення. 
		Також захисник зазначив, що слідчим порушено визначену КПК України процедуру вручення повідомлення про підозру, оскільки  ОСОБА_9 є громадянином Мальти, ніколи не проживав на території України. Натомість постійно проживає за кордоном, а саме в місті Женева Швейцарія, а в такому випадку - вручення повідомлення про підозру регламентується Главою 43 КПК України, а саме шляхом направлення запиту про міжнародно-правову допомогу до компетентних органів Швейцарської Конфедерації, чого слідчим зроблено не було. 
		23 грудня 2025 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказану скаргу сторони захисту задоволено частково та скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 19 серпня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023000000002305 від 14.12.2023.
		Приймаючи таке рішення слідчий суддя зазначив про те, що органом досудового розслідування не дотримано порядок повідомлення особі про підозру.
		Зокрема, слідчим суддею зазначено, що ОСОБА_9 з 05 травня 2017 року є громадянином Мальти, з 31 серпня 2014 року на постійній основі проживає на території Швейцарської Конфедерації, є її податковим резидентом та востаннє перебував на території України у 2014 році. При цьому, як вбачається з матеріалів скарги та кримінального провадження слідчому достовірно було відомо про постійне місце проживання ОСОБА_9 , що підтверджується матеріалами, доданими до скарги та інформацією, зазначеного в повідомленні про підозру.
		Отже, враховуючи те, що ОСОБА_9 постійно проживає на території Швейцарської Конфедерації, а органу досудового розслідування було достеменно відомо його місце проживання, вручення повідомлення про підозру мало бути здійснено в порядку міжнародного правового співробітництва, чого слідчим зроблено не було.
		Не дивлячись на обізнаність сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_9 проживає за кордоном, про відсутність постійного та тимчасового місця проживання та реєстрації в Україні та неможливість отримання ним будь-яких повідомлень з огляду на зазначені обставини, слідчими не вжито всіх можливих заходів з метою вручення повідомлення про підозру або повістку про виклик ОСОБА_9 в порядку, передбаченому КПК України, як для особи, яка проживає за кордоном та відсутні докази, які б свідчили про те, що орган досудового розслідування вчиняв дії належного його повідомлення.
		Таким чином, на момент виконання стороною обвинувачення вимог ст.ст. 276-278 КПК України, органу досудового розслідування було достеменно відомо про перебування ОСОБА_9 за кордоном, тобто стороною обвинувачення не виконано вимог ч. 7 ст. 135 КПК України, а відтак порушено порядок повідомлення особі про підозру.
		З урахуванням зазначеного слідчий суддя прийшов до висновку, що скаргу слід задовольнити частково, а повідомлення про підозру скасувати.
		Такі висновки слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції вважає передчасними та з ними не може погодитися, виходячи з наступного.
		Так, за нормами ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Тільки таке рішення, що відповідає всім вимогам закону, здатне забезпечити досягнення завдань правосуддя та захистити права і законні інтереси усіх учасників процесу.
		Перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів встановила, що при розгляді скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 19 серпня 2025 року, слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду, яка є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
		Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
		Відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного із передбачених КПК України запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.
		Згідно ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		Порядок вручення письмового повідомлення про підозру передбачено положеннями ст. 278 КПК України.
		Відповідно до вимог ст. 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
		Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.
		У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо належності та допустимості зібраних у справі доказів, наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
		Порядок здійснення повідомлень передбачений статтею 135 КПК України. За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. 
		Колегія суддів вважає, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_9 відповідно до вимог, передбачених ст. 278 КПК України та містить всі відомості, передбачені положеннями ст. 277 КПК України. 
		На спростування доводів викладених у скарзі сторони захисту, прокурор зазначив, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а також, що ОСОБА_9 повідомлено про підозру у порядку, передбаченому ст. 135, 278 КПК України, шляхом направлення повідомлення засобами телефонного зв`язку.
		Як убачається з матеріалів провадження, органом досудового розслідування вживались заходи для встановлення місця перебування та проживання ОСОБА_9 , шляхом формування та надсилання запитів до Європолу.
		Як зазначено, прокурором під час апеляційного провадження, встановлено що ОСОБА_9 використовував для перетину кордонів паспорти громадянина Республіки Мальта та Російської Федерації, що підтверджується відповіддю Європолу, отриманої в інформаційній системі обміну повідомленнями «SIENA» від 15.08.2024 (а.с. 174 т. 11) а також, що ОСОБА_9 здійснював виїзд на територію Російської Федерації, тимчасово проживав на території Швейцарської Конфедерації. Водночас достовірні відомості про його перебування на території Республіки Мальта відсутні.
		За таких обставин, з огляду на відсутність підтверджених даних про його фактичне місце проживання або перебування ОСОБА_9 , органом досудового розслідування об`єктивно не вбачається можливим встановити його актуальне місцезнаходження.
		Відповідно до відповіді Європолу, отриманої в інформаційній системі обміну повідомленнями «SIENA» від 15.08.2024, встановлено абонентський номер НОМЕР_1 оператора мобільного зв?язку Swisscom AG (Швейцарська Конфедерація) зареєстрований на ім?я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.04.2021 року. (а.с. 171 т. 11)
		19 серпня 2025 року у месенджері «WhatsApp» на абонентський номер мобільного телефону ОСОБА_9 - НОМЕР_1 - направлено сканкопію письмового повідомлення про підозру з перекладом російською мовою (а.с. 277- 278, т. 11). 
		Окрім, цього аналогічне повідомлення про підозру із перекладом було скероване ОСОБА_9 по телефону в месенджері «WhatsApp» на російський абонентський номер - НОМЕР_2 , який перебуває у його користуванні, за даними, отриманими в інформаційній системі обміну повідомленнями «SIENA» від 13.08.2024. ( а.с. 176-177).
		Відтак, у зв`язку з неможливістю встановити місцезнаходження особи, органом досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 135 КПК України здійснено повідомлення ОСОБА_9 засобами телефонного зв`язку.
		Отже, з наведеного вбачається, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів відповідно до вимог кримінального процесуального закону для вручення  ОСОБА_9 повідомлення підозру у спосіб, передбачений КПК України.
		Колегією суддів перевірено дотримання прав ОСОБА_9 щодо порядку вручення йому повідомлення про підозру з урахувуанням практики Європейського суду з прав людини.
		Зокрема, згідно практики ЄСПЛ "кримінальне обвинувачення" розглядається як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння, при цьому, в деяких випадках це може робитися у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного (рішення у справі "Екле проти Німеччини" від 15.07.1982, п. 73). Тобто, пріоритетне значення має не фактичне вручення документа - повідомлення про підозру особі, а саме доведення до її відома інформації про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Як встановлено колегією суддів скан-копію повідомлення про підозру з перекладом російською мовою надіслано ОСОБА_9 за допомогою засобу електронного зв`язку (месенджера) (а.с. 277-278 т. 11).
		З огляду скрін-шота із зазначеного месенджеру убачається, після вказаної дії, абонентом ОСОБА_9 здійснено вихідний телефонний виклик.
		Відтак, колегія суддів перевіряючи факт вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 , вважає його доведеним, оскільки, на переконання колегії суддів до відома підозрюваного доведено інформацію, яка містилась у тексті підозри.
		Це підтверджують і наступні дії підозрюваного ОСОБА_9 , а саме укладення ним договору про надання правової допомоги 20 серпня 2025 року із захисником ОСОБА_8 , що підтверджується долученим ордером до матеріалів скарги на повідомлення про підозру (а.с. 19, т.1).
		При цьому, колегія суддів враховує і позицію Верховного Суду щодо належного повідомлення учасників провадження про прийняті процесуальні рішення та вчинені дії. 
		Зокрема у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 158/647/21 сформульовано правову позицію щодо належної процесуальної форми повідомлення сторін. За результатами судового розгляду Касаційний кримінальний суд визнав належним підтвердженням своєчасного повідомлення сторони захисту долучені прокурором телефонограми з записом розмови, враховуючи положення ст. 136 КПК України, згідно з якими належним підтвердженням отримання особою повідомлення є будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення його особі або ознайомлення з його змістом.
		Така поведінка у сукупності з фактом доставки повідомлення у месенджері об`єктивно підтверджує, що особа мала можливість ознайомитися зі змістом повідомлення про підозру та фактично була обізнана з ним.
		Відтак, незалежно від формального способу вручення, зазначені обставини свідчать про досягнення мети повідомлення про підозру - доведення до відома особи суті інкримінованого їй діяння.
		Доводи захисника, що повідомлення про підозру мало бути вручене в рамках міжнародної правової допомоги не заслуговують на увагу. Так, відповідно до частини 7 статті 135 КПК України згідно з міжнародним договором про правову допомогу або за допомогою дипломатичного (консульського) представництва повістка про виклик вручається особі, яка проживає за кордоном. При чому вимоги до змісту повістки про виклик свідчать, що для її направлення органу досудового розслідування має бути відома адреса особи, яка викликається (пункт 3 частини 1 статті 137 КПК України). Як вбачається із матеріалів справи, станом на день складання повідомлення про підозру органу досудового розслідування не було відомо точне місцезнаходження ОСОБА_9 (місце постійне проживання, перебування). 
		Всі інші доводи сторони захисту щодо обставин кримінального правопорушення та належності і допустимості доказів підлягають перевірці під час судового розгляду по суті.
		Відтак, колегія суддів вважає, що слідчим суддею допущено істотне порушення вимог ч. 1 ст. 412 КПК України, що дає підстави для скасування постановленої ухвали слідчим суддею.
		Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
		З урахуванням наведеного, у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на повідомлення про підозру, слідчим суддею передчасно зроблено висновок про порушення порядку вручення повідомлення про підозру, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги на підозру.
		Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді, - скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні скарги захисника.
		 
		Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2025 року, - скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , на повідомлення про підозру від 19 серпня 2025 року у кримінальному провадженні № 12023000000002305 від 14.12.2023. - відмовити.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер № 757/57120/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції:  ОСОБА_15 
		Провадження № 11-сс/824/1882/2026 Доповідач: ОСОБА_16 
		Категорія ст. 278 КПК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...