Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 604/1169/25 : Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надіслано судом: 04.05.2026. Зареєстровано: 05.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2026.

Номер судового провадження: 1-о/604/1/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		604/1169/25 
		1-о/604/1/26 
		 
		У х в а л а
		Іменем  україни
		 
		04 травня 2026 року селище Підволочиськ 
		Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі головуючої судді - ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря ОСОБА_2 ,
		за участю сторін судового провадження:
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		представника потерпілої  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
		засудженого  ОСОБА_6 , 
		розглянувши заяву прокурора про перегляд вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2025 року за нововиявленими обставинами,
		ВСТАНОВИВ:
		до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла заява прокурора про перегляд вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2025 року за нововиявленими обставинами, яка відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.03.2026 передана 16.03.2026 головуючій судді ОСОБА_1 . 
		У заяві прокурор просить переглянути вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2025 року за нововиявленими обставинами та за результатами його перегляду скасувати вказаний вирок щодо ОСОБА_6 , якого визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, і ухвалити вирок з урахуванням нововиявлених обставин, яким визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк - вісім років. 
		Прокурор мотивує заяву тим, що після ухвалення вказаного вироку встановлено нововиявлену обставину, яка є підставою для перегляду цього вироку - смерть потерпілої ОСОБА_7 та відповідно наявність причинно-наслідкового зв`язку між вчиненими ОСОБА_6 кримінально-протиправним діянням та смертю потерпілої, що підтверджується висновком №38 судово-медичного експерта від 10.02.2026. 
		На думку прокурора, вказані обставини є нововиявленими відповідно до п.4 ч.2 ст. 459 КПК України та є підставою для перегляду вироку Підволочиського районного суду від 19.12.2025 щодо ОСОБА_6 , і його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої. 
		До заяви долучено копію вироку від 19.12.2025 у справі №604/1169/25 щодо ОСОБА_6 , копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12026211100000004, внесеного 11.01.2026 за ч.1 ст. 115 КК України за фактом смерті ОСОБА_7 , копію висновку експерта №38 від 10.02.2026, копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_7 № 43 від 12.01.2026, дата смерті ОСОБА_7  10.01.2026.
		Під час судового засідання прокурор заяву підтримав, звернув увагу на п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК, що нововиявлені обставини- це обставини, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду. Звертає увагу на необхідність досягнення завдань кримінального провадження щодо притягнення винуватих у вчиненні кримінального правопорушення до відповідальності в міру своєї вини. 
		Представник потерпілої зазначила, що потерпіла простила засудженого ОСОБА_6 . 
		Захисник просив відхилити заяву прокурора про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, вважає, що Вирок є законний та ухвалений на підставі дослідження всіх доказів у відповідному кримінальному провадженнні. 
		Засуджений просив прислухатися до слів його захисника та просив не судити строго.
		Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, суд дійшов такого висновку.
		Відповідно до вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19.12.2025 у справі №604/1169/25 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання, призначеного за вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 30 липня 2025 року у виді громадських робіт строком на 60 годин, до покарання, призначеного за цим вироком, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 3 (три) дні. Строк відбування призначеного судом ОСОБА_6 покарання ухвалено рахувати з 02 серпня 2025 року. На підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_6 ухвалено зарахувати строк тримання під вартою з 02 серпня 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (далі  Вирок).
		Вирок не оскаржувався в апеляційному порядку та набрав законної сили  20.02.2026.
		У Вироку, який прокурор просить переглянути за нововиявленими обставинами, встановлено, що ОСОБА_6 , 02 серпня 2025 року близько 10 год 07 хв, знаходячись поблизу будинку № 29 по вул. В. Стуса у селищі Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області, побачив свою тітку ОСОБА_7 , 1960 р.н., жительку селища Підволочиськ, та вступив із нею у конфлікт, під час якого у ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних стосунків виник злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, 02 серпня 2025 року близько 10 год 10хв ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , шарпнув ОСОБА_7 правою рукою за ліве плече, через що остання впала на землю та почав обома ногами умисно наносити удари ОСОБА_7 , внаслідок чого спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження. 
		Суд при ухваленні Вироку, зокрема, досліджував Висновок експерта в судово-медичній експертизі тілесних ушкоджень №677 від 06 жовтня 2025 року, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження, зважаючи на їх вид, морфологічні властивості та відмічений характер рани утворились від дії тупих предметів незадовго до її госпіталізації в лікувальний заклад, не виключено у вказаний в постанові термін події; утворення виявлених у громадянки ОСОБА_7 ушкоджень за наведених у постанові обставин події, не виключається; виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння належать до тяжких.
		Крім того, суд станом на 19.12.2025 досліджував довідку Підволочиської центральної лікарні № 277 від 04 грудня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні у паліативному відділенні з 21.11.2025 по вказаний час (04.12.2025), загальний стан хворої важкий, лежача, притомна, контакту недоступна, інструкції не виконує, сама себе не обслуговує, потребує стороннього догляду, брати участь у судовому засіданні не може.
		Суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК).
		Отже, суду та всім учасникам кримінального провадження №604/1169/25 була відома та обставина, що станом на дату ухвалення Вироку потерпіла ОСОБА_7 була жива, перебувала на стаціонарному лікуванні, що було враховано судом.
		Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК України (далі - КПК), у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
		Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються:
		1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
		4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
		Нововиявленими можуть бути визнані обставини, які об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути (постанова Верховного Суду від 27.11.2025, справа №463/5991/20).
		Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю природою не є повторним розглядом справи по суті, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження й усунення суперечностей у доказах. Повторна перевірка таких доводів засудженої особи у порядку перегляду вироку за нововиявленими обставинами є недопустимою, оскільки таке провадження здійснюється не з метою ревізії судового рішення, повторного розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення нового рішення (наприклад, для перекваліфікації діяння, пом`якшення чи посилення покарання), а з метою виправлення специфічних за своєю природою судових помилок. Провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав. Тож така форма перевірки судових рішень не може мати резервного значення щодо апеляційного та касаційного проваджень (постанова Верховного Суду від 28.08.2025, справа № 1-114/2009).
		Крім того, Верховний Суд у ряді справ № 754/4860/14-к, № 423/1623/15-к, № 583/2535/17 зазначив, що нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу.
		Верховний Суд також зазначив, що інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет. Схожий висновок Верховний Суд зробив у постанові від 14 травня 2019 року у адміністративній справі №826/14797/15, який суд бере до уваги в розрізі аналізу загальних принципів судочинства.
		Нововиявленою обставиною прокурор вважає смерть потерпілої ОСОБА_7 10.01.2026 та перебування смерті потерпілої у прямому причиново-наслідковому зв`язку зі злочинними діями засудженого ОСОБА_6 , що встановлено висновком експертизи в іншому кримінальному провадженні. 
		Смерть як юридичний факт є подією, яка, як правило, не може бути точно передбачена.
		Суд звертає увагу, що смерть потерпілої настала після ухвалення Вироку.
		Відповідно така обставина як смерть потерпілої не могла бути відомою суду на дату ухвалення Вироку і суд не міг їй надати оцінку з об`єктивних причин.
		Тому на думку суду, така обставина є новою по відношенні до обставин справи, які були досліджені судом при ухваленні Вироку, а не нововиявленою в розумінні тлумачення таких обставин на підставі п.4 ч.2 ст. 459 КПК.
		Висновок експертизи № 38 від 10.02.2026 також є новим доказом, який не міг бути досліджений судом при ухваленні Вироку, оскільки як доказ виник пізніше дати ухвалення Вироку, в іншому кримінальному провадженні. 
		Відповідно до ч.1 ст. 463 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
		На думку суду, прокурор не обґрунтував, у чому за таких обставин полягала помилка суду при ухваленні Вироку, який прокурор просить скасувати. 
		Верховний Суд звернув увагу на те, що процедура перегляду вироку за нововиявленими обставинами не може здійснюватися з метою перекваліфікації діяння, посилення відповідальності, повторного дослідження доказів.
		Засуджений ОСОБА_6 відповідно до Вироку був притягнутий до кримінальної відповідальності та був засуджений за ч.1 ст. 121 КК України та відбуває призначене судом покарання за вчинені ним кримінально - протиправні дії.
		При цьому, також важливим є дотримання принципу юридичної визначеності. 
		Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського Суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти росії» (Ryabykh v. russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).
		Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти росії» (Pravednaya v. russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
		Європейський Суд з прав людини також вважає, що права особи, підозрюваної чи обвинуваченої у кримінальному правопорушенні, вимагають більшого захисту, ніж права сторін у цивільному процесі, і держави-учасниці мають більшу свободу дій, коли йдеться про цивільні справи, ніж коли мова йде про кримінальні справи (Moreira Ferreira v. Portugal (no. 2), no. 19867/12, § 67, 11 July 2017, Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands, 27 October 1993, § 32, Series A no. 274; Levages Prestations Services v. France, 23 October 1996, § 46). 
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК для перегляду судового рішення та не доводять неправильність ухваленого Вироку, який був ухвалений з урахуванням усіх досліджених доказів.
		З огляду на викладене, у задоволенні заяви прокурора про перегляд Вироку за нововиявленими обставинами необхідно відмовити.
		Керуючись ст. 459, 466, 467 КПК України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		відмовити у задоволенні заяви прокурора про перегляд вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 грудня 2025 року за нововиявленими обставинами.
		Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня проголошення, а для засудженого ОСОБА_6 - з моменту вручення копії ухвали.
		 
		Головуюча суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...