Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/5506/26 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство.
Надіслано судом: 11.05.2026. Зареєстровано: 11.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2026.

Номер судового провадження: 3/308/1968/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/5506/26
		3/308/1968/26
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		06 травня 2026 року          м. Ужгород
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції відносно неповнолітнього громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та ідентифікаційний номер  суду не відомі, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		ВСТАНОВИВ:
		06.04.2026 року близько 19 год. 00 хв. за адресою: с. Соломоново, вул. Приозерна б/н, неповнолітній ОСОБА_1 , 2009 року народження чіплявся до неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вдарив рукою в область обличчя, чим порушив громадський порядок та спокій громадян чим вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
		ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
		При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких  не допустити судовий процес у безладний рух.
		З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
		Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
		Факт скоєння правопорушення гр. ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 695240 від 08.04.2026 року, рапортом від 07.04.2026 року, рапортом від 06.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_2 від 06.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_1 від 08.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_3 від 08.04.2026 року, поясненнями ОСОБА_4 від 08.04.2026 року, диском з відеозаписом, рапортом від 08.04.2026 року.
		Дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що діяння вчинене гр. ОСОБА_1 містить склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
		З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, який є неповнолітнім, суд приходить до висновку, що до нього можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
		Згідно ст.24-1КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу, зокрема: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють.
		Враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 правопорушення, його особу та ступінь його вини, положення ст. 13 КУпАП, вважаю за можливе застосувати до нього, передбачені статтею 24-1Кодексу України про адміністративні правопорушення заходи впливу у виді зобов`язання публічно попросити вибачення у потерпілого.
		Заходи впливу, передбачені ст. 24-1КУпАП не є адміністративним стягненням в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку.
		Суть цього заходу впливу полягає в публічності вибачення, тобто не особисто, тет-а-тет, а прилюдно, наприклад, в судовій залі, за місцем роботи чи навчання потерпілого тощо. Порушник усно чи письмово «просить вибачити» його. Сутність цього впливу в тому, що, з одного боку, полягає в щирому розкаянні неповнолітнього, який вчинив проступок, визнанні ним своєї вини, а з іншого в усвідомленні неповнолітнім моральних та правових правил поведінки.
		Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не здійснюється.
		Керуючись ст. ст. 22, 24-1, 283, 284, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Неповнолітнього громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та ідентифікаційний номер  суду не відомі, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
		 
		Застосувати до неповнолітнього громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та ідентифікаційний номер  суду не відомі, заходи впливу, передбачені статтею 24-1КУпАП у вигляді зобов`язання публічно попросити вибачення у потерпілого.
		 
		Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду 
		Закарпатської області      Н.В. Наумова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...