Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/7279/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 15.05.2026. Зареєстровано: 16.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2026.
Дата набрання законної сили: 15.05.2026
Номер судового провадження: 850/571/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про зупинення провадження по справі
		 
		15 травня 2026 року справа №200/7279/25 
		 
		м. Дніпро
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохін А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 р. у справі № 200/7279/25 (головуючий І інстанції Басова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, стягнення суддівської винагороди, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду (далі відповідач), в якій просила: визнати протиправними дії Донецького окружного адміністративного суду (далі відповідач 1) щодо нарахування та виплати суддівської винагороди в період з 01.05.2025 по 31.08.2025, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн; стягнути з Донецького окружного адміністративного суду, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2113 «Суддівська винагорода», заборгованість з належної суддівської винагороди за період з 01.05.2025 по 31.08.2025 в розмірі 213687,75 грн; визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України (далі відповідач 2) щодо незабезпечення фінансування виплати належної суддівської винагороди за період з 01.05.2025 по 31.08.2025 зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році в розмірі 3028,00 грн; зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2113 «Суддівська винагорода», виплати суми належної суддівської винагороди за період з 01.05.2025 по 31.08.2025 в розмірі 213687,75 грн. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 р. у справі № 200/7279/25 відмовлено у задоволені позову. 
		Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. 
		Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № 520/26972/24. 
		Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи викладенні у клопотанні, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. 
		Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі. 
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. 
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2026 року справу №520/26972/24 за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Другого апеляційного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Так, Верховний Суд уважав, що існують обґрунтовані підстави для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, у частині застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, установленого законами про Державний бюджет України. Такий відступ зумовлений необхідністю забезпечення узгодженого застосування положень статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, а також гарантій незалежності суддів у частині стабільності та незмінності їх матеріального забезпечення. У справі № 200/7279/25, що розглядається судом апеляційної інстанції, предметом судового розгляду є аналогічні правовідносини, а саме правомірність нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн. 
		Колегія суддів зауважує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання. 
		Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. 
		Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. 
		Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п`ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі № 520/26972/24. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 236, 328, 321, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		Клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи - задовольнити. 
		Зупинити апеляційне провадження в адміністративній справі № 200/7279/25 за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, стягнення суддівської винагороди, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, до набрання законної сили судового рішення Верховного Суду у справі №520/26972/24. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. 
		Повний текст ухвали складений та підписаний 15 травня 2026 року.
		 
		Суддя-доповідач: А.А. Блохін
		 
		Судді: Т.Г. Гаврищук 
		 
		І.В. Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...