Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/1150/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано судом: 15.05.2026. Зареєстровано: 16.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2026.

Номер судового провадження: 2/756/305/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		23.04.2026 Справа № 756/1150/25
		 
		Унікальний номер судової справи 756/1150/25
		Номер провадження 2/756305/26 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		23 квітня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Луценка О.М.,
		за участі секретаря судових засідань Галелюк Т.О., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, Акціонерного товариства « УкрСиббанк`про визнання права власності на майно та зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар І. О., Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання права власності на майно та зобов`язання вчинити дії
		В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона, ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		За життя заповіту ОСОБА_4 не залишив.
		Після смерті ОСОБА_4 залишились три спадкоємці за законом, а саме: донька від першого шлюбу - відповідач ОСОБА_3 , донька від другого шлюбу - відповідач ОСОБА_2 та дружина - позивач.
		 
		02.05.2022 за заявою відповідача ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. відкрито спадкову справу №10/2022 (номер у Спадковому реєстрі 69258985). В подальшому позивач та відповідач ОСОБА_3 також звернулися до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 
		 
		Після смерті померлого залишилось майно, яке було набуте подружжям в період шлюбу. Так, в індивідуальному сейфі НОМЕР_3, що розташований в приміщенні АТ «УкрСиббанк» за адресою м. Київ, вул. Іллінська, 8, зберігались сімейні заощадження позивача та померлого у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) доларів США. Проте, доступ до сейфу мав лише померлий. Даний сейф було орендовано померлим згідно договору майнового найму (оренди) індивідуального сейфу в спеціальному сховищі №29429064077601 від 16.02.2021. 19 травня 2023 р. у зв`язку із закінченням строку дії вищезазначеного договору банк здійснив відкриття індивідуального сейфу, що оформлено актом про відкриття індивідуального сейфу без присутності наймача/ів. Згідно цього акту у сейфі знаходились грошові кошти у розмірі30 000,00 (тридцять тисяч) доларів США. В теперішній час ці кошти зберігаються у відділені банку №1000 за адресою м. Київ, вул. Іллінська, 8, що підтверджується листом АТ «Укрсиббанк» від №11/3040-БТ від 12.06.2023 наданим на запит приватного нотаріуса.
		Вважаючи ці грошові кошти спільною сумісною власністю подружжя позивач 05 червня 2023 р. звернувся до приватного нотаріуса з заявою від 31.05.2023 про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя, тобто на грошові кошти в сумі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) доларів США. 
		Листом від 05.06.2023 нотаріус відмовив у видачі цього свідоцтва оскільки позивачем не підтверджено право власності на ці кошти та те, що вони належать до спільної сумісної власності подружжя.
		Виходячи з вищевикладеного, на грошові кошти в сумі 30 000,00 доларів США, що зберігалися в індивідуальному сейфі, який орендував померлий чоловік позивача, поширюються загальні положення статей 60, 70 СК України у зв`язку з цим вказана грошова сума належала подружжю на праві спільної сумісної власності. Таким чином, через смерть чоловіка за позивачем має бути визнана на праві особистої власності 1/2 частка цих коштів в сумі 15 000,00 доларів США. Інша 1/2 частка грошових коштів є спадщиною.
		З огляду на вищезазначені обставини та враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_1 з об`єктивних причин не має можливості в нотаріальному порядку реалізувати своє право на спадкове майно, а тому позивачка змушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 на частку грошових вкладів (кошти), які знаходяться в індивідуальному сейфі в спеціальному сховищі АТ «Укрсиббанк».
		Постановленою суддею ухвалою від 27 січня 2025 року відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання, витребувано докази у виді копії спадкової справи. Докази отримані 02 червня 2025 року.
		Протокольною ухвалою від 28 квітня 2025 року задоволено клопотання представника позивача та змінено статус відповідача АТ «Укрсиббанк» на третю особу.
		19.02.2025 від представника АТ «Укрсиббанк» надійшов відзив відповідно до якого просили в задоволенні позові відмовити, оскільки позивачем не надано доказів наявності перешкод, внаслідок яких відсутня можливість отримання спадщини у безспірному порядку та існування спору між спадкоємцями, які є належними відповідачами у справах про визнання права власності у порядку спадкування. Позивач надав лист нотаріуса (вих.№396/02-14 від 05 червня 2023 року), в якому зазначено, що станом на 05.06.2023 року до неї не надходили будь-які документи, що б могли підтвердити факт відкриття працівниками установи банку сейфу № НОМЕР_1 у відділенні №1000, розташованому за адресою: м.Київ, вул.Іллінська, буд.8 . При цьому нотаріус інформує позивача про вартість та порядок оплати запиту до Банку. Крім зазначеного, для розгляду заяви нотаріус просить позивача надати оригінали документів, які підтверджують факт належності майна подружжю на праві спільної сумісної власності. Позивач додав відповідь АТ «УКРСИББАНК» (вих.№11/3040-БТ від 12.06.2023 року), отриману нотаріусом 20.06.2023 року, про що свідчить вхідний штамп, в якому Банком повідомлено про те, що 19.05.2023 року було складено Акт про відкриття індивідуального сейфу без присутності наймача/ів у зв`язку з закінченням терміну оренди сейфа більш ніж 90 днів. Грошові кошти, що знаходились у сейфі, в розмірі 30 000,00 доларів США зберігаються у відділенні Банку №1000 за адресою: м.Київ, вул.Іллінська, буд.8. Отже, зазначений лист нотаріуса не є відмовою у вчиненні нотаріальної дії в розумінні ст.49 Закону України «Про нотаріат». Вимога Позивача зобов`язати Банк вчинити певні дії, а саме повернути ОСОБА_1 2/3 частки грошової суми, що зберігалась в індивідуальному сейфі, орендарем за яким був померлий ОСОБА_4 , є безпідставною, оскільки до моменту звернення до суду з позовом, позивач не зверталась до банку з письмовою заявою про повернення майна та оригіналами документів або нотаріально посвідчених копій документів, що підтверджують повноваження на отримання майна та не отримувала після такого звернення відмови банку. Як свідчить позовна вимога, на момент звернення до суду позивач не має повноважень на отримання спадкового майна або права власності на нього, а отже вимога до банку є передчасною.
		До судового засідання позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить суд постановити рішення, яким позов задовольнити.
		Відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомили. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, висновує таке.
		Судом у справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , про що Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції( м. Київ) складений відповідний актовий запис № 470 від 21.04.2022 року та видане свідоцтво про смерть.
		Позивач є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
		З копії спадкової справи № 10/2022 рік, заведеної після смерті ОСОБА_4 , вбачається, що:
		- 02.05.2022 року з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
		- 09.06.2022 року з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась позивач ОСОБА_1 ;
		- 22.09.2022 року з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась ОСОБА_3 ;
		- листом № 11/3270-БТ АТ «УкрСиббанк» від 26.06.2023 на запит приватного нотаріуса КМНО Біловар І.О. повідомило, що поточний рахунок № НОМЕР_2 , який був оформлений в рамках дії договору майнового найму( оренди) індивідуального сейфу в спеціальному сховищі (з Правилами) № 29429064077601 від 16.02.2021 року, згідно якого в користування було надано індивідуальний сейф № НОМЕР_3.19.05.2023 року було складено акт про відкриття індивідуального сейфу без присутності наймачів у зв`язку з закінченням терміну оренди сейфа більше ніж 90 днів;
		- з заяви ОСОБА_1 № 18 від 05.06.2023 року вбачається, що вона просить видати їй свідоцтво про право власності на спільного майна в тому числі - грошові кошти, які залишилися від продажу у 2017 та 2020 роках транспортних засобів, що були придбані в період зареєстрованого шлюбу, заощадженнях наших заробітних плат, пенсійних виплат її чоловіка та інші їхні спільні грошові кошти, що були покладені померлим на зберігання в орендований індивідуальний сейф№ НОМЕР_1 у відділені №1000 АТ « УкрСиббанк» на підставі укладеного моїм покійним чоловіком в інтересах нашої сімї договору,
		- листом № 11/3040-БТ АТ «УкрСиббанк» від 12.06.2026 на запит приватного нотаріуса КМНО Біловар І.О. повідомило, що поточний рахунок № НОМЕР_2 , який був оформлений в рамках дії договору майнового найму( оренди) індивідуального сейфу в спеціальному сховищі (з Правилами) № 29429064077601 від 16.02.2021 року, згідно якого в користування було надано індивідуальний сейф № НОМЕР_3.19.05.2023 року було складено акт про відкриття індивідуального сейфу без присутності наймачів у зв`язку з закінченням терміну оренди сейфа більше ніж 90 днів. Грошові кошти знаходяться у сейфі в розмірі 30 000,00 доларів США зберігаються у відділенні банку № 1000 за адресою м. Київ, вул.. Іллінська 8;
		Вважаючи ці грошові кошти спільною сумісною власністю подружжя позивач 05 червня 2023 р. звернувся до приватного нотаріуса з заявою від 31.05.2023 про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя, тобто на грошові кошти в сумі 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) доларів США. 
		Листом від 05.06.2023 нотаріус відмовив у видачі цього свідоцтва оскільки позивачем не підтверджено право власності на ці кошти та те, що вони належать до спільної сумісної власності подружжя.
		Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_1 за життя володів грошовими коштами, як перебували в індивідуальному сейфі в спеціальному сховищі на підставі укладеного договору майнового найму (оренди) індивідуального сейфу в спеціальному сховищі (з Правилами) № 29429064077601 від 16.02.2021 року, згідно якого в користування було надано індивідуальний сейф № НОМЕР_3.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування, а отже, і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.
		В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
		Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
		Виходячи з вищевикладеного, на грошові кошти в сумі 30 000,00 доларів США, що зберігалися в індивідуальному сейфі, який орендував померлий чоловік позивача, поширюються загальні положення статей 60, 70 СК України у зв`язку з цим вказана грошова сума належала подружжю на праві спільної сумісної власності.
		Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		За ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Положення ст. 1216, 1217 ЦК України встановлюють, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).
		Відповідно до ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Згідно зі ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. 
		Таким чином позовні вимоги позивача про визнання права власності на 2/3 частки грошової суми, що зберігалася в індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 , що розташований в приміщенні Акціонерного товариства «УкрСиббанк» за адресою м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, який орендував ОСОБА_4 на підставі укладеного ним з Акціонерним товариством «УкрСиббанк» договору майнового найму (оренди) індивідуального сейфу в банківському сховищі №29429064077601 від 16.02.2021, в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США, підлягають задоволенню.
		Окрім цього позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Акціонерне товариство «УкрСиббанк» повернути позивачу 2/3 частки грошової суми, що зберігалася в індивідуальному сейфі НОМЕР_3, що розташований в приміщенні Акціонерного товариства «УкрСиббанк» за адресою м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, який орендував ОСОБА_4 на підставі укладеного ним з Акціонерним товариством «УкрСиббанк» договору майнового найму (оренди) індивідуального сейфу в банківському сховищі №29429064077601 від 16.02.2021, в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США задоволенню не підлягають, позивач не зверталась до банку з письмовою заявою про повернення майна та оригіналами документів або нотаріально посвідчених копій документів, що підтверджують повноваження на отримання майна та не отримувала відмови банку, а отже вимога до банку є передчасною.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловар Ірина Олександрівна, Акціонерного товариства « УкрСиббанк`про визнання права власності на майно та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки грошової суми, що зберігалася в індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 , що розташований в приміщенні Акціонерного товариства «УкрСиббанк» за адресою м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, який орендував ОСОБА_4 на підставі укладеного ним з Акціонерним товариством «УкрСиббанк» договору майнового найму (оренди) індивідуального сейфу в банківському сховищі №29429064077601 від 16.02.2021, в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя О.М. Луценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...