Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 450/2950/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; дарування.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2026.
Дата набрання законної сили: 21.05.2026
Номер судового провадження: 61-6254ск26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		21 травня 2026 року
		м. Київ
		справа № 450/2950/22
		провадження № 61-6254ск26
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
		Коротуна В. М.,
		розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Фуртак Валентина Ігоровича, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку,
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу - Фуртак В. І., про визнання недійсним договору дарування житлового будинку.
		Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області 
		від 15 листопада 2023 року позов задоволено.
		Визнано недійсним договір дарування житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Фуртак В. І. 09 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на бланку серії НМТ № 261682, зареєстрований в реєстрі за № 1728. Здійснено розподіл судових витрат. 
		Постановою Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишенобез задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 листопада 2023 року залишено без змін.
		05 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду 
		від 18 лютого 2025 року.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
		Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
		Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
		Передбачений статтею 394 ЦПК України строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за винятком випадків неповідомлення особи про розгляд справи та виникнення обставин непереборної сили.
		У наведеній ситуації з метою вирішення процесуального питання допуску до касаційного оскарження судових рішень суд касаційної інстанції враховує, оцінює та перевіряє наведені заявником виняткові обставини, які зумовили тривалий пропуск строку звернення з касаційною скаргою, тобто ті обставини, які визначені виключно у частині третій статті 394 ЦПК України.
		Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
		Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зроблено висновок, що «особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. … Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу». 
		Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
		Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року складено 19 лютого 2025 року, тобто останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови є 21 березня 2025 року. 
		З даною касаційною скаргою заявниця звернулася 05 травня 2026 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення в порушення вимог частини третьої статті 394 ЦПК України.
		Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, не погодившись із рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області 
		від 15 листопада 2023 року в цій справіОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
		Зазначене свідчить, що  ОСОБА_1 ініціювала апеляційний розгляд та була обізнана про розгляд справи.
		Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що будь-якої кореспонденції з рішенням суду вона не отримувала. 17 лютого 2026 року заявниця звернулась до апеляційного суду із заявою про видачу повного тексту оскаржуваної постанови, однак їй повідомлено, що справу повернуто до суду першої інстанції. Крім того, вказує, що її адвоката мобілізовано, вона не має комп`ютерної техніки та не користується електронним кабінетом. 
		Наведена  ОСОБА_1 обставина щодо неотримання копії оскаржуваної постанови не свідчить про наявність виключних підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини третьої статті 394 ЦПК України за скаргою, поданою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
		Заявниця мала зважати на строк касаційного оскарження судових рішень та наслідки його недотримання.
		Отже, заявлене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить виключних випадків, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України, і судом також таких не встановлено.
		Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
		Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.
		Оскільки касаційна скарга  ОСОБА_1 подана 05 травня 2026 року після одного року з дня складення повного тексту оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, а виключні обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, відсутні, у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою належить відмовити на підставі частини третьої статті 394 ЦПК України.
		Слід зазначити, що той факт, що  ОСОБА_1 18 лютого 2026 року, тобто в межах річного строку, вперше звернулась з касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області 
		від 15 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року не може бути прийнятий до уваги, оскільки вказана касаційна скарга 26 березня 2026 року Верховним Судом була повернута заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.
		Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 листопада 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Фуртак Валентина Ігоровича, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Судді:М. Є. Червинська  І. А. Воробйова В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...