Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/21619/26 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 25.05.2026. Зареєстровано: 26.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2026.

Номер судового провадження: 1-кс/947/7647/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12026160000000538

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 947/21619/26
		Провадження № 1-кс/947/7647/26
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25.05.2026 року м. Одеса
		 
		Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кодими Одеської області, українця, громадянин України, із повною середньою освітою, не одружений, без дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службуна посаді старшого водія автомобільного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант»,
		якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України
		В С Т А Н О В И В:
		І. Суть клопотання
		25 травня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000538 від 22.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1КК України.
		На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 
		На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання  ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.
		 
		ІІ. Позиція учасників судового засідання
		2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
		2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на те, що родичі загиблого просять не застосувати найсуворіший запобіжний захід.
		2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
		 
		ІІІ. Мотиви слідчого судді
		3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		 
		3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
		Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
		Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		 
		3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
		Зміст повідомлення про підозру
		23.05.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.286-1 КК України.
		Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
		В ході досудового розслідування встановлено, що 22.05.2026, у невстановлений слідством час, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, достеменно знаючи та розуміючи, що керування транспортним засобом у стані сп`яніння заборонено, приступив до керування легкового автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим допустив порушення вимог п. 2.9. а) «Правила дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі  Правила дорожнього руху України).
		У подальшому, в зазначений день, тобто 22.05.2026, приблизно о 16:30 год., у світлий час доби, у суху погоду, без опадів, водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи вищевказаним легковим автомобілем «ЗАЗ SENS», здійснював рух у Подільському районі Одеської області, з боку м. Кодими в напрямку м. Балта, по автодорозі Т-16-11 сполученням «Контрольно-пропускний пункт Олексіївка  Кодима  Балта», яка є територіальною автомобільною дорогою загального користування державного значення, яка мала сухе чисте асфальтобетонне дорожнє покриття, на якій організовано двосторонній рух транспортних засобів, яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку, зустрічні смуги руху яких поділені горизонтальною дорожньою розміткою 1.5 (розділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають дві смуги руху в обох напрямках і де дозволено виїжджати на смугу зустрічного руху) Розділу 34 Правил дорожнього руху України, при цьому в порушення вимог п. 2.3. в) Правил дорожнього руху України, здійснював перевезення пасажира ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні та не був пристебнутий ременем безпеки.
		При наближенні до ділянки вказаної автодороги Т-16-11 сполученням «Контрольно-пропускний пункт Олексіївка  Кодима  Балта», яка розташована на відстані 5300 метрів від дорожнього знаку 5.51 Початок населеного пункту (Кодима) Розділу 33 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_4 не переконався в безпеці свого руху, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан проїзної частини, стан свого здоров`я та своє самопочуття, свої практичні навички керування транспортними засобами, а також особливості завантаження і стан свого автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, діючи з необережності та в порушення вимог п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 12.1. Правил дорожнього руху України, уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості свого руху до безпечної на даній ділянці дороги, а проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, продовжив рух із попередньою швидкістю, в результаті чого на вказаній ділянці автодороги не впорався із керуванням свого автомобіля і допустив його виїзд за межі проїзної частини  на праве узбіччя, де він втратив контроль над керуванням автомобіля, внаслідок чого його автомобіль «ЗАЗ SENS»у некерованому стані, тобто у стані бічного заносу (бічного ковзання), виїхав з узбіччя на проїзну частину, а потім рухаючись у стані бічного заносу (бічного ковзання) перетнув проїзну частину та виїхав на ліве узбіччя, у кювет та у лісосмугу, де відбулося перекидання цього автомобіля, а також наїзд на дерева та чагарники, під час чого пасажир ОСОБА_8 випав з салону даного автомобіля на вулицю.
		Внаслідок даної ДТП пасажиру автомобіля «ЗАЗ SENS» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження, від яких настала його смерть на місці події.
		Допущенні водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 1.3., 1.5., 2.1. а), 2.3. б), в), 12.1. Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та у своїй сукупності призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_8 . 
		 
		Щодо обґрунтованості підозри
		Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
		Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
		Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_8 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.05.2026, схемою та фототаблицею до нього;
		- довідкою № 208 від 22.05.2026 з КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області;
		- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 від 22.05.2026;
		- протоколом обшуку від 23.05.2026;
		- лікарським свідоцтвом про смерть №99 від 23.05.2026;
		- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.05.2026;
		- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 23.05.2026;
		- речовими доказами та іншими матеріалами провадження в сукупності.
		Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 КК України.
		Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
		Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. 
		 
		3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 3 ст. 286-1 КК України. 
		На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
		Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
		Слідчий суддя враховує, що підозрюваний неодружений, без дітей, раніше притягався до адміністративної відповідальності, що передбачена ст.130 КУпАП.
		Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
		 
		3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
		Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
		- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
		- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Потерпілі є батьками підозрюваного.
		Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
		 
		3.7 Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
		Сторона обвинувачення звертає увагу слідчого судді на те що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином , а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, оскільки  ОСОБА_8 вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння, на даний час притягується до адміністративної відповідальності за можливе вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що вказує на можливу схильність особи до вчинення правопорушень, порушень громадської безпеки та нехтування соціальними цінностями та правами інших громадян;
		 
		3.8. Щодо інших ризиків
		На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
		 
		3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
		З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_8 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
		Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
		Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
		Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.
		Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
		 
		3.10. Щодо визначення розміру застави
		У відповідності до положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого щодо злочину, який спричинив загибель людини, у зв`язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги та те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється  ОСОБА_8 призвело до загибелі людей, відсутні підстави для визначення відносно  ОСОБА_8 застави.
		За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
		На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
		ПОСТАНОВИВ: 
		Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 липня 2026 року включно в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		 
		Слідчий суддя                       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...