Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/3919/26 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано судом: 26.05.2026. Зареєстровано: 26.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2026.
Дата набрання законної сили: 21.05.2026
Номер судового провадження: 11-сс/991/355/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/3919/26
		Провадження №11-сс/991/355/26
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		21 травня 2026 року місто Київ
		 
		Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
		головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		учасники судового провадження: захисник ОСОБА_5 , 
		розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2026 про закриття провадження за скаргою захисника на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42025000000000272 від 02.04.2025.
		Історія провадження
		1.Детективи НАБУ здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000272 від 02.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 209, статтею 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		2.16.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 209 КК.
		3.24.04.2026 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга захисника на повідомлення про підозру.
		4.28.04.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025000000000272 направлений до суду.
		5.07.05.2026 слідчий суддя закрив провадження за скаргою захисника (далі - ухвала слідчого судді).
		6.18.05.2026 на зазначену ухвалу захисник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.
		Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді 
		7.Оскаржуваною ухвалою закрито провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 за частиною 2 статті 209 КК.
		8.Ухвала мотивована таким: (1) з копії супровідного листа Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) встановлено, що 28.04.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025000000000272 скеровано до ВАКС та отримано судом; (2) отже, станом на час розгляду скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_6 набув статус обвинуваченого, що вказує на зміну стадії процесу та неможливість розгляду скарги адвоката ОСОБА_5 ; (3) слідчий суддя згідно зі статтею 3 КПК здійснює судовий контроль у кримінальному провадженні саме на стадії досудового розслідування; (4) досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка закінчується, зокрема, направленням до суду обвинувального акта (пункт 5 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)); (5) відповідно до пункту 10 частини 1 статті 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення про підозру не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом; (6) з огляду на стадію кримінального провадження повноваження слідчого судді вичерпані та він не наділений правом вирішувати клопотання, заяви та/або скарги у кримінальному провадженні після направлення обвинувального акта до суду для розгляду по суті; (7) таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що у цьому випадку відсутні підстави для прийняття слідчим суддею рішення за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру по суті, а тому провадження за скаргою підлягає закриттю.
		Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги 
		9.В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просив: (1) поновити строк апеляційного оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді та (3) призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		10.В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначив, що копію повного тексту оскаржуваної ухвали отримав 15.05.2026, що підтверджується доданими до апеляції відомостями трекінгу поштового відправлення.
		11.В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначив, що: (1) положення КПК передбачають єдину підставу для закриття провадження за скаргою сторони захисту на повідомлення про підозру - самостійне скасування прокурором повідомлення про підозру (абзац 2 частини 2 статті 305 КПК), а матеріали цієї справи не містять відомостей щодо скасування прокурором повідомлення ОСОБА_6 про підозру; (2) ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру може бути виключно про скасування повідомлення про підозру або про відмову у задоволенні скарги (пункти 1-1, 4 частини 2 статті 307 КПК); (3) слідчий суддя безпідставно не врахував, що скарга захисника на повідомлення про підозру була подана до слідчого судді під час досудового розслідування; (4) відсутні докази призначення до судового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42025000000000272, тому задоволення скарги захисника та скасування слідчим суддею повідомлення про підозру на цьому етапі є самостійною підставою для прийняття судом у підготовчому судовому засіданні рішення про повернення обвинувального акта прокурору відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК; (5) таким чином, слідчий суддя повинен був надати оцінку доводам сторони захисту та здійснити по суті розгляд скарги на повідомлення про підозру; (6) закриття ж провадження за скаргою на повідомлення про підозру з підстави направлення обвинувального акта до суду без наявності доказів початку його розгляду є порушенням права підозрюваного на доступ до суду; (7) отже, на переконання захисника оскаржуване рішення слідчого судді є незаконним та ухваленим з порушенням вимог КПК, що є підставою для його скасування.
		Позиції учасників провадження
		12.Захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
		13.Захисник надіслав до Суду клопотання про здійснення апеляційного розгляду без участі підозрюваного ОСОБА_6 .
		14.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
		Оцінка та мотиви Суду
		15.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
		16.З метою вирішення апеляційної скарги Суд має встановити: (1) чи є підстави для поновлення апелянту строку апеляційного оскарження ухвали від 07.05.2026. Якщо так, то Суд має (2) розкрити мету запровадження інституту оскарження повідомлення про підозру, з огляду на що (3) встановити чи наділений слідчий суддя повноваженнями продовжувати здійснювати судовий контроль після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000272.
		(1) Щодо поновлення апелянту строку апеляційного оскарження ухвали від 07.05.2026
		17.Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).
		18.За змістом статті 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).
		19.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).
		20.З матеріалів провадження вбачається, що: (1) слідчий суддя здійснював розгляд 07.05.2026 за участі захисника ОСОБА_5 ; (2) 07.05.2026 була проголошена резолютивна частина оскаржуваної ухвали слідчого судді; (3) 12.05.2026 був проголошений повний текст цієї ухвали без участі сторін; (4) в цей же день копія оскаржуваної ухвали слідчого судді була направлена засобами поштового зв`язку адвокату ОСОБА_5 (том 1 а.с. 53-54); (5) апелянт отримав її 15.05.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 а.с. 58); (6) 18.05.2026 захисник ОСОБА_5  подав апеляційну скаргу на судове рішення. Тобто встановлений законом строк апеляційного оскарження є пропущеним, при цьому апелянт порушує питання про поновлення цього строку.
		21.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (частина 1 статті 117 КПК). У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення (при оголошенні лише резолютивної частини ухвали), вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).
		22.Враховуючи те, що: (1) до моменту отримання копії оскаржуваної ухвали захисник не був обізнаний з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення та (2) незначний час, протягом якого апелянт подав апеляційну скаргу після одержання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, Суд визнає причину пропуску процесуального строку поважною та вважає за можливе поновити захиснику ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 07.05.2026. 
		(2) Мета запровадження інституту оскарження повідомлення про підозру
		23.Положення статті 303 КПК були доповнені нормою про право на оскарження повідомлення про підозру відповідно до Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
		24.Саме цим Законом були внесені зміни і до статті 219 КПК в частині механізму обчислення строків досудового розслідування, а також норм, що регулюють порядок продовження строків досудового розслідування (статті 294, 295, 295-1 КПК).
		25.У зв`язку із цим, запровадження права на оскарження повідомлення про підозру до слідчого судді саме Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 свідчить, зокрема, що це є також одним із заходів контролю за тривалістю досудового розслідування щодо особи.
		26.Суд звертає увагу, що положення частини 3 статті 17, частини 1 статті 47 та частини 1 статті 94 КПК дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя, суд уповноважений перевіряти, зокрема, наявність достатності доказів для підозри. Така перевірка здійснюється виключно з метою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
		27.Саме у зв`язку із цим встановлення двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, також має на меті надати строк, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.
		28.Водночас право на оскарження підозри не є абсолютним. Співставлення положень пункту 10 частини 1 статті 303 КПК (щодо часового обмеження права на оскарження повідомлення про підозру у два місяці) та пункту 4 частини 3 статті 219 КПК (з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину) дає підстави констатувати, що у разі закінчення досудового розслідування у встановлені КПК строки без їх продовження, об`єктивно унеможливлюється оскарження такого повідомлення про підозру. Це зумовлено тим, що у разі закінчення досудового розслідування щодо злочину у два місяці відсутня необхідність контролю слідчим суддею тривалості такого розслідування шляхом перевірки достатності підстав здійснювати його щодо конкретної особи. Адже у такому разі спростування стороною захисту підозри переноситься на етап судового провадження і є по суті спростуванням обвинувачення. На цій же стадії судом перевіряється обґрунтованість обвинувачення за найвищим в кримінальному провадженні стандартом доказування - «поза розумним сумнівом».
		29.У цій частині висновки Суду узгоджуються з запровадженими Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 змінами до КПК, якими продовження строку досудового розслідування [після повідомлення особі про підозру] обумовлюється доведеністю на рівні достатніх підстав обставин щодо наявності події злочину та/чи причетності до неї підозрюваного: (1) прокурор, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення (частина 8 статті 295, частина 5 статті 295-1 КПК); (2) у разі відмови у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною 2 статті 283 КПК (частина 9 статті 295, частина 7 статті 295-1 КПК).
		30.Таким чином, встановлення у пункті 10 частини 1 статті 303 КПК строку у два місяці, після якого допускається оскарження повідомлення про підозру у вчиненні злочину, та його обмеження моментом закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні (закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом): (1) спрямоване саме на недопущення необґрунтованого і тривалого (понад два місяці) перебування особи в статусі підозрюваного за відсутності достатності доказів вчинення нею кримінального правопорушення (причетності до кримінального правопорушення); (2) має на меті надати час для збирання доказів, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою.
		31.Наведена правова позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати ВАКС (зокрема, ухвали АП ВАКС від 03.06.2025 у справі № 991/4173/25, від 04.06.2025 у справі № 991/11879/24, від 24.03.2025 у справі № 991/741/25, від 21.04.2026 у справі № 991/12143/25).
		(3) Щодо відсутності у слідчого судді повноважень продовжувати здійснювати судовий контроль у кримінальному провадженні № 42025000000000272
		32.У кримінальному провадженні № 42025000000000272 прокурор САП 28.04.2026 направив обвинувальний акт до суду за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 209 КК (том 1 а. с. 30).
		33.З огляду на мету існування інституту оскарження повідомлення про підозру, що полягає у контролі за тривалістю досудового розслідування та недопущення необґрунтованого та тривалого перебування особи в статусі підозрюваного, Суд дійшов висновку, що у кримінальному провадженні № 42025000000000272 відсутні підстави для продовження здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів підозрюваного, оскільки досудове розслідування закінчено шляхом направлення обвинувального акта до суду.
		34.За таких обставин судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів підозрюваного, що здійснювався на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження.
		35.Аналогічного правового підходу дотримується Касаційний кримінальний суд Верховного Суду, зазначивши, що судовий контроль на стадії досудового розслідування здійснюється слідчим суддею, а у разі направлення обвинувального акта до суду судовий контроль переходить до повноважень того суду, який здійснює розгляд кримінального провадження по суті (ухвали ККС ВС від 28.01.2025 у справі № 760/675/16-к, від 04.08.2025 у справі № 757/28573/18-к).
		36.Хоча зазначена правова позиція суду касаційної інстанції сформована за наслідками перегляду ухвал суду апеляційної інстанції про неприйнятність апеляційних скарг (з підстав відсутності у суду апеляційної інстанції процесуальної можливості переглядати ухвали слідчого судді після закінчення досудового розслідування), викладений у цих рішеннях висновок має загальний характер щодо стадійності кримінального провадження, розмежування процесуальних повноважень між слідчим суддею та судом, який здійснює судовий розгляд по суті, а також неможливості здійснення ними паралельного (одночасного) розгляду процесуальних питань.
		37.При цьому Суд звертає увагу, що під час судового провадження оцінка обставин, на які захисник посилається в скарзі на повідомлення про підозру, отримає ефективний спосіб захисту через застосування високого стандарту доведення «поза розумним сумнівом». В цьому ж аспекті Суд відхиляє доводи захисника про те, що оскаржувана ухвала слідчого судді порушує право на доступ до правосуддя.
		38.Так, слідчий суддя при розгляді скарг на повідомлення про підозру в межах перевірки доводів щодо необґрунтованості підозри оцінює чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатніх підстав» для цілей повідомлення про підозру, який передбачений у пункті 3 частини 1 статті 276 КПК. Стандарт «достатніх підстав» для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
		39.Стандарт же доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій (постанови ККС ВС від 30.09.2025 у справі № 713/3546/23, від 07.07.2025 у справі № 953/2519/23, від 06.12.2023 у справі № 639/3154/18, від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17, від 13.03.2019 у справі № 545/1642/15-к, від 21.02.2018 у справі № 701/613/16-к).
		40.Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку, що:
		(1) з огляду на мету запровадження інституту оскарження повідомлення про підозру в порядку пункту 10 частини 1 статті 303 КПК [що полягає саме у контролі за тривалістю досудового розслідування] доводи скарги на повідомлення про підозру підлягають розгляду слідчим суддею лише до закінчення стадії досудового розслідування. При цьому стадія досудового розслідування закінчується саме, зокрема, направленням обвинувального акта до суду (пункт 5 частини 1 статті 3 КПК), а судове провадження в свою чергу включає також підготовче судове провадження (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК), з огляду на що колегія суддів відхиляє доводи захисника про можливість здійснення слідчим суддею судового контролю у провадженні до початку судового розгляду;
		(2) 28.04.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000272 закінчено шляхом направлення обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 до суду;
		(3) судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів підозрюваного, який забезпечується на стадії досудового розслідування, з моменту закінчення досудового розслідування переходить до повноважень суду першої інстанції, який здійснює розгляд провадження по суті;
		(4) обставинам, на які посилається захисник в скарзі на повідомлення про підозру [зокрема, щодо відсутності в діях ОСОБА_6 ознак складу інкримінованого йому злочину], буде надана оцінка за більш високим стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
		41.При цьому факт подання захисником скарги до слідчого судді в межах строку, передбаченого пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК, з огляду на мету запровадження інституту оскарження повідомлення про підозру не може впливати на вищезазначені висновки колегії суддів.
		42.Отже, враховуючи те, що під час здійснення слідчим суддею розгляду скарги захисника на повідомлення про підозру досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000272 закінчено шляхом направлення обвинувального акта до суду, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що у цьому випадку у нього відсутні повноваження на здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів ОСОБА_6 .
		43.При цьому Суд звертає увагу, що, враховуючи мету запровадження інституту оскарження повідомлення про підозру, з підстав, викладених в оскаржуваній ухвалі (відсутність повноважень у слідчого судді на здійснення судового контролю у кримінальному провадженні № 42025000000000272 після закінчення досудового розслідування), слідчий суддя мав постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру, а не про закриття провадження за такою скаргою. Проте Суд вважає зазначене неістотним порушенням, оскільки це не змінює правильності висновків оскаржуваного рішення.
		44.З наведених вище мотивів в задоволенні апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
		45.Керуючись статтями 303, 407, 532 КПК, колегія суддів постановила:
		1.Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження - задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2026.
		2.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
		3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2026 - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий           ОСОБА_1 
		Судді            ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...