Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 2/2124.05.11  
				 
			
			За позовом           Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого 
			органу Київської міської ради (Київської міської державної 
			адміністрації) 
			до           1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Реакс Резиденце”; 
			2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Міллагро”
			Третя особа Українська універсальна товарна біржа 
			про           визнання недійсними договорів та зобов’язання повернути майно 
			Головуючий суддя Домнічева І.О.
			                              Судді Трофименко Т.Ю.,
			Літвінова М.Є.
			Представники:
			Від позивача Пірогова О.Б.
			Від відповідачів 1) Клименко Л.С., 2) не з’явився
			Від третьої особи не з’явився
			Обставини справи:
			Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Реакс Резиденце” про визнання недійсним договору купівлі-продажу. 
			Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010р. порушено провадження у справі. 
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2011р. суд залучив до участі у розгляді справи в якості іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Міллагро”, а ухвалою від 17.05.2011р. - в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Українську універсальну товарну біржу.
			Судом розглядаються позовні вимоги позивача згідно заяви від 10.03.11р. про зміну предмету позову (фактично –про збільшення позовних вимог). Дана заява при першому зверненні з нею позивача була залишена судом без розгляду, оскільки всупереч вимогам ГПК України вона була не оплачена державним митом, та оскільки в заяві позивачем не зазначено клопотання про покладення державного мита за результатами розгляду збільшених позовних вимог по цій заяві на когось з відповідачів. Разом з тим, при повторному поданні суду позивачем заяви від 10.03.11р. про зміну предмету позову (фактично –про збільшення позовних вимог), позивачем було заявлено усне клопотання про покладення державного мита за результатами розгляду збільшених позовних вимог солідарно на відповідачів, і аналогічне клопотання було заявлено щодо солідарного стягнення з відповідачів інших судових витрат, сплачених при поданні позову.
			Судом, згідно вищенаведеної заяви, розглядаються наступні позовні вимоги:
			- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А) від 09.07.2010 № 641, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, ідентифікаційний код 19020407) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реакс Резиденце»(вул. Щекавицька, буд. 46, м. Київ, ідентифікаційний код 31840671);
			- визнати з моменту укладення недійсним договір купівлі-продажу 
				нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реакс Резиденте" (вул. Щекавицька, буд. 46, м. Київ, ідентифікаційний код 31840671) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Міллагро" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський,          будинок, 5, ідентифікаційний код 37193752), посвідчений 11.08.2010;
			
			- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллагро" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок, 5, ідентифікаційний код 37193752) повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва нежилий будинок загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, 
				вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А).
			
			В подальшому позивачем подавалася Заява від 29.03.2011р. про уточнення (фактично про зміну) підстав заявлених позовних вимог, та інші заяви та пояснення для наведення розгорнутого обґрунтування підстав позову, змінених згідно заяви від 29.03.2011р.
			Судом відхиляються посилання відповідача, що вищевказаними заявами позивач змінив і підстави і предмет позову, оскільки першою заявою (від 10.03.2011р.) позивач фактично збільшив раніше заявлені позовні вимоги –просив визнати недійсним договір, що був укладений на підставі договору, який вже був предметом спору, та просив повернути позивачу набуте за недійсними договорами, а заявою від 29.03.2011р. про уточнення підстав заявлених позовних вимог, позивач фактично змінив підстави заявлених вимог. Подані позивачем заяви (з подальшими їх обґрунтуванням) не суперечать ст. 22 ГПК України, оскільки не відбулось одночасної зміни і підстав і предмету позову, а було збільшено позовні вимоги та змінено підставу їх заявлення.
			Ухвалою від 05.04.2011 судом було задоволено заяву позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
			Крім того, відповідно до розпорядження від 06.04.2011 був призначений колегіальний розгляд даної справи.
			Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
			Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб). 
			Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. 
			У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. 
			Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. 
			З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та третій особі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи. 
			В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. 
			Сторони та третя особа були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
			Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в врахуванням заяви від 10.03.2011р. про збільшення позовних вимог та заяви про зміну предмету позову, з розгорнутим її обґрунтуванням.
			Представники Відповідачів у судових засіданнях підтримували викладені у відзив та запереченнях обставини, та просили в позові відмовити повністю.
			Представник Третьої особи у судове засідання не з’явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Про поважні причини неявки в судове засідання його повноважного представника суд не повідомлений. Витребуваних судом нормативно обґрунтованих пояснень на позов третя особа не подала.
			В судовому засіданні 24.05.11р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
			Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —
			ВСТАНОВИВ:
			Згідно з підпунктом 4 пункту 6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Позивач), затверджене рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744 «Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого підрозділу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»зі змінами (далі - Положення) основним завданням Позивача є, зокрема, здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується та відчужується згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями.
			Відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», рішенням Київської міської ради від 18.06.2009 року № 647/1703 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки»об'єкт за адресою - м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3а літера «А»було включено в список об'єктів, що підлягають приватизації, за способом приватизації - аукціон.
			Позивач видав наказ від 14.04.2010 № 268-ПР «Про продаж на аукціоні нежилого будинку площею 10 005,7 кв.м. на вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ «А», відповідно до пункту 4 якого відділ приватизації та управління корпоративними правами повинен був забезпечити надання Українській універсальній товарній біржі інформації, визначеної пунктом 3 наказу для подальшого розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації.
			Згідно з підпунктом третім пункту 6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене Додатком № 5 до рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744 (далі - Положення від 10.07.2003 № 584/744) основним завданням головного управління є організація та проведення приватизації майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, згідно з програмою приватизації, затвердженою Київською міської радою.
			Відповідно до абзацу третього частини першої статті 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Положення від 10.07.2003 № 584/744 продавцем об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва визначене Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Позивач).
			Відповідно до абзацу третього частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації (в даному випадку - Позивачем).
			Позивачем всупереч абзацу третього частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»не визначено інформаційні бюлетені та місцеву пресу, інші друковані видання у яких публікують інформацію про об'єкти малої приватизації.
			Відповідно до пункту 3.2.1 Договору від 07.08.2007 № 149/2 на реалізацію майна з аукціонів, що укладений між Позивачем та Українською універсальною товарною біржею (Третя особа), остання зобов'язується забезпечити розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації про об'єкти, що підлягають продажу.
			Виходячи зі змісту пункту 3.2.1 наведеного Договору, не 
				передбачено прав та зобов'язань Третьої особи щодо відбору конкретних інформаційних бюлетенів та місцевої преси в якому необхідно опублікувати інформацію про об'єкт малої приватизації за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а, літера «А», а передбачено загальне зобов'язання лише щодо розміщення та опублікування.
			
			Третьою особою також не надано суду доказів, що Позивачем було відібрано для Третьої особи конкретний інформаційний бюлетень та місцева преса, в якій необхідно опублікувати інформацію про об'єкт малої приватизації - нежилий будинок, площею 10005,7 кв.м. на вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ «А».
			Враховуючи наведене, публікація Третьою особою інформації про продаж на аукціоні об'єкта малої приватизації комунальної власності - нежилого будинку загальною площею 10005, 7 кв. м., адреса: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а, літера «А»у газеті «Дивіденди інформ»від 4 червня 2010 року № 4 (845) (аркуш 7) суперечить абзацу третьому частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
			Відповідачі посилаються також на п. 2 статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»та стверджують, що у органа приватизації (Позивача) відсутні підстави та права на звернення з заявою про визнання недійсним договору, оскільки виходячи зі змісту цієї статті орган приватизації обмежений місячним строком (із дати завершення конкурсу) для подання такої заяви у зв'язку з порушеннями допущеними під час проведення аукціону.
			Відповідачі також посилаються на лист Вищого арбітражного (нині –господарського) суду України від 25.04.2001 № 01-8/500, відповідно до якого строк подання заяви про визнання угоди недійсною з підстав, передбачених частиною першою статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»є присічним, і до нього не можуть застосовуватись правила перебігу та відновлення строків позовної давності.
			Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на абзац другий частини шостої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», а саме на порушення встановленого законодавством порядку приватизації. 
			Порушення абзацу третього частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(тобто порушення порядку приватизації) було допущено під час підготовки до проведення аукціону, а не під час проведення аукціону.
			Зокрема, відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1. Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1998 № 1511, публікація інформаційного повідомлення про об'єкти затверджені для продажу на аукціоні (з урахуванням відомостей, визначених статтею 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)) здійснюється під час процедури підготовки до проведення, зокрема, аукціону. У будь-якому випадку порушення як під час підготовки до проведення аукціону так і порушення, допущені під час проведення аукціону є порушеннями встановленого порядку приватизації.
			Також, відповідно до абзацу другого пункту 16 вищенаведеного листа ВАСУ № 01-8/500 місячний строк, встановлений частиною другою статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»встановлено для визнання недійсними угод, пов'язаних з організацією та проведенням аукціону, конкурсу, тому вій не стосується договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, що укладається за результатами аукціону, конкурсу. Щодо визнання недійсними таких договорів повинні застосовуватись загальні правила, встановлені нормами глави 3 Цивільного кодексу України. Аналогічна позиція міститься у пункті 3 листа Вищого арбітражного суду України від 26.06.1995 № 01-8/453 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів».
			Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
			Враховуючи вищенаведене, судом відхиляються посилання відповідачів, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом пропущено строк позовної давності.
			Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна»відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
			Відповідно до абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна»порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
			При цьому, абзац другий частини шостої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна»встановлює самостійну підставу для визнання недійсним Договору від 09.07.2010 № 641, і наявність цієї підстави не залежить від пункту 5 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», інших законів, зокрема, закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).
			Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
			Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
			Договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.07.2010 № 641, укладений між Позивачем та Відповідачем-1 суперечить абзацу третьому частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(в редакції, що діяла на 27.04.2007).
			У зв'язку з тим, що вказаний договір суперечить абзацу другому частини шостої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», абзацу третьому частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є правові підстави, передбачені ч. 1 статі 203 Цивільного кодексу України, абзацом другим частини шостої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», для визнання його недійсним.
			Внаслідок укладення наведеного Договору купівлі - продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв. м. за адресою: вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А) від 09.07.2010 № 641, були порушені охоронювані законом права та інтереси Позивача, виходячи з наступного.
			Згідно з рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
			Під час проведення приватизації об'єкта приватизації - нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А) було порушено абзац третій частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
			Враховуючи викладене, публікацію Українською товарною універсальною біржею інформації про об'єкт продажу за адресою м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3а літера «А»у визначеному нею виданні, що було зроблено з порушенням вимог абзацу третього частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», в результаті звузило коло потенційних покупців у аукціоні щодо продажу цього об’єкту приватизації.
			І в результаті цього порушення в аукціоні щодо продажу вищевказаного об'єкту приватизації взяли участь лише два суб'єкта господарської діяльності – Відповідач-1 і TOB «Матіс-С», що підтверджується протоколом № 3 про хід торгів на аукціоні з продажу цього об'єкта приватизації (залучений Позивачем до матеріалів справи) від 06.07.2010.
			Згідно з пунктом 2 наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 14.04.2010 № 268-ПР «Про продаж на аукціоні-нежилого будинку площею 10005, 7 кв. м на вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ «А»була встановлена початкова вартість вищевказаного об'єкта приватизації -33 353 270, 00 грн., крім того ПДВ - 6 670 654, 00 грн.
			Відповідно до пункту 2 наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 03.06.2010 № 422-ПР «Про повторний продаж на аукціоні-нежилого будинку площею 10005,7 кв. м на вул. Бориса Грінченка, 3-а, літ «А»знижено на 30% початкову ціну продажу об'єкту, що становить з урахуванням ПДВ 40 023 924, 00 грн. та встановлено початкову вартість об’єкту приватизації в сумі 28 016 746 грн. з урахуванням ПДВ.
			Порушення охоронюваного законом інтересу Позивача полягає у тому, що у разі дотримання вимог абзацу третього частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»участь в аукціоні з продажу вищевказаного об'єкту приватизації могли прийняти більша кількість покупців і об'єкт міг бути проданий покупцю за вищою ціною, ніж 28 016 746 грн.
			Оскільки у вказаному аукціоні приймали участь лише два суб'єкта господарської діяльності, початкова ціна продажу цього об'єкту на аукціоні 40 023 924, 00 грн. не була запропонована цими учасниками, а тому знижена до 28 016 746 грн., що призвело до продажу цього об'єкта приватизації за меншою ціною ніж могла б бути запропонована та отримання продавцем меншої суми від продажу цього об'єкту ніж могла бути отримана.
			Отже, у зв'язку з тим, що вказаний договір суперечить абзацу другому частини шостої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», абзацу третьому частини першої статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», та як встановлено судом –порушує охоронювані законом права та інтереси Позивача, то є правові підстави, передбачені ч. 1 статі 203 Цивільного кодексу України, абзацом другим частини шостої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», для визнання його недійсним, а тому заявлені Позивачем позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
			За Договором купівлі-продажу, що укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 та посвідчений 11.08.2010р., нежилий будинок загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А), який перебував у Відповідача-1 на підставі визнаного судом недійсного Договору купівлі-продажу від 09.07.2010 № 641, перейшов до Відповідача-2.
			Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. 
			Відповідно ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
			Таким чином, договір, посвідчений 11.08.2010р., за яким Відповідачу-2 було відчужено нежилий будинок загальною площею 10005,70 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А), укладений на підставі недійсного Договору купівлі-продажу від 01.06.2006 р., і нежилий будинок загальною площею 10005,70 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А) було передано Відповідачу-2 на підставі недійсного правочину - договору купівлі-продажу, посвідченого 11.08.2010р., який є недійсним з моменту укладення (аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України по справі №2/261 від 01.03.2011р.).
			Враховуючи вищенаведене, судом визнаються обґрунтованими позовні вимоги і в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А), що укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 та посвідчений 11.08.2010р. 
			Згідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. 
			Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. 
			За таких обставин, об’єкт приватизації - нежилий будинок загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А),підлягає витребуванню у Відповідача-2, в порядку ст. 388 ЦК України, і оскільки на момент розгляду спору по суті про визнання правочинів недійсними, майно вже вибуло з власності відповідача-1 за відплатним договором, то двостороння реституція не може застосовуватись до спірних правовідносин. 
			Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
			Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
			В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
			Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі (згідно Заяви позивача від 10.03.11р.).
			Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідачів солідарно на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва; з Відповідачів також солідарно додатково стягуються до державного бюджету України 170 грн. державного мита, за усним клопотанням позивача про покладення на відповідачів судових витрат за розгляд збільшених позовних вимог Заявою позивача від 10.03.2011р. 
			Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
			ВИРІШИВ:
			Позовні вимоги задовольнити повністю.
			Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А) від 09.07.2010 № 641, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реакс Резиденце»(м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 46; ідентифікаційний код 31840671).
			Визнати з моменту укладення недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Реакс Резиденце»(м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 46; ідентифікаційний код 31840671) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міллагро" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський,          будинок, 5; ідентифікаційний код 37193752), посвідчений 11.08.2010.
			Зобов'язати Товариством з обмеженою відповідальністю "Міллагро" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок, 5; ідентифікаційний код 37193752) повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва нежилий будинок загальною площею 10005,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3-а (літ А).
			Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реакс Резиденце»(м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 46; ідентифікаційний код 31840671) на користь Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
			Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллагро" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок, 5; ідентифікаційний код 37193752) на користь Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 19020407) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
			Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реакс Резиденце»(м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 46; ідентифікаційний код 31840671) в доход Державного Бюджету України 85 грн. державного мита.
			Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міллагро»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, будинок, 5; ідентифікаційний код 37193752) в доход Державного Бюджету України 85 грн. державного мита.
			Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
			 Головуючий суддя                                                                       І.О. Домнічева 
			Судді                                                                       Т.Ю. Трофименко
			                                                                                                              М.Є. Літвінова 
			 Повне рішення складено 27.05.11р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...