Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-8/10/2170 : не визначено.
Надіслано судом: 14.06.2011. Зареєстровано: 16.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2011.
Дата набрання законної сили: 09.06.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
			 
			09 червня 2011 р.Справа № 2-а-8/10/2170

Категорія:8.2.2Головуючий в 1 інстанції: Василенко Г.Ю.   
				 
			
			Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
			доповідача судді Стас Л.В.
			суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.
			за участю секретаря  Ридванської Н.В.
			розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Херсонської митниці на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю 
			«Украгросолід» до Херсонської митниці про скасування податкових повідомлень 
			 ВСТАНОВИВ: 
			 Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгросолід" звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення форми "Р" від 16 грудня 2009 року № 40 та № 41, прийняті Херсонською митницею. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Украгросолід»вважає, що обставини викладені в акті камеральної перевірки стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгросолід" вимог законодавства України з питань митної справи від 16.11.2009 р. № к/0007/9/50800000/0033531580 не відповідають дійсності. Так, акт містить інформацію про наявність нібито методологічних помилок, допущених при декларуванні самохідних розприскувачів, які виявились у невірній класифікації товарів та необґрунтованому застосуванні зменшених ставок ввізного мита. 
			Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, просили суд відмовити позивачу в задоволенні позову, мотивуючи тим, що розмір ставки мита визначається Законом України "Про Митний тариф України" для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТЗЕД. Таким чином, невірне заповнення графи 33 ВМД від 03.12.2008 року № 508000001/8/8883, від 09.07.2009 року № 508000001/9/004147 призвело до заниження податкових зобов'язань у відношенні оформлених самохідних обприскувачів, що призвело в свою чергу, недобір ввізного мита та податку на додану вартість.
			Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення форми "Р" від 16 грудня 2009 року № 40 та № 41. 
			В апеляційній скарзі, Херсонська митниця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 15.10.2010 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
			Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
			Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідно до положень Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення їх до 
			зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, тому факт 
			митного контролю і митного оформлення товарів, отриманих ТОВ "Украгросолід" згідно ВМД № 508000001/8/8883 від 03.12.2008 року та ВМД № 508000001/9/004147 від 09.07.2009 року засвідчив правильність віднесення товарів до товарної підкатегорії 8424819900 УКТЗЕД. 
			Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав. 
			Відповідно до ст.4 Митного кодексу України митне регулювання здійснюється на основі принципу виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи.
			Згідно ч.1 статті 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТЗЕД.
			Статтею 313 Митного кодексу України визначено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього питання є обов'язковими для підприємств і громадян.
			Судом встановлено, що суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Украгросолід»згідно зовнішньоекономічних контрактів від 15.02.2008 року № 25/7 та від 01.02.2009 року № 27/7 з компанією «JAI HARISS FARM EQUIPMENT», здійснено ввезення на митну територію України товару на умовах поставки CIF Одеса»згідно правил INKOTERMS та оформлені: 03.12.2008 року за ВМД № 508000001/8/8883 розприскувач самохідний Apache 560, який задекларований в підкатегорії 8424819900 згідно з УКТЗЕД - інші розприскувачі та розкидачі; 09.07.2009 року за ВМД № 508000001/9/004147 розприскувач самохідний SPRA COUPE 220 gal, задекларований в підкатегорії 8424819900 згідно з УКТЗЕД - інші розприскувачі та розкидачі.
			Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється у відповідності з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" від 31.05.07 № 1109-V" з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації з урахуванням поданих документів, результатів митного огляду, технічних характеристик товарів, призначення.
			До товарної позиції 8424 згідно з УКТЗЕД, у якій було задекларовано зазначені вантажі, включаються механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин. При цьому, згідно пояснень до зазначеної товарної позиції, до цієї товарної позиції включаються апарати з умонтованими резервуарами або без них, з ручним керуванням (включаючи прості розпилювачі з поршневими насосами) або керовані за допомогою ніжної педалі, а також порошкові сильфони, ранцеві розпилювачі та перевізні розпорошувальні пристрої. До цієї товарної позиції також включаються самохідні розпилювальні апарати, в яких двигун, поряд із забезпеченням енергії для роботи насосів і розпилення, може бути підключений для забезпечення обмеженого руху апарата для робочих цілей. Тобто, вимогою віднесення товару до цієї товарної позиції є умова, що двигун виконує основну функцію - забезпечення роботи самого пристрою розпилювання, а функція руху в даному випадку є допоміжною. Однак зазначені розприскувачі мають шасі, що пристосовані для безпечного руху по дорогах загального користування, салон керування з місцем для водія, дзеркала заднього огляду, стоп-сигнали, фари, габаритні сигнали тощо; та наступні механічні вузли: двигун, коробку передач, важелі керування переключенням швидкостей, рульове керування та гальма. Тобто вказані машини мають істотні ознаки моторних транспортних засобів та повинні були бути віднесеними до позиції 8705.
			До товарної позиції 8705 згідно з УКТЗЕД включається ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів. При цьому, згідно пояснень до зазначеної товарної позиції, для включення до цієї товарної позиції транспортний засіб, що має робоче обладнання (устаткування), повинен фактично являти собою шасі моторних транспортних засобів у тому розумінні, що він містить принаймні такі механічні агрегати: двигун, коробку передач і пристрої керування переключенням передач, рульові та гальмові пристрої.
			Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено наявність методологічних помилок, допущених позивачем при декларуванні розприскувачів по 33 ВМД, які виявилися у невірній класифікації товарів та необґрунтованому застосуванні зменшених ставок акцизного збору та ввізного мита, що призвело до митного оформлення та пропуску зазначених складових з недоплатою ввізного мита.
			Відповідно до статті 15 МК України митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
			Суд, ухвалюючи рішення не врахував положення Закону України від 21.12.00 № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
			Відповідно до Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим повідомлення є письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом. Підпунктом 2.1.1) пункту 2.1 статті 2 Закону України митні органи визначено контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. 
			Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону України передбачено право контролюючого органу на проведення документальної перевірки результатів діяльності платника податків та камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків, тобто контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичну помилки у поданій податковій декларації платника податків, які призвели до заниження суми податкового зобовязання. При цьому камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних зазначених у податковій декларації без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. 
			Отже, контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції (Пункт 2.2.1. Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами").
			Відповідно до пункту 6.1. статті 6 Закону України № 2181, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то такий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначається підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань сума обов'язкових платежів належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання.
			Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення були прийняті на підставі результатів камеральної перевірки, яка виявила методологічну помилку у визначенні класифікації товарів відповідно до УКТЗЕД, то колегія суддів не має підстав вважати неправомірним донарахуванням сплати ПДВ та мита.
			Статтею 41 МК України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема: перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
			Стаття 42 МК України встановлює, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
			Статтею 69 МК України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
			Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.
			Згідно статті 189 МК України, ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає, зокрема, сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України.
			Обов'язок по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість при імпорті товарів встановлено Законами України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.92 № 2097-ХІІ та "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР.
			Відповідно до частини 2 статті. 86 МК України, з моменту прийняття ВМД вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. З аналізу положень МК
			України випливає, що під фактом, які мають юридичне значення слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України. Разом з тим відповідність товарів їхнім текстовим описам, (що містяться у графі 31 ВМД), які декларуються, встановленій класифікаційній категорії не може вважатися фактом у розумінні вказаної статті, оскільки це є питанням правової оцінки.
			Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.97 № 307, при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.
			У графі 47 ВМД при нарахуванні ввізного мита зазначається основа нарахування, розмір ставки мита, нарахована сума та спосіб платежу. При нарахуванні податку на додану вартість згідно ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»в якості основи нарахування зазначається митна вартість товару збільшена на суму ввізного мита.
			Розмір ставки мита визначається Законом України "Про Митний тариф України" для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТЗЕД.
			Відповідно до статті 87 та статті 88 МК України а також п.5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574, достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.
			Невірне заповнення декларантом графи 33 ВМД від 03.12.08 № 508000001/8/8883, від 09.07.09 № 508000001/9/4147 призвело до заниження податкових зобов'язань у відношенні оформлених самохідних розбрискувачів, що призвело до недоборів ввізного мита та податку на додану вартість.
			З огляду на вищевикладене, декларантом імпортованих самохідних оприскувачів ТОВ "Украгросолід", було допущено методологічну помилку при складанні декларації, яка полягає у неправильному визначенні коду товару згідно УКТЗЕД, і як наслідок, неправильному застосуванні ставки оподаткування та визначенні податкового зобов'язання. 
			Таким чином, колегія суддів вважає, що підставами для застосування щодо платників податків заходів відповідальності, передбачених законодавчими актами, зокрема, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є приховання (заниження) або несплата платниками сум податків, інших обов'язкових платежів до бюджетів незалежно від причин, з яких це сталося. Немає значення і наявність чи відсутність умислу у діях відповідних працівників організації платника податків. Така відповідальність настає і в тому разі, якщо порушення сталося через помилкове застосування законодавства про оподаткування, недбалість, недосвідченість чи розрахункову помилку.
			Оскільки допущені судом порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі. 
			Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, колегія суддів, - 
			ПОСТАНОВИЛА: 
			 Апеляційну скаргу Херсонської митниці  задовольнити. 
			Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросолід» до Херсонської митниці про скасування податкових повідомлень скасувати. 
			Прийняти нову постанову. 
			В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросолід» до Херсонської митниці про скасування податкових повідомлень відмовити. 
			Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути 
			оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання її в повному обсязі. 
			 Головуючий: 
			 
			Судді:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...