Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-6/10 : не визначено.
Надіслано судом: 21.06.2011. Зареєстровано: 23.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2011.
Дата набрання законної сили: 08.06.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
			 Справа: № 2-а-6/10 Головуючий у 1-й інстанції: Євстаф»єва Т.А 
			Суддя-доповідач: Аліменко В.О. 
			 
				 У Х В А Л А
				Іменем України
				"08" червня 2011 р. м. Київ 
				 
				Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 
				 головуючого судді Аліменка В.О., 
				суддів Парінова А.Б., Шурка О.І.,
				при секретарі Белові С.В.,
				 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області на Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.11.2009 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про оскарження бездіяльності субєкта владних повноважень, -
				 В С Т А Н О В И Л А:
				 У січні 2009 року позивач Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця»звернулись до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, в якому просили визнати протиправним бездіяльність відповідача, зобовязати відповідача видати позивачу свідоцтво про право власності на обєкти нерухомості залізниці, які знаходяться в межах міста Бердичева.
				Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.11.2009 року зазначений адміністративний позов - задоволено.
				Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бердичівської міської ради щодо оформлення свідоцтва про право власності на обєкти нерухомості Державному територіальному - галузевому обєднанню «Південно-Західна залізниця», які знаходяться у м. Бердичеві по вул. Леніна , 86 та визнано незаконними дії виконавчого комітету Бердичівської міської ради щодо оформлення права власності на складну будівлю вокзал ст. Бердичів по вулиці Привокзальна, 1.
				Зобовязано виконавчий комітет Бердичівської міської ради та Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації переоформити Державному територіально-галузевому обєднанню «Південно-Західна залізниця»свідоцтво про право власності на складну будівлю вокзалу ст. Бердичів по вул. Привокзальна, 1 і включити у розділ «опис нерухомого майна»споруди: берегової пасажирської платформи, інв. № 010315, 1954 року побудови; острівної пасажирської платформи , інв. № 010294, 1964 року побудови; критої вантажної рампи, інв. № 010295, 1890 року побудови.
				Зобовязано виконавчий комітет Бердичівської міської ради та Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації при оформленні Державному територіально - галузевому обєднанню «Південно-Західна залізниця»свідоцтва про право власності на складну будівлю вокзалу ст. Бердичів - Житомирський по вул. Леніна , 86 м. Бердичева, включити у розділ «опис нерухомого майна»- споруду берегової пасажирської платформи , інв. № 010315, 1954 року побудови.
				Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи. 
				Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.
				Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
				Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. 
				Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своїми діями порушив права та охоронювані законом інтереси державного підприємства.
				З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, з наступних підстав.
				Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Козятинське будівельно-монтажне управління № 2 є відокремленим підрозділом ДТГО «Південно-Західна залізниця». Згідно з інвентарними картками основних засобів та технічними паспортами, серед інших обєктів на балансі структурного підрозділу позивача - Козятинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 2 в межах м. Бердичева, по вул. Привокзальній, 1 та Леніна, 86 перебувають обєкти нерухомості, які були побудовані залізницею за власні кошти господарським способом та призначені задовольняти потреби суспільного виробництва і населення України в залізничних перевезеннях. Залізниця за власний рахунок утримує дані обєкти нерухомості.
				Зазначені обєкти розташовані в межах смуги відведення земельної ділянки, яка надана у постійне користування залізниці на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого відповідно до рішення Бердичівської міської ради від 12.01.2000 року № 34 серія І-ЖМ № 002650.
				25.03.2009 року позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, де зазначив, що після відкриття провадження по справі, відповідач прийняв рішення № 65 від 05.02.2009 року «Про оформлення права власності юридичній особі на обєкти нерухомого майна».
				Зазначеним рішенням встановлено право власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та звязку України на праві повного господарського відання ДТГО «Південно-Західна залізниця»на 17 будівель, які розташовані за адресою м. Бердичів ,вул. Привокзальна, 1. 
				Проте залишились не вирішеним вимоги залізниці на встановлення права власності на 3 обєкти залізниці, розташованих у м. Бердичеві по вул. Леніна, 86, а саме: будівля вокзалу ст. Бердичів - Житомирський, інвентарний № 010192, 1915 року побудови; споруда низької пасажирської платформи, інвентарний № 010287, 1915 року побудови; будівля водонапорної башти, інвентарний № 011523, 1964 року. Крім того, позивач вважає, що встановлення права власності на будівлю вокзалу ст. Бердичів за адресою м. Бердичів вул. Привокзальна, 1, виконане відповідачем невірно, бо до складу зазначеного обєкту не включено: споруду берегової пасажирської платформи, інв. № 010315, 1954 року побудови; споруду острівної пасажирської платформи, інв. № 010294, 1964 року побудови; споруду критої вантажної рампи, інв. № 010295, 1890 року побудови.
				Дані правовідносини регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року № 1952 - IV № 1952-IV із змінами та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене Наказом Міністра юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 в редакції Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5.
				Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 1952 -IV та п.1.5 Положення, обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.
				Відповідно до ч.8 ст. З Закону №1952 - IV реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. І згідно п. 1.3 Положення реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
				Згідно матеріалів справи, позивач, 22.11.2007 року з листами за № 2824, №2826 та пакетом документів, з метою проведення державної реєстрації права власності на будівлі залізниці, звернувся до відповідача.
				Однак, відповідач зазначив, що для оформлення права власності на нерухоме майно необхідні документи: акт про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети, акт комісії про прийняття обєкта і введення його в експлуатацію. Крім того, перебування нерухомого майна на балансі юридичної особи не є достатньою підставою для визнання за нею права власності, тим більше права державної власності, а нормативно - правові акти не регулюють питання щодо оформлення права власності на платформи. Відповідач зазначив, що на його адресу не надходили листи із Фонду Державного майна України щодо оформлення права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та звязку України на праві повного господарського відання ДТГО «Південно-Західна залізниця».
				Згідно ч.1 ст.181 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. 
				Відповідно до п.1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за N 157/6445 реєстрації підлягають права власності тільки на обєкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. 
				Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч.2 ст.331 ЦК України). 
				На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року N 1243, який встановлював, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації обєктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування. 
				Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Правил перевезення пасажирів, вантажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку від 27.12.2006 року № 1196, зареєстрованих в Міністерстві юстиції № 310 /13577 від 04.04.2007 року, вокзал - це комплекс спеціальних споруд, приміщень обладнання, до складу якого входять посадкові платформи, пішохідні тунелі та мости, переходи через залізничні колії, багажні приміщення, частина прилеглої до споруди привокзальної площі. Тому вимоги позивача, про зобовязання виконавчого комітету переоформити залізниці свідоцтво про право власності на обєкт нерухомого майна - складну будівлю вокзалу ст. Бердичів на вулиці Привокзальна, 1, включивши у розділ «опис нерухомого майна»пасажирські платформи та вантажну рампу , є правомірними. Правомірною є аналогічна вимога позивача про включення при оформленні свідоцтва про право власності на складну будівлю вокзалу ст. Бердичів - Житомирський по вул. Леніна, 86 у розділ «опис нерухомого майна»споруду берегової пасажирської платформи.
				Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, судом першої інстанції, під час розгляду справи, всебічно та повно встановлені обставини справи, їм дана належна правова оцінка, а рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
				Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
				 Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 71, 160, 195, 197, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 
				 У Х В А Л И Л А:
				 Апеляційну скаргу відповідача Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області на Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.11.2009 року залишити без задоволення.
				 Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.11.2009 року залишити без змін.
				 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
				 Головуючий суддяВ.О. Аліменко 
				 СуддіА.Б. Парінов
				 О.І. Шурко
				 (Повний текст Постанови складено 13.06.2011 року.)

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...