Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-4/2008 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.03.2008. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2008.

Номер судового провадження: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10001998114.files/filelist.xml">
<title>Справа № 2-4/2008 року</title>

<style>

</style>

</head>

Справа
№ 2-4/2008 року<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

<o:p> </o:p>

РІШЕННЯ<o:p></o:p>

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ<o:p></o:p>

06
березня 2008 року                                                                             м. Івано-Франківськ<o:p></o:p>

Івано-Франківський міський суд
Івано-Франківської області  в складі:<o:p></o:p>

секретаря                                     Устинської
Н.С.<o:p></o:p>

представника відповідача              Семків М.Н.<o:p></o:p>

розглянувши
у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до редакції газети "Галичина" про захист честі, гідності,
ділової репутації ,спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної
шкоди <o:p></o:p>

встановив:<o:p></o:p>

ОСОБА_115.10.2001 року подав позов до
редакції газети "Галичина" про захист честі ,гідності,ділової
репутації ,спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди .
З березня 2002 року по квітень 2007 року провадження по справі було зупинено до
вирішення іншої справи,що розглядалася відносно позивача у кримінальному
порядку,яка у грудні 2006 року була закрита за відсутнісю в діях ОСОБА_1. ознак
злочиних діянь . <o:p></o:p>

В цих  публікаціях зазначено  ,що “він не в ладах із законом,що реєстрація
та перереєстрація газети“Тижневика Галичини” здійснені  ним разом з 
колишнім головним редактором газети “Галичина”ОСОБА_4з грубим порушенням
закону : що вони  вдвох ,потайки від
трудового колективу редакції газети “Галичина” ,уклали угоду про відокремлення
“ТГ” від газети”Галичина”,у вересні 2000 року 
перереєстрували у Києві "Тижневик Галичини"  ,що 
все це  зробили без відома  колективу газети”Галичина”та обласної ради,як
засновників газети”Галичина “,що вони перевищили свої
повноваження  - вчинили дію,яка в
кримінальному законодавстві носить назву службовий підлог, що може обернутись
незаконною прихватизацією редакційного майна .Також у публікаціях автори
зазначили ,що   редакція газети
"Галичина" до того, як вийшов "Тижневик" не відала про те,
що стала його засновником, що і тоді ,і раніше 
все робилось самочинно , таємно, 
з ігноруванням закону і думки трудового колективу редакції газети
"Галичина", що всі ці роки газета "Тижневик Галичини"
ніби-то була одним з номерів "Галичини",що він з ОСОБА_4. заснували
сумнівне видання - ”Тижневик Галичини”, яке не лише не принесло ніякої користі
газеті “Галичина” ,але й знекровило її фінансово, що у “ТГ” скупчилося
сімейство ОСОБА_1  та ОСОБА_4,що їх
потуги вкрасти в “Галичини” її “Тижневик” є незаконними, що вони з самого
початку мали на меті прибрати "ТГ" до своїх рук : перекачували в
"ТГ" все,що давало заробіток "Галичині" , в тому числі
рекламу та матеріальні цінності,штучно завищували тираж "ТГ" з метою
спрямування рекламного потоку саме в  цей
випуск ,створили механізм перекачування всього,що давало дохід
"Галичині",відкривши окремий рахунок”ТГ”,оформили на баланс
“Тижневика” життєво необхідні для випуску газети “Галичина”
обладнання,компютери,кіоск і навіть автомобіль із автопричепом  , що він разом з ОСОБА_4 творили правовий і
організаційний безлад,що це й призводить до грубих порушень у
фінонсово-господарській діяльності,до службових зловживань і  по суті до розкрадання державних коштів .<o:p></o:p>

В 
публікації "Троянський кінь ОСОБА_4" оприлюднено заяву семи
провідних журналістів  газети
"Галичина" ОСОБА_4. з вимогою "...вирішити питання про заміну
шеф-редактора "Тижневика Галичини", заступника головного редактора
"Галичини", голови профспілкового комітету ОСОБА_1,як
такого,що скомпроментував себе некоректною поведінкою , не виправдав
довір'я колективу.У заяві зазначено ,що карєризм,бажання слави   і матеріальних благ створили йому негативний
імідж, що дає  підстави вимагати зміщення
його зі всіх посад, які він займає".<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:.25pt;margin-right:1.2pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.7pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;mso-pagination:
none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>В публікаціях його назвали хитрим приплічником ,нечистим на руку
ділком,одіозним шеф-редактором , 
дволиким, користолюбним,  
лицеміром, фарисеєм, зрадником і узурпатором,що створив разом з ОСОБА_4ситуацію
подвійних стандартів, подвійних посад, подвійної нумерації
"Тижневика",подвійної бухгалтерії.<o:p></o:p>

Після таких публікацій погіршився стан його
здоровя,він тривалий час хворів , став інвалідом 3-тьої групи,погіршилися його
відносити з друзями,громадскістю, з січня 2001 року з вини відповідача
припинено випуск газети “Тижневик Галичини”,його звільнили з посади голови
ревізійної комісії Івано-Франківської організації  обласної спілки письменниківУкраїни,йому
завдано значної моральної шкоди ,яку він оцінює в 50000 грн.  та просить стягнути зазначену суму з
відповідача,а також 500грн. витрат за надання юридичних послуг та почтових
витрат у звязку з розглядом справи судом.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.7pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:7.9pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:23.5pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Просив визнати відомості,поширені відповідачем у
зазначених вище 4-х публікаціях неправдивими ,такими,що не відповідають
дійсності,просив зобовязати відповідача надрукувати спростування у черговому
номері газети “Галичина “ після набраням рішеня суду законної сили та попросити
публічне вибачення у нього  .<o:p></o:p>

В судовому засіданні позивач підтримав позов
у повному обємі , просив визнати відомості,поширені відповідачем у зазначених
вище 4-х публікаціях неправдивими ,такими,що не відповідають дійсності та  зобовязати відповідача надрукувати
спростування у черговому номері газети “Галичина “ після набраням рішеням суду
законної сили, на першій сторінці ,у номері з програмою , з урахуванням того,що
кримінальну справу щодо нього закрито у 2006 році за відсутністю в його діях
складу злочинів по ст.6 п2 КПК України   
такого змісту :<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:12.5pt;margin-right:0cm;margin-bottom:
0cm;margin-left:.95pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
33.35pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>В газеті "Галичина" в жовтні 2000
року друкувалась серія публікацій: 13 жовтня в № 148 (2147) "Подарунок від
"колишнього" і кандидата в "колишні", 14 жовтня в № 149
(2148) звернення до депутатів обласної ради "У "Галичини"
крадуть її "Тижневик", 17 жовтня в № 150 (2149) "Троянський кінь
ОСОБА_4", 19 жовтня в газеті "Тижневик Галичини" , який
випустили під номером газети "Галичина" № 151 (2150),
"Перереєстрація чи перелицювання",в яких  поширено відомості, що не відповідають
дійсності і принижують людську честь і гідність, ділову репутацію шеф-
редактора "Тижневика Галичини" ОСОБА_1перед громадськістю з точки
зору додержання ним законів України, загальновизнаних правил життєвої
поведінки, людської моралі.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:12.5pt;margin-right:.5pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.7pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:34.3pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Рішенням Івано-Франківського міського суду від 08.06.2001
року, частково зміненим ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних
справах Івано-Франківського апеляційного суду від 27.09.2001 року встановлено,
що "обласна газета "Тижневик Галичини" зареєстрована 17
листопада 1993 року відповідно до Закону України "Про друковані засоби
масової інформації (пресу) в Україні" (2782-ХІІ (Свідоцтво серії ІФ №
206)). <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.25pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:.95pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:31.2pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>20 червня 2000 року було укладено угоду між редакцією
газети “Галичина” і редакцією “Тижневик Галичини”, відповідно до якої редакція
газети “Галичина” перестає бути засновником газети “Тижневик Галичини” і
передає правонаступництво в засновництві редакції газети “Тижневик Галичини”.
Ця угода є підставою для подання правонаступником заяви про перереєстрацію.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.95pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:1.2pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:28.3pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>07 вересня 2000 року Державним комітетом інформаційної
політики, телебачення та радіомовлення України газета “Тижневик Галичини”
перереєстрована з обласної на вітчизняну і видано свідоцтво серії КВ № 4537 і
зазначено, що засновником є редакція газети “Тижневик Галичини”.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.95pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:1.2pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:28.8pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>12 жовтня 2000 року наказом № 81 т.в.о. головного редактора
газети “Галичина” редакція газети “Тижневик Галичини” ліквідується і для
проведення ліквідації газети "Тижневик Галичини" створюється
ліквідаційна комісія.<o:p></o:p>

На момент ліквідації редакції газети
"Тижневик Галичини" засновником була редакція газети "Тижневик
Галичини" і тому редакція газети "Галичина" не вправі була
приймати рішення про припинення редакції газети "Тижневик Галичини".<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:11.5pt;margin-right:2.4pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.25pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
26.15pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Твердження авторів публікацій про те, що
засновник - колектив редакції газети "Галичина" до того, як вийшов
"Тижневик" не відав про те, що став його засновником, тоді і пізніше
все робилось самочинно і потай з ігноруванням закону і думки трудового
колективу редакції газети "Галичина", хоч всі ці роки газета
"Тижневик Галичини" ніби-то була одним з номерів
"Галичини", а ОСОБА_1 намагався вкрасти в них газету та незаконно
приватизувати редакційне майно, є надуманим і не грунтується на законі і на
фактичних обставинах. ,бо на час реєстрації редакції газети "Тижневик
Галичини" 17 листопада 1993 року трудовий колектив редакції газети
"Галичина" ще не був засновником навіть своєї редакції.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:11.5pt;margin-right:1.9pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:1.2pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
29.75pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Твердження в публікаціях, що всі ці роки
газета "Тижневик Галичини" була одним з номерів "Галичини"
є надуманим, бо обидві редакції були самостійними юридичними особами. <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:12.0pt;margin-right:0cm;margin-bottom:
0cm;margin-left:1.45pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
32.65pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Все майно юридичної особи - редакції газети
"Тижневик Галичини", набуте за час її діяльності , є майном цієї
редакції. В майні редакції газети "Тижневик Галичини" відсутні
грошові та матеріальні внески засновників і капітальні вкладення та дотації з
бюджетів, а майно придбано за рахунок доходів, одержаних від реалізації
продукції, а також від інших видів господарської діяльності, тому все майно є
власністю цього суб'єкта - юридичної особи редакції газети "Тижневик
Галичини" . <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:11.75pt;margin-right:.25pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:2.4pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
33.1pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>На підставі акту ревізії КРУ в
Івано-Франківській області від 06.09.2000 року, діяльності редакції газети
"Тижневик Галичини" від 06.09.2000 року, акту ревізії КРУ в
Івано-Франківській області окремих питань фінансово-господарської діяльності
редакції газети "Галичина" від 21.08.2000 року та акту перевірки ДПІ
в м. Івано-Франківську з дотримання вимог податкового законодавства редакцією
газети "Тижневик Галичини" від 26.09.2000 року постановою прокурора
прокуратури Івано-Франківської області Дубей Ж. М.  було незаконно порушено кримінальну справу
щодо ОСОБА_1. <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:4.55pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.5pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;mso-pagination:
none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>№ 196446 за фактом розкрадання колективного майна, ухилення від сплати
податків, посадового підлогу.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:12.5pt;margin-right:.95pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.5pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:34.8pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Постановою старшого слідчого прокуратури
Івано-Франківської області Яша П. К. 29.05.2001 року  порушену кримінальну справу відносно
головного редактора газети "Тижневик Галичини" Ткачівськово Я, В, за
ст.ст. 861, 133, 1482 ч.2, 165 ч.2 КК України (1960 р.),
головного бухгалтера газет "Галичина" і "Тижневик Галичини"
ОСОБА_14. за ст.ст. 165 ч,2, 861, 1482 ч.2, 172 ч.2 КК
України (1960 р.) та відносно головного редактора газети "Галичина"
ОСОБА_12, П. за ст.ст.861, 165 ч,2 КК України (1960 р постановою від
18.12.2006 року закрито за відсутністю в їх діях складу вказаних злочинів за
ст. 6 п.2 КПК України.<o:p></o:p>

Постановами Івано-Франківського міського суду № 9-790 від 26.12.2006 року
задоволено скарги обвинувачених ОСОБА_5та ОСОБА_4 і скасовано постанову
прокурора прокуратури Івано-Франківської області Дубей Ж. М. від 07.11.2000
року про порушення кримінальної справи за фактом розкрадання колективного
майна, ухилення від сплати податків, посадового підлогу, вчиненого посадовими
особами редакції газети "Тижневик Галичини" за ст.ст. 84 ч.4, 1722
ч,2 КК України.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:12.7pt;margin-right:.7pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.7pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:24.7pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>В постановах зазначено, що порушенню цієї кримінальної
справи передував акт ревізії КРУ в Івано-Франківській області
фінансово-господарської діяльності редакції газети "Тижневик
Галичини" від 06.09.2000 року, акт ревізії КРУ в Івано-Франківській
області окремих питань фінансово-господарської діяльності редакції газети
"Галичина" від 21.08.2000 року (на цей акт робилось покликання і в
названих публікаціях газети "Галичина") та акт перевірки ДПІ в м.
Івано-Франківську дотримання вимог податкового законодавства редакцією газети
"Тижневик Галичини" від 26.09.2000 року.<o:p></o:p>

Представник відповідача позову не визнав ,заперечення мотивував тим ,що в
оспорюваних ОСОБА_1. публікаціях журналістами газети”Галичина” викладено
інформацію,яка відповідає дійсності ,а саме зазначено ,що “ТГ” виходив ,як
четвертий номер газети”Галичина” із зазначенням вихідних даних засновника
редакції газети”Гличина” з 1996 року по жовтень 2000 року,а з 11 жовтня 2000
року “Тижневик Галичини” вийшов   із
зазначенням  іншого засновника-редакції
газети “Тижневик Галичини “. Журналісти газети”Галичина” сприйняли таку зміну
,як надзвичайну подію ,оскільки все відбулося без їх відома ,провели
журналістське розслідування ,звернулися до КРУ в області з метою перевірки
господарсько-фінансової діяльності “Тижневика Галичини” і, дізнавшись по
наслідках перевірки про наявність окремого рахунку “ТГ” ,а також  майна   на балансі 
у “ТГ” : компютерної техніки ,автомобіля з автопричепом  , а також про те  ,що всі працівники “ТГ” отримували по окремих
відомостях премії,яких журналісти “Галичини” не отримували  ,хоча працювали на “ТГ”, висловили свої
оціночні судження з приводу такого керівництва ОСОБА_4. та ОСОБА_1.двома
редакціями ,назвавши його керівництвом 
подвійних стандартів ,подвійної бухгалтерії,подвійних рахунків,що таке
,у кримінальному законодавстві носить назву службовий підлог та призводить  до зловживань . Автори заявили ,що
публікацію“Подарунок від колишнього і кандидата в колишні “ слід вважати  офіційним зверненням до прокуратури
області.Також у зазначених публікаціях 
журналісти висловили свої оціночні судження з приводу закулісного
,таємного  підписання угоди мід двома
керівниками ЗМІ ,ОСОБА_1. -шеф-редактором редакції”Тижневика Галичини” та
ОСОБА_4..-головним редактором газети”Галичина” та дали оцінку дій самого
ОСОБА_1.  як,керівника  ЗМІ,який , будучи головою профкому трудового
колективу газети”Галичина” замість того щоб захищати інтереси журналістів ,
порушив їх права, без відома трудового колективу газети “Галичина” ,вчиняв
дії,які ущемляли права трудового колективу та суперечили його  інтересам ,розцінивши такі дії,як   фарисейство, дволичність, а угоду між
позивачем та ОСОБА_4.про зміну засновника "Тижневика Галичини"
назвали незаконною оборудкою  .<o:p></o:p>

Трудовий  колектив через такі дії
висловив недовіру ОСОБА_1. ,зажадав звільнення його від усіх займаних ним в
колективі посад. <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.25pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:.95pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:23.5pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>В публікаціях “Троянський кінь” та “У Галичини” крадуть
її “Тижневик “правдиво вжито такі вислови,як  
скупчилося сімейство ,сімейні клани ,бо вся  сім'я Ткачівського Я. (дружина і дочка) та
більш численне сімейство ОСОБА_4 (його дружина ,дочка ,син,невістка ,сестра
дружини ОСОБА_4.) працювали у редакції газети”Тижневик Галичини” .У статті У
“Галичини” крадуть її “Тижневик”, зазначено,що 
перереєстрацію ”ТГ” здійснено без відома засновника -трудового колективу
газети “Галичина” та обласної ради ,що теж відповідало дійсності ,бо колектив
не знав про це та надрукував відкритий лист журналістів редакції газети
“Галичина” до депутатів обласної ради.<o:p></o:p>

Що стосується самовільного внесення зміни вихідних даних “Тижневика
Галичини”, то дана інформація є теж достовірною,бо без відома всіх відповідальних
за випуск газети до друку посадових осіб ,газети  “ТГ “11 
жовтня 2000 року газета  вийшла із
зміненими даними за вказівкою ОСОБА_1.,даною керівнику  центру компютерного друку  ,який 
вніс зміни у вихідні дані “ТГ”,зазначивши іншого засновника -редакцію
газети “Тижневик Галичини”,що посилання журналістів у зверненні, на ту
обставину,  що  існування двох рахунків, подвійної
бухгалтерії стане приводом до зловживань з боку керівництва, є припущенням
автора з приводу тих обставин, які можуть настати, і такі твердження  не підлягають спростуванню. <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:1.9pt;margin-right:0cm;margin-bottom:0cm;
margin-left:1.9pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:23.3pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Так, в публікації “Подарунок від колишнього і кандидата в
“колишні” зазначено, що внаслідок незаконної перереєстрації готувався плацдарм
для відєднання  “Тижневика Галичини” від
її засновника”Галичини” разом з майном (автомобілем.комп'ютерним центром та
кіоском.,яке не могло бути самостійним майном “ТГ” ,бо було придбано в період
,коли“ТГ” був четвертим номером газети “Галичина”,зазначене є правдивою
інформацією, дана обставина підтверджується наказом №40 від 24.05.1998р
головного редактора  редакції газети
“Галичина” про створення комп'ютерного центру при редакції газети “ТГ”.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.7pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:1.2pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:23.5pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Посилання в зазначеній статті на те, що все ,що давало
доходи “Галичині”перетягувалось на “ТГ”, означало  ,що “ТГ”,маючи більший тираж, рекламу,
телевізійну програму , отримувало на свій рахунок більше прибутків,а працівники
ТГ -премій  , а на рахунку  “Галичини”витрати перевищували доходи,так як
“Галичина” несла  всі витрати за оренду
приміщення та оплату  послуг по утриманню
приміщення ,яким безкоштовно користувалися працівники “ТГ” , дочка і дружина
позивача ,працюючи кіоскерами кіоску у “ТГ” ,мали вищу зарплату ніж журналісти
газети “Галичини”.які працювади на "Тижневик Галичини"<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:1.2pt;margin-right:0cm;margin-bottom:0cm;
margin-left:2.65pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;mso-pagination:
none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>Цим підтверджується достовірність висловювань ,що “ТГ” знекровило газету
“Галичину “,стало раковою пухлиною на її тілі. <o:p></o:p>

Рішенням 20 сесії третього
демократичного скликання від 10.05.2001р. було прийнято рішення про повернення
майна засновника від редакції газети “ТГ” до редакції газети “Галичина”. <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:1.7pt;margin-right:.25pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:3.35pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;mso-pagination:
none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>Про ймовірні  фінансові порушення на
час виходу публікацій  підтверджувалось
актом КРУ від 21.08.2000 року перевірки фінонсово-господарської діяльності
“Тижневика Галичини”,на підставі якого було порушено кримінальну справу.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.25pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:2.15pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;mso-pagination:
none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'> За даними судово-бухгалтерської
експертизи у кримінальній справі ,яка хоча і закрита за відсутністю в діях
позивача складу злочинів , встановлено,що при збитковості газети “Галичина” та
“Тижневика Галичини”  , їх керівники та   їх родичі отримувати чи малі доходи в
редакції  газет. Так, сукупний дохід за
1999р. та 2000р.  ОСОБА_1 -заробітна
плата та інші виплати у “Галичині” та у “ТГ” складав 5735,17грн. та 8859,31грн.
,в  той час як журналісти “Галичини” мали
заборгованість з виплати заробітної плати,понад 2 роки не отримували
премій,хоча працювали і  на “Тижневик
Галичини” .<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:1.9pt;margin-right:1.7pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:1.2pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
23.05pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>  Цим
підтверджується достовірність 
висловлювань журналістів  у
публікації “Троянський кінь ОСОБА_4”про те ,що перенесенням реклами,програми
телепередач з “Галичини” у “ТГ” ,відкриттям окремого рахунку та передачею на балан
“ТГ” компютерів,автомобіля з причепом та ін. 
розвязано руки тим ,хто вирішив добре подоїти редакційну корівчину
(своїм сметанка-чужим жентиця) .<o:p></o:p>

Підтвердженням несприйняття трудовим
колективом “Галичини” позивача  є  рішення профспілкових звітно-виборних зборів
від 05.10.2000р, на яких було висловлено недовіру Я.Ткачівському та увільнено
його з посади голови профкому.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:1.9pt;margin-right:1.2pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:1.45pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
23.05pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Незаконність перереєстрації “Тижневика
Галичини “ 7 вересня  2000 року на
підставі угоди від 20.08.200 року ,про яку писали журналісти у публікаціях
,підтверджена новим свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу
газети”Тижневик Галичини” від 16.06.2001р., виданого в замін попереднього  свідоцтва зі зміною засновника..Правдивість
інформації про те ,що трудовий колектив газети “Галичина” не знав про укладену
між ОСОБА_1 та ОСОБА_4.угоду про перереєстрацію засновника газети “Тижневик
Галичини” ,про окремий рахунок “ТГ”,та наявність на балансі майна ,яке було
придбано за час виходу “ТГ” ,як 4-го номера газети”Галичина” підтвердили у суді
свідки ОСОБА_6., ОСОБА_7та ОСОБА_8<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.25pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:2.15pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:25.9pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>   Представник
відповідача вважає,що в жодній із публікацій журналістами “Галичини”не було
поміщено недостовірної інформації,а вислови ,які вважає позивач
образливими,такими,що принижують його честь і гідність та ділову репутацію є
оціночними судженнями , за які відповідно до ст. 47-1 ЗУ від 2003р. “Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та
безперешкодної реалізації прав людини на свободу слова” ніхто не може бути
притягнутий до відповідальності. <o:p></o:p>

Заслухавши сторін,дослідивши письмові докази
справи ,суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1. ,виходячи з
наступного: судом встановлено,що 
передумовою публікацій ,які вважає позивач непрвдивими ,образливими
,такими,що принижують його честь і гідність ,ділову репутацію ,послужили
наступні обставини:<o:p></o:p>

з 1996
року по жовтень 2000 грн. "Тижневик Галичини"  виходив ,як 4-й номер газети "Галичина
" із зазначенням вихідних даних газети "Галичина"
,засновника-редакції газети”Гадичина” .Головним редактором редакції газети
"Галичина " був ОСОБА_4., його заступником був ОСОБА_1.,крім того
ОСОБА_1.  займав посаду шеф-редактора "Тижневика
Галичини".<o:p></o:p>

20.06.2000 року між редакцією газети "Галичина" в особі головного
редактора ОСОБА_4 з одного боку ,перед виходом його на пенсію  ,та між редакцією газети "Тижневик
Галичини" в особі її  шеф-редактора
ОСОБА_1., з другого боку, було укладено угоду про те ,що редакція газети
"Галичина" перестає бути засновником газети"Тижневик Галичини
"і передає правонаступництво редакції газети "Тижневик Галичини"
.Така угода була укладена без відома трудового колективу редакції газети
"Галичина"  ,чого  не заперечував позивач. На підставі
зазначеної угоди ОСОБА_1.  ,теж без
відома трудового колективу -журналістів газети 
“Галичина” ,провів перереєстрацію газети “Тижневик Галичини “у
Держкомітеті інформаційної політики телебачення та радіомовленя України
та отримав свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової
інформації  газети "Тижневик
Галичини" 7.09.2000 року ,як самостійного видання із зазначенням
засновника - редакції газети "Тижневик Галичини" . <o:p></o:p>

Такі
дії обох керівників ЗМІ викликали обурення у трудового колективу журналістів
газети "Галичина" ,про що вони описали у зазначених вище
публікаціях  ,не переслідуючи злого
умислу ,висловили своє невдоволення  з
приводу обставин та передумов ,які передували 
проведенню такої перереєстрації ,зазначивши ,що  окремі 
порушення , вже і  раніше  мали місце при оформленні реєстраційних
документів редакцій газет “Галичина” та “Тижневик Галичини” , що такі ж
порушення продовжуються при проведенні перееєстрації “ТГ” ,що обидва керівники
ОСОБА_4та ОСОБА_1наперед  підготували
плацдарм для відокремлення  “ТГ” в
окремий друкований засіб масової інформації,переслідуючи користиву мету ,бо у
“ТГ”  працювали кіоскерами члени
сім”ї  ОСОБА_1. (ОСОБА_8 та
ОСОБА_9-дружина та дочка ) так і 
родичі  ОСОБА_4(-його син ОСОБА_10.
керівник компютерного центру,ОСОБА_11-дочка,літературний редактор
,ОСОБА_12-дружина ,ОСОБА_13-сестра дружини 
та ще 4 інші працівники ,а всього 
12 працівників “Тижневика Галичини”,з яких  журналістом був лише ОСОБА_1.,що  4-й номер газети “Галичина” Тижневик
Галичини” протягом 1996-2000 років ,виходив до друку раз в місяць, у четвер
,містив рекламні оголошення ,телевізійну програму і був з матеріальної сторони
у кращому становищі ,4-й номер “Галичини “створювався також  працею журналістів газети “Галичина” , що
керівники  обох редакцій ,як Галюк Б. так
і ОСОБА_1.,  видавали "ТГ", як
номер газети”Галичина” протягом 1996-2000 років 
,про що було відомо  трудового
колективу “Галичини” ,однак ,без відома цього колективу відкрили окремий
рахунок “Тижневика Галичини” ,  оформили
на баланс "Тижневика”  обладнання,
комп"ютери, кіоск і навіть автомобіль із автопричепом,а згодом вдвох ,як
керівники зазначених вище редакцій 
20.06.2000 року підписали угоду про те,що  редакція газети “Галичина” перестає бути засновником
газети Тижневик Галичини і передає правонаступництво редакції газети “Тижневик
Галичини” та провели перереєстрацію газети у м.Києві 7.09.2000 року .
Журналісти  даючи оцінку   діям позивача ,як керівника ЗМІ ,розцінили
їх ,як ,користолюбство,дворушництво ,лицемірство ,аморальність по відношенню до
трудового колективу . <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:12.5pt;margin-right:.95pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.5pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:34.8pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>  Постановою
старшого слідчого прокуратури Івано-Франківської області Яша П. К. 29.05.2001
року було  порушену кримінальну справу
відносно головного редактора газети "Тижневий Галичини" ОСОБА_1. за
ст.ст. 861, 133, 1482
ч.2, 165 ч.2 КК України (1960 р.), головного бухгалтера газет
"Галичина" і "Тижневик Галичини" ОСОБА_14. за ст.ст. 165
ч,2, 861, 1482 ч.2, 172 ч.2 КК України (1960 р.) та
відносно головного редактора газети "Галичина" ОСОБА_12, П. за
ст.ст.861, 165 ч,2 КК України (1960 р),яка після спливу 5 років була
скасована постановою від 18.12.2006 року 
за відсутністю в  діях ОСОБА_1. та
інших  складу злочинів (за ст. 6 п.2 КПК
України)<o:p></o:p>

Так ,сам позивач, даючи суду пояснення про те
,що газета “ТижневикГаличини” була самостійним ЗМІ ,бо мала окремий рахунок в
банку та майно на балансі ,не доїла редакційну корівчину “Галичину” ,а сама її
годувала ,подав позов про спростування 
4-х публікацій до редакції газети “Галичина” ,хоча одна із них
-“Перереєстрація чи перелицювання “ за 19.10.2000 року була поміщена у газеті
“Тижневик Галичини” , яку ,як тут же зазначив позивач , випустили  під номером газети”Галичина”,що є
абсурдним,бо самостійне видання не може 
бути видано  під номером іншого
видання, однак вимоги про  спростування
публікації  поставлені ОСОБА_1. не до
самостійного ЗМІ -“Тижневика Галичини” ,а до ”Галичини.”  <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.05pt;margin-right:0cm;margin-bottom:
0cm;margin-left:.25pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
61.7pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Судом встановлено, що журналісти
газети”Галичини” в оспорюваних позивачем 
публікаціях ,не переслідували злий умисел,бо описані ними події
відповідали дійсності  та містили
оціночні судження щодо тих фактів ,які стали їм відомі з інших джерел ,що на
день публікації вважалися достовірними, перша публікація була
заявою-вимогою   до органів
прокуратури  щодо перевірки   ймовірних злочинних діянь  з боку позивача, які стали їм відомі з акту
перевірки господарсько-фінансової діяльності редакції газети “Тижневик
Галичини”обласним  КРУ у серпні 2000
року  ,а тому суд вважає, що журналісти
діяли добросовісно та здійснювали 
перевірку наданої їм інформації,їх висловлювання в усіх публікаціях
містять судження з приводу обставин ,оцінки дій публічних осіб - двох
керівників редакцій ЗМІ ОСОБА_1. та ОСОБА_4. ,є критичними,такими ,що містять
такі мовні засоби ,як алегорію та сатиру( “добрий цар і хитрий приплічник”,”не
чисті на руку ділки”,”одіозний шеф -редактор “(несприйнятливий у
колективі),”сімейні клани”,”брудні справи у правовому полі”,вирішили “подоїти
редакційну корівчину:своїм сметанка,а чужим жентиця “).<o:p></o:p>

Правове обгрунтування висновків суду наступне: <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:0cm;margin-right:.95pt;margin-bottom:0cm;
margin-left:.25pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;mso-pagination:none;
background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:none'>              Конституція України визнає честь
і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу
до його гідності (ст. ст. З, 28).<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.75pt;margin-right:.95pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.5pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:60.7pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Разом із цим Конституцією України гарантується
кожному  право на свободу думки і слова,
на вільне вираження своїх поглядів і переконань.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:6.0pt;margin-right:.7pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.7pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:60.7pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Кожен має право вільно збирати, зберігати,
використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на
свій вибір.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.75pt;margin-right:0cm;margin-bottom:
0cm;margin-left:.5pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:60.7pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Здійснення цих прав може бути обмежене законом в
інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського
порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я
населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання
розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання
авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:6.0pt;margin-right:.25pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.5pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:60.5pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Відповідно до ст. 7 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення
спірних правовідносин, громадянин або організація вправі вимагати по суду
спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво,
які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх
інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони
відповідають дійсності.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:6.0pt;margin-right:.25pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.95pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
60.7pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Згідно зі ст. 47-1 Закону України "Про
інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за
висловлення оціночних суджень.<o:p></o:p>

Оціночними судженнями, за винятком
образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема
критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як
такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних
засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.<o:p></o:p>

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.75pt;margin-right:0cm;margin-bottom:
0cm;margin-left:1.2pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
61.7pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Злим умислом журналіста або службової особи
засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли
журналіст або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали
недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні
наслідки.   <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.05pt;margin-right:0cm;margin-bottom:
0cm;margin-left:.25pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
61.7pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>В рішенні Конституційного суду України у
справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_15про офіційне тлумачення
положення частини першої статті 7 ЦК Української від 10.04.2003 року ,№8-рп/
визначено,що положення частини першої ст.7 Цивільного кодексу Української РСР
2поширив такі відомості” треба розуміти так,що викладені у листах,заявах до
правоохорончих органів відомості особами ,на думку яких посадовими чи
службовими особами цього органу при виконанні функціональних обовязків порушено
їх права, звернення громадян до правоохоронних органів ,що містять певні
відомості про недодержання законів посадовими чи службовими особами
,повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості ,а з метою
їх перевірки уповноваженими на те законом іншими посадовими особами.Тому такі
звернення ( в даній справі публікація журналістів “Галичини”  “Подарунок 
від колишнього і кандидата в колишні”)за змістом частини першої ст.7
Цивільного кодексу не можуть вважатися поширенням відомостей ,які порочать
честь і гідність чи ділову репутацію позивача.Суд підкреслює,що межі допустимої
інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими ,порівняно з
межами такої ж інформації щодо звичайних громадян .Тому,якщо посадові чи
службові особи діють без належних правових підстав ,то повинні бути готовими до
критичного реагування з боку суспільства .<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.05pt;margin-right:.25pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:1.7pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
60.7pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Стаття 9 Конституції України передбачає, що
чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України, є частиною законодавства України.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.75pt;margin-right:0cm;margin-bottom:
0cm;margin-left:1.9pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
60.95pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і
основних свобод (далі -Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право
кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися
своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання
органів державної влади і незалежно від кордонів.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.75pt;margin-right:.25pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:1.9pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
60.7pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Зі змісту цієї норми випливає, що свобода
слова, преси, як захисника інтересів громадськості,   критики 
представників  держави,   висловлення  
своєї  думки  в 
процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією
з на    йважливіших <o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:6.0pt;margin-right:1.45pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:0cm;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:60.7pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10
Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження
думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої
ці думки висловлені.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:5.75pt;margin-right:1.45pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.25pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:
60.5pt;mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;
text-autospace:none'>Право на недоторканність ділової репутації та
честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадку, коли
політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена
"з явним злим умислом", тобто з нехтуванням питання про їх
правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень
про наміри і позицію політичних лідерів чи 
інших публічних осіб та сформувати про них свою думку.<o:p></o:p>

<p class=MsoNormal style='margin-top:6.0pt;margin-right:1.2pt;margin-bottom:
0cm;margin-left:.5pt;margin-bottom:.0001pt;text-align:justify;text-indent:60.7pt;
mso-pagination:none;background:white;mso-layout-grid-align:none;text-autospace:
none'>Політична особа ,публічний діяч  має право на захист свого приватного життя,
але межа захисту його репутації повинна бути такою, щоб забезпечити й вільне
обговорення політичних питань. Політичні,публічні  особи неминуче стають відкритими для
прискіпливого висвітлення своїх слів та вчинків і мають усвідомлювати це. При
цьому преса не повинна переступати межу, встановлену з метою захисту репутації
інших осіб, але повинна повідомляти інформацію ,що становлять громадський
інтерес. Не лише преса має завдання повідомляти таку інформацію, але й
громадськість має право її отримувати (рішення Європейського суду з прав людини
у справах: "ОСОБА_16 проти Австрії'' та "Українська Прес-Група проти
України").<o:p></o:p>

На підставі ст.ст. 3,28,34 Конституції
України ,ст.7 Цивільного кодексу Української РС,ст 47-1 Закону України “Про
інформацію”,.керуючись розясненнями,даними в 
рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням
громадянина ОСОБА_15 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7
ЦК Української від 10.04.2003року, №8-рп, Статтею 10 Конвенції
про захист прав людини і основних свобод ,суд <o:p></o:p>

вирішив:<o:p></o:p>

Рішення може бути оскаржене до апеляцйного
суду Івано-Франківської області на протязі 10 днів з часу його проголошення
шляхом подачі заяви про намір подати апеляцію та подання апеляції на протязі 20
днів після подачі заяви.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Суддя:                                                                                                                       
Г.І.Шалаута<o:p></o:p>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...