Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-6812/11/0549 : не визначено.
Надіслано судом: 21.07.2011. Зареєстровано: 02.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2011.
Дата набрання законної сили: 19.07.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - Фролова Л.Д.
		Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
		 ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 УХВАЛА
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 липня 2011 року справа №2а-6812/11/0549 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 
		Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді Василенко Л.А. 
		суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В. 
		 розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 29 квітня 2011 року у справі № 2а-6812/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, і
		В С Т А Н О В И Л А :
		 Постановою Торезького міського суду Донецької області від 29 квітня 2011 року з урахуванням додаткової постанови від 8 липня 2011 року позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії задоволений: визнана неправомірною бездіяльність відповідача; зобовязано відповідача вчинити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 24 грудня 2010 року до 18 червня 2011 року відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум. 
		Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження, відповідно до вимог четвертого речення ч. 8 ст. 1832 та п.3 ч.1 ст. 197 КАС України.
		Судом першої інстанції встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав. 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач віднесений до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджено датою його народження у паспорті (арк. справи 4), відповідною відміткою органу соціального захисту населення у пенсійному посвідчені позивача (арк. справи 5). 
		З апеляційної скарги (арк. справи 13) встановлено, що у 2006-2007 роках позивач підвищення до пенсії, як дитина війни не отримував, у січні-березні 2008 року отримував щомісяця 47,0 грн., квітні-червні 2008 року  48,10 грн. щомісяця, липні-вересні 2008 року  48,2 грн. щомісяця, а з 1 жовтня 2008 року та по теперішній час позивач щомісячно отримує підвищення до пенсії, як дитина війни в розмірі 49,8 грн.
		Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004р. в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
		Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія даної норми була зупинена. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-ІV (далі Закон №2195).
		Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону №2195, а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
		Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
		Законами України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” „Про Державний бюджет України на 2010 рік” та „Про Державний бюджет України на 2011 рік” не внесено змін та не зупинено дію ст. 6 Закону №2195.
		Таким чином, стаття 6 Закону № 2195 з 22 травня 2008 року є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
		Оскільки на час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про використання цього поняття тільки для призначення пенсій в межах зазначеного закону та неможливості використання вказаного розміру у розрахунку підвищення до пенсій особам з статусом дитини війни.
		Таким чином, колегія суддів, виходячи з викладеного, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та про зобовязання відповідача перерахувати пенсію з підвищенням в розмірі на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого ч.1 с. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати за період з 24 грудня 2010 року до 18 червня 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум, оскільки внаслідок протиправних дій відповідача щодо нарахування позивачеві вказаного підвищення до пенсії в розмірі, меншому ніж передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач не отримав належні йому виплати.
		Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо невизначеності судом першої інстанції кінцевої дати задоволених вимог, оскільки додатковою постановою від 8 липня 2011 року суд першої інстанції визначив кінцеву дату задоволених вимог  18 червня 2011 року.
		Посилання апелянта на пропущення позивачем строку, встановленого для звернення до адміністративного суду колегія суддів не приймає, оскільки судом першої інстанції позов розглянуто в межах шестимісячного строку. 
		З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що спірні правовідносини за суттю вирішені правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
		Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.3, п.1 ч.1 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254 ч.6 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
		 У Х В А Л И Л А :
		 Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області залишити без задоволення.
		Постанову Торезького міського суду Донецької області від 29 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання здійснити певні дії залишити без змін. 
		Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 Головуючий Л.А. Василенко 
		 Судді М.М. Гімон
		 О.В. Карпушова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...