Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-414/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.08.2011. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2а-4142011 року
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 12 квітня 2011 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючого судді ТОКОВОЇ С.Є.
		при секретарі  ЄВТУШЕНКО О.В.
		 розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Черкаській області, старшого державного інспектора з ОНПС Державної екологічної інспекції в Черкаській області Кушнір Ганни Семенівни про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 002608 від 10 серпня 2010 року, 
		 В С Т А Н О В И В:
		 Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання незаконною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 002608 від 10 серпня 2010 року, посилаючись на те, що постановою у справі про накладення адміністративного стягнення № 002608 від 10 серпня 2010 року, винесеної старшим державним інспектором з ОНПС Державної екологічної інспекції в Черкаській області Кушнір Анною Семенівною, її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Вважає, зазначену постанову незаконною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП, через порушення відповідачами норм Конституції України, КУпАП, неповного і необ'єктивного розгляду справи.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задоволити. 
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_4 винесена 10 серпня 2010 року на підставі протоколу № 002997 від 09.08.2010 року, який засвідчує факт вчиненого правопорушення, передбаченого ст. 53 КУПАП.
		Як зазначено в позовній заяві, Відповідачем не прийняті до уваги фактичні обставини, які мають значення для об'єктивного вирішення справи, а саме споруди, розташовані на земельній ділянці Позивачем не встановлювались і ким ці споруди встановлені і кому належать Позивачеві не відомо, а вина за це, на думку Позивача, на нього покладена безпідставно і лише тому, що Позивач являється орендарем земельної ділянки.
		Проте при проведенні перевірки та складанні акту перевірки 14 липня 2010 року держінспектором з ОНПС Черкаської області було зазначено, що земельна ділянка в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Чорнобаївського району (острів «Самовиця») надана в користування гр..ОСОБА_1 для сінокосіння. Фактично на земельній ділянці проведено будівництво 5 дерев'яних будиночків, земельна ділянка використовується під базу відпочинку. Зміна цільового призначення земельної ділянки не проводилась, що є порушенням ст. 20 Земельного кодексу України.
		Відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
		Акт від 14 липня 2010 р. був підписаний Позивачем без будь-яких зауважень.
		За використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відносно гр. ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення від 09.08.2010 р. № 002997. Даний протокол також був підписаний Позивачем.
		За використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відносно гр..ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення від 09.08.2010 р. № 002997. Даний протокол також був підписаний Позивачем.
		10.08.2010 р. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 002608, якою гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачена ст..5З КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Даний штраф Позивачем був сплачений в добровільному порядку згідно квитанції № 96 від 16.08.2010р.
		Таким чином Позивач був повністю згоден з вказаним правопорушенням, що підтверджується матеріалами перевірки та сплатою штрафу в добровільному порядку.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		В судовому засіданні встановлено, що позивач вчинила правопорушення, що передбачено ст. 5З КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
		Трактування обставин справи відповідачами є необ'єктивним та не відповідає фактичним обставинам справи, так як ані Земельний кодекс України, ані Закон України «Про оренду землі», ані КУпАП не містить поняття нецільового використання земельної ділянки і у даному випадку відповідач на власний розсуд витлумачив об'єктивну сторону правопорушення посилаючись на нібито розміщення мною на орендованій земельній ділянці споруд.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		За нормою ст. 53 КУпАП порушенням правил використання земель є використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.
		З огляду на данні норми матеріального права я можу бути притягнута до відповідальності з використання земельної ділянки не за цільовим призначенням якщо така дія є активною і доведено обєктивними фактами її вину у вчиненні такої дії.
		Відповідачем не прийняті до уваги фактичні обставини, які мають значення для об'єктивного вирішення справи і які полягають в тому, що на підставі розпорядження Чорнобаївської районної адміністрації № 117 від 04 червня 2009 р. про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду, було укладено договір оренди землі від 04.06.2009 р. На умовах зазначеного договору мені було надано у строкове, платне користування, на умовах оренди строком на 49 років, земельну ділянку для сінокосіння, загальною площею 0,3072 га, яка знаходиться в адміністративних межах Мельниківської сільської ради. Належним чином виконуючи умови зазначеного договору та своєчасно і в повному розмірі сплачуючи орендну плату я, керуючись п.30 договору оренди землі та ст.25 Закону України «Про оренду землі»уклала із TOB «Мисливське господарство «Лісівник»договір від 20.06.2009 р. на заготівлю сіна. Належним чином виконуючи взяті на себе зобов'язання мною було передано TOB «МГ «Лісівник»в 2009 році на умовах самовивозу приблизно 3 тони сіна, а у 2010 році заготовлено приблизно 5 тон сіна, які на даний час знаходяться у скиртах на орендованій земельній ділянці, про яку йдеться.
		Споруди, про які зазначає відповідач в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 1407.2010 р., мною не встановлювалось і до мене ніякого відношення не мають. Ким ці споруди були встановлені і кому належать мені не відомо. Особи, які розмістили на орендованій мною земельній ділянці споруди відповідачем взагалі не встановлювалися, а вина за це покладена на мене безпідставно і лише тому, що я є орендар земельної ділянки.
		Тобто фактичні обставини справи виключають склад адміністративного правопорушення через відсутність об'єктивної сторони адміністративного проступка.
		Незаконність притягнення позивача до адміністративної відповідальності полягає у відсутності доказів моєї вини у вчиненні адміністративного проступка.
		Норма ст.251 КУпАП України встановлює, що доказами вчинення адміністративного правопорушення є дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
		Оскаржувана постанова винесена за відсутності будь-яких доказів, крім посилання на протокол про адміністративне правопорушення від 09.08.2010 р. № 002997, який у свою чергу також не містить посилань на будь-які докази. Свідки розміщення чи будівництва саме мною споруд не встановлювались і не опитувались.
		Тобто, відповідач не обтяжував себе збиранням доказів скоєння мною правопорушення, а оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення виніс з формальних міркувань без повного, об'єктивного і всебічного розгляду справи.
		Під час провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідачами також було порушено норми процесуального права, зокрема фактично не роз'яснено мої права, передбачені 268 КУпАП, відповідно до якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Відповідач лише вказав позивачу де потрібно розписатися.
		Посадова особа, яка від імені державної екологічної інспекції уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, розглядати справи про адміністративне правопорушення та накладати стягнення, наділена повноваженнями посадової особи органу державної виконавчої влади, а тому відповідно до ст.19 Конституції України зобов'язана діяти виключно у межах, способом і у порядку, прямо передбаченими Конституцією та законами України.
		Як видно з вище викладеного відповідач діяв упереджено і розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не дотримався вимог Конституції та Законів України, КУпАП, тому постанова про накладення адміністративного стягнення № 002608 від 10.08.2010р., винесена старшим державним інспектором з ОНПС Державної екологічної інспекції в Черкаській області Кушнір Анною Семенівною є незаконною і підлягає скасуванню, так як:
		-у справі відсутні належні і допустимі докази вчинення мною адміністративного правопорушення, зокрема свідки, а висновки відповідача суперечать ст.62 Конституції України і не ґрунтується на фактах, які можуть бути доказами скоєння мною адміністративного правопорушення;
		-викладення обставин вчинення мною незаконного полювання ґрунтується на формальному і суб'єктивному тлумаченні відповідачем Законів України, а моя вина встановлена на припущеннях і тільки тому, що я є орендар земельної ділянки;
		-грубо порушені норми процесуального права щодо гарантованого Конституцією України права на захист.
		Частиною 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до ч. І ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
		Згідно ст.289 КУпАП передбачає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
		Норми ч.2, ч. З ст. 99 КАС України встановлюють, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав; свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Керуючись ст.ст. 17-18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 10 КпАП України, суд 
		 В И Р І Ш И В:
		Позов задоволити. 
		Постанову у справі про накладення адміністративного стягнення № 002608 від 10.08.2010р., винесену старшим державним інспектором з ОНПС Державної екологічної інспекції в Черкаській області Кушнір Анною Семенівною про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП і накладенню адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень визнати незаконною та скасувати.
		Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, за відсутністю у її діях складу такого правопорушення.
		Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
		 ГОЛОВУЮЧИЙ:

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...