Справа № 2-73/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2008 року
Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді І.В.Склярської,
при секретарі Л.О.
Лазаренко,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні
цивільну справу за позовом ОСОБА_1, діючій в своїх інтересах та в інтересах
неповнолітньої ОСОБА_2, третя особа орган опіку та піклування виконкому
Суворовської районній ради у м. Херсоні про вселення в квартиру та зобов'язання
не чинити перешкоди у користуванні квартирою,
зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Херсонській
міськвиконком, ВГІРФО Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області про визнання такою що втратила право користування житловим
приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду, в якому
просить вселити її з неповнолітньою донькою в квартиру та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у
користуванні квартирою, мотивуючи тим, що відповідач не впускає їх з дитиною
проживати в квартиру в якій вони зареєстровані та жили під час шлюбу.
Відповідач
звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_1, такою
що втратила право користування житловим
приміщенням, оскільки після розірвання шлюбу вона самостійно забрала речі ї виїхала на місце
проживання в іншу квартиру, співласницєю якої вона є.
Позивачка
за первісним позовом в судове засідання
тричі не з'явилася, належним
чином була повідомлена про причини неявки суд не повідомила, в зв'язку з чим ухвалою
суду її позов залишено без розгляду.
У
судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримала, за підставами
викладеними у позові, просила позов задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти
та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного.
Правовідносини,
які виникли між сторонами регулюються нормами ЖК України.
Судом
встановлено, що сторони перебували у шлюбі, якій розірвано згідно судового
рішення, проживали разом, відповідачка самостійно забрала речі та виїхала в
інше місце проживання.
Згідно
договору купівлі-продажу від 01.12.1998
року позивач є власником однокімнатної
квартири АДРЕСА_1.
Як
вбачається з домової книги ОСОБА_1 та ОСОБА_1 зареєстровані у вказаній квартирі.
Згідно
рішення Суворовського районного суду 23.08.2007року шлюб, укладений
04.12.1999року між подружжям ОСОБА_1
розірваний.
Право члена сім'ї власника житлового будинку
(квартири), якій не є співвласником на користування цим будинком (квартирою)
відповідно до ст. 156 ЖК України обумовлене наявністю сімейних відносин із
власником і спільним із ним проживанням у даному будинку (квартирі0. Виходячи з
цього, особа може бути визнана такою, що
втратила право користування житловим приміщенням у належному власникові будинку
(квартирі), якщо вона вийшла зі складу сім'ї останнього і перейшла проживати в інше місце.
В
судовому засіданні на підставі актів, показань свідків ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6 встановлено, що відповідачка забрала речі з квартири
позивача, перейшла проживати в квартиру в якій вона є співвласницею.
Так
свідок ОСОБА_4, яка є матір'ю ОСОБА_1 суду показала, що 29.09.2007року її донька привезла до неї деякі свої речі та
речі дитини, а також пилосос, комп'ютер,
пташину клітку та залишилася ночувати у неї, до цього вона привезла кухонний
комбайн та деякі особисті речі, в
наступному пішла до бувшого чоловіка, але він її не пустив жити в квартиру ї
зараз вона з дитиною проживають у свідка по справі.
Свідки
ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили складання та підписання актів про не
проживання та вивезення речей ОСОБА_1 з квартири ОСОБА_3.
Свідок
ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_1 вивезла свої речі, речі дитини та частину спільно нажитого майна подружжя з
квартири сина в квартиру ОСОБА_4
ОСОБА_1
не спростований факт вивезення нею речей з квартири позивача в квартиру її
матері та проживання в квартирі в якій
вона є співвласницєю, причину вивозу
речей суду не пояснила, наполягала на тому, що ОСОБА_3 є людиною схильною до
неправомірних вчинків.
Неможливість
сумісного проживання сторін підтверджується висновком органу опіки та
піклування при з'ясуванні обставин щодо захисту прав дитини,
постановами про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.10.2007року, 12.10.2007року,
08.08.2007року, показаннями свідка ОСОБА_10, яка показала, що відносини між
бувшим подружжям дуже погані, проживання
при таких взаємовідносинах
неможливо.
Як
вбачається з довідки БТІ та не
оспорюється ОСОБА_1, вона є власником ½ частини однокімнатної квартири АДРЕСА_2.
Виходячи
з вимог ст.7 ст. Закону України „Про
свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” рішення суду
про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням є
підставою для знаття такої особи з реєстрації.
За таких обставин, оцінивши у сукупності, дослідженні у судовому засіданні,
докази, суд вважає, що вимоги позивачів є законними, обґрунтованими та підлягають
задоволенню.
Керуючись ст. 107,156 ,191 ЖК України,
ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Зустрічний
позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Херсонській міськвиконком, ВГІРФО
Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області про визнання особи такою що втратила право користування житловим
приміщенням, задовольнити.
Визнати
ОСОБА_1 такою, що втратила право користування
житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до
апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі
в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до
апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя І.В.Склярська