Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 51/203 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.09.2011. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 51/20303.08.11  
				 
					 
				
				За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України 
			
			до 1) Головного управління земельний ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
			2) Київської міської ради
			3)Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел"
			про визнання недійсним рішення, визнання недійсним актів, визнання відсутнім права та зобовязання вчинити дії 
			Суддя Пригунова А.Б.
			Представники:
			від прокуратури: Василюк О.Г.
			від позивача: не зявились 
			від відповідача 1: Кузьменкова Ю.М.
			від відповідача 2: Дорошенко О.С.
			від відповідача 3: Порайко А.М.
			ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
			 Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України з вимогами про визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 23.04.2009 р. № 450/1506 «Про передачу земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" для житлового будівництва між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва; визнання недійсними видані Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел"державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 931248, № 931247, 931249, зареєстровані 25.05.2010 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); визнання відсутнім у Обслуговуючого кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел»права власності на земельні ділянки, що розташовані між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва загальною площею 29, 36 га, вартістю за нормативно грошовою оцінкою 36418442, 28 грн.; зобовязання Головне управлянням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до автоматизованої системи державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки, що розташовані між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва загальною площею 29, 36 га, вартістю за нормативно грошовою оцінкою 36418442, 28 грн.
			Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2011 р. за участю представників сторін та прокурора, яких зобовязано надати суду певні документи.
			Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що у разі задоволення позову Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечить зняття з реєстрації спірних земельних ділянок та внесення відповідного запису до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі.
			20.07.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Обслуговуючого кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел»надійшло клопотання про припинення провадження у справі, яке обґрунтовує тим, що спір, предметом якого є рішення субєкта владних повноважень щодо земельних питань, не підлягає вирішенню в господарських судах України. Крім того, відповідач 3 зазначає, що Заступником Генерального прокурора України порушено правила обєднання позовних вимог, оскільки вимоги про визнання відсутності права власності мають приватно-правовий характер і підвідомчі господарському суду, в той час як вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та про зобовязання його вчинити дії мають суто публічно-правовий характер та відносяться до юрисдикції адміністративних судів. 
			Розгляд справи переносився через незявлення у судове засідання повноважних представників сторін та невиконання учасниками провадження у справі вимог суду.
			21.07.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення вищевказаних осіб до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел", яке обґрунтоване тим, що рішення Київської міської ради від 23.04.2009 р. № 450/1506 порушує законні права ОСОБА_1. та ОСОБА_2 та прийняте з порушенням норм чинного законодавства.
			Розглянувши у даному судовому засіданні клопотання відповідача 3 про припинення провадження у справі № 51/203, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
			Відповідно до положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій належать до компетенції адміністративних судів. 
			Разом з тим, у даному випадку Київська міська рада є рівноправним субєктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею, і не є субєктом владних повноважень по відношенню до іншого учасника спірних відносин Обслуговуючого кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел», оскільки відсутня підпорядкованість яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
			При цьому, у даній справі предметом позовних вимог є перевірка правильності формування волі однієї із сторін (Київської міської ради) стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, і такий спір не може бути розглянутий за правилами встановленими Кодексу адміністративного судочинства України.
			Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України, що викладена у постанові судової палати в адміністративних справах від 27.04.2010 р. № 21-2328во09 та зазначається в листі Вищого господарського суду України від 23.06.2010 р. № 05-05/357.
			В силу положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
			Крім того, відповідно до 1.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.
			З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача 3 про припинення провадження у даній справі та відсутність підстав для його задоволення.
			Розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про залучення їх до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 та відзначає наступне.
			Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
			Разом з тим, в оспорюваному рішенні, яким Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" для житлового будівництва передано земельну між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва, жодним чином не йдеться про надання чи вилучення спірної земельної ділянки з користування ОСОБА_1. та ОСОБА_2, а відтак рішення у даній справі не вплине на права та обов?язки вищевказаних осіб щодо сторін у даній справі.
			З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у розгляді справи третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел".
			У даному судовому засіданні учасники провадження підтримали свої позиції. 
			Присутній у судовому засіданні представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечив.
			Відповідач 3 подав відзив на повну заяву, у якому зазначає, що Обслуговуючий кооператив «Індивідуальних забудовників «Новосел» є неприбутковою організацією та створений у відповідності до вимог Закону України «Про кооперацію»та Цивільного кодексу України. Предявлені вимоги вважає необґрунтованими, оспорюване рішення таким, що відповідає вимогам законодавства, просить відмовити у задоволенні позову повістю. 
			Представник відповідача 3 заявив про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи для підготовки обґрунтованого відзиву на позов.
			Суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання, оскільки зазначені обставини не входять до переліку підстав, встановлених ст. 77 ГПК України, для відкладення розгляду справи та, крім того, повноважний представник відповідача 3 був присутній у попередніх судових засіданнях і не був позбавлений процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи. 
			Предявляючи позов до суду, Заступник прокурора міста Києва просив суд вжити заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, заборони Обслуговуючому кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел»та будь-яким іншим особам вчиняти дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цих земельних ділянок та заборони Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо визначнних земельних ділянок. 
			Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
			У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. N 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
			Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.
			Разом з тим, у позовній заяві прокурором не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 
			Заявником не зазначено, які докази свідчать про намір відповідачів вчиняти якісь дії, укладати договори, інші правочини стосовно земельних ділянок, щодо яких йдеться у позові, а припущення про існування можливості, що незастосування заходів може утруднити або зробити неможливим подальше виконання вирішення господарського суду, не є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони до вчинення дій. 
			За таких обставин, суд відмовляє Заступнику прокурора міста Києва у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
			Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі. 
			У судовому засіданні 03.08.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
			Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -
			 ВСТАНОВИВ:
			 Рішенням Київською міською радою прийнято рішення № 450/1506 23.04.2009 р. «Про передачу земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" для житлового будівництва між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва»затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" для житлового будівництва між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва, передано Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел"за умови виконання пункту 5 цього рішення у власність земельну ділянку 29. 36 га між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва, у тому числі ділянку № 1 площею 9, 984 га за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 290/951 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг»земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з соціально-побутової інфраструктурою по вул. Замковецькій, 94-102 у Подільському районі міста Києва, право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 09.02.2008 р. № 85-6-00385; ділянку № 2 площею 9, 804 га за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 298/955 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Столиця»земельної ділянки для будівництва багатопрофільного житлового комплексу з соціально-побутової інфраструктурою між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва, право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 09.02.2008 р. № 85-6-00386; ділянку № 3 площею 9, 568 га за рахунок земель, переданих відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 284/945 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Нове Місто»земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з соціально-побутової інфраструктурою між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва, право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 09.02.2008 р. № 85-6-00387.
			Вищевказаним рішенням також ухвалено розірвати договори оренди земельних ділянок за згодою сторін від 09.02.2008 р. № 85-6-00385 (лист-згода Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг»від 24.03.2009 р. № 17); від 09.02.2008 р. № 85-6-00386 (лист-згода Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця»від 27.03.2009 р. № 72/1); від 09.02.2008 р. № 85-6-00387 (лист-згода Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове Місто»від 30.03.2009 р. № 28) з моменту державної реєстрації державного акта на право власності на земельні ділянки Обслуговуючим кооперативом "Індивідуальних забудовників "Новосел".
			На виконання зазначеного рішення Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел"видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 931248, № 931247, 931249, зареєстровані 25.05.2010 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
			Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що вищевказане рішення Київської міської ради № 450/1506 23.04.2009 р. прийнято з порушенням ст. 41, 45, 83, 84, 127 Земельного кодексу України, оскільки Обслуговуючий кооператив "Індивідуальних забудовників "Новосел" не є житлово-будівельним кооперативом у розумінні ст. 41 Земельного кодексу України та з порушенням регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням ІІ сесії IV скликання Київської міської ради № 14/14 від 01.07.2008 р.
			Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
			Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
			Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України вставлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
			Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
			Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
			У відповідності до положень ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону. 
			Відповідно до положень п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. 
			Пунктом 2 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. 
			Земельна ділянка, передана Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" згідно оспорюваного рішення Київської міської ради № 450/1506 23.04.2009 р. за рахунок частини земель Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг», наданої відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 290/951, право користування якою посвідчено договором оренди земельної ділянки від 09.02.2008 р. № 85-6-00385; Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця», наданої відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 298/955, право користування якою посвідчується договором оренди земельної ділянки від 09.02.2008 р. № 85-6-00386; Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове Місто», наданої відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2007 р. № 284/945, право користування якої посвідчується договором оренди земельної ділянки від 09.02.2008 р. № 85-6-00387.
			При цьому, про отримання згоди на припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове Місто»свідчать відповідні листи-згоди від 24.03.2009 р. № 17, від 27.03.2009 р. № 72/1) та від 30.03.2009 р. № 28, а відтак вищезазначені особи добровільно відмовились від орендованої земельної ділянки, що відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.
			Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, спірні земельні ділянки було передано Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" на підставі ст. 41 Земельного кодексу України.
			Згідно з ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
			Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). 
			Діяльність різних видів кооперативів регулюється Законом України «Про кооперацію», частиною 2 статті 5 якого вставлено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
			Статус житлово-будівельного кооперативу, порядок його створення та діяльності, порядок вступу до кооперативу та хто може бути членом кооперативу установлюється Господарським кодексом України, Житловим кодексом Української РСР та прийнятим на його основі Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, Законом України «Про кооперацію»та іншими актами законодавства України. 
			Згідно з ст. 133 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. 
			У відповідності до ст.ст. 135 Житлового кодексу Української РСР однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. 
			Відповідно до положень 5 ст. 137 Житлового кодексу Української РСР житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку. 
			Обслуговуючий кооператив, відповідно до ст. 1 Закону України «Про кооперацію»кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи  
				надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
			
			У відповідності до ст. 6 Закону України «Про кооперацію»кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм 
				найменуванням.
			
			В пункті 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).
			Як вбачається з матеріалів справи, державну реєстрацію юридичної особи Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" проведено Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією. 
			Відповідно до п. 2.1.1 статуту Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" (в редакції станом на момент прийняття оспорюваного рішення) метою його створення є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу у сфері поліпшення житлових та побутових умов на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
			Завданням кооперативу, зокрема, є отримання прав на земельні ділянки під будівництво, створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження діяльності членів кооперативу з метою зростання їх матеріального добробуту та задоволення потреб у сфері поліпшення житлових та побутових умов. 
			Тож, наведене свідчить, що відповідно до мети створення, за напрямом діяльності та основними завданнями Обслуговуючий кооператив "Індивідуальних забудовників "Новосел" відповідає поняттю «житлово-будівельний кооператив»у розумінні ст. 6 Закону України «Про кооперацію».
			Частиною 1 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.
			Як вбачається зі статуту Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" (в редакції станом на момент прийняття оспорюваного рішення) засновниками кооперативу є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 
			При цьому, як при створенні Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел", так і при прийнятті Київською міською радою рішення № 450/1506 23.04.2009 р. вищезазначені особи не перебували на квартирному обліку, про що свідчить лист Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 044/93-2393 від 10.05.2011 р. 
			Метою створення Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" є, у тому числі, поліпшення житлових та побутових, отримання прав на земельні ділянки під будівництво, створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження діяльності членів кооперативу з метою зростання їх матеріального добробуту та задоволення потреб у сфері поліпшення житлових та побутових умов, тоді як згідно з абзацом 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві жилих будинків число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік. 
			Однак, як вже зазначалось, при створенні та державній реєстрації Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" його засновниками (членами) виступили 4 особи, що, в свою чергу, суперечить наведеним вимогам Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.
			Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що 31.05.2011 р. Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією зареєстровано нову редакцію статуту Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" відповідно до якого засновниками є ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 
			При цьому, відповідно до листа Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 044/93-2393 від 10.05.2011 р. ОСОБА_10 на квартирному обліку не перебуває.
			Таким чином, твердження представника відповідача 3 в цій частині спростовуються вищенаведеним. 
			Тож, проаналізувавши вищенаведені обставини та норми чинного законодавства України, що визначають статус житлово-будівельного кооперативу, порядок його створення та діяльності, суд дійшов висновку що Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Залізничник»не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу та, відповідно, не мав підстав на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України. 
			Таким чином, враховуючи положення ст. 41 Земельного кодексу України відповідно до яких житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність, при вирішенні питання щодо надання безоплатно земельної ділянки слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.
			В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі. 
			Аналогічні положення містяться і в рішенні Київської міської ради № 810/3385 від 19.07.2005 р. «Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві»(в редакції, чинній на момент винесення оспорюваного рішення), яким встановлено, що право власності та право оренди всіх земельних ділянок в місті Києві, вільних від капітальної забудови, а також земельних ділянок, зайнятих житловими будинками або іншими об'єктами комунальної власності, що підлягають реновації (капітальному ремонту, реконструкції чи заміщенню), набувається на конкурентних засадах шляхом продажу земельних ділянок або права їх оренди, за винятком випадків будівництва об'єктів за кошти державного та місцевого бюджетів, випадків будівництва об'єктів на виконання міжнародних договорів, укладених. Кабінетом Міністрів України, Київською міською радою та її виконавчим органом (Київською міською державною адміністрацією), а також випадків набуття права на землю гаражно-будівельними та житлово-будівельними кооперативами для експлуатації існуючих об'єктів.
			При цьому, вищезазначене не виключає набуття права на земельну ділянку правомірно створеною та зареєстрованою як Обслуговуючий кооператив "Індивідуальних забудовників "Новосел" юридичною особою, однак в загальному порядку, тобто, на конкурентних засадах. 
			Також про відсутність підстав для застосування при вирішенні питання про надання земельних ділянок у власність Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" статті 41 Земельного кодексу України, свідчить зокрема містобудівне обґрунтування, яке міститься у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Залізничник», згідно з яким на відведених кооперативу землях планується забудова 236 малоповерхових будинків котеджного типу, при тому, що засновниками (членами) Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Залізничник», є лише 4 особи.
			Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
			Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
			Вищевикладені обставини Обслуговуючим кооперативом "Індивідуальних забудовників "Новосел" не спростовані. 
			Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами, викладеними у позові щодо невідповідності вимогам чинного законодавства підстав набуття земельних ділянок Обслуговуючим кооперативом "Індивідуальних забудовників "Новосел" при прийняті оскаржуваного рішення Київської міської ради згідно ст. 41 Земельного кодексу України.
			У відповідності до п. 1 розяснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
			При цьому у пункті 2 зазначеного розяснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
			Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Київської міської ради № 450/1506 23.04.2009 р. не відповідає вимогам чинного законодавства, що відповідно до ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку. 
			Відповідно до положень ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
			Відповідно до розяснень, які надав Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»державні акти на право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються, зокрема, на підставі рішень органів місцевого самоврядування, а тому у спорах, пов?язаних з правом власності або постійного користування на земельними ділянкам, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності або право постійного користування. 
			Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи, що державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 931248, № 931247, 931249, зареєстровані 25.05.2010 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видані Обслуговуючому кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел»на підставі рішення Київської міської ради № 450/1506 23.04.2009 р., яке визнане недійсним у судовому порядку, як таке, що прийняте з порушеннями чинного законодавства України, вимоги про визнання недійсними зазначених актів підлягають задоволенню.
			Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
			Відповідно до ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
			Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
			Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). 
			Тож, обраний прокурором спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності Обслуговуючого кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел»права власності на спірну земельну ділянку, підлягає поновленню та порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення право власності територіальної громади міста Києва щодо вказаних ділянок. 
			Оскільки рішення Київської міської ради № 450/1506 23.04.2009 р. та відповідні акти про право власності визнані недійсним, вимоги про визнання відсутності у Обслуговуючого кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел»права власності на земельні ділянки, що розташовані між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва загальною площею 29, 36 га, вартістю за нормативно грошовою оцінкою 36418442, 28 грн. суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. 
			Що ж до вимог про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки, щодо яких вирішено спір у даній справі задоволенню за поданим позовом не підлягають з огляду на те, що в цій частині права та інтереси держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України на момент прийняття рішення у даній справі Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не порушені, а норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє, і зазначене прямо визначено у п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, де вказується, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
			Між тим, прийняття судом рішення про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 23.04.2009 р. № 450/1506 «Про передачу земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" для житлового будівництва між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва»своїм наслідком передбачає внесення до державного земельного кадастру відомостей про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради у встановленому чинним законодавством порядку. 
			Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
			Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог.
			Витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу в силу положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
			Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - 
			 
				 ВИРІШИВ:
				 1.Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України задовольнити частково. 
				2.Визнати недійсним рішення Київської міської ради від 23.04.2009 р. № 450/1506 «Про передачу земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" для житлового будівництва між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва.
				3.Визнати недійсними видані Обслуговуючому кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, код ЄДРПОУ 35507847)державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 931248, № 931247, 931249, зареєстровані 25.05.2010 р. Головним управлінням земельний ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
				4.Визнати відсутнім у Обслуговуючого кооперативу «Індивідуальних забудовників «Новосел»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, код ЄДРПОУ 35507847) права власності на земельні ділянки, що розташовані між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі міста Києва загальною площею 29, 36 га, вартістю за нормативно грошовою оцінкою 36418442, 28 грн.
				5.В іншій частині у задоволені позову відмовити. 
				6.Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) в доход державного бюджету України 85, 00 (вісімдесят пять грн. 00 коп.) грн. - державного мита; (рахунок 31218264700001, код 22050003, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) 118, 00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
				7.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Індивідуальних забудовників "Новосел" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, код ЄДРПОУ 35507847)в доход державного бюджету України 170, 00 (сто сімдесят грн. 00 коп.) грн. - державного мита; (рахунок 31218264700001, код 22050003, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 24262621, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) 118, 00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
				8.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
				 
					 Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
					 
						 Суддя Пригунова А.Б. 
						 
							 
								 Повне рішення складено 08.08.2011 р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...