Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-14цс11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  П О С Т А Н О В А  
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
		 
		26 вересня 2011 року              м. Київ 
		 Верховний Суд України в складі: 
		 
		головуючого  Лященко Н.П., суддів: Балюка М.І., 
		Барбари В.П., 
		Берднік І.С., 
		Глоса Л.Ф., 
		Григорєвої Л.І., 
		Гриців М.І., 
		Гуменюка В.І., 
		Ємця А.А., 
		Жайворонок Т.Є., 
		Заголдного В.В., 
		Канигіної Г.В.,  Кліменко М.Р., 
		Короткевича М.Є., 
		Коротких О.А., 
		Косарєва В.І., 
		Кривенди О.В., 
		Кривенка В.В., 
		Маринченка В.Л., 
		Онопенка В.В., 
		Панталієнка П.В., 
		Пивовара В.Ф., 
		Пилипчука П.П., Потильчака О.І., 
		Пошви Б.М., 
		Прокопенка О.Б., 
		Редьки А.І., 
		Романюка Я.М., 
		Сеніна Ю.Л., 
		Скотаря А.М. 
		Таран Т.С., 
		Тітова Ю.Г., 
		Яреми А.Г., -  
		 розглянувши в судовому засіданні заяву закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 січня 2011року в справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень, державних актів на право власності на землю й договорів купівлі-продажу та дарування недійсними, 
		 в с т а н о в и л а: 
		 У квітні 2009 року ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» звернулося до суду  
		з позовом до Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання державних актів на право власності на землю та договорів купівлі-продажу й дарування недійсними. 
		 Зазначало, що в користуванні ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» знаходилася земельна ділянка площею 16,8599 га, на якій відповідно до свого цільового призначення знаходилися будівлі цілісного майнового комплексу підприємства. Право постійного користування земельною ділянкою у Мукачівського лісокомбінату виникло ще у 1985 році на підставі державного акта Б № 029742 на право користування землею. Внаслідок перетворення Мукачівського лісокомбінату у ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат», яке відбулося 28 грудня 1995 року, останнє стало його повним правонаступником. Весь період користування земельною ділянкою товариство належним чином сплачувало та продовжує сплачувати земельний податок. 
		 Проте 26 листопада 2007 року Чинадіївською селищною радою Мукачівського району Закарпатської області було прийнято рішення № 359 «Про припинення права користування земельними ділянками», яким припинено право користування ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» частиною земельної ділянки прощею 0,8599 га, розташованою за будівлею столової-кафе-магазин в АДРЕСА_1 та 2,0га, розташованою за прохідною АДРЕСА_1. 
		Наступним рішенням цієї ж селищної ради від 26 листопада 2007 року №361 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дано згоду на передачу кожному у власність по земельній ділянці площею 1,0 га, розташованих за прохідною АДРЕСА_1, а ОСОБА_3  земельну ділянку площею 0,8599 га, розташовану за будівлею столової-кафе-магазин в АДРЕСА_1. 
		 6 листопада 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було видано державні акти на право власності на указані земельні ділянки. 
		 За договорами купівлі-продажу від 28 січня 2009 року ОСОБА_1 та         ОСОБА_2 продали належні їм земельні ділянки ОСОБА_4, а          ОСОБА_3 подарував належну йому земельну ділянку своїй дружині - ОСОБА_3 
		 Оскільки рішенням Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 3 березня 2009 року за протестом прокурора скасовано рішення № 359 від 26 листопада 2007 року, ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» просило суд визнати рішення селищної ради від 26 листопада 2007 року № 361 незаконним та скасувати, а державні акти на право власності на спірні земельні ділянки та зазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок й договір дарування визнати недійсними. 
		 Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 квітня 2010 року в позові відмовлено. 
		Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 6 жовтня 2010року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: визнано недійсним рішення Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 26 листопада 2007 р. №361 «Про надання згоди на передачу земельних ділянок у власність громадян та дозволу на розробку проектів їх відведення» стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнано недійсним рішення ради від 23жовтня 2008 року про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_1 ОСОБА_2 і ОСОБА_3; визнано незаконними та скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 6 листопада 2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнано недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 28 січня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 28 січня 2009 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 
		Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31січня 2011 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 6жовтня 2010 року скасовано, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 квітня 2010року залишено в силі. 
		 У березні 2011 року ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» звернулося до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31січня 2011 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, просить скасувати вказане судове рішення й передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. 
		На обґрунтування заяви додано постанови Вищого господарського суду України від 15 червня 2010року у справі № 11/342 за позовом ТОВ «Маяк Інвест» до Київської міської ради, третя особа: ВАТ «Завод Укркабель», про визнання недійсним рішення; від 7 квітня 2009 року у справі № 16/477 за позовом ПСП «Україна» до Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про зобовязання вчинити певні дії; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2007 року у справі за позовом ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» до Павлоградської районної державної адміністрації, ПП «Комус» про визнання недійсними розпорядження; постанову Верховного Суду України від 7 грудня 2004 року у справі за позовом ВАТ «Київський річний порт» до Київської міської ради; постанову Верховного Суду України від 7 грудня 2004року у справі за позовом ЗАТ «Златоуст» до Алупкінської міської ради про визнання недійсним рішення, в яких, на думку ВАТ «Мукачівський лісокомбінат», по-іншому застосовано ст. 125 Земельного кодексу України (далі  ЗК України). 
		 Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заяви ЗАТ«Мукачівський лісокомбінат», Верховний Суд України дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 Відповідно до ст. 125 ЗК України (у редакції, яка діяла на час ухвалення рішення) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. 
		Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. 
		 Скасовуючи рішення апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що позивач у встановленому ст. 125 ЗК України порядку права користування спірними земельними ділянками не набув, а тому відсутні правові підстави для задоволення його позову. 
		 Однак таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального права. 
		 Судом установлено, що право постійного користування земельною ділянкою у Мукачівського лісокомбінату виникло в 1985 році на підставі державного акта Б № 029742 на право користування землею. Внаслідок перетворення Мукачівського лісокомбінату у ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат», яке відбулося 28 грудня 1995 року, останнє стало його повним правонаступником. 
		 Відповідно до ст. 30 ч. 3 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установами і організаціям разом з цими обєктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. 
		Аналогічна норма міститься і у ч. 2 ст. 120 нині діючого ЗК України. 
		 Пункт 6 Перехідних положень ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. 
		 Проте, обовязок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у п. 6 Перехідних положень ЗК України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22вересня 2005 року. 
		 Разом з цим п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002року №449 «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» встановлює, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. 
		 Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення. 
		 Аналогічного висновку дійшли суди касаційної інстанції в подібних правовідносинах в судових рішеннях, на які посилалося ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» в своїй заяві. 
		 За таких обставин висновок суду касаційної інстанції про те, що до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 125 ЗК України не ґрунтується на вимогах закону. 
		Відповідно до чч. 1, 2 ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. 
		Ураховуючи викладене, ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 січня 2011 року підлягає скасуванню, а справа  направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції. 
		 Керуючись ст.ст. 355, 360-3, 360-4 Цивільного процесуального кодексу України, Верховний Суд України 
		 п о с т а н о в и в: 
		 Заяву закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» задовольнити. 
		Ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  від 31 січня 2011року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. 
		 Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України. 
		 
		Головуючий Н.П. Лященко   Судді: М.І. Балюк 
		 В.П. Барбара 
		 І.С. Берднік 
		 Л.Ф. Глос 
		 Л.І. Григорєва 
		 М.І. Гриців 
		 В.І. Гуменюк 
		 А.А. Ємець 
		 Т.Є. Жайворонок 
		 В.В. Заголдний 
		 Г.В. Канигіна 
		 М.Р. Кліменко 
		 М.Є. Короткевич 
		 О.А. Коротких 
		 В.І. Косарєв 
		 О.В. Кривенда В.В. Кривенко 
		 В.Л. Маринченко 
		 В.В. Онопенко 
		 П.В. Панталієнко 
		 В.Ф. Пивовар 
		 П.П. Пилипчук 
		 О.І. Потильчак 
		 Б.М. Пошва 
		 О.Б. Прокопенко 
		 А.І. Редька 
		 Я.М. Романюк 
		 Ю.Л. Сенін 
		 А.М. Скотарь 
		 Т.С. Таран 
		 Ю.Г. Тітов 
		 А.Г. Ярема

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...