Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-923/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Печерський районний суд міста Києва 
		 Справа № 1-923/11 
		 П О С Т А Н О В А
		 
		 25 листопада 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі: 
		головуючого - судді Білоцерківця О.А.,
		при секретарі - Антоненко В.В.,
		за участю прокурора - Коваленка Ю.О.,
		захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві попередній розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.2 та ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. ч. 2,3 ст. 358 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		До Печерського районного суду м. Києва надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 2 та ч.3 ст. 209, ч.2 та ч.3 ст. 358 КК України.
		Згідно предявленого обвинувачення громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, з корисливих мотивів, у 2004 році створив та очолив організовану злочинну групу, до складу якої залучив громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також інших співучасників злочинного обєднання, як організатор такої групи в її складі брав участь у вчинюваних нею особливо тяжких та інших злочинах. 
		Виконуючи відведені йому в цій організованій злочинній групі роль і функції, протягом 2004-2005 років ОСОБА_3, використовуючи підроблений паспорт громадянина Російської Федерації на ім'я ОСОБА_7 особисто придбав та організував співучасників організованої злочинної групи ОСОБА_5, ОСОБА_8 на придбання у м. Києві ТОВ «Компанія Еліта Будінвест», ТОВ «НДЦ»Прогрес», ТОВ «БМУ «Хімбуд», ТОВ «Марс-1», ТОВ «АБФ», ТОВ «Інтерпроект».
		В подальшому ОСОБА_3 став власником вищевказаних товариств, ОСОБА_5 призначив директором ТОВ Компанія «Еліта-Будінвест», ТОВ «АБФ», ТОВ «Марс-1», ТОВ Інтерпроект», а ОСОБА_8 - директором ТОВ «БМУ «Хімбуд»та одночасно начальником відділу продаж ТОВ «НДЦ «Прогрес».
		ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 надалі почали називати вказані товариства загалом єдиною назвою - Група інвестиційно-будівельних компаній «Еліта-Центр», головою правління якого організатор такої групи ОСОБА_3 призначив себе особисто.
		В подальшому ОСОБА_3, протягом вересня 2004 року - лютого 2006 року спільно з іншими членами організованої злочинної групи, під виглядом залучення коштів громадян для інвестування житла, не маючи наміру на виконання інвестиційних зобовязань, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, заволодів грошовими коштами останніх в особливо великих розмірах, а також вчинив фіктивне підприємництво, службове підроблення, легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом та підроблення і використання підроблених документів.
		Загалом, у період з вересня 2004 року по лютий 2006 року ОСОБА_3 як службовою особою головою правління ЗАТ «Б.І.К.»і засновником ЗАТ «Б.І.К.», ТОВ «АБФ», ТОВ «Марс-1», ТОВ Інтерпроект», ТОВ «Компанія»Еліта Будінвест», ТОВ «НДЦ «Прогрес»діючи у складі організованої злочинної групи спільно з ОСОБА_10, ОСОБА_6 та іншими членами цієї групи, шляхом укладення, підписання та завірення печаткою вказаних підприємств фіктивних договорів про дольову участь у будівництві з 1693 громадянами, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів коштами вказаних осіб на загальну суму понад 384266574, 08 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.
		Саме такі дії ОСОБА_3 органом досудового слідства були кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.2 та ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. ч. 2,3 ст. 358 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні вважав за необхідне призначення справи до судового розгляду, вважаючи відсутніми порушення вимог кримінально процесуального закону органом досудового слідства, які б перешкоджали судовому розгляду.
		Потерпілі, присутні під час засідання, представники потерпілих вважали, що справа не підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки органом досудового слідства не виконані вказівки Печерського районного суду м. Києва, Апеляційного суду м. Києва, які були надані під час направлення даної кримінальної справи для проведення додаткового розслідування.
		Захисник ОСОБА_2 вважала наявними підстави для закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3, передбачені ст.6 п.12 КПК України.
		Захисник ОСОБА_1 підтримав захисника ОСОБА_2, окрім цього вважав, що органом досудового слідства не виконані вказівки судів при направленні даної справи для проведення додаткового розслідування.
		Суд, заслухавши думку сторін, приходить до наступних висновків.
		Постановою Печерського районного суду м.Києва від 14.03.2011 року кримінальну справу відносно ОСОБА_3 направлено для проведення додаткового розслідування з наданням вказівок, які обставини підлягають дослідженню під час додаткового розслідування та які слідчі та інші дії необхідно провести.
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31.05.2011 року апеляцію прокурора на постанову суду першої інстанції залишено без задоволення, останню доповнено вказівками щодо проведення під час додаткового розслідування слідчих та оперативно - розшукових дій.
		У відповідності до положень ст.246 КПК України суддя своє постановою повертає справу для проведення додаткового розслідування, у випадках, коли органом досудового розслідування були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
		Згідно ст.368 КПК України однобічним або неповним визнається досудове слідство, коли не були досліджені певні обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо.
		Вказівки суду першої та апеляційної інстанції мали обовязковий характер та підлягали безумовному виконанню органом досудового слідства, однак вони не виконувались взагалі або не були виконані належним чином.
		Так, Печерським районний судом м. Києва згідно відповідної постанови було вказано на те, що у справі допущено неправильність досудового слідства, яка істотно вплинула на предмет доказування. Орган досудового слідства не встановив фактичні обставини справи, за якими предявлено обвинувачення, а висновки слідчого знову базуються на припущеннях та є суперечливими за своїм змістом. 
		Згідно обвинувачення ОСОБА_3 заперечує вчинення ним злочинів у складі організованої злочинної групи разом з іншими співучасниками. 
		З урахуванням цього, орган досудового слідства зобовязаний був на підставі сукупності доказів, зокрема, показань інших обвинувачених, потерпілих, свідків встановити обєктивні обставини злочинної діяльності такої групи.
		За наявним обвинуваченням ОСОБА_3 діяв вже не як організатор злочинної організації, а як організатор організованої злочинної групи, та виконавець щодо злочинів, вчинених у її складі.
		Однак і в даному випадку, орган досудового слідства, обвинувачуючи особу у вчиненні зазначених злочинів у складі організованої злочинної групи, зокрема, повинен мати докази її обізнаності щодо обєднання зусиль співучасників задля отримання конкретного злочинного результату.
		Заперечення обвинуваченого ОСОБА_3 своєї участі у вчиненні вказаних діянь підлягали ретельній перевірці, яку можливо було забезпечити лише в рамках повного та всебічного розслідування справи з дотриманням положень ст.26 КПК України.
		У відповідності з положеннями ст.26 КПК України в одному провадженні повинні бути обєднані справи по обвинуваченню декількох осіб співучасників вчинення одного чи декількох злочинів. Виділення допускається у випадках необхідності, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і обєктивності всіх обставин справи.
		Встановлення сукупності ознак, які визначають організовану злочинну групу як таку, передбачає необхідність дослідження відповідних доказів в повному обсязі, зокрема, і допит інших осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів в складі організованої злочинної групи. 
		Суд вкотре підкреслює, що виділення справи, зокрема, стосовно ОСОБА_8, та інших співучасників злочинного обєднання вкрай негативно відобразилось на правильності встановлення фактичних обставин справи.
		Значну частину обвинувачення, предявленого ОСОБА_3, складають безпосередні дії його співучасника ОСОБА_8, який, як вбачається з матеріалів справи, заперечував вчинення злочинів як в складі злочинної організації (організованої злочинної групи), за попередньою змовою з ОСОБА_3, однак під час додаткового розслідування ці суперечності так не вирішувались.
		Окрім цього, згідно предявленого обвинувачення ОСОБА_3 як особі, що створила організовану злочинну групу, зазначається, що до діяльності цієї групи, окрім ОСОБА_8 та ОСОБА_5, він залучив інших, невстановлених слідством осіб, однак виклад обвинувачення не містить даних, які саме конкретні дії у складі організованої злочинної групи вчинялись цими особами на виконання вказівок ОСОБА_3 В обвинуваченні лише є посилання на вчинення такими особами «аналогічних»дій.
		Орган досудового слідства належним чином не перевірив обставини можливого отримання та привласнення коштів потерпілих саме після 25.01.2006 року не ОСОБА_3, не ОСОБА_11, а іншими працівниками групи компаній «Еліта Центр», зокрема, ОСОБА_12. Стосовно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 слідчим не надано їх діям відповідної оцінки.
		Окрім цього, кримінальна справа щодо дій посадових осіб Київської міської державної адміністрації, повязаних з предметом досудового слідства відносно ОСОБА_3 не була обєднана в одне провадження з даною справою, хоча щодо цього судом вказувалось, що це перешкоджає органу досудового слідства дотриманню вимог ст.22 КПК України. Окрім цього, під час додаткового розслідування не була надана оцінка діям посадових осіб Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.
		Наведені порушення органом досудового слідства вимог ст. 26 КПК України знову спричинили направлення справи до суду лише стосовно особи, що створила організовану злочинну групу - ОСОБА_3 без наявних її членів, не в повному обсязі, без встановлення всіх обставин справи та осіб, діями яких були спричинена матеріальна шкода потерпілим. Виділення справ в окреме провадження, без встановлення всіх осіб, причетних до спричинення потерпілим шкоди, унеможливили застосування належних заходів щодо пошуку, встановлення місцезнаходження, накладення арешту на майно, здобутого злочинним шляхом, з метою захисту прав потерпілих.
		Порушення вимог ст.26 КПК України органом досудового слідства також призвело до неконкретності предявленого ОСОБА_3 обвинувачення.
		Згідно обвинувачення ОСОБА_3 обвинувачується у створенні організованої злочинної групи, її керівництву та участі в ній з метою вчинення особливо тяжких злочинів.
		При цьому, знову слідчий посилається на те, що така група заволоділа коштами 1693 громадян на суму понад 384 млн. грн.. 
		Суд першої інстанції вже вказував, що таке формулювання обвинувачення стосовно розміру вказаних коштів неконкретне та за своїм характером є припущенням, матеріальна шкода повинна мати чіткий вираз. 
		Разом з тим, наприклад, щодо тяжких наслідків як необхідного елементу конструкції складу злочину за ст.364 КК України конкретно не зазначається, в чому саме вони полягають ( завдання матеріальної шкоди), однак вказується, що тяжкі наслідки настали внаслідок заволодіння коштами громадян в загальній сумі понад 384266573,81 грн., що є неконкретністю обвинувачення та знову ж таки -припущенням.
		Під час додаткового розслідування не було встановлено, яким саме чином ОСОБА_3 розпорядився коштами потерпілих на свій розсуд, за винятком епізоду щодо легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
		Судом вказувалось на наявність у обвинуваченні помилок стосовно сум коштів, якими заволодів ОСОБА_3, однак така вказівка суду знову залишилась невиконаною фактично без будь-яких мотивів.
		У відповідності зі ст. 129 Конституції України обвинуваченому гарантується забезпечення його права на захист.
		Згідно п.3 ч.2 ст.370 КПК України неправильністю досудового слідства є істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, що полягають в порушенні права на захист.
		Неправильність досудового слідства, що полягає і в незаконному розєднанні кримінальних справ щодо співучасників організованої злочинної групи, знову призвела до порушення слідчим ст.ст.130,132 КПК України щодо конкретності постанови про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого.
		Неконкретність пред'явленого обвинувачення ігнорує вимоги ст.ст. 132,142,223 КПК України про те, що обвинувачений має право знати, в чому саме він обвинувачується, та порушує його право на захист.
		Згідно положень ст. 2 КПК України, завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке та повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
		Органом досудового слідства залишились не встановленими та не визнаними як потерпілими всі особи, яких можливо визнати потерпілими.
		З урахуванням наведеного вище, згідно вимог кримінально процесуального закону орган досудового слідства мав обєднати справи відносно співучасників вчинення злочинів в одне провадження, шляхом проведення слідчих та оперативно розшукових дій встановити всі обставини інкримінованих діянь та осіб, що їх вчинили, прийняти законне рішення стосовно наявності ознак того, чи іншого злочину або відсутності відповідних ознак в діях таких осіб, перевірити законність та обґрунтованість рішень про відмову в порушенні кримінальних справ та закриття кримінальних справ, забезпечити права потерпілих, за необхідності пред'явити конкретне за змістом обвинувачення, усунувши протиріччя та припущення з його формулювання, що надало б можливість реалізувати обвинуваченому право на захист. 
		Крім того, погоджуючись з позицією суду першої інстанції, Апеляційний суд м.Києва згідно своєї ухвали вказав, що під час додаткового розслідування необхідно:
		- повно та всебічно розслідувати обставини справи, встановити усіх осіб, постраждалих від злочинних дій та яким було завдано матеріальної шкоди, визначити розмір такої шкоди та конкретні обєкти інвестувань;
		- в залежності від встановленого, предявити ОСОБА_3 обвинувачення, яке б відповідало вимогам ст.132 КПК України;
		- з огляду на відсутність у справі вичерпних даних про подальший рух коштів, які були передані потерпілим, провести всі можливі та необхідні оперативно розшукові заходи, направлені на встановлення місцезнаходження цих коштів чи іншого майна, на які воно було придбане, з метою реального забезпечення цивільних позовів у справі.
		Вказані вище вимоги суду апеляційної інстанції під час додаткового розслідування належним чином виконані не були.
		Так, слідчим не отримано результатів оперативно розшукових заходів по встановленню осіб, які потерпілі від злочинних дій, не допитано їх з приводу, чи дійсно їм завдана шкода. Разом з тим, у відповідному дорученні ним не наводяться відомі йому прізвища, імена, по - батькові громадян, щодо яких необхідно було здійснити перевірку.
		Також не було отримано і результатів вжиття необхідних, конкретних оперативно розшукових заходів щодо встановлення місцезнаходження цих коштів чи іншого майна.
		Слідчий обмежився лише порівнянням списків потерпілих по кримінальних справах від діяльності Групи компаній «Еліти Центр», які знаходились в КМДА та органах досудового слідства, та, зокрема, зробив висновок про те, що якщо певних осіб немає в цих списках, то вони не можуть потерпіти від зазначених злочинних діянь.
		Разом з тим, однією з самих важливих вказівок судів було обєднання всіх справ відносно ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 згідно вимог ст.26 КПК України, причому таке обєднання мало б відбутись не в залежності від інкримінування ОСОБА_3 вчинення діянь у складі злочинної організації, організованої злочинної групи чи без таких, оскільки за будь-яких обставин мова йде про злочини, вчинені у співучасті. 
		Під час додаткового розслідування необхідно виконати вказані вище вказівки судів першої та апеляційної інстанцій шляхом проведення слідчих та оперативно розшукових заходів, обєднання справ, предявлення конкретного обвинувачення, яке б надало змогу захищатись від нього, перевірки версії ОСОБА_3 щодо його невинності.
		Оскільки під час попереднього розгляду справи судом встановлено невиконання вказівок суду, що безумовно тягне за собою додаткове розслідування, неконкретність предявленого обвинувачення, яке підлягає новому предявленню органом досудового слідства з чітким викладом фактичних обставин діянь ОСОБА_3 та їх юридичною кваліфікацією за тією, чи іншою статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, вирішення питання щодо можливості закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 з підстав, передбачених п.12 ст.6 КПК України, відноситься до компетенції органу досудового слідства.
		У відповідності зі ст.16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього невластивих йому функцій.
		Таким чином, дана кримінальна справа підлягає направленню Генеральному прокурору України для організації додаткового розслідування.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.62,124 Конституції України, ст.2, 16-1, 22, 64,132,246,368 КПК України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч.4 ст.190, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.2 та ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. ч. 2,3 ст. 358 КК України направити Генеральному прокурору України для організації додаткового розслідування.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 залишити без змін взяття під варту в Київському СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
		Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.
		Головуючий у справі 
		 Суддя О. БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...