Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-6666/11/1370 : не визначено.
Надіслано судом: 28.11.2011. Зареєстровано: 06.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
			79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 17 листопада 2011 р. м. Львів№ 2а-6666/11/1370 
			09 год. 51 хв.
			 Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Янчака П.О., представника позивача Москович А.Я., представника відповідача Антощук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГАЛПАП ПЛЮС»до Львівської митниці, Головного управління державного казначейства України у Львівській області про визнання нечинним рішення, скасування картки відмови та стягнення коштів, 
			 встановив:
			Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГАЛПАП ПЛЮС»(далі ТзОВ «Торговий дім «ГАЛПАП ПЛЮС») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці, Головного управління державного казначейства України у Львівській області з наступними позовними вимогами:
			- визнати нечинними рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів № 209000006/2011/300024/1 від 26.01.2011 року, № 209000006/2011/300023/2 від 26.01.2011року, № 209000006/2011/300025/1 від 27.01.2011 року, № 209000006/2011/300026/2 від 27.01.2011 року, №209000006/2011/300054/1 від 15.02.2011 року;
			- скасувати картки відмови № 209000011/1/00063 від 26.01.2011 року, № 209000011/1/00062 від 26.01.2011 року , № 209000011/1/00067 від 27.01.2011 року, № 209000011/1/00068 від 27.01.2011 року, № 209000011/1/00139 від 15.02.2011 року;
			- стягнути кошти у розмірі 54030,32 грн.
			В обґрунтування позову позивач покликається на те, що з метою митного оформлення товару «Оливи моторні» ним було подано відповідачу-1 наступні вантажно-митні декларації (далі - ВМД) та декларації митної вартості № 209000011/2011/001064 від 19.01.2011року, № 209000011/2011/001067 від 19.01.2011року, № 209000011/2011/001617 від 25.01.2011року, № 209000011/2011/001621 від 25.01.2011року, № 209000011/2011/003505 від 15.02.2011року, з усіма необхідними для здійснення митного контролю та оформлення документами.На підставі ст. 262 та ст. 266 Митного кодексу України (далі МК України) позивачем було задекларовано митну вартість товарів, визначену шляхом застосування основного методу визначення, а саме - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Однак, відповідач 1 відмовився здійснювати митне оформлення товару, вважаючи, що декларантом занижена його митна вартість. Позивач вважає, що дії митного органу щодо спонукання до митного оформлення товару за ціною згідно з рішенням митниці суперечить законодавству, у зв'язку з чим також просить повернути надміру сплачені платежі у сумі 54030 грн. 32 коп. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
			Представник відповідача 1 позов заперечила, вважають, що Львівська митниця має правові підстави для визначення митної вартості ввезеного в Україну товару за шостим (резервним) методом, оскільки представленні декларантом документи не дають можливості визначити правильність задекларованої ним митної вартості товару за методом № 1, відповідно до ст. 266 Митного кодексу України. Крім того, зазначає, що позивач не надав додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, що стало підставою для самостійного визначення відповідачем митної вартості товару. Просить у позові відмовити.
			Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України у Львівській області в судове засідання призначене на 17.11.2011 року явку уповноваженого представника не забезпечив, заперечує позов з підстав викладених у письмових запереченнях від 20.06.2011 року за № 15-11-03/5054 та від 23.06.2011 року № 15-11-03/24, з яких вбачається, що звернення помилково та/або надмірно сплачених коштів з бюджету здійснюється за висновками митних органів або за рішенням суду. На момент судового розгляду справи такі документи йому не надано.
			Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:
			Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГАЛПАП ПЛЮС» здійснює поставку в Україну товару «Оливи моторні з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів), одержаних з бітумінозних мінералів більше 70% в якості основного компоненту, марки Shell, без вмісту дисульфату молібдену» (надалі - товар) з Німеччини.
			З метою митного оформлення товару декларантом ТзОВ «Торговий дім «Галпап плюс»до ВМД № 209000011/2011/001067 від 19.01.2011, № 209000011/2011/001064 від 19.01.2011, № 209000011/2011/0011617 від 25.01.2011, № 209000011/2011/001621 від 25.01.2011, № 209000011/2011/003505 від 15.02.2011 були надані наступні документи: контракт № 01/11EU від 11.01.2011; Інвойс № 2011UA001 від 12.01.2011; CMR б/н від 12.01.2011; книжка МДП № ХЕ 64917881 від 13.01.2011; Сертифікат відповідності № UA1/117/0048960-10 від 31.05.2011.
			Для підтвердження митної вартості посадовою особою відділу контролю митної вартості та номенклатури на декларації митної вартості був вчинений запис стосовно необхідності подання додаткових документів та було запропоновано подати додаткові документи, а саме:
			- висновки про якісні та кількісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством (Укрдержзовнішінформ, Укрзовнішпромекспертиза тощо);
			- каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товарів;
			- копія ВМД країни відправлення із зазначенням ціни на товар;
			- бухгалтерські документи імпортера, що свідчать про здійснення платежів за товар їх безпосередньому виробнику.
			Для підтвердження заявленного рівня митної вартості декларант також мав право подати інші документи.
			В кожному випадку з витребовуванням додаткових документів був ознайомлений декларант, про що свідчить підпис та дата на деклараціях митної вартості і на виконання вимоги було надано документи вибірково.нання вимоги було надано документи вибірково.
			Таким чином, на вимогу митного органу, декларантом для підтвердження митної вартості товару за ВМД № 209000011/2011/001064 від 19.01.2011року та № 209000011/2011/001067 від 19.01.2011 року не було подано висновків про якісні та кількісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством (Укрдержзовнішінформ, Укрзовнішпромекспертиза тощо).
			Для підтвердження митної вартості товарів згідно ВМД № 209000011/2011/001617 від 25.01.2011р. (товар № 2), № 209000011/2011/001621 від 25.01.2011р., № 209000011/2011/003505 від 15.02.2011р. декларантом додаткові документи згідно вимоги чи інші додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості подані не були, про що ним було вчинено відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на основних аркушах декларацій митної вартості.
			Відповідачем було встановлено, що задекларована вартість була нижча ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та інформація про які міститься у Єдиній автоматизованій інформаційні системі Держмитслужби України, таким чином було встановлено заниження митної вартості імпортованого позивачем товару. Митним органом з підстав не вірного визначення митної вартості товару відповідно до положень ст. 266-273 МК винесено оскаржувані рішення. Фактичні обставини справи сторони визнають. 
			Спір виник щодо правомірності дій відповідача при визначенні митної вартості товару з використанням шостого (резервного) методу. 
			Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань: 
			Порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезені в Україну регулюється ст.ст. 259-273 МК України та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщується через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження»від 20.12.2006 року № 1766 (далі -Порядок № 1766) .
			Відповідно до частин першої та другої статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. 
			За правилами статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного. 
			Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. 
			За правилами пункту 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу". Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації оформленої в режимі експорт; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. 
			Постановою КМУ № 339 від 09.04.2008 року «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»(далі Порядок 339) визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом трьох взаємодоповнюючих дій:
			1) проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком 1766; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;
			2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому; числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;
			3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.
			З аналізу наведених норм вбачається, що до компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності та обчислення декларантом митної вартості, а також самостійне її визначення у встановлених Законом випадках.
			Керуючись п. 2 Порядку № 339, митним органом були опрацьовані документи, подані позивачем до митного оформлення на товар «Оливи моторні». 
			Було проведено порівняння заявленої позивачем митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари, та встановлено заниження митної вартості імпортованого товару. 
			Декларант не надав митному органу документів на обґрунтування меншої вартості товару, у зв'язку з чим відповідач на виконання п. 11 Порядку № 1766 зобов'язав декларанта подати документи, що підтверджують таку митну вартість товару, а саме висновки про якісні та кількісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством (Укрдержзовнішінформ, Укрзовнішпромекспертиза тощо); каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товарів; копія ВМД країни відправлення із зазначенням ціни на товар; бухгалтерські документи імпортера, що свідчать про здійснення платежів за товар їх безпосередньому виробнику.
			З даною вимогою декларант ТзОВ «Торговий дім «ГАЛПАП ПЛЮС»- був ознайомлений, процедуру консультацій щодо вибору методу визначення митної вартості пройдено про що свідчить підпис та дата на деклараціях митної вартості (а.с. 10, 21, 100, 102, 108). 
			Оскільки, всі витребувані документи митному органу не були надані, то визначення митної вартості оцінюваних товарів здійснювалось відповідно до ст.ст. 266, 273 МК України із використанням резервного методу, що відповідає принципам та положенням статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Угоди про застосування статті VII генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р., окрім рішень про визначення митної вартості товарів заявленого у ВМД № 209000011/2011/001617 від 25.01.2011 та у ВМД № 209000011/2011/001621 від 25.01.2011 (товар № 2) в яких коригування рівня митної вартості товару здійснювалось із застосуванням 3 методу оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів.
			Відповідно до Порядку 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
			У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 МК України за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 МК України вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МК України.
			Приймаючи самостійне рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом, відповідач покликається на неможливість застосування попередніх методів. Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, суд керується ст. 267 МК України, за якою перший метод визначення митної вартості може бути використаний лише за умови, якщо дані, заявлені декларантом, підтверджені документально та є достовірними. Відповідно до п. 11 Порядку № 1766 для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватись, зокрема, висновки про якісні та кількісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством, тому вимога митного органу надати такий документ є правомірною. Оскільки декларантом не було подано усіх документів (з урахуванням тих, що витребовувалися додатково), суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для використання метод № 1 (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються).
			Декларантом не було надано також інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів на час оформлення. Представники відповідача стверджують, що така інформація у митного органу відсутня, що це унеможливило використання методів визначення митної вартості № 2 і № 3. Оскільки суду не надано доказів, які б підтверджували, що у митного органу була інформація про ідентичні чи подібні (аналогічні) товари, їх асортимент, фізичні характеристики, якість та репутація цієї продукції на ринку, суд дійшов висновку, що методи № 2 і № 3 не були застосовані правомірно.
			Відповідач стверджує, що метод визначення митної вартості № 4 не був використаний, оскільки на момент визначення митної вартості не було документального підтвердження ціни одиниці товару, що були продані на території України з урахуванням ч.ч. 2, 3 ст. 271 МК України. Доказів, які б спростовували ці твердження суду не надано, тому незастосування методу № 4 суд вважає правомірним.
			Відповідач стверджує, що метод визначення митної вартості № 5 не був використаний, оскільки відсутнє документальне підтвердження витрат, які включаються в ціну товару. Оскільки ці відомості є в калькуляції собівартості, яку митному органу не було надано, суд вважає, що у митного органу не було правових підстав для визначення митної вартості методом № 5.
			Відповідно до ст. 273 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
			Митна вартість товару заявленого у ВМД № 209000011/2011/001617 від 25.01.2011 та у ВМД № 209000011/2011/001616 від 25.01.2011 (товар № 2) визначалась митним органом відповідно до статті 269 МК України з використанням методу оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів.
			Зважаючи на те, що Метод визначення митної вартості № 1 (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не міг бути застосований до імпортованого позивачем товару при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів наявній у Львівської митниці цінової інформації та неподання додаткових документів на її підтвердження посадові особи Львівської митниці, відповідно до ст. 266 МК України провели консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. 
			У ході консультацій посадові особи митниці немаючи інформації про митне оформлення ідентичних товарів запитали в декларанта про наявну у нього інформацію щодо митного оформлення ідентичних товарів. Проте декларантом не було надано Львівській митниці інформації про митне оформлення ідентичних товарів. 
			За таких умов посадові особи Львівської митниці не мали змоги застосувати метод визначення митної вартості № 2. 
			При цьому, відповідно до норм статті 268 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості № 2 у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу (тобто за методом визначення митної вартості №1) за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. 
			При використанні методу 2 за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.
			Проте, на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних в розумінні статті 268 МК України, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація даної продукції на ринку від виробника.
			Відповідно до норм статті 269 МК України, яка регламентує застосування методу визначення митної вартості № 3 у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
			Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна походження; виробник.
			Також, відповідно до наказу Державної митної служби України від 19.10.2010 № 1242 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»(далі Наказ 1242) посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у Рішенні допускається при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 268, 269 Митного кодексу України (2-й та 3-й методи) з обовязковим зазначенням номера та дати вантажної митної декларації, яка була взята за основу визначення вартості.
			Джерелом інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості товару заявленого у ВМД № 209000011/2011/001617 від 25.01.2011р. була ВМД № 209000011/2011/001616 від 25.01.2011р. За зазначеною ВМД був оформлений товар «Оливи моторні з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів), одержаних з бітумінозних мінералів менше 70% в якості основного компоненту без вмісту дисульфіду молібдену (не в аерозольній упаковці) марки Shell: Helix Ultra AV-L 5W-30 - 1736л: 75 упак. по 12 пласт. ємності по 1л, 4 бочки обємом 209л. Виробник Shell Deutchland Oil Німеччина. Країна виробництва Німеччина»(товар № 2 за ВМД). Митна вартість товару за цією ВМД була погодженя за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Умови поставки та комерційні умови згідно контрактів в обох випадках є ідентичними. Отримувачем в обох випадках було ТзОВ «Торговий дім «Галпап плюс».
			Джерелом інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості товару заявленого у ВМД № 209000011/2011/001621 від 25.01.2011р. (товар № 2) була ВМД № 209000011/2011/001622 від 25.01.2011р. За зазначеною ВМД був оформлений товар «Оливи з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів), одержаних з бітумінозних мінералів більше 70% в якості основного компоненту, без вмісту дисульфату молібдену, (не в аерозольній упаковці), марки Shell, трансмісійні: Donax TA - 836 л: - 4 бочки по 209 л Виробник Shell Deutchland Oil Німеччина. Код товару згідно УКТ ЗЕД 2710198700»(товар № 2 за ВМД). Митна вартість товару за цією ВМД була погоджена за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Умови поставки та комерційні умови згідно контрактів в обох випадках є ідентичними. Отримувачем в обох випадках було ТзОВ Торговий дім «Галпап плюс». 
			Так, при здійснені митної оцінки був застосований третій метод визначення митної вартості заявленого товару - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів в ЄАІС ДМСУ. Митну вартість визначено відповідно до цінової інформації щодо подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, яка наявна у ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація при визначенні митної вартості».
			З урахування наведених вище норм та фактичних обставин, суд вважає обґрунтованим сумнів митного органу щодо достовірності задекларованої митної вартості товару та можливості її визначення з використанням першого методу, тому, пропозиція митниці надати додаткові відомості для підтвердження задекларованої митної вартості є доречною та такою, що ґрунтується на вимогах законодавства. 
			Відтак, Львівська митниця мала передбачені законом підстави для перевірки правильності визначення митної вартості товару декларантом та застосування при цьому шостого (резервного) методу визначення митної вартості та при визначенні митної вартості товару заявленого у ВМД № 209000011/2011/001617 від 25.01.2011р. та у ВМД № 209000011/2011/001621 від 25.01.2011р. (товар № 2) 3 методу визначення митної вартості, оскільки застосувати інші методи виявилось неможливим. Гнучкість застосування шостого методу визначення митної вартості виявилася у застосуванні ціни на подібний товар, що поставлявся у найближчому до дати поставки періоді, яка найбільш наближена до мінімальної.
			Щодо відповідача - 2 Головного управління Державного казначейства України у Львівській області у відповідності до ч.2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
			Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Обґрунтовуючи правомірність своїх рішень, відповідач покликається на те, що згідно інформації яка міститься у Єдиній автоматизованій інформаційні системі Держмитслужби України, було встановлено заниження митної вартості імпортованого позивачем товару та декларант не надав витребуваних документів, необхідних для визначення митної вартості за методом 1 (за ціною договору), а для застосування інших методів, окрім шостого та в обумовлених випадках - третього, не було підстав. В судовому засіданні ці доводи знайшли підтвердження.
			Оцінюючи зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази,суд приходить до переконання , що дії Львівської митниці щодо самостійного визначення митної вартості товару за методом № 6 були вчинені в межах визначених Конституцією та законами України повноважень, у визначений законом спосіб; вимога надати документи для визначення правильності митної вартості товару пов'язана із здійсненням законних повноважень митних органів; рішення про визначення митної вартості товарів № 209000006/2011/300024/1 від 26.01.2011р., № 209000006/2011/300023/2 від 26.01.2011р., № 209000006/2011/300025/1 від 27.01.2011р., № 209000006/2011/300026/2 від 27.01.2011р., № 209000006/2011/300054/1 від 15.02.2011р. внесено обґрунтовано, тобто з урахування обставин, які свідчать про вжиття відповідачем заходів до належного визначення митної вартості товару.
			Інші позовні вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 209000011/1/00063 від 26.01.2011р., № 209000011/1/00062 від 26.01.2011р., № 209000011/1/00067 від 27.01.2011р., № 209000011/1/00068 від 27.01.2011р., № 209000011/1/00139 від 15.02.2011р. та стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачені кошти в сумі 54030 грн. 32 коп. гривень ґрунтуються на твердженні про незаконність рішення про визначення митної вартості № 209000006/2011/300024/1 від 26.01.2011р., № 209000006/2011/300023/2 від 26.01.2011р., № 209000006/2011/300025/1 від 27.01.2011р., № 209000006/2011/300026/2 від 27.01.2011р., № 209000006/2011/300054/1 від 15.02.2011р. і мають похідний характер. За умови, що судом встановлена законність зазначених рішень, підстав для задоволення інших позовних вимог немає.
			За наведених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги «Торговий дім «ГАЛПАП ПЛЮС» є необґрунтованими, ґрунтуються не невірному тлумаченні нормативних положень закону, а тому підстав для їх задоволення немає.
			Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 КАС України, такі покладаються на позивача.
			Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд 
			постановив:
			У задоволені позову відмовити повністю. 
			Судові витрати покласти на позивача.
			Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
			У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
			Повний текст постанови складено 22 листопада 2011 року.
			 
				 Суддя Сподарик Н.І.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...