Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/5871/2011 : не визначено.
Надіслано судом: 27.12.2011. Зареєстровано: 07.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2012.
Дата набрання законної сили: 29.08.2012
Результат оскарження 29.08.2012 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		15.12.2011 Справа № 2а/2570/5871/2011 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 грудня 2011 р.м. Чернігів
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі: 
		Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
		при секретарі - Андрушко І.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,- 
		 В С Т А Н О В И В : 
		 Позивач 15.11.2011 року звернувся до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 24 травня 2011 року №0000502301, №0000512301, №0000492301. Свої позовні вимоги мотивує тим, що висновок перевіряючих про нікчемність господарських договорів позивача з TOB ТД «Агроімпорт ЛТД» та TOB «Нафтаторг-К» є надуманими та неправомірними, оскільки обґрунтований виключно власними домислами. Відповідач, маючи в своєму розпорядженні всі необхідні документи, про що зазначено і в самому акті, дійшов помилкового висновку про те, що укладені правочини є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, зумовлених ними, з посиланням на положення ст. 203, 215, 216 228 ЦКУ, оскільки сторони вчинили дії з виконання умов договорів купівлі - продажу: одна сторона TOB "Ніжин Агро" перерахувала грошові кошти, а інші сторони TOB «Нафтаторг - К» та TOB ТД «Агроімпорт ЛТД» - поставили визначений договором товар, що призвело до правових наслідків, на відміну від фіктивних правочинів. Висновки податкового органу щодо нікчемності угод спростовуються тим, що ТОВ "Ніжин Агро" повністю виконало всі угоди та використало у господарській діяльності товариства придбані мінеральні добрива та пальне. Надходження та використання придбаного пального та мінеральних добрив підтверджується договорами, транспортними накладними, видатковими накладними постачальників TOB ТД «Агроімпорт ЛТД» та TOB «Нафтаторг-К», сертифікатами та паспортами якості, лімітно-заборними картами, заправочними відомостями, подорожніми листами тракторів, подорожніми листами вантажних автомобілів, в яких відображено фактичне надходження та використання пального та міндобрив. За таких обставин, висновки податкового органу про існування у платника податків порушень законодавства не відповідають дійсності та суперечать законодавству з питань оподаткування.
		Представники позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.
		Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що перевіркою було встановлено порушення п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 200857 грн., а саме: завищено відємне значення ПДВ за січень на суму 30196 грн., та занижено суму ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками січня 2011 року на суму 170661 грн., а також завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 178130 грн. та завищення розміру бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року в сумі 30196 грн. Надані представником позивача первинні документи не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки містять лише підписи та печатки сторін, але не містить розшифровки підписів, що не дає змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Надані ж позивачем документи, що підтверджують, на думку позивача, використання придбаних товарів у господарській діяльності не дають змоги встановити які саме нафтопродукти та мінеральні добрива були фактично використані. Тобто, такі первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам чинного законодавства щодо заповнення обовязкових реквізитів та не можуть слугувати підтвердженням здійснення господарський операцій. А тому, просили відмовити в задоволенні позову.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
		10.05.2011 року працівниками Ніжинської ОДПІ була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р., про що складено акт №553/23-35195139 від 10.05.2011 р. (том№1 а.с.20-34). 
		Перевіркою було встановлено наступні порушення:
		- п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 658, ст. 664 Цивільного Кодексу України, ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі - 200857 грн., а саме: завищено від'ємне значення податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 30196 грн., занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками січня 2011 року на суму 170661 грн.
		- п. 198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 658, ст. 664 Цивільного Кодексу України, ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі - 178130 грн. та завищення розміру бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі  30196 грн.
		На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
		- № 0000502301 від 24 травня 2011 р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі + 170662 грн.  за основним платежем та 1,00 грн.  за штрафними санкціями (том№1 а.с.15);
		- №0000512301 від 24 травня 2011 р., яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість, а саме: по декларації за січень 2010 р. №9000431507 від 18.02.2011 р. на суму 30196,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1,00 грн.; по декларації за лютий 2010 р. № 9001323611 на суму 178130,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1,00 грн. (том№1 а.с.16);
		- №0000492301 від 24 травня 2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а саме: по декларації за 2 міс. 2011 р. № 9001323611 від 18.03.2011 р. на суму 30196,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1,00 грн. (том№1 а.с.17).
		Вказані податкові повідомлення-рішення 02 червня 2011 р. були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Чернігівській області (том№1 а.с.53-58), за наслідками розгляду яких ДПА в Чернігівській області прийняла рішення №1431/10/25-020 від 02 серпня 2011 року, яким податкові повідомлення-рішення залишила без змін (а.с.59-65).
		11 серпня 2011 року ТОВ "Ніжин Агро" оскаржило рішення ДПА в Чернігівській області до ДПА України (том№1 а.с.66-72), за наслідками розгляду яких Державна податкова служба України прийняла рішення №3694/6/10-2115 від 14.10.2011 р., яким податкові повідомлення-рішення залишила без змін (а.с.73-75).
		Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. 
		Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: 
		а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; 
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); 
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; 
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. 
		Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 
		дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. 
		Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 
		придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
		Відповідно до п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. 
		Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. 
		Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. 
		Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
		Отже, на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
		12.01.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД"Агроімпорт ЛТД" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" (покупець) уклали договір купівлі-продажу (оптової партії товару) №12-01-10/3 від 12.01.2010 р. (том №1 а.с.76-77).
		Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору продавець зобовязується поставити та передати у власність повне господарське ведення) покупця товар, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору згідно виставленого продавцем рахунку. Найменування товару: мінеральні добрива (карбамід, сульфат алюмінію, аміачна селітра, нітроамофоска (азофоска), амофос).
		Відповідно до п.2.1, п.2.2 договору найменування, кількість, ціна товару та умови поставки визначаються сторонами у Додаткових угодах до даного договору, що є невідємними частинами цього договору. Умови поставки: при відвантаженні продукції залізничним транспортом згідно реквізитів отриманих від покупця, останній компенсує вартість залізничного тарифу до станції призначення. Загальна сума договору збільшується на вартість залізничного тарифу. При умові поставки продукції у власних вагонах заводу-виробника, повернення вагона до станції переходу оплачує покупець.
		Відповідно до п.6.1 договору передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки, що визначається у додаткових угодах до договору.
		До даного договору було укладено додаткову угоду № 6 від 30.12.2010 р. (том №1 а.с.78) та №7 від 20.01.2011 р. (том №1 а.с.79).
		На підтвердження виконання вказаного договору продавець передав покупцю документи, що відносяться до товару, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, накладні на залізничне переміщення товару (том №1 а.с.81-99). 
		04.02.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтоторг-К" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Агро" уклали договір купівлі-продажу нафтопродуктів (том №1 а.с.100-101).
		Відповідно до п.1.1 п.1.2 договору продавець зобовязується поставити, а покупець оплатити та прийняти нафтопродукти, які в подальшому іменуються товаром, на умовах оплати і поставки, які визначаються цим договором. Найменування товару: дизельне паливо і бензин, автомобільне масло.
		Відповідно до п.3.1 кількість поставленого товару визначається у відповідності до видаткової накладної.
		Відповідно до п.5.1 п.5.3 договору товар відпускається на умовах поставки товару по першій вимозі покупця, після надходження оплати товару на розрахунковий рахунок продавця. Право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати товару, що підтверджується відповідними документами.
		На підтвердження виконання вказаного договору продавець передав покупцю документи, що відносяться до товару, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товаро-транспортні накладні (том №1 а.с.104-113, том №4 а.с.88-97).
		На підтвердження використання дизельного палива в матеріалах справи наявні заправочні відомості (том №1 а.с.114-180)
		Факт надходження та використання придбаного пального та мінеральних добрив підтверджується лімітно-заборними картками (том №1 а.с.181-211), подорожніми листами трактора, вантажного автомобіля (том №1 а.с.212-250, том №2 а.с.1-250, том №3 а.с.1-250, том №4 а.с.1-53).
		Факт зберігання товару (дизельного палива) підтверджується наявністю у позивача власних цистерн (том№4 а.с.82) та угодою про зберігання товару від 28.03.2011 р. (том №4 а.с.85-87), актом приймання-передачі товарів (том №4 а.с.87), актами здачі-прийняття робіт (том №4 а.с.98-101).
		Формування облікової політики на ТОВ "Ніжин Агро", внутрішнє переміщення та використання матеріалів придбаних у ТОВ "Нафтоторг-К" та ТОВ "ТД"Агроімпорт ЛТД" підтверджується картками рахунку, оборотно-сальдовими відомостями, накладними на переміщення (том №4 а.с.102 -284).
		З приводу доводів представника податкової служби щодо відсутності у видатковій накладній №0000040 від 14 квітня 2011 року підпису особи, що отримала товар суд вважає за необхідне зазначити, що помилка у оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, оскільки з наданих документів вбачається фактичний рух активів та зміни у зобовязаннях позивача мали місце у звязку з його господарською діяльністю.
		Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. 
		Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. 
		Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
		Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: 
		- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску); 
		- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо); 
		- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо). 
		Зазначені обставини не були доведені відповідачем в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2011 року №0000502301, №0000512301, №0000492301.
		Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача, використання їх в господарській діяльності та надання всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 24 травня 2011 року №0000502301, №0000512301, №0000492301 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		П О С Т А Н О В И В :
		 Позов задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 24 травня 2011 року №0000502301, №0000512301, №0000492301.
		Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 Суддя Бородавкіна С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...