Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2270/9793/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2012. Зареєстровано: 30.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2012.
Дата набрання законної сили: 17.01.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Справа № 2270/9793/11 
		Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П. 
		Суддя-доповідач: Боровицький О. А. 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 січня 2012 року м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого-судді: Боровицького О. А. 
		суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О. 
		при секретарі: Пачевській А.П. 
		за участю представників сторін:
		апелянта: Вороновської Н.В. 
		відповідача: Карповича В.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" до Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень , -
		В С Т А Н О В И В :
		В серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Тонус» звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень №0004262301/2028 та №0004252301 від 22.07.2011 року, якими визначено суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем по податку на прибуток підприємств приватної власності всього на загальну суму 68682,90 грн., з яких 62439 грн. - за основним платежем та 6243,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0004401501/0 від 29.09.2010 року (№0004401501/3 від 01.04.2011 року), якими визначено суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем по податку на додану вартість всього на загальну суму 69862,27 грн., з яких 49951,44 грн. - за основним платежем та 19910,83 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що акт перевірки № 4871/23-6/23845071 від 08.07.2011 року та висновки викладені в ньому, які слугували винесенню відносно позивача податкових повідомлень-рішень рішень №0004262301/2028 та №0004252301 від 22.07.2011 року неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є не чинними, оскільки суперечать вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, із змінами і доповненнями, та Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р., із змінами і доповненнями. 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми "Тонус" до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень №0004262301/2028 та №0004252301/2029 від 22 липня 2011 рокувідмовлено повністю. 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на виконання частини 2 статті 71 КАС України доведено, а судом встановлено правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень №0004262301/2028 та №0004252301 від 22.07.2011 року. 
		Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задоволити позовні вимоги. 
		Доводи апеляційної скарги апелянт аргументує тим, що позивачем при проведенні перевірки надані всі потрібні первинні документи, що підтверджують дійсність та правомірність операцій з ТОВ «Техпромресурс ЛТД», а відповідно правомірність віднесення коштів, що були сплачені на користь ТОВ «Техпромресурс ЛТД», до валових витрат.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та пояснення представника відповідача на підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно до статті 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.09.2011 року , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма "Тонус" 15.09.1997 року зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 23845071.
		Основними видами діяльності позивача - є діяльність агентств нерухомості, діяльність у сфері інжинірингу, будівництво будівель, інші види оптової торгівлі, виробництво будівельних виробів з пластмас, здавання в оренду власного нерухомого майна.
		Відповідно до акту №4871/23-6/23845071 від 08.07.2011 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми "Тонус" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 року, за наслідками якої встановлено порушення вимог п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 41662,00 грн., по господарській операції з вирубки дерев від ТОВ "Техпромресурс ЛТД" та порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , в результаті чого виявлено заниження позивачем податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 33333,00 грн., у звязку з неправомірним віднесенням до податкового кредиту податку на додану вартість по господарській операції з ТОВ "Техпромресурс ЛТД" по вирубці дерев, яка не мала реального наслідку. 
		На підставі акту перевірки №4871/23-6/23845071 від 08.07.2011 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0004252301/2029 від 22.07.2011 року, яким визначено суми податкового зобов'язання за платежем по податку на прибуток підприємств, всього на загальну суму 52078,00 грн., з яких 41662 грн. - за основним платежем та 10416 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0004262301/2028 від 22.07.2011 року, яким визначено суми податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість, всього на загальну суму 41666,00 грн., з яких 33333,00 грн. - за основним платежем та 8333,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновків щодо правомірності викладених в акті перевірки №4871/23-6/23845071 від 08.07.2011 року доводів податкового орану щодо безпідставного віднесення до валових витрат витрати в сумі 166667,00 грн., по господарській операції з вирубки дерев від ТОВ"Техпромресурс ЛТД", ідентифікаційний код 35843985 по договору на виконання робіт №005-10 від 05.05.2010 року та включення до податкового кредиту відповідного звітного періоду податку на додану вартість на суму 33333,00 грн., відповідно до податкової накладної виписаної ТОВ "Технопромресурс ЛТД" №200502 від 20.05.2010 року по господарській операції з вирубки дерев від ТОВ"Техпромресурс ЛТД", по договору на виконання робіт №005-10 від 05.05.2010 року.
		Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке. 
		З встановлених судом обставин та з матеріалів справи вбачається, що підставами для визначення суми зобов'язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств спірними податковими повідомленнями-рішеннями слугувало віднесення ТОВ "Фірмою"Тонус" до валових витрат витрати суми коштів по господарській операції з отримання послуг з вирубки дерев від ТОВ"Техпромресурс ЛТД", ідентифікаційний код 35843985.
		Згідно статті 201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За правилами, встановленими у статті 205 ЦК України, правочин вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. 
		В силу частини 4 та частини 5 статті 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
		На підтвердження виконання сторонами, а саме - ТОВ «Фірмою"Тонус" та "Технопромресурс ЛТД" договору на виконання робіт №005-10 від 05.05.2010 року позивачем надано копію Акту №91 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 30.07.2008 року, викопіровку з ген.плану  схеми розташування зелених насаджень, копію погодження матеріалів обстеження зелених насаджень від 22.08.2008 року, копію розпорядження про надання дозволу на видалення зелених насаджень, №715 від 26.06.2009 року копію ордеру № 77 на видалення зелених насаджень, акт виконаних робіт, платіжне доручення про перерахування коштів за послуги, податкову накладну. 
		Сторони на час укладення розглядуваного правочину були зареєстровані органами державної реєстрації і перебували на обліку в державних податкових інспекціях за місцем знаходження юридичної адреси як платники податків та одержали свідоцтво платника податку на додану вартість, що свідчить про укладення договорів правоздатними юридичними особами. 
		Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі  валові витрати)  сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. 
		До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3  5.8 цієї статті. 
		Відповідно до підпунку 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. 
		Щодо висновків відповідача про безпідставне віднесення до валових витрат по господарських операціях з отриманих послуг по вирубці дерев ТОВ «Техпромресурс ЛТД» на суму 166667,00 грн., то судом першої інстанції було не повно досліджені надані докази, в результаті чого зроблено необґрунтований висновок про те, що наявні у позивача первинні документи не достатні для підтвердження реальності характеру відносин позивача з ТОВ "Техпромресурс ЛТД", посилаючись між іншим на те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.09.2011 року (а.с.59-60) у ТОВ "Техпромресурс ЛТД" відсутній такий вид діяльності як надання послуг по вирубці дерев. Так, видами діяльності вказаного товариства є організація перевезення вантажів, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, діяльність автомобільного вантажного транспорту.
		До складу валових витрат відносяться не всі витрати, а лише ті, які повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
		Позивачем надано докази, які підтверджують зв'язок понесених витрат з надання послуг ТОВ "Техпромресурс ЛТД" по вирубці дерев із господарською діяльністю ТОВ "Фірми "Тонус", а саме: договір підряду в капітальному будівництві №1 від 01 вересня 2009 року, укладеного між ТОВ "Фірмою "Тонус" (Генеральний підрядник) та ТОВ "Торговий дім "Супермаркет-93" (Замовник), згідно умов якого Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання будівельних робіт, пов'язаних з будівництвом кінотеатру ім. О.Довженка торгово-розважального та офісного комплексу.
		Твердження про відсутність у первинних документах за результатами виконання договору №005-10 від 05.05.2010 року на виконання робіт з вирубки дерев на території кінотеатру ім.. Довженко м. Київ інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру, тощо спростовуються матеріалами справи. 
		Висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Техпромресурс ЛТД" основних засобів та штатних працівників для виконання господарських зобов'язань по укладеному договору , ґрунтуються лише на припущеннях.
		За своїм змістом наведені норми Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі. 
		Натомість, розглядом справи встановлено наявність всіх необхідних первинних бухгалтерських документів щодо здійснення позивачем господарських операцій за перевіряємий період за договором №005-10 від 05.05.2010, укладеним з ТОВ «Техпромресурс».
		За таких обставин, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає невірним висновок податкового органу, щодо безпідставного віднесення позивачем суми 166667,00 грн. до валових витрат, який знайшов своє підтвердження в рішенні суду першої інстанції.
		Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р., із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20% протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. 
		За змістом підпункту 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. 
		Наведені норми дають підстави для висновку, що право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги. В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання. 
		За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). 
		Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної належними суб'єктами господарювання та не позбавлено платника податку права на включення до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна. 
		З акту перевірки вбачається, що позивач включив до податкового кредиту виплати по сплаті податку, які підтверджені податковою накладною оформленою відповівдно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Законом України «Про податок на додану вартість». 
		Оскільки законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, висновок відповідача про допущення порушень позивачем при включені до податкового кредиту сум податку на додану вартість є неправомірним. 
		Позивач правомірно включив до валових витрат витрати по господарській операції з вирубки дерев на території кінотеатру ім.. Довженко м. Київ з ТОВ "Технопромресурс ЛТД", відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не мав права на включення вказаних ним сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки первинними бухгалтерськими документами підтверджується придбання вказаної послуги у контрагента позивача.
		Наведені вище обставини свідчать про те, що відповідачем не правомірно визначено суми податкових зобов`язань податковими повідомленнями - рішеннями №0004252301/2029 від 22.07.2011 року, яким визначено суми податкового зобов'язання за платежем по податку на прибуток підприємств, всього на загальну суму 52078,00 грн., з яких 41662 грн. - за основним платежем та 10416 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0004262301/2028 від 22.07.2011 року, яким визначено суми податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість, всього на загальну суму 41666,00 грн., з яких 33333,00 грн. - за основним платежем та 8333,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами. 
		В силу частини 1 статті 11 КАС України та частини 1 статті 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. 
		Відповідач під час розгляду справи не довів правомірність своїх рішень, а відтак наявні підстави для їх скасування. Крім того, відсутні належні докази наявності будь-яких ознак, які б вказували на те, що позивач чи його контрагент були безпосередньо залучені до зловживань у сфері справляння податків.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" задовольнити повністю .
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" до Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати та прийняти нову постанову .
		Адміністративний позов задовольнити.
		Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0004262301/2028 від 22 липня 2011 року та № 0004252301/2029 від 22 липня 2011 року. 
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України. 
		 Постанова суду складена в повному обсязі "23" січня 2012 р. .
		 Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А. 
		Судді/підпис/ Гонтарук В. М. 
		/підпис/ Драчук Т. О. 
		З оригіналом згідно: 
		секретар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...