Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-14364 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            УКРАЇНА 
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА 
		 Справа №  22-14364               Головуючий у1-й інстанції  Шум Л.М. 
		                                            Доповідач  Пікуль А.А 
		   Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  
		 01 грудня 2011 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: 
		       головуючого             Пікуль А.А. 
		      суддів                Кравець В.А. 
		Невідомої Т.О. 
		      при секретарі             Голубенко О.П. 
		         
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2011 року у справі за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до ОСОБА_4 про стягнення коштів,- 
		 в с т а н о в и л а: 
		 Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2011 року задоволено позов Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до ОСОБА_4 про стягнення коштів. 
		Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва кошти у розмірі 1169 689 грн. податку на додану вартість за період січень, березень  грудень 2008 року. 
		Суд стягнув з ОСОБА_4 на користь держави 1820 грн. судових витрат. 
		Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту та неправильність встановлених судом обставини, які мають значення для справи, неправильність дослідження та оцінки судом доказів, незаконність та необґрунтованість постановленого рішення, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовної заяви в повному обсязі (а.с.83-88). 
		 В суд апеляційної інстанції представник позивача, Прокурора Святошинського району м. Києва, не зявився, про місце та час апеляційного розгляду Прокурор повідомлений належним чином, про що свідчить завірене штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення звязку зворотне повідомлення про вручення судової повістки уповноваженій особі Прокуратури Святошинського району м. Києва 03 листопада 2011 року 9 а.с.115). Суд ухвалив розглядати справу у його відсутність. 
		 Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: відповідача та його представників, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, представника Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, ОСОБА_5, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, зясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. 
		При ухваленні рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини. 
		Відповідно до вироку Святошинського районного суду м. Києва від 13 січня 2011 року ОСОБА_6 будучи службовою особою  директором ТОВ "Мафесан", в порушення п.п.7.4.5, п.п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) умисно ухилявся від сплати податку на додану вартість у січні, березні-грудні 2008 року на загальну суму 1 169 688 грн. 84 коп., яка більш ніж в три тисячі разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, що є великим розміром (а.с.4-7). 
		Вказаним вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, які повязані в виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарчих обовязків, станом на один рік. 
		Під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_6 підтвердив обставини вчинення ним кримінального діяння та повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та, як встановлено у судовому засіданні з матеріалів справи та особистих пояснень представників відповідача, вирок суду в подальшому не оскаржувався. 
		Оскільки Святошинський районний суд м. Києва своїм вироком встановив наявність заподіяння відповідачем ОСОБА_6 державі шкоду у великих розмірах, а саме: 1 169 688 грн. 84 коп., що доводами представників відповідача у судовому засіданні жодним письмовим доказом не спростовано, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказана шкода підлягає примусовому стягнення з відповідача на користь держави. 
		Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи і ґрунтуються на неправильному застосуванні судом норм матеріального права до спірних правовідносин, що, враховуючи положення ст. 309 ЦПК, дає суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову виходячи з наступного.  
		Відповідно до змісту диспозиції статті 212 КК України, за якою був засуджений відповідач, кваліфікуючою ознакою цього злочину є фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів: у значних розмірах; у великих розмірах; в особливо великих розмірах. Частиною четвертою указаної статті встановлено, що податки, збори  це обовязкові платежі, а фінансові санкції, пеня  це шкода, завдана їх несвоєчасною сплатою. 
		У даному конкретному випадку платником податку на додану вартість є ТОВ "Мафесан", а ОСОБА_4 був директором цього товариства, призначений на посаду директора згідно з протоколом №1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мафесан». 
		За правилом ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обовязків). Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.  
		Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст. 1191 ЦК).   
		З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що сума податку на додану вартість за період січень, березень  грудень 2008 року у розмірі 1169 689 грн. входить в суму податкового зобовязання ТОВ «Мафесан» за платежем: податок на додану вартість  14010100, за податковим повідомленням-рішенням від 24 листопада 2009 року № 0002682310/0 і підлягає сплаті до бюджету відповідно до вимог чинного законодавства України товариством з обмеженою відповідальністю «Мафесан» (а.с.47). 
		Після сплати указаної суми та штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 24 листопада 2009 року № 0002682310/0 у розмірі 584844 грн. 42 коп., у ТОВ «Мафесан» виникає право вимоги до винної особи. 
		Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до ОСОБА_4 про стягнення 1169 689 грн. податку на додану вартість.   
		Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів 
		 В И Р І Ш И Л А : 
		 Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. 
		 Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 травня 2011 року скасувати. 
		   Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до ОСОБА_4 про стягнення 1169 689 грн. податку на додану вартість.  
		 Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  
		     Головуючий:                 Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...