Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1770/303/2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2012. Зареєстровано: 06.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2012.
Дата набрання законної сили: 11.06.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 2а/1770/303/2012
		 
		14 лютого 2012 року 15год. 20хв. м. Рівне  
			 
		
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		 позивача: ОСОБА_2 
		відповідача: представник представники начальника Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенко Ігора Олександровича та Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації - Болотнюк А.В., Відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації та Начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації Муран Олександра Григоровича - Шаховський В.О., Рівненської обласної державної адміністрації - Ганов О.О. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом 
		 
		ОСОБА_2  
		довідповідача 1- Рівненська обласна державна адміністрація, відповідача 2 -Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації; відповідача 3- Начальника Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенко Ігоря Олександровича; відповідача 4 -Відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації; відповідача 5 - Начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації Муран Олександра Григоровича  
		про визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії , - 
		ВСТАНОВИВ :
		Позивач - ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1 -Рівненської обласної державної адміністрації; відповідача 2 -Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації; відповідача 3- Начальника Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенко Ігоря Олександровича; відповідача 4 -Відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації; відповідача 5 - Начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації Муран Олександра Григоровича про визнання протиправними дій щодо ненадання інформації, безпідставній відмові у наданні інформації за запитом про доступ до публічної інформації від 26.10.2011року стосовно премій, які отримували штатні одиниці відповідно до посади, використання мов, стажу, наукового ступеня тощо у 2009-2011роках, окремо по кожній штатній одиниці з розбивкою за місяцями та зобов'язання відповідачів надати позивачу обумовлену інформацію. 
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.10.2011 року він на підставі ст. 34 Конституції, ст. 5, 6 Закону України «Про інформацію», ст. 5, ч.5 ст.6, 13,19, 20, 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до відповідача з інформаційним запитом у якому просив, зокрема, надати у знеособленому вигляді інформацію щодо голови, заступників, працівників усіх структурних підрозділів та апарату Рівненської облдержадміністрації, а зокрема перелік премій відповідно до посади, використання мов, стажу, наукового ступеня тощо, виданих протягом 2009-2011років за зразком, наданим позивачем. Запитувану інформацію просив надавати шляхом надіслання на зазначені у запиті електронні адреси.
		Позивач вказує, що листом Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації за №01/1-3177 від 31.10.2011 року та листом Відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації №01/9-827 від 01.11.2011року на його запит було надано відповідь, в якій запитувана інформація була відсутня. Від Рівненської обласної державної адміністрації відповіді взагалі не отримував.
		Позивач вважає, що своїми діями відповідачі порушили вимоги ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 34 Конституції України, ст.2, 3, 5, 7 Закону України «Про інформацію», ст. 1, 3, 4, 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та фактично позбавили його права на отримання інформації. В судовому засіданні позивач позов підтримав та надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просив позов задоволити.
		Відповідачі 1, 2, 3, 4, 5 подали письмові заперечення проти позову, позовні вимоги не визнали. В обґрунтування навели, що на інформаційний запит головного редактора Інформаційного агентства «Рівненське агентство журналістських розслідувань»ОСОБА_2 від 26.10.2011р. була надана відповідь, а зокрема відповідачем 1 - листом від 31.10.2011року, відповідачем 2 та 3 - листом № 01/1-3177 від 31.10.2011 , відповідачем 4 та 5 - листом № 01/9-827 від 01.11.2011р. у яких була викладена запитувана інформація у знеособленому вигляді. При цьому, відповідач зазначив, що більш детальна, персоніфікована інформація (по кожній штатній одиниці) щодо оплати праці (премій) категорій працівників суперечитиме нормам ст. 31 Закону України «Про оплату праці», ст. 11, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію", ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Рішенню Конституційного суду від 20.01.2012 р. у справі № 2-рп/2012, оскільки інформація про працівників та посадових осіб відповідачів розміщена на офіційному веб-сайті Рівненської обласної державної адміністрації, в телефонних довідниках, стендах і вивісках кабінетів із зазначенням прізвища, імені, по батькові, назви посади. Отож, позивач фактично має відомості про перебування конкретних осіб на посадах. За таких умов, надання запитуваної інформації за запитуваним зразком надасть позивачу можливість ідентифікувати поосібно доходи кожного із працівників відповідачів. В ході судового розгляду справи представники відповідачів надали пояснення аналогічні тим, що викладені у запереченнях та додатково суду пояснили, що працівники відповідачів не погодились проти розголошення запитуваних відомостей, оскільки вони стосуються їх майнового стану. Поряд з тим зазначили, що громадянин ОСОБА_2 - позивач у даній справі з інформаційним запитом від 26.10.2011року про надання інформації до відповідачів не звертався. З таким запитом звертався головний редактор Інформаційного агентства «Рівненське агентство журналістських розслідувань» ОСОБА_2 Просили в задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
		Суд виходив з наступного.
		26.10.2011 року головний редактор Інформаційного агентства «Рівненське агентство журналістських розслідувань» ОСОБА_2 звернувся до Рівненської обласної державної адміністрації з інформаційним запитом у якому просив, зокрема, надати у знеособленому вигляді інформацію щодо голови, заступників, працівників усіх структурних підрозділів та апарату Рівненської облдержадміністрації, а зокрема перелік премій відповідно до посади, використання мов, стажу, наукового ступеня тощо, виданих протягом 2009-2011років за наданим зразком. Запитувану інформацію просив надавати шляхом надіслання на зазначені у запиті електронні адреси.
		Листом Рівненської обласної державної адміністрації № 3П-71/01-69/11 від 26.10.2011року названий запит було скеровано начальникам структурних підрозділів облдержадміністрації для підготовки та надання запитуваної інформації. 
		На обумовлений вище запит, листами Рівненської обласної державної адміністрації №3П-71/01-69/11 від 31.10.2011року, Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації № 01/1-3177 від 31.10.2011, Відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації №01/9-827 від 01.11.2011р. було надано запитувану інформацію у знеособленому вигляді та/ або повідомлено, що така інформація уже була надана раніше на його попередні запити, шляхом надіслання на зазначені в запиті електронні адреси. При цьому, відповідачі зазначили, що більш детальна, персоніфікована інформація щодо оплати праці (премій) категорій працівників суперечитиме нормам ст. 31 Закону України «Про оплату праці», ст. 11, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію", ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки за запропонованим у запиті зразком є можливість ідентифікувати особу, що є порушенням ст. 5 Закону України "Про захист персональних даних". Отож, відповідачі відмовили у наданні детальної інформації за формою, зазначеною у запиті, виходячи з того, що така інформація є інформацією про особу, яка не підлягає розголошенню без попередньої згоди цієї особи. Поряд з тим відповіді містили узагальнені відомості щодо розмірів виплачених премій. 
		Позивач не заперечував обставин щодо надіслання Головним управлінням економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації та Відділом міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації відповідей на згаданий вище запит та його попередні запити на електронні адреси, зазначені у запитах.
		В ході попереднього засідання позивач заперечував обставини щодо надіслання відповіді на згаданий запит Рівненською обласною державною адміністрацією. Однак, наявними матеріалами справи підтверджуються обставини щодо відправлення такої відповіді Рівненською обласною державною адміністрацією на електронну адресу зазначену у запиті, підтвердженням чого є довідка від 14.02.2012 року головного уповноваженого з питань забезпечення доступу до публічної інформації Рівненської облдержадміністрації М.Шустова. Ознайомившись з названим доказом позивачем визнано обставини щодо надходження відповіді від Рівненської обласної державної адміністрації на зазначені в запиті електронні адреси. 
		Таким чином, позивачем визнаються обставини, щодо надіслання відповідей на зазначені в запиті електронні адреси. Проте позивач зазначає, що суть спору полягає в тому, що зміст надісланих відповідей не відповідає змісту запитуваної інформації, позивач наполягає на наданні йому інформації у знеособленому вигляді щодо отриманого протягом 2009-2011років розміру премії (відповідно до посади, використання мов, стажу, наукового ступеня тощо) працівником кожної штатної посади (в тому рахунку головою, заступниками, працівниками усіх структурних підрозділів та апарату Рівненської облдержадміністрації) за зразком, наведеним у запиті.
		Відповідно до ч. 2 ст. 34, 40 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб- на свій вибір. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону «Про інформацію» (далі по тексту Закон № 2657-ХІІ) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань та функцій, а згідно ст. 10 цього ж Закону право на інформацію забезпечується обов'язком органів державної влади, а також органів і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення.
		Громадська організація, від імені якої звертався позивач як головний редактор, є суб'єктом інформаційних відносин (ст. 7 Закону №2657-ХІІ) та маєть право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом (ст. 43 цього Закону). Однією із форм отримання інформації є інформаційний запит.
		Частиною 6 Закону № 2657-ХІІ передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб. 
		Проте, встановлюють обмеження щодо прав особи на інформацію.
		Так, стаття 37 цього ж Закону № 2657-ХІ, встановлює обмеження права особи на інформацію, зокрема, не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі: 
		* інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею; 
		* конфіденційну інформацію; 
		* інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи; 
		*інформацію, що стосується особистого життя громадян; 
		* документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю; 
		* інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення; 
		* інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств, крім випадків, коли така інформація вимагається за письмовим запитом контролюючого органу для здійснення податкового, митного, бюджетного та валютного контролю. 
		Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
		Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 23 Закону № 2657-ХІІ забороняється збирання інформації про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоровя, а також адреса, дата і місце народження.
		Статтею 11 Закону України № 2657-XII встановлено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
		Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України № 2657-ХІІ, інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною особою, є конфіденційною. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов. 
		Конституційним Судом України (рішення № 5-зп від 30.10.1997 р.) встановлено, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоровя, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). 
		У Рішенні від 20.01.2012 р. у справі № 2-рп/2012 за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України Конституційний Суд України визначив, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоровя, матеріальний стан. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. 
		Частиною другою статті 14 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Згідно із статтею 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" кожна особа має право на ознайомлення з інформацією про інших осіб лише за рішенням суду, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобовязані вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб.
		Відповідно до статті 31 Закону України "Про оплату праці" відомості про оплату праці працівників надаються органами чи особами лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.
		Розмір щомісячних надбавок, премій та ін. працівників відповідачів встановлені Законом України «Про державну службу», постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 286 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»та наказом Міністерства праці України від 02.10.1996 року № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів».
		Вказані матеріальні виплати визначаються з урахуванням вислуги років кожного конкретного працівника, рангу державного службовця, виконання обовязків за тимчасово відсутніх працівників, особистого вкладу у загальні результати роботи, використання в роботі іноземної мови, науковий ступінь та інших, тобто обставин, які безпосередньо повязані з кожною конкретною особою. 
		При винесенні рішення у справі суд також враховує той факт, що на офіційному веб-сайті Рівненської обласної державної адміністрації міститься інформація про посадових осіб відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації із зазначенням прізвища, імені, по батькові, назви посади. Отже, позивач фактично має відомості про перебування конкретних працівників на усіх штатних посадах відділу. За таких умов надання інформації про виплачені суми надбавок, премій, інших виплат у розрізі штатних посад, надасть позивачу можливість ідентифікувати працівників відповідачів за їх призвіщем, ім'ям та по-батькові та встановити розмір фактично виплаченої їм заробітної плати, премій, тобто відбудеться розголошення інформації про майновий стан осіб - працівників. Судом встановлено, що попередні дозволи на отримання такої інформації працівниками відповідача в усній або письмовій формі не надавалися. Матеріали справи містять ряд доказів (заяви працівників, доповідні, протоколи) з яких вбачається, що працівники відповідачів заперечують проти розголошення відповідачами відомостей, що стосуються їх майнового стану та розмірів виплачених коштів (премій). 
		Отож, повідомлення відповідачами зазначених відомостей (як зазначено в запиті -за кожною штатною одиницею) надасть позивачу інформацію про конкретні розміри виплачених коштів (премій) за кожною окремою посадою та дасть можливість ідентифікувати працівників відповідачів за їх призвіщем, ім'ям та по-батькові та встановити розмір фактично виплаченої їм заробітної плати, премій. Відтак, запитувана інформація є такою, що відноситься до майнового стану особи і не підлягає розголошенню без попереднього дозволу цієї особи. 
		Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції N 1165 зазначила, що право кожної людини на приватність і право на свободу вираження поглядів є основою демократичного суспільства; ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність (пункт 11). Виходячи з цього право на приватність, закріплене у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, повинне захищати приватне життя особи не лише від втручання влади, а й від подібних дій з боку інших осіб чи інститутів, зокрема засобів масової інформації (пункт 12 Резолюції N 1165). Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
		Так, згідно із законодавством України не належать до інформації з обмеженим доступом подані декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади або обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії (частина шоста статті 6 Закону N 2939). Проте, обумовлений запит від 26.10.2011року не стосується надання відомостей щодо поданих декларацій про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади або обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії та відомостей що зазначені такими особами в них. 
		Крім того, з наявних матеріалів справи, пояснень представників відповідачів та позивача, що були надані в ході судового розгляду справи вбачається, що із запитом до Рівненської обласної державної адміністрації звертався 26.10.2011року головний редактор Інформаційного агентства «Рівненське агентство журналістських розслідувань» ОСОБА_2 Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних -осіб підприємців від 14.02.2012року вбачається, що «Рівненське агентство журналістських розслідувань» є громадською організацією, інтереси якого як керівник представляє головний редактор ОСОБА_2. 
		Отож, надсилаючи згаданий запит ОСОБА_2 діяв не від власного імені як громадянин, а діяв від імені та в інтересах названої громадської організації Інформаційного агентства «Рівненське агентство журналістських розслідувань». Відтак, надсилаючи такий запит він створив права не для себе, як громадянина, а для названого агентства журналістських розслідувань щодо отримання відповіді на такий запит. Отож суб'єктом інформаційних відносин та відповідно суб'єктом спору щодо належного розгляду обумовленого вище звернення та надання відповіді є громадська організація Інформаційне агентство «Рівненське агентство журналістських розслідувань», а не позивач у даній справі- громадянин ОСОБА_2 
		Позивач у даній справі -громадянин ОСОБА_2 із запитом до відповідачів не звертався, відтак по відношенню до нього відповідачі не допустили жодних порушень та протиправних дій (бездіяльності). 
		З огляду на обумовлені обставини та положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача. Що ж стосується позовної вимоги про протиправність дій відповідачів, то судом встановлено, що відповідачі діяли у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством та довели правомірність своїх дій. 
		За таких обставин, позивачу у задоволенні позову належить відмовити повністю.
		Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати не присуджуються.
		 
		Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 в позові до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1 -Рівненської обласної державної адміністрації; відповідача 2 -Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації; відповідача 3- Начальника Головного управління економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації Тимошенко Ігоря Олександровича; відповідача 4 -Відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації; відповідача 5 - Начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації Муран Олександра Григоровича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. 
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 Суддя Шевчук С.М. 
		 Постанова складена в повному обсязі

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...