Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-19633/11/2670 : не визначено.
Надіслано судом: 20.02.2012. Зареєстровано: 06.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2012.
Дата набрання законної сили: 31.05.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			02 лютого 2012 року 09:10 № 2а-19633/11/2670
			Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ДонцяВ.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
			 
			за позовомОСОБА_1 
			доГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області 
			провизнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі  
				 
			
			ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про: визнання протиправним та скасування повністю наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 19.12.2011 р. №1537 о/с про звільнення ОСОБА_1 у запас; поновлення позивача на посаді заступника начальника відділу боротьби з корупцією управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
			Позов обґрунтований тим, зокрема, що ОСОБА_1 безпідставно звільнено з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, позаяк позивачем такого проступку не вчинялось. Як зазначено в позові, єдиною підставою звільнення слугувала постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України. Проте, на думку позивача, вказана обставина не може бути підставою для звільнення з органів внутрішніх справ. 
			Під час судового розгляду справи позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити.
			Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ у звязку з тим, що він скоїв вчинок, внаслідок якого Генеральною прокуратурою України відносно нього порушено кримінальну справу. Як зазначено в письмових запереченнях, вказана подія призвела до дискредитації звання особи рядового і начальницького складу, що є несумісним з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ України. Тому, за твердженням представника, позивача правомірно звільнено з органів внутрішніх справ на підставі пункту 66 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
			Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне. 
			Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 19.12.2011р. №1537 о/с "По особовому складу" підполковника міліції ОСОБА_1 (М-086200), заступника начальника відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю звільнено з органів внутрішніх справ України у запас з 19.12.2011р. відповідно до пункту 66 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу. З наказу вбачається, що підставою для його прийняття слугував висновок Головного управління від 19.12.2011р. 
			Як пояснив представник відповідача, до Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області 13.12.2011р. надійшла інформація про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 З метою зясування обставин, на підставі яких порушена кримінальна справа, було призначено службове розслідування.
			Згідно з висновком службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно працівника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, затвердженого 19.12.2011р. за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу та призвело до порушення Генеральною прокуратурою України кримінальної справи від 13.12.2001р. №49-3276, заступника начальника відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, підполковника міліції ОСОБА_1 запропоновано звільнити з органів внутрішніх справі на підставі пункту 66 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".
			У висновку зазначено, зокрема, що Генеральною прокуратурою встановлено в постанові про порушення кримінальної справи вимагання хабара старшим слідчим прокуратури міста Ірпеня ОСОБА_2 у посадової особи Публічного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляції", частину якого було отримано ОСОБА_2 08.08.2011р. і цього ж дня повідомлено ним про отримання грошей ОСОБА_1 та заступника начальника Ірпінського міжрайонного відділу Управління по боротьбі з організованою злочинністю ОСОБА_3 Згодом, 10.08.2011р. ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 грошові кошти та цього ж дня передав їх слідчому ОСОБА_4. На підставі статті 115 Кримінально-процесуального кодексу України ОСОБА_1 13.12.2011р. затримано. 
			Наведені обставини викладені в постанові від 13.12.2011р. слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України.
			Як убачається з послужного списку позивача, станом на час розгляду справи в суді, він має одне не зняте дисциплінарне стягнення відповідно до наказу від 26.08.2011р. №749, яким його попереджено про неповну посадову відповідність. 
			Вирішуючи спір, суд виходить з такого. 
			Правовідносини, повязані з прийняттям, проходженням та звільненням з публічної служби в органах внутрішніх справ, регулюються, зокрема, Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990року №565-XII, "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991року №114 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, даліПоложення), "Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22 лютого 2006року №3460-IV. 
			Відповідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (частина перша). При звільненні зі служби в міліції за ініціативою адміністрації у разі відхилення скарги з цього приводу вищестоящими в порядку підлеглості службовою особою чи органом звільнений працівник міліції має право оскаржити звільнення в суд (частина п'ята). Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України (частина шоста).
			Відповідно до пункту 66 Положення особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
			Представник відповідача пояснив, що позивачем було скоєно вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, внаслідок якого постановою слідчого Генеральної прокуратури від 13 грудня 2011року порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України та встановлено цією постановою обставини щодо отримання та передачі позивачем хабара.
			Позивач зазначив, що факти відображені у постанові про порушення кримінальної справи щодо змови з метою вимагання та отримання хабара не відповідають фактичним обставинам, а постанова оскаржена за правилами кримінального судочинства.
			Згідно з пунктом 2 статті 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
			Частиною першою статті 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
			Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про міліцію" звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
			Таким чином, думка представника відповідача, а також твердження відображене у висновку службового розслідування від 19.12.2011р. про те, що позивач своїми діями, які встановлені у постанові Генеральної прокуратури України про порушення щодо нього кримінальної справи, дискредитує звання рядового і начальницького складу, суперечить принципу невинуватості, закріпленому "Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод", Конституцією України, а також не відповідає вимогам статті 21 Закону України "Про міліцію". За цих же обставин факт порушення кримінальної справи щодо позивача, не може бути підставою для висновку про скоєння ним вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу.
			При цьому, суд бере до уваги ту обставину, що відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (даліКАС України) лише вирок у кримінальній справі, яка набрала законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок. Тобто звільнення позивача на підставі пункту 66 Положення відбулось передчасно. Водночас слід вказати, що статтею 17 "Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" передбачена можливість відсторонення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від виконання службових обов'язків. 
			Крім того, відповідачем відповідно до частини другої статті 71 КАС України, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові про порушення кримінальної справи або інших доказів, які б свідчили про скоєння ОСОБА_1 вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу. Ні у висновку службового розслідування ні в письмових запереченнях не вказано, яка саме подія, який вчинок, скоєний ОСОБА_1 слід вважати таким, що дискредитує звання рядового і начальницького складу. 
			Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункти 1-10).
			За висновком суду, наказ про звільнення позивача прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, які мали значення для його прийняття, зокрема, за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 вчинку, стосовно якого можна було б зробити висновок, що цей вчинок дискредитує звання рядового і начальницького складу працівника органів внутрішніх справ. 
			Разом з тим, суд не погоджується з твердження позивача, що наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 19.12.2011р. №1537 о/с його двічі притягнуто до відповідальності за одне й теж порушення, оскільки наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 26.08.2011р. №749 його уже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
			До матеріалів судової справи долучено висновок службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи щодо окремих працівників Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, затвердженого 26.08.2011р. 
			Вказаним висновком встановлено, зокрема, що Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України відносно старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4, підполковника міліції ОСОБА_3 У висновку зазначено, що 08.08.2011р. близько 19:00год. на вул.Мінеральній в місті Ірпені голова правління Приватного акціонерного товариства "Білецький завод "Теплозвукоізоляція" ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 10 тис.доларів США як частину хабара за вирішення питання щодо не порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 Спіробітниками Служби безпеки України 18.08.2011р. під час передачі решти коштів затримано ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 до 21.07.2011р. перебував на посаді начальника Ірпінського МРВ БОЗ Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, водночас ОСОБА_3 був його підлеглим, перебуваючи на посаді заступника цього ж відділу. 
			За результатами розслідування за порушення службової дисципліни, вимог статті 8 "Дисциплінарного статуту працівників органів внутрішніх справ України", що виявилось у незабезпеченні дієвого контролю за діями підлеглих і призвело до надзвичайної події серед особового складу, запропоновано ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідність. 
			Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 26.08.2011р. №749 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОВС області" за порушення службової дисципліни, вимог статті 8 "Дисциплінарного статуту працівників органів внутрішніх справ України", що виявилось у незабезпеченні дієвого контролю за діями підлеглих і призвело до надзвичайної події серед особового складу, заступника начальника відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, підполковника міліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність.
			Таким чином, наказом від 26.08.2011р. №749 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за незабезпечення дієвого контролю за діями підлеглих, водночас підставами для звільнення згідно з наказом від 19.12.2011р. №1537о/с слугували висновки слідчого Генеральної прокуратури України про отримання та передачу хабара, а також порушення кримінальної справи щодо позивача. 
			Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 19.12.2011р. №1537 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ. Водночас позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу від 19.12.2011р. №1537 о/с повністю задоволенню не підлягає. До матеріалів справи долучено лише витяг з оскаржуваного наказу щодо звільнення позивача. В іншій частині позивач наказ від 19.12.2011р. №1537 о/с не оскаржував. За таких обставин, вимога про скасування вказаного наказу в частині, що не стосується звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. 
			Згідно з пунктом 24 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" в разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. 
			Оскільки, наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 19.12.2011р. №1537 о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано, позовні вимоги позивача про поновлення його на посаді, з якої він був звільнений підлягають задоволенню. Отже, Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Київській області слід поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю з 20.12.2011р., з дня наступного за днем звільнення. 
			Згідно з частиною першою статті 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3). 
			Таким чином, постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з 20 грудня 2011року слід допустити до негайного виконання. 
			Щодо строків звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що позивачем дотримано місячного строку, встановленого статтею 99 КАС України, позаяк про порушене право позивач міг та повинен був дізнатись після ознайомлення з наказом 19.12.2011р. №1537 о/с, до суду позивач звернувся 30.12.2011р., тобто в місячний строк. 
			Як убачається з матеріалів судової справи, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 28,44грн. Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI від сплати судового збору звільняються позивачіза подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. За висновком суду, спірні правовідносини стосуються поновлення позивача на роботі, тому, в даному випадку, судовий збір сплаті не підлягав. Разом з тим, сплачена сума судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом повертається за ухвалою суду згідно зі статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
			Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачувідповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Сторонами не надано суду доказів понесення ними судових витрат, тому підстави для присудження на користь позивача чи відповідача судових витрат відсутні.
			Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
			ПОСТАНОВИВ:
			Адміністративний позов задовольнити частково.
			Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 19.12.2011р. №1537о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас підполковника міліції ОСОБА_1. 
			Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з 20 грудня 2011року.
			Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу боротьби з корупцією Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з 20 грудня 2011року виконати негайно.
			У задоволенні решти адміністративного позову відмовити. 
			 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
			 Суддя В.А. Донець

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...