Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-14860/11/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2012. Зареєстровано: 06.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2012.
Дата набрання законної сили: 27.09.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 
				 
			
			Вн. № <Внутрішній Номер справи >
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			10 лютого 2012 року09:00 № 2а-14860/11/2670
			 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Савченко А.І., суддів: Добрівської Н.А., Саніна Б.В., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу
			 за позовом ОСОБА_1
			доМіністерства України у справах сімї, молоді та спорту
			третя особа Товариство сприяння обороні України
			провизнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, 
			 
			О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
			ОСОБА_1 (далі по тексту  позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту (далі по тексту відповідач, Міністерство), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства сприяння обороні України (далі по тексту третя особа, ТСОУ), у якому, з урахуванням заяви про часткове відкликання позовних вимог від 1 лютого 2012 року, просив суд: 
			- визнати неправомірним ненадання публічної інформації щодо підстав для внесення Харківського аероклубу ім. В.С. Гризодубової ТСОУ в затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. №250 перелік обєктів, що звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву;
			- зобовязати надати публічну інформацію щодо підстав внесення Харківського аероклубу ім. В.С. Гризодубової ТСОУ в затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. №250 перелік обєктів, що звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву.
			Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні на 9 листопада 2011 року. 
			Попереднє судове засідання, призначене на 9 листопада 2011 року, не відбулося.
			У попереднє судове засідання, призначене на 22 листопада 2011 року, зявився представник третьої особи. Позивач та представник відповідача у судове засідання не зявились. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 8 грудня 2011 року.
			Попереднє судове засідання, призначене на 8 грудня 2011 року судом відкладалось на 12 січня 2012 року.
			Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 1 лютого 2012 року.
			В судовому засіданні 1 лютого 2012 року позивач підтримав уточнені позовні вимоги до Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. Третя особа у судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
			Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
			Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 1 лютого 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. 
			Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
			 В С Т А Н О В И В:
			Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації»від 13.01.2011р. № 2939-VI (далі по тексту - Закон України від 13.01.2011р. №2939-VI). 
			Основною метою прийняття названого Закону є створення механізму реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Він містить перелік гарантій дотримання прав на надання публічної інформації, поетапний порядок доступу до неї, надає визначення таким поняттям, як конфіденційна, таємна та службова інформація, регламентує порядок її отримання, визначає порядок і строки подачі та задоволення запиту на інформацію, а також процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації. 
			Так, відповідно до визначення публічної інформації, яке міститься в статті 1 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. 
			Доступ до інформації забезпечується шляхом її оприлюднення у засобах масової інформації (в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом) та через надання інформації за запитами на інформацію.
			Відповідно до статті 12 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
			1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
			2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
			3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
			До обовязків розпорядників інформації, зокрема, віднесено надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (пункт 6 частини 1 статті 14 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI).
			Реалізуючи право на отримання публічної інформації запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина 2 статті 19 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI).
			Назване право кореспондується з обовязком розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
			Проте, положеннями статті 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI закріплено право розпорядника відмовити в задоволенні запиту, однак, лише у разі, якщо:
			1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
			2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону;
			3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
			4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону.
			Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
			Аналізуючи наведену вище норму чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що відмова в наданні запитуваної інформації може бути аргументована виключно підставами, закріпленими в пунктах 1-4 частини 1 статті 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI, в той час як направлення запиту до субєкта, який володіє запитуваною інформацією не є такою відмовою.
			Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09.09.2011р. позивач звернувся до Кабінету Міністрів України із запитом про надання публічної інформації, шляхом надання в засвідчених копіях документів, що слугували підставою для внесення в «Порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. №250, девяти обєктів Товариства сприяння обороні України.
			Вказаний запит листом від 14.09.2011р. №9898/0/2-11 за підписом Першого заступника Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України Ю. Аністратенко у відповідності до частини 3 статті 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI направлено до Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту для розгляду.
			Листом від 19.09.2011р. №11.1/5621 за підписом заступника Міністра у звязках з Верховною радою України та інших органах державної влади, Голови комісії з проведення реорганізації Ю.П. Сизенко позивача повідомлено, що підставами прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. №250 «Деякі питання спрямування підприємства, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту»були подання Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по фізичній культурі і спорту, управлінь з питань фізичної культури і спорту Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та управлінь з питань фізичної культури і спорту обласних держадміністрацій.
			У зв'язку з тим, що такі подання були складені названими державними органами, а відповідно до підпункту 4.9.1. пункту 4.9. Інструкції з організації і ведення діловодства у Міністерстві України у справах сімї, молоді та спорту, затвердженої Наказом від 27.02.2009р. №596 Міністерство засвідчує копії лише власних документів, копію запиту позивача відповідно до статті 22 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI надіслано до відповідних установ для розгляду. 
			Надаючи правову оцінку вказаним діям відповідача, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про те, що вони вчинені з порушенням положень Закону України «Про доступ до публічної інформації»з огляду на наступне.
			Так, частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
			В Рішенні від 02.11.2004р. № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
			Конституційні принципи правової держави та верховенства права, а також визнання найвищої юридичної сили Конституції України, норми якої є нормами прямої дії (статті 1, 8 Основного Закону України), зобовязують суди під час розгляду справ керуватися основними засадами судочинства, передбаченими частиною 3 статті 129 Конституції України, іншими засадами судочинства в судах окремих судових юрисдикцій, якщо вони визначені законом (частина 4 статті 129 Основного Закону України). Зокрема, діяльність судів адміністративної юрисдикції під час розгляду справ, здійснюється відповідно до такої засади судочинства, як законність, за якою суд вирішує справи згідно з Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує інші нормативно-правові акти (пункти 1, 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
			Відповідно, цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
			Відмовляючи в наданні позивачу копій запитуваних документів, відповідач послався на положення Інструкції з організації і ведення діловодства у Міністерстві України у справах сімї, молоді та спорту, згідно якої він має право надавати лише копії власних документів.
			Проте, відповідно до наведених вище положень Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI така підстава для відмови в наданні запитуваної інформації відсутня.
			Окрім цього, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що відповідач не спростовував той факт, що мав у своєму володінні запитувану позивачем інформацію.
			На підтвердження протиправності дій відповідача, також, слугує саме визначення інформації, наведене вище, згідно якого до публічної інформації віднесено, окрім іншого, і документи, які отримані в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством України.
			Таким чином, відповідач, зазначаючи в своєму листі від 19.09.2011р. №11.1/5621, що підставами прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. №250 були подання Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по фізичній культурі і спорту, управлінь з питань фізичної культури і спорту Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та управлінь з питань фізичної культури і спорту обласних держадміністрацій, також допустився порушення вимог пункту 6 статті 14 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI, якою закріплено, що розпорядник публічної інформації зобов'язаний надавати достовірну, точну та повну інформацію, оскільки у відповіді на запит не зазначив на підставі якого саме подання від якої дати та за яким номером, відповідач допустив включення Харківського аероклубу ім. В.С. Гризодубової ТСОУ в перелік обєктів, що звільняються від сплати земельного податку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. №250.
			Системно проаналізувавши обставини справи та вимоги чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що відповідачем протиправно не надано запитувану позивачем інформацію, безпідставно направлено запит ОСОБА_1 до іншого субєкта, а також не вчинено усіх необхідних дій для належного виконання покладених на нього чинним законодавством обовязків, що призвело до порушення прав позивача, передбачених Конституцією України та Законом України «Про доступ до публічної інформації».
			Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
			Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
			Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. 
			Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
			Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
			Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
			Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
			Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідач не довів правомірність оскаржуваних позивачем дій, а позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобовязання відповідача вчинити певні дії є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. 
			Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). 
			Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
			 П О С Т А Н О В И В:
			1. Позов задовольнити.
			2. Визнати протиправним ненадання Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту ОСОБА_1 публічної інформації щодо підстав внесення Харківського аероклубу ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України в перелік об'єктів, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. № 250 звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву.
			3. Зобов'язати Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту надати ОСОБА_1 публічну інформацію щодо підстав внесення Харківського аероклубу ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України в перелік об'єктів, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. № 250 звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву.
			4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 6 (шість) грн. 40 коп.
			 Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
			Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. 
			 Головуючий суддя А.І. Савченко
			 
				 СуддіН.А. Добрівської 
				 
					 
						 Б.В. Саніна

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...