Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-19182/11/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 27.03.2012.
Дата набрання законної сили: 06.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			21 лютого 2012 року 10:33 № 2а-19182/11/2670
			 
			Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
			за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна»
			до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
			про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
			ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
			ТзОВ «Сканія Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
			В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку про отримання підприємством прибутку за оренду житлового приміщення для директора, оскільки підприємство фактично доходу не отримувало, винаймання житла було передбачено трудовим договором із директором. Також, зазначає, що підприємство не надавало послуг директору підприємства, не отримувало прибутку, а тому відсутній обєкт оподаткування. Також зазначає, що податковий орган дійшов невірного висновку про безпідставне віднесення на валові витрати сплати по агентських договорах, з тих підстав, що вони не повязані із господарською діяльністю, оскільки за рахунок отримання зазначених послуг здійснювалась реалізація продукції позивача.
			Відповідач в письмових запереченнях на позовну заяву зазначив, що товариство надало послуги директору по оренді житла, за які останній розрахувався, а тому вважає, що товариством отримано дохід, який є обєктом оподаткування, також позивачем безпідставно включено до валових витрат витрати по агентських послугах, оскільки ці послуги не повязані із господарською діяльністю підприємства.
			Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
			ВСТАНОВИВ:
			В період з 19.05.2011р. по 01.07.2011р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва проводилась документальна планова виїзна перевірка ТзОВ «Сканія Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., про що складено Акт №185/23-20/30107866 від 08.07.2011р.
			Перевіркою встановлено порушення: п.п. 4.1.1 пп. 4.1 ст. 4, пп. 5.1, п.п. 5.2.1 пп. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.5, пп. 5.3, п.п. 5.6.1 пп. 5.6 ст. 5, пп. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток; на загальну суму 1300 719 грн.; п.п. 4.1.1 п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.5. п.п. 5.3, п.п. 5.6.1 п.п. 5.6 ст. 5, пп. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2835 345 грн.; п.п. 7.3.1 пп. 7.3, п.п. 7.4.1 пп. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" пп. 187.1 ст. 187, пп. 188.1 ст. 188, пп. 189.1 ст. 189 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму 1 492 154 грн.
			27.07.2011р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення №0001892360, яким визначено ТзОВ «Сканія Україна»податкове зобовязання по податку на прибуток в розмірі 1300 719 грн. за основним платежем та 325179,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0000902303, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування на 915120 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн., №00019002360, яким визначено зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1492154 грн. та 243284,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
			ТзОВ «Сканія Україна» оскаржувало зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПА у м. Києві, яка рішенням №9861/10/25-114 від 04.10.2011р. задовольнила скаргу частково, зменшивши суму донарахованих зобовязань.
			За результатами розгляду скарги ДПІ у Святошинському районі м. Києва 14.10.2011р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002652320, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток в сумі 1067225 грн. за основним платежем та 266806,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0002662320, яким визначено зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1223288 за основним платежем та 202832,87 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0002672320, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування на 691753 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.
			ТзОВ «Сканія Україна» оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПС України, яка рішенням №7337/6/10-2115 від 12.12.2011р. залишила скаргу без задоволення.
			Судом встановлено, що для забезпечення проживання працівників ТзОВ «Сканія Україна»придбавало послуги з оренди житлових приміщень.
			01.04.2005р. між ТОВ "Сканія Україна" (орендар) і СПДФО ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди №UA 64-2005-0026, предметом якого було надання у користування (оренду) житлового приміщення за) адресою: АДРЕСА_1 для особистого проживання директора ОСОБА_2. Відповідно до умов договору оренди орендна плата складає 1300 доларів США за місяць (1600 євро з 30.12.2009р. згідно з додатковими угодами).
			16.06.2009р. між ТОВ "Сканія Україна" (орендар) та СПДФО ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди №17, предметом якого було надання у користування (оренду) житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 з метою використання як житлового приміщення для директора товариства Озкано Барморо та його родини. Відповідно до умов договору оренди (п.3.1 договору) орендна плата складає 7000 доларів США за місяць. 
			Перевіркою встановлено, що у бухгалтерському обліку позивача, придбання зазначених послуг з оренди відображено на рахунку «Витрати на найм житлових приміщень для іноземних працівників»та у податковому обліку зазначені послуги включені до складу валових витрат у розмірі 1270299 грн.
			На думку податкового органу, фактично ТзОВ "Сканія Україна" надано послугу по проживанню, яка полягає в забезпечені житловим приміщенням (місцем проживання) фізичної особи - працівника підприємства без стягнення плати з останнього, тому безоплатно надано послуги по тимчасовому проживанню працівника товариства, що оцінені у розмірі фактично понесених витрат на придбання послуг у орендодавців з обсягом поставки 1 344 327 грн.
			Відповідно до п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
			Відповідно до п.4.1 ст.4 цього «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
			Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
			За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТзОВ «Сканія Україна» не включено до складу валових доходів суму послуг по проживанню без стягнення плати або будь-яких інших видів компенсацій всього на 1 344 327 грн.
			Крім цього, відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності»
			Відповідно до п.4.1 ст.4 цього Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг)».
			Податковий орган дійшов висновку, що ТзОВ «Сканія Україна»при наданні послуг по проживанню без стягнення плати або будь-яких інших видів компенсацій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість занижено базу оподаткування з податку на додану вартість.
			Проте із зазначеними висновками податкового органу суд не погоджується, з огляду на наступне.
			Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій трудових договорів від 01.01.2008р. та 01.07.2009р. між ТзОВ «Сканія Україна Україна»та ОСОБА_2, Озкано Барморо, яких призначено на посаду директора та генерального директора, компанія зобовязалась орендувати помешкання працівникам згідно їх вибору з оплатою в місяць і крім того сплачувати рахунки за комунальні послуги. (п. 2.2 договору від 01.01.2008р. та п. 5.3 договору від 01.07.2009р.).
			З наведеного суд приходить до висновку, що товариство придбавало послуги по оренді житлових приміщень для власних потреб для забезпечення проживання працівників (що зазначено також у акті перевірки). Доказів того, що між товариством та його директором чи генеральним директором існували договірні відносини з приводу оренди та останнім здійснювалась сплата за оренду не надано.
			Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
			Доказів того, що товариство отримало фактично дохід в розумінні ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідачем не надано.
			З огляду на те, що товариство не отримувало доходів від зазначеної господарської операції (оскільки виступало отримувачем послуг оренди та сплачувало за це кошти) суд приходить до висновку, що у відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»відсутній обєкт оподаткування, а тому податкові повідомлення рішення, якими донараховано зобовязання прийнято безпідставно.
			Крім цього, судом встановлено, що ТзОВ "Сканія Україна", укладено однотипні договори з дилерами, а саме: ТзОВ «Проскан», договір б/н від 01.10.2007р., ТзОВ фірма «Журавлина»договір б/н від 23.06.2005 року, ТзОВ «Донбас-Скан-Сканія»договір б/н від 01.01.2007р., ТзОВ «Київ-Скан», договір б/н від 05.06.2008р.), ТзОВ «Технофорум»та ТзОВ «Дніпро-Скан-Сканія», договір №002/2011 від 27.01.2011р.).
			Відповідно до Додатку №2 до договору ТзОВ "Сканія Україна" надає дилеру неексклюзивне (невиключне) право збуту продукції ТзОВ "Сканія Україна". Предметом договорів є призначення ТзОВ "Сканія Україна" дилера, неексклюзивним (нєвиключним) дилером з реалізації продукції у тих регіонах України, які визначені у додатках, а також надає дилеру, неексклюзивне (невиключне) право маркетингу продукції на території та придбання продукції або в інших призначених ТзОВ "Сканія Україна" дистриб'юторів або постачальників.
			Відповідно до п. 2 договорів, дилер купує і продає продукцію за власний рахунок, від власного імені і на власний ризик та не може брати на себе будь-яких зобов'язань від імені ТзОВ "Сканія Україна". Якщо договір купівлі-продажу було укладено замовником безпосередньо із ТзОВ "Сканія Україна", то останнє сплачує дилеру його агентську винагороду. Розмір агентської винагороди встановлювався у додатках до цього договорів.
			Перевіркою встановлено, що ТзОВ "Сканія Україна" до складу валових витрат віднесено плату вищевказаним дилерам у вигляді комісії за реалізацію автомобілів, причепів марки Scania, тощо, в розмірі 6 116 442,26 грн., а також до складу податкового кредиту включено ПДВ в сумі 1223288,45 грн.
			Також перевіркою встановлено, що ТзОВ "Сканія Україна" (як продавець) було самостійно укладено договори купівлі-продажу з покупцями: ТзОВ «Метал і полімери», ТзОВ «Західна Енергетична Компанія», ТзОВ «Дніпровська транспортна компанія», ТзОВ «Сканія Кредит Україна», ТзОВ «Транс-логістік», ТзОВ «ІНГ Лізинг Україна», ТзОВ «Обербетон-Інвест»та інші., зазначено у додатку до акту перервірки.
			Згідно з умовами договорів купівлі-продажу складених із зазначеними покупцями, ТзОВ "Сканія Україна" виступає як продавець зобов'язується передати у власність покупів автомобілі марки Scania, причепи, як нові, так і бувші в експлуатації.
			На думку податкового органу зазначені обставини свідчать про самостійну реалізацію товарів без участі сторонніх організацій. Перевіркою зроблено висновок, що умови договорів з дилерами та акти виконаних робіт складені на підставі них, не відповідають визначеним Цивільним кодексом України сутності договорів-комісії, а являються договорами купівлі-продажу. 
			Як зазначалось вище позивачем укладено агентські договори із рядом підприємств, щодо надання агентських послуг.
			Згідно ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього субєкта і за його рахунок.
			Згідно умов дилерських договорів, якщо договір купівлі-продажу було укладено замовником безпосередньо із позивачем, то позивач сплачує дилеру його агентську винагороду, розмір якої встановлюється у додатку агентської угоди. Крім цього, зобов'язаннями агента є пошук покупців продукції, супроводження укладення та виконання договорів купівлі-продажу. До складу агентських послуг не включаються послуги з юридичного характеру щодо укладення та виконання договорів купівлі-продажу, агент не має права самостійно від свого імені укладати з покупцем будь-які .вговори купівлі-продажу.
			Агентська винагорода (комісія), виплачується позивачем агенту після надання звіту, який містить інформацію про агентські послуги, відносно кожного конкретного договору купівлі-продажу продукції. Звіт містить наступні дані: номер шасі продукції, щодо якої укладено відповідний договір купівлі-продажу; найменування покупця продукції. До звіту надається специфікація. Також в підтвердження факту надання агентом/дилером агентських послуг слугує відповідний Акт прийому-передачі.
			Факт надання послуг дилерами підтверджується складеними первинними та іншими документами (договори купівлі-продажу, дилерські угоди, акти виконаних послуг, специфікації, докази оплати).
			Судом встановлено, що за рахунок наданих дилерами послуг позивач здійснював реалізацію продукції.
			Згідно з п 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
			Водночас згідно п.1.32 цього Закону господарською є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
			Згідно пп. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом минулого періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
			З врахуванням того, що наявні в справі докази підтверджують звязок понесених позивачем витрат на послуги дилерів із господарською діяльністю, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено суми оплат по агентських договорах до валових витрат та враховано при формуванні зобовязання з податку на прибуток.
			26.07.2010р. між ТзОВ «Сканія Україна»(довіритель) та СПДФО ОСОБА_4 (повірений) укладено договір №1, згідно якого довіритель доручив повіреному надати наступні послуги: технічні консультації потенційним клієнтам продукції фірми, переговори відносно цін та комплектації продукції, телефонні переговори, пошук потенційних клієнтів та робота з ними, повний комплекс послуг по укладанню договору купівлі-продажу між потенційним клієнтом та ТзОВ «Сканія Україна».
			Пунктом 2 договору обумовлено обов'язки повіреного, а саме: виконувати дане йому доручення власними силами; ставити до відома довірителя кожну неділю про хід виконання доручення; негайно після укладання договору повідомити довірителя про підписання, контракту і передати довірителю екземпляр контракту підписаного покупцем; передати довірителю всі повноваження в зв'язку з виконанням доручення в термін 14 днів.
			Перевіркою встановлено, що ТзОВ "Сканія Україна" до складу валових витрат віднесено вартість послуг придбаних у СПДФО ОСОБА_5 на загальну суму 222234,98 грн.
			Також перевіркою встановлено, що ТзОВ «Сканія Україна»самостійно здійснювало реалізацію автомобілів.
			Згідно до ст. 1000 Цивільного кодексу за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
			Згідно до ст. 1007 Цивільного кодексу, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення, довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.
			Податковий орган дійшов висновку, що акти виконаних робіт отриманих від СПДФО ОСОБА_5 не містять інформації про час, місце та характер послуги, відсутні документи щодо передачі повіреному повноважень на вчиненні дій, звітів, догорів укладених в межах довіреності, тому вважає, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат 222274,98 грн.
			Згідно ч. 3 ст. 243 ЦК України повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.
			Як вбачається з договору від 26.07.2010р. обсяг повноважень повіреного та обовязки визначені договором.
			За результатами виконання договору сторонами підписувались акти здачі-приймання виконаних робіт. Оплата здійснювалась на підставі виписаних повіреним рахунків-фактур.
			Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій первинних документів, номери шасі, що зазначені в актах виконаних робіт із агентами, звітах повіреного співпадають із номерами шасі в укладених ТзОВ «Сканія Україна»договорах купівлі-продажу продукції із третіми особами. 
			З врахуванням того, що за рахунок наданих повіреним послуг позивач здійснював реалізацію продукції, суд вважає, що позивач підставно відносив вартість отриманих послуг на валові витрати у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
			Крім цього, податковим органом в акті перевірки зазначено, що позивач порушив вимоги ст. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України. Вказане порушення на думку відповідача мало місце у зв'язку з тим, що позивач у періоді, що перевірявся, відносив до складу податкового кредиту суми ПДВ в загальному розмірі 268 865 грн. сплачені у зв'язку з придбанням агентських послуг.
			Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
			Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
			- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
			- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
			Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. 
			Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
			Враховуючи, що вказані агентські послуги були придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, є безпідставним висновок податкового органу про порушення ТзОВ «Сканія Україна»п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
			Крім цього, в ході передвіки податковий орган дійшов висновоку, що в результаті допущених порушень видаткового законодавства, які відображено в п. 3.1.1 та в п. 3.1.2 розділу 3 акту перевірки (задекларовані суб'єктом господарювання показники у рядку 01.1, 04.1, 04.13 Декларації за 2009р.) та в порушення пункту 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при перевірці повноти визначення податку на прибуток встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в розмірі 3 544 181 грн. за 2009 р. та відповідно на суму 708 836 грн. у 3 та 4 кварталах 2010р.
			У зв'язку з зазначеним, відповідачем було зроблено висновок про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 691 753 грн.
			Враховуючи, що порушення вказані в п. 3.1.1 та п. 3.1.2 акту перевірки не мали місце, відповідно висновок про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 691 753 грн. є безпідставним.
			Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
			Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
			Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
			Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
			Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
			ПОСТАНОВИВ:
			1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна»задовольнити.
			2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 14.10.2011р. №0002652320, №0002662320, №0002672320.
			3. Зобовязати Державну казначейську службу України стягнути судові витрати в сумі 28,23 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.
			 Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. 
			Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
			 
				 Суддя Д.О. Баранов

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...