Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/51498/11-С : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2012. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 У Х В А Л А
		 "09" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/51498/11 
		Колегія Вищого адміністративного суду України у складі: 
		головуючого судді Олексієнка М.М. (доповідач),
		суддів: Зайцева М.П., 
		Рецебуринського Ю.Й.,
		Черпака Ю.К.,
		Шведа Є.Ю.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі УПФ) про поновлення виплати пенсії, -
		в с т а н о в и л а :
		ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив зобовязати УПФ поновити йому виплату пенсії за віком.
		Посилався на те, що з 2000 року на пільгових умовах отримував пенсію за віком. Проте, у 2008 році відповідачем пенсійні виплати припинено з тих підстав, що він виїхав на проживання до Німеччини. Вважає таке рішення неправомірним, оскільки положення статті 49 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон № 1058-IV), які послужили підставою до припинення пенсійних виплат, Рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). 
		Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 липня 2010 року, позовні вимоги задоволено. Зобовязано УПФ поновити виплату пенсії ОСОБА_4 з 12 листопада 2009 року.
		У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами попередніх інстанцій, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує на те, що на даний час положення статей 49, 51 Закону № 1058-IV, якими регулюється порядок виплати пенсії пенсіонерам, які проживають за кордоном, не приведена у відповідність із вказаним Рішенням Конституційного Суду України і тому позивач не має права на її отримання. Крім того, стаття 47 згаданого Закону де зазначено, що пенсія виплачується за місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, не була визнана неконституційною.
		Зясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
		Як установлено судами, з 2000 року ОСОБА_4 призначено пенсію за віком на пільгових умовах безстроково. У звязку з виїздом на постійне місце проживання до Німеччини за рішенням УПФ з лютого 2008 року виплату пенсії припинено.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди, з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009, прийшли до обґрунтованого висновку, що припинення виплати пенсії здійснено в порушення Конституційних прав позивача.
		Відповідно до статей 1, 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини є головним обовязком держави. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у звязку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обовязку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсі.
		Доводи представника відповідача, викладені в касаційній скарзі, висновки судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права. 
		Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 положення частини 2 статті 49 та статті 51 Закону №1058-IV., які надавали право територіальним органам Пенсійного фонду припиняти виплату пенсії на весь час проживання пенсіонера за кордоном, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). При цьому, в Рішенні Конституційним Судом зазначено, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може повязуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава відповідно до конституційних принципів зобовязана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами. 
		Положення статті 47 Закону № 1058-IV, на яку посилається відповідач як на підставу відмови позивачу у поновленні виплати пенсії, також не є перешкодою для реалізації позивачем свого права на одержання призначеної йому пенсії. 
		Керуючись статтями 222-224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, 
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2010 року без змін.
		Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239? Кодексу адміністративного судочинства України.
		  
			 
				 Суддя М.М. Олексієнко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...