донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем
України
31.05.2006 р.
справа № 43/253пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого:
суддів
|
Калантай М.В. Старовойтової Г.Я.
, Української Р.М.
|
за участю представників сторін:
|
від позивача:
|
ОСОБА_3 - дов. від 26.05.05.
|
від відповідача:
від 3-х осіб
|
ОСОБА_2, ОСОБА_4 - дов. від
19.01.06 не з'явився, ОСОБА_5 - дов. від 28.12.05
|
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу
|
Суб'єкта підприємницької
діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь
|
на рішення господарського суду
|
Донецької області
|
за позовом
|
Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Маріуполь
|
до треті особи
|
Суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_2 м. Маріуполь Товариство з обмеженою відповідальністю
"Юмовіла" м. Маріуполь Виконавчий комітет Маріупольської міської
ради м. Маріуполь
|
про
|
усунення перешкод у здійсненні
права користування земельною ділянкою
|
Рішенням господарського суду
Донецької області від 26.04.2006 року у справі №43/253пн (суддя Зубченко І.В.)
задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м.
Маріуполь до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 м.
Маріуполь за участю 3-х осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю
“Юмовіла” м. Маріуполь та Виконавчого
комітету Маріупольської міської ради м. Маріуполь про усунення перешкод у
здійсненні права користування земельною ділянкою, звільнивши земельну ділянку
від майна, що належить відповідачу.
Зобов'язано відповідача звільнити
земельну ділянку площею 0,0063 га (кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ_1) на АДРЕСА_1
(на території ринка “Юмовіла”) та привести її у первісний стан, придатний для
використання.
Рішення мотивоване доведеністю та
обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідач, Суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа
ОСОБА_2 м. Маріуполь, не погоджуючись з рішенням господарського суду,
звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що воно
прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач, Суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа
ОСОБА_1 м. Маріуполь, проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що
рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких
надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Третя особа, Виконавчий комітет
Маріупольської міської ради м. Маріуполь, також проти апеляційної скарги
заперечує, вважає рішення суду таким, що ґрунтується на нормах діючого
законодавства.
Третя особа, Товариство з обмеженою
відповідальністю “Юмовіла” м. Маріуполь,
наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не
направив, відзив не надав.
Розглянувши матеріали справи,
вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до договору НОМЕР_1 від
29.09.2003 року (арк.7), укладеному між позивачем та Виконавчим комітетом
Маріупольської міської ради, позивачеві надано право резервування земельної ділянки
у м. Маріуполі, Жовтневий район, територія ринку ЖМР-17 загальною площею 0,0063
га відповідно до плану - схеми земельної ділянки. Земельна ділянка надається на
час розробки та затвердження проектно-кошторисної документації для будівництва
магазину-павільйону.
Рішенням Маріупольської міської
ради від 26.01.2005 року №906 позивачу Суб'єкту підприємницької діяльності
ОСОБА_1 була надана в оренду строком на 3 роки земельна ділянка площею 0,0063
га (кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ_1) для будівництва та наступної експлуатації
магазину-павільйону по АДРЕСА_1.
На підставі вказаного рішення
23.02.2005 року між позивачем та Маріупольською міською радою був укладений
договір оренди виділеної земельної ділянки.
Позивачем належним чином оформлені
план (схему) меж земельної ділянки, акт узгодження меж земельної ділянки від
22.02.2004 року.
Згідно з актом приймання-передачі
земельної ділянки від 25.02.2005 року позивач прийняв у користування вказану
земельну ділянку.
Статтею 116 Земельного кодексу
України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними
особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання
їх у користування.
Відповідно до статті 125 цього ж
Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку
виникає після одержання її власником або користувачем документа, який посвідчує
право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його
державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки
виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
З аналізу наведених приписів
вбачається, що позивач діяв в межах земельного законодавства.
Крім того, Рішенням господарського
суду Донецької області у справі 21/287пн від
12.12.2005 року, яке залишене без зміни ухвалою Донецького апеляційного
господарського суду від 22.03.2006 року, встановлено, що рішення Маріупольської
міської ради №906 від 26.01.2005 року, договір оренди земельної ділянки без
номера від 23.02.2005 року, укладений
між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Маріупольською міською
радою, і договір НОМЕР_1 від 29.09.2003 року, укладений між позивачем та
Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради про право резервування
земельної ділянки, права і законні інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
не зачіпають, а позовні вимоги підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними
вищевказаних правочинів задоволенню не підлягають з приводу їх
необґрунтованості.
Господарським процесуальним
кодексом України у статті 35 вказано, що факти, встановлені рішенням
господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на це, суд першої
інстанції правильно зазначив, що при вирішенні господарського спору у даній
справі ним прийняті до уваги факти, встановлені при вирішенні справи №21/287пн,
щодо правомірності відповідних
правочинів.
Таким чином, позивач з 25.02.2005
року у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України належним
чином та в установленому порядку набула право користування земельною ділянкою
(кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ_1).
Свої зобов'язання щодо сплати
орендної плати позивач виконує належним чином, що підтверджено наданими до
матеріалів справи доказами.
Проте, як встановлено судом, на
виділеній позивачеві земельній ділянці розташований контейнер відповідача,
суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_2, що перешкоджає позивачу у здійсненні її права користування
земельною ділянкою, робить неможливим проведення будівельних робіт та використання
земельної ділянки за цільовим призначенням.
Заявник апеляційної скарги
наполягає на тому, що спірна земельна ділянка була виділена йому адміністрацією
ринка, Товариством з обмеженою відповідальністю “Юмовіла”, за приписами Правил
торгівлі на ринках, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002р.
за № 288/6576.
Земельна ділянка площею 2,26 га
виділена Товариству з обмеженою відповідальністю “Юмовіла” в постійне
користування для обслуговування ринка по
вул. 50 років СРСР в Жовтневому районі м. Маріуполя рішенням
Маріупольської міської ради від 18.02.1998 року №56. На підставі цього рішення
був виданий державний акт на право користування землеюНОМЕР_2 від 30.07.1998
року.
Земельним кодексом України у
частині першій статті 124 передбачено, що передача в оренду земельних ділянок,
які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно
до частини другої цієї ж статті передача в оренду земельних ділянок, що
перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором
оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частинами першою та
другою статті 4 Закону України “Про оренду землі” орендодавцями земельних
ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні
ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що
перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах
повноважень, визначених законом.
Як вбачається із матеріалів справи,
спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної
громади, тобто право на розпорядження нею належить Маріупольській міській раді
як органу місцевого самоврядування.
З огляду на це, ТОВ “Юмовіла” не є
власником земельної ділянки та не має повноважень по розпорядженню даною
ділянкою.
Таким чином, господарський суд
правомірно вказав на те, що земельна ділянка, яка належить до комунальної власності,
має передаватися в оренду тільки органом місцевого самоврядування, а не
будь-якою юридичною чи фізичною особою, що здійснено Товариством з обмеженою
відповідальністю “Юмовіла” шляхом укладання з відповідачем договору від
05.08.2001 року.
За узгодженням з землекористувачем,
Товариством з обмеженою відповідальністю “Юмовіла”, виконкомом Маріупольської
міської ради, у межах його повноважень, прийнято рішення №352/7 від 20.08.2003
року, яким припинено право користування вказаного Товариства частиною земельної
ділянки площею 63,0 кв.м. на території ринку ЖМР-17 та дозволено проведення
проектно-вишукувальних робіт позивачу.
Не приймаються до уваги посилання
заявника скарги на те, що йому земельну ділянку виділено без застосування
Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі”, оскільки
земельні ділянки виділяються суб'єктам господарювання тільки на підставах та за
правилами, встановленими зазначеними нормативними актами.
Стосовно тверджень відповідача про
те, що дострокове розірвання договору (у даному випадку договору оренди від
05.08.2001 року) можливе лише за ініціативою орендаря, а особа, яка належно
виконувала зобов'язання за договором, має переважне право перед іншими особами
на продовження користування земельною ділянкою за призначенням, судом першої
інстанції правильно зазначено, що орендодавцем за вказаним договором від
05.08.2001 року є третя особа -ТОВ “Юмовіла”, і його зобов'язання за договором
не створюють обов'язку для виконання органом місцевого самоврядування своїх
повноваження по розпорядженню земельними ділянками, які перебувають у
комунальній власності.
За таких обставин, судом першої
інстанції позов задоволено правомірно.
З огляду на викладене, судова
колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області відповідає
діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви з яких надана
апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись статтями 99, 101, 103,
105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 м. Маріуполь на рішення
господарського суду Донецької області від 26.04.2006 року у справі №43/253пн
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду
Донецької області від 26.04.2006 року у справі №43/253пн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з
дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у
касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий М.В.
Калантай
Судді: Г.Я.
Старовойтова
Р.М.
Українська
Надруковано: 5
прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 господарському
суду
5. апеляційному
суду