У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2008 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного
Суду України в складі:
головуючого
|
Яреми А.Г.,
|
|
суддів:
|
Левченка Є.Ф.,
|
Лихути Л.М.,
|
|
Охрімчук Л.І.,
|
Романюка Я.М.,
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого
комітету Черкаської міської ради, виконавчого комітету Соснівської районної
ради м. Черкас, ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство "Виробниче
житлове ремонтно-експлуатаційне управління № 7", орган опіки та піклування
Соснівської районної ради м. Черкас, про визнання рішень незаконними, ордера
недійсним, виселення та визнання права власності в порядку спадкування, встановлення
факту родинних відносин, за касаційними скаргами виконавчого комітету
Соснівської районної ради м. Черкас та ОСОБА_2
на рішення Соснівського
районного суду м.
Черкас від 24 травня 2007 року
та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 вересня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом.
Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її неповнорідний брат, ОСОБА_3, після
смерті якого залишилась спадщина, що складається з приватизованої квартири
АДРЕСА_1, грошового вкладу та неотриманої пенсії.
Вона як спадкоємець другої черги за законом за власні кошти поховала брата,
прийняла спадщину та звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття
спадщини.
Однак працівники житлового управління вимагають звільнити квартиру,
мотивуючи тим, що померлий не був власником квартири.
Оскільки брат за життя не отримував свідоцтва про право власності на
житло, але 23
жовтня 2000 року
подав заяву до
органу приватизації про приватизацію займаної
квартири, а рішенням
виконавчого комітету від 15 листопада 2000 року було надано дозвіл на
передачу ОСОБА_3спірної квартири у власність, позивачка просила суд визнати за
нею право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом, а
також на грошові вклади, відкриті на
ім'я спадкодавця в Ощадному банку України.
В подальшому ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги та вказала, що під час
розгляду справи в суді рішенням Черкаської міської ради від 18 вересня 2006
року № 1247 спірну квартиру переведено до числа службових; рішенням виконавчого
комітету Соснівської районної ради м. Черкас від 5 жовтня 2006 року № 729
рішення цієї ради № 652 від 15 листопада 2000 року скасовано та видано ордер на
цю квартиру ОСОБА_2 на сім'ю в складі
двох осіб.
Оскільки вказані рішення порушують її право на оформлення спадкової
квартири у власність, позивачка просила суд визнати їх недійсними, визнати
недійсним ордер на право зайняття спірної квартири ОСОБА_2 та виселити останню
з квартири разом із неповнолітнім сином.
Крім того, оскільки в документах містяться розбіжності в написанні її по
батькові та імені брата, але в свідоцтвах про народження в графі
"мати" вірно зазначено «ОСОБА_4», позивачка просила суд встановити
факт родинних відносин між нею та неповнорідним братом - ОСОБА_3
Рішенням Соснівського районного суду
м. Черкас від 24 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою
Апеляційного суду Черкаської області від 10 вересня 2007 року, позов
задоволено: встановлено факт
родинних відносин між ОСОБА_1 та її неповнорідним братом -
ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1; визнано незаконними: рішення виконавчого
комітету Черкаської міської ради від 18 вересня 2006 року № 1247 про включення
квартири АДРЕСА_1 до числа службових та рішення виконавчого комітету Соснівської
районної ради від 5 жовтня 2000 року № 729 в частині скасування п. 50 Додатку 1
рішення цього комітету від 15 листопада 2000 року № 652; визнано виданий
ОСОБА_2 ордер на право зайняття спірної квартири недійсним; визнано за ОСОБА_1
право власності в порядку
спадкування за законом на цю
квартиру; виселено ОСОБА_2 з квартири та зобов'язано виконавчий комітет
Черкаської міської ради надати ОСОБА_2 інше житлове приміщення.
В обґрунтування касаційних скарг виконавчий комітет Соснівської районної
ради м. Черкас і ОСОБА_2 посилаються на неправильне застосування судами норм
матеріального та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставлять
питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в
позові.
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають
задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд
апеляційної інстанції, виходив із того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відповідно до вимог ч. 3 ст. 8
Закону України від 19 червня 1992 року №
2482-XII "Про приватизацію
державного житлового фонду" набув
права власності на спірну квартиру, а позивачка відповідно має право на її
спадкування.
Цей висновок судів ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам
закону.
Відповідно до вимог чч. 2-5 ст. 8 Закону України “Про приватизацію
державного житлового фонду” передача
займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за
письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній
квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на
житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири.
Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень
відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня
одержання заяви громадянина.
Передача квартир у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з
компенсацією відповідно до ст. 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право
власності на квартиру, яке реєструється в органах приватизації і не потребує
нотаріального посвідчення.
При вирішенні справи судом встановлено, що ОСОБА_3 проживав у квартирі
АДРЕСА_1, 23 жовтня 2000 року звернувся до виконавчого комітету Соснівської
районної ради м. Черкас із заявою про приватизацію займаної квартири, а 15
листопада 2000 року виконавчим комітетом Соснівської районної ради м. Черкас
було прийнято рішення № 652 про передачу ОСОБА_3спірної квартири у власність.
За життя ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на спірну квартиру не отримував,
а ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995
року № 20 роз'яснено, що якщо квартира не була передана у власність наймачеві,
його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в
тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до
відповідного органу приватизації або власника державного житлового фонду, однак
вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно
відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у
власність наймачеві.
Задовольняючи позов, місцевий суд дійшов висновку, що право власності на спірну квартиру виникло у
спадкодавця з часу прийняття рішення виконавчого комітету від 15 листопада 2000
року, яким ОСОБА_3спірну квартиру передано у власність.
Відповідно до ст.ст. 335, 337 ЦПК України під час розгляду справи в
касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність
застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи
процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати
питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну
скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і
процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе
рішення з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції,
встановлено той факт, що рішення про передачу спірної квартири у власність
наймача органом приватизації було здійснено відповідно до вимог Закону України “Про
приватизацію державного житлового фонду”.
Встановивши цей факт
і
визначивши правовідносини, зумовлені встановленим фактом, суд
правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення,
підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 336, 337
ЦПК України, колегія
суддів Судової палати
у цивільних справах Верховного Суду України
у х
в а л
и л а :
Касаційні скарги виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкас
та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м.
Черкас від 24 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області
від 10 вересня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
|
А.Г. Ярема
|
Судді:
|
Є.Ф. Левченко
|
|
Л.М. Лихута
|
|
Л.І. Охрімчук
|
|
Я.М. Романюк
|