Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-2372/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		 
		Справа №  2-а-2372/11
		П ОС Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		27 квітня 2012 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
		головуючий -                    суддя  Матійчук Г. О.    ,
		при секретарі -                    Шишкарьова М. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про зобов»язання призначити та виплачувати пенсію, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		09.12.2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до Управління пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, в якому просить визнати незаконною відмову відповідача в призначенні та виплаті їй пенсії за віком, яку вона заробила своїм трудовим стажем до виїзду на постійне проживання за межі України; зобов»язати відповідача призначити та виплачувати їй пенсію в Ізраіль з листопада 2010 року у відповідності до діючого законодавства України. 
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що до  виїзду за кордон проживала за адресою: АДРЕСА_1; 29 липня 1990 року виїхала на постійне місце проживання в державу Ізраіль. Оскільки в листопаді 2010 року їй виповнилось 55 років, 03.11.2010 р. звернулась із заявою до Пенсійного Фонду України та  20.02.2011 р. до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про призначення їй пенсії з виплатою в Ізраіль, де вона постійно проживає на даний час. Отримавши відмову, 30.03.2011 року подала до Печерського районного суду м. Києва адміністративний позов до ПФУ та УПФУ в Печерському районі м. Києва. Суд відмовив їй з тих підстав, «що з боку відповідачів не порушені права відповідачки, оскільки ОСОБА_1 не відмовлено у призначенні пенсії за віком, а тільки зазначено, що для оформлення пенсії необхідно надати оригінали документів відповідно до вимог законодавства, що не позбавляє позивачку права повторно звернутися до відповідача із заявою та оригіналами документів відповідно до вимог чинного законодавства». Зазначає, що на виконання вимог суду, 18.08.2011 року вона подала до УПФУ в Печерському районі м. Києва оригінали документів для призначення їй пенсії за віком і отримала відмітку на заяві про їх отримання. Після неодноразових нагадувань лише 07.11.2011 року отримала листа з відмовою в призначенні та виплаті пенсії за віком з посиланням на пункти 1.1, 1.4 ст. 8 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», пункти 16, 29 «Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій» та постанову Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2011 р. № 2-а-844/11, якою їй відмовлено в задоволені позову про зобов»язання зробити нарахування пенсії, з висновком, що за наданими нею заявою та документами, призначити пенсію немає законних підстав.
		В судове засідання позивач не зявилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, в позовній заяві просила проводити розгляд справи у її відсутність, посилаючись на вік та стан здоров»я.
		Відповідач надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, надавши письмові заперечення проти позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що суперечать чинному законодавству України, зокрема, посилається на пункти 1.1, 1.4 ст. 8 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
		Суд на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України розглянув справу у відсутність позивача та представника відповідача, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін. 
		 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
		Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 29 липня 1990 року виїхала до Ізраїлю на постійне місце проживання.
		3 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про нарахування пенсії за віком, однак їй було відмовлено з посиланням на те, що позивачем було надано лише копії документів.
		Отримавши відмову, 30.03.2011 року подала до Печерського районного суду м. Києва адміністративний позов до ПФУ та УПФУ в Печерському районі м. Києва. 
		Як вбачається з  постанови Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2011 р. № 2-а-844/11(а.с.10-12), підставою для відмови в позові вказано, «що з боку відповідачів не порушені права відповідачки, оскільки ОСОБА_1 не відмовлено у призначенні пенсії за віком, а тільки зазначено, що для оформлення пенсії необхідно надати оригінали документів відповідно до вимог законодавства, що не позбавляє позивачку права повторно звернутися до відповідача із заявою та оригіналами документів відповідно до вимог чинного законодавства».
		Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		18.08.2011 року позивач подала до УПФУ в Печерському районі м. Києва оригінали документів для призначення їй пенсії за віком (а.с.14-16). 
		Листом за № 1639/Ж-6 від 29.08.2011 року відповідач відмовив позивачу в призначенні та виплаті пенсії за віком, посилаючись на пункти 1.1, 1.4 ст. 8 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», пункти 16, 29 «Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій» та постанову Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2011 р. № 2-а-844/11, якою їй відмовлено в задоволені позову про зобов»язання зробити нарахування пенсії, зробивши висновок, що за наданими позивачем заявою та документами, призначити пенсію немає законних підстав (а.с.13).
		Як вбачається з письмових заперечень на позовну заяву від 25.04.2012 р., відповідач заперечує проти позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що суперечать чинному законодавству України, зокрема, посилаючись на пункти 1.1, 1.4 ст. 8 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
		П. 1.1 - громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, та інші особи, передбачені цим Законом;
		П. 1.4 - Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в п. 16 зазначено що особа, яка зверталася за пенсією повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.
		Статтею 29 цього Порядку передбачено, що за документ, який засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації).
		Відповідно до ст. 30 вищезазначеного Порядку, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
		Як вбачається з додатків до заяви про призначення пенсії (а.с.14-15) позивач надала оригінали документів, необхідних для нарахування пенсії.
		Відповідач в своїх запереченнях на позов уже не посилається на відсутність оригіналів документів, необхідних для призначення пенсії, а на колізію в законодавстві, однак суд вважає вказану причину відмови нарахувати та виплачувати пенсію позивачу надуманою, оскільки відповідач в своїх поясненнях сам обґрунтовує право позивача на пенсію та, на думку суду, приходить до помилкового висновку про відсутність у позивача законних підстав для призначення пенсії. 
		Як правильно зазначено відповідачем в запереченнях, «відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України», а також рішення Кнституційного Суду України від 14.12.2000 №15-рп/2000 закони, правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини другої ст.152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституціцним Судом рішення про їх неконституційність.
		Верховний Суд України у конституційному поданні порушив питання про визнання неконституційними положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України.
		Реалізація конституційного права громадян на соціальний захист, як вважає суб'єкт права на конституційне подання, законодавчо поставлена в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Оспорюваними положеннями Закону створено правову ситуацію, у якій громадяни, які працювали на території України, сплачували страхові внески і отримали право на пенсію, але обрали постійним місцем проживання державу, з якою Україна не уклала міжнародний договір щодо виплати громадянам України пенсій, зароблених в Україні,  позбавлені можливості їх одержувати.
		Винятки встановлені для громадян, які проживають за кордоном, якщо пенсія їм
		призначена внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. У цих випадках пенсія виплачується і за відсутності міжнародного договору (частина 2 статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). При цьому держава визначила відповідний механізм виплати таких пенсій (Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок переведення пенсій громадян, які виїхали на постійне проживання до інших країн» від 6 квітня 1993 року № 258). Така диференціація на законодавчому рівні на різні .категорії пенсіонерів, які проживають за межами України, не відповідає конституційним засадам соціального захисту громадян».
		Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.   
		Разом з тим, відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.     
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Позивач звернулась до суду 09.12.2011 року, з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку позивач до суду не зверталась, за таких обставин позивачем порушено строк звернення до адміністративного суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України за період з листопада 2010 року по 08.06.2011, тому ухвалою суду від 16.01.2012 року позовну заяву в цій частині залишено без розгляду. 
		З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача в частині нарахування та виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, тобто, починаючи з 09 червня  2011 року.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 19, 22, 46, 152 Конституції України, рішенням Кнституційного Суду України від 14.12.2000 №15-рп/2000, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок переведення пенсій громадян, які виїхали на постійне проживання до інших країн» від 6 квітня 1993 року № 258, ст. ст. 2, 9, 21, 71, 99, 102, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -    
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про зобов»язання призначити та виплачувати пенсію - задовольнити частково.
		Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва в призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_1.
		Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва нарахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1  з  09 червня 2011 року. 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.    Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту отримання її копії.    
		 
		Суддя                                                                                                               Матійчук Г. О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...