Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2011/2а-520/11 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.05.2012. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2012.
Дата набрання законної сили: 23.04.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 квітня 2012 р.Справа № 2011/2а-520/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
		Суддів: Григорова А.М., Подобайло З.Г.
		розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за  апеляційною скаргою  Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова  на постанову  Дзержинського районного суду м. Харкова  від 13.01.2011р. по справі № 2011/2а-520/11
		за позовом   ОСОБА_1       
		до  Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова          
		про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги дитини війни,
		ВСТАНОВИЛА:
		 22.11.2010 позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом. 
		За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від  13.01.2011 року позов  задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з  22.05.08  року по  30.11.10  року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 
		Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
		Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 195 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження та в межах апеляційної скарги.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст. 6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
		Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також суд правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано. 
		Між тим, при ухваленні рішення судом першої інстанції було не вірно визначено і застосовано строк звернення до адміністративного суду, що призвело до неправильного вирішення справи.
		          Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону, яка діяла до 30.07.2010 року) визначалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Законом України від 07.07.2010 року "Про судоустрій і статус суддів", що набрав чинності з 30.07.2010 року, зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
		Колегія суддів вважає, що перебіг процесуального (шестимісячного) строку звернення до суду з даним позовом розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.
		          Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України" (заява № 23436/03).
		Отже, з урахуванням дати звернення позивача до суду, обрахунок процесуального (річного) строку для звернення з даним позовом розпочався  22.11.09 року. 
		Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України зі змінами відповідно до Закону N 4054-VI від 17 листопада 2011 року адміністративний позов,  поданий після закінчення строків, установлених  законом,  залишається  без  розгляду,  якщо  суд  на підставі  позовної  заяви  та  доданих до неї матеріалів не знайде підстав  для  визнання  причин  пропуску   строку   звернення   до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
		Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за період з 01.01.07 року до  22.11.09 року поважними, оскільки доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано. Посилання на необізнаність в діючому законодавстві не є підставою для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді підвищення до пенсії, встановленого статтею 6 Закону від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни", за своєю правовою природою є окремим джерелом доходу дітей війни та не є складовою їхньої пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги. Тому строк звернення до суду визначається виключно за правилами статті 99 КАС України. Приписи статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими встановлено строки виплати нарахованих, але неотриманих сум пенсій за минулий час, та ст. 268 Цивільного Кодексу України на дані правовідносин не  поширюються.
		Таким чином,  виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні та в частині задоволення позовних вимог до  22.11.09 року - підлягає скасуванню з залишенням  позовної заяви в даній частині позовних вимог без розгляду.
		В іншій частині постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.01.2011 року відповідно положень ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, підстави для її скасування відсутні. 
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.    
		Керуючись ст.ст. 99-102, 160, 167, 183-2, 195, 197, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова - задовольнити частково.
		Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.01.2011р. по справі № 2011/2а-520/11 в частині відмови в задоволенні та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги дитини війни за період з 01.01.07 року до  22.11.09 року - скасувати, позовну заяву в даній частині - залишити без розгляду.
		В іншій частині постанову  Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.01.2011 року по справі № 2011/2а-520/11 -залишити без змін.
		Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя   Л.В. МельніковаСудді       А.М. Григоров    З.Г. Подобайло

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...